ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14520/22
провадження № 2/753/1502/23
про залишення позовної заяви без руху
"08" травня 2023 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна, приведення до попереднього стану, визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним та нікчемним,
ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить:
«- витребувати від недобросовісного набувача ОСОБА_2 відібране нею у співвласників домоволодіння, спільне нерухоме майно: землю, два сараї з льохом, літню кухню, та зобов'язати її привести його до попереднього стану, надавши можливість вільного користування всім співвласникам домоволодіння, спільним частковим нерухомим майном;
- визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 14.08.14р недійсним та нікчемним, відповідно ч. 1 ст. 229 ЦКУ, ч.1,2 ст. 230 ЦКУ, ч.2 ст.1223 ЦКУ, ст.1225 ЦКУ та внесення відповідно до ч.2 ст. 1300 ЦКУ змін до свідоцтва про право на спадщину».
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву передано для розгляду судді Якусику О.В.
Вимоги до форми, змісту та додатків до позовної заяви передбачені статтями 175 - 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Так, відповідно до частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5).
Як передбачено статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Наведеними статтями ЦК України визначені два види речово-правових способів захисту права власності - віндикаційний і негаторний позови, які є взаємовиключними, і не можуть бути заявлені одночасно.
Зокрема, зі змісту позовної заяви слідує, що спірне нерухоме майно належить позивачу і відповідачу на праві спільної часткової власності, а саме: позивачу - 1/4, відповідачу - 1/2 частини житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1 .
Згідно з прохальною частиною позовної заяви позивач просить витребувати від недобросовісного набувача ОСОБА_2 майно: «землю, два сараї з льохом, літню кухню», однак позивач не зазначає індивідуалізуючих ознак земельної ділянки (адреса земельної ділянки, її кадастровий номер) та вказаних позивачем об'єктів нерухомого майна відповідно до технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна (інвентаризаційний номер, площа тощо).
При цьому одночасно позивач просить і усунути перешкоди у користуванні цим спільним майном, привести його до попереднього стану.
Враховуючи викладене, позивачу слід визначитися з позовними вимогами, обрати правомірний та ефективний спосіб захисту порушеного права та подати позов в новій редакції для суду та відповідача.
Водночас, в частині цих вимог позовна заява в порушення вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України не містить посилання на докази, що підтверджують обставини незаконного заволодіння відповідачем спільним майном, використання його не за цільовим призначенням (використання відповідачем спірного майна як СТО і шиномонтажа), здійснення нею самочинного будівництва, створення нею перешкод іншим власникам у користуванні таким майном.
Позивачем також заявлено вимогу про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.08.14р недійсним та нікчемним, відповідно ч. 1 ст. 229 ЦКУ, ч.1,2 ст. 230 ЦКУ, ч.2 ст.1223 ЦКУ, ст.1225 ЦКУ та внесення відповідно до ч.2 ст. 1300 ЦКУ змін до свідоцтва про право на спадщину.
Як визначено статтею 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
У позовній заяві не наведено обставин, якими позивач обґрунтовує недійсність та нікчемність свідоцтва про право на спадщину та не зазначені докази на підтвердження наявності підстав для визнання цього свідоцтва недійсним, а також не зазначено з яких саме підстав це свідоцтво є недійсним та нікчемним.
При цьому, вимагаючи відповідно до частини другої статті 1300 ЦК України внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, позивачем не зазначено, які зміни слід внести та до якого саме свідоцтва, враховуючи, що позивач у цьому ж позові просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане відповідачеві.
Зі змісту позовної заяви також слідує, що вона містить посилання позивача про заподіяння йому моральної шкоди та матеріальних збитків, однак прохальна частина позовної заяви не містить відповідних вимог позивача про їх відшкодування, якщо такі вимоги ним заявляються у цій справі.
Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху для усунення недоліків шляхом подання позовної заяви у новій редакції із зазначенням відомостей, вказаних у цій ухвалі, а саме: визначити позовні вимоги з урахуванням ефективного способу захисту прав, обґрунтування вимог про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та внесення змін до свідоцтва; зазначення доказів, які б підтверджували використання відповідачем спірного майна як СТО і шиномонтажа, вчинення ним перешкод позивачеві у володінні і користуванні майном; зазначити, яке саме майно витребувати чи щодо якого майна усунути перешкоди, його індивідуальні характеристики (інвентаризаційний номер, площа, кадастровий номер земельної ділянки тощо).
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Керуючись статтями 175-177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна, визнання свідоцтва про право на спадщину залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Якусик