Справа № 159/6953/21
Провадження № 1-кс/159/1138/23
про часткове скасування арешту майна
05 травня 2023 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
власника майна ОСОБА_3 ,
представника власника майна ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
слідчого ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі суду в м. Ковелі Волинської області клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.11.2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021030550001270 від 20.11.2021 року, -
Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.11.2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021030550001270 від 20.11.2021 року.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12021030550001270 від 20.11.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.11.2021 року накладено арешт на автомобіль марки «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться у власності ОСОБА_3 . Підставою для арешту зазначеного автомобіля слугувало те, що транспортний засіб є речовим доказом, що підтверджує вчинення діяння, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Заявник вказує, що у зв'язку з тим, що в кримінальному провадженні не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, досудове розслідування триває більше 15 місяців, всі слідчі дії з даним транспортним засобом повинні були бути завершені протягом максимально допустимого строку досудового розслідування, а тому підстави для продовження арешту майна відсутні.
Через неможливість розпорядження вказаним майном порушуються інтереси заявника, а саме неможливість вільно розпоряджатися, користуватися та володіти зазначеним транспортним засобом протягом тривалого терміну.
Заявник вважає, що вищенаведені обставини свідчать про той факт, що на даний час в подальшому застосуванні арешту автомобіля марки «ВАЗ» відпала потреба.
На підставі викладеного, заявник просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.11.2021 року на автомобіль марки «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться у власності ОСОБА_3 , та зобов'язати відповідальну особу СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області повернути останній арештоване майно.
Представник власника майна ОСОБА_4 , як і сам власник майна ОСОБА_3 , в судовому засіданні підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що на даний час досудове розслідування даного кримінального провадження продовжується, проводяться необхідні слідчі дії. Оскільки безпосередньо з даним транспортним засобом проведено всі необхідні слідчі дії, не заперечував проти часткового скасування арешту, зокрема в частині скасування заборони користування автомобілем. Заборону розпорядження та відчуження просив залишити в силі.
Слідчий ОСОБА_6 , поділяючи позицію прокурора, не заперечував проти часткового задоволення даного клопотання.
Заслухавши учасників судового засідання, перевіривши надані матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, включаючи витяг з ЄРДР, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення клопотання, виходячи з таких міркувань.
Так, відповідно до ухвали слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.11.2021 року, накладено арешт автомобіль марки «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться у власності ОСОБА_3 , та на момент пригоди перебував у користуванні ОСОБА_7 , із забороною відчуження, користування та розпорядження вказаним майном до вирішення провадження по суті.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 174 КПК України, інший власник або володілець майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається із вказаної вище ухвали, в судовому засіданні по розгляду клопотання слідчого про арешт майна власник арештованого майна присутній не був.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є власником арештованого майна, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, може звертатись до суду з клопотанням про скасування арешту.
Підставою для накладення арешту на майно є забезпечення збереження майна, на які слідчий просив накласти арешт, а також недопущення його втрати чи знищення, або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Положення ч. 1 ст. 167 КПК України регламентують, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже, за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Зазначений автомобіль дійсно є речовим доказом по даному кримінальному провадженню та підлягає належному збереженню, в тому числі й шляхом заборони розпоряджатись в будь-який спосіб.
В той же час, з моменту вилучення транспортного засобу пройшов досить тривалий проміжок часу, за який будь-яких результатів в досудовому розслідуванні не досягнуто, будь-які слідчі дії з вказаним автомобілем на даний час не проводяться, оскільки у справі уже проведено експертні дослідження транспортного засобу, про що свідчать матеріали кримінального провадження.
Крім цього, кримінальне провадження відносно конкретної особи не здійснюється, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення будь-яким особам не оголошувалось, а тому тимчасове повне обмеження конституційних прав та свобод власника майна в даному випадку прямо суперечить нормам Конституції України та чинному законодавству України, а потреби досудового розслідування на даний час вже не виправдовують такий ступінь втручання у його права і свободи.
За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що, з метою належного збереження речового доказу, існує можливість та необхідність скасування заборони користуватись майном із одночасною передачею його на відповідальне зберігання його власнику.
На переконання слідчого судді, користування власником цим автомобілем з одночасною забороною на розпорядження ним в будь-який спосіб, не призведе до втрати речового доказу та буде сприяти його збереженню в належному стані.
Одночасно таке пом'якшення арешту буде забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав заявника, оскільки подальше тримання цього автомобіля, а відтак - обмеження прав власника майна, буде нічим іншим, як свавільним чи незаконним посяганням на охоронювані законом права власника майна.
За таких обставин слід скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.11.2021 року, в частині заборони користуватись зазначеним автомобілем, залишивши в силі заборону розпоряджатись зазначеним автомобілем в будь-який спосіб.
Зважаючи на таке рішення, слід зобов'язати уповноважених осіб Ковельського РУП ГУНП у Волинській області негайно передати вказаний вище автомобіль фактичному володільцю на відповідальне зберігання власнику до прийняття остаточного рішення в кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170 - 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна- задовольнити частково.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.11.2021 року, в частині заборони користуватись майном, на яке накладено арешт, а саме - автомобілем марки «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться у власності ОСОБА_3 , залишивши в силі заборону відчужувати та розпоряджатись зазначеним автомобілем в будь-який спосіб.
Зобов'язати уповноважену особу СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області негайно передати вказаний автомобіль та реєстраційні документина відповідальне зберігання власнику - ОСОБА_3 (або іншим уповноваженим особам)до прийняття остаточного рішення в кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено, підписано та проголошено 09 травня 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1