Справа № 521/6644/23
Провадження № 1-кп/521/1295/23
08 травня 2023 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване у ЄРДР 28.01.2023 року за № 12023163470000082, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у м. Одесі, має вищу освіту, пенсіонер, одружений, не судимий, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,
28.01.2023 року приблизно о 15 годині 25 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, побачив неподалік будинку № 36 по вул. М.Боровського у м. Одесі автомобіль, що належить ОСОБА_6 , «Toyota Land Cruiser Prado» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 670930 грн. Скориставшись тим, що власник залишив автомобіль у незачиненому стані та з ключами в замку запалювання, тобто, скориставшись вільним доступом, ОСОБА_4 з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, сів за кермо автомобіля, за допомогою ключа завів двигун та поїхав по вул. М.Боровського у бік вул. Пестеля.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав і пояснив, що 28.01.2023 року зустрівся з друзями, вживав з ними алкогольні напої. Направляючись додому, в маршрутному таксі проспав свою зупинку і вийшов на вул. М.Боровського та опинився біля будинку № 36. Там побачив автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado» сірого кольору і вирішив, що це автомобіль його сина, сплутав, оскільки автомобілі дуже схожі. Двері автомобіля були відчинені, а в замку запалювання знаходилися ключі. З метою провчити сина він вирішив від'їхати недалеко з місця, де був залишений автомобіль, сів за кермо та проїхав по вулиці приблизно 500-800 м. Після цього він зупинився, хотів зателефонувати сину, але не зміг набрати номер та заснув в салоні автомобіля. Через деякий час його розбудили працівники поліції. Виявилося, що він угнав чужий автомобіль. Дуже шкодує про вчинені дії, щиро розкаюється.
Крім показань ОСОБА_4 його вина у вчиненні злочину у визначеному вироком обсязі підтверджується дослідженими судом доказами, а саме:
- 28.01.2023 року ОСОБА_7 звернувся до ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області з заявою про викрадення його автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado», реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
- Під час огляду місця події (протокол від 28.01.2023 року) потерпілий ОСОБА_7 вказав місце біля будинку № 36 по вул. М.Боровського у м. Одесі, де знаходився і звідки був викрадений автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado», реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
- Відповідно до протоколу огляду місця події, складеного 28.01.2023 року за участю потерпілого ОСОБА_6 , автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado», реєстраційний номер НОМЕР_1 , був виявлений в районі будинку № 27 по вул. Промислова у м. Одесі. В салоні автомобіля на водійському сидінні знаходився ОСОБА_4 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння. Потерпілий, оглянувши автомобіль, будь-яких ушкоджень не виявив;
- Як вбачається з протоколу впізнання за фотознімками від 27.02.2023 року, ОСОБА_8 впізнала за рисами обличчя обвинуваченого ОСОБА_4 як особу, який сів до автомобіля ОСОБА_6 ;
- Під час проведення слідчого експерименту (протокол від 07.03.2023 року) ОСОБА_4 показав і пояснив, як саме та за яких обставин він заволодів транспортним засобом ОСОБА_6 . Результаті слідчого експерименту узгоджуються з показаннями ОСОБА_4 в судовому засіданні;
- В результаті проведення судово-товарознавчої експертизи (висновок № 943/23 від 23.02.2023 року) встановлено, що ринкова вартість автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 28.01.2023 року могла становити 670930 грн.;
- Відповідно до протоколу медичного огляду від 28.01.2023 року було підтверджено стан алкогольного сп'яніння у обвинуваченого.
Надаючи оцінку дослідженим доказам, суд вважає, що в судовому засіданні не було доведено ціль незаконного збагачення та корисливий мотив в діяннях ОСОБА_4 .
Так, з показань ОСОБА_4 , а також з результатів огляду місця події вбачається, що обвинувачений, скориставшись тим, що автомобіль був залишений у відчиненому стані і з ключами у замку запалювання, від'їхав на невелику відстань від місця угону і залишався в автомобілі до прибуття працівників поліції, які разом з потерпілим розшукували транспортний засіб. Він не намагався збути автомобіль, сховати його, втекти з місця події або будь-яким іншим чином приховати свою причетність до вчинення злочину.
На підтвердження показань ОСОБА_4 про те, що він прийняв автомобіль ОСОБА_7 за автомобіль свого сина, стороною захисту надано копію посвідчення водія на ім'я сина обвинуваченого - ОСОБА_9 , а також копію технічного паспорта його транспортного засобу - автомобіля «Toyota Prado» легковий універсал, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Тобто моделі автомобілів, їх зовнішній вигляд, колір і навіть роки випуску (2007 рік - автомобіль ОСОБА_6 , 2006 рік - автомобіль ОСОБА_9 ) співпадають або несуттєво відрізняються.
За таких обставин суд вважає доведеним, що при здійсненні угону обвинувачений не керувався корисливим мотивом, а мав намір вплинути на сина, який, на думку ОСОБА_4 , безвідповідально залишив автомобіль відчиненим.
З урахуванням всіх досліджених доказів у їх сукупності суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_4 ціль незаконного збагачення та корисливий мотив.
Одночасно судом враховується, що син обвинуваченого - ОСОБА_9 не надавав йому дозволу керувати своїм автомобілем чи будь-яким іншим чином розпоряджатися ним, і стороною захисту такі обставини не спростовувалися.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4 винен у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, - незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, являється пенсіонером, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, є особою похилого віку - досяг 70-и років, згідно інформації з медичних закладів - має хронічні хвороби і потребує стаціонарного лікування, також має на утриманні дружину, яка є особою з інвалідністю 2-ї групи.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, оскільки він повністю визнав вину у вчиненні злочину, щиро шкодує з приводу вчиненого. Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України суд визнає обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, його похилий вік.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує, що вчинений ним злочин відноситься до категорії особливо тяжких, особу винного, наявність кількох пом'якшуючих та обтяжуючої покарання обставини, і вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання у виді позбавлення волі.
З огляду на те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якої обвинувачений не уникав, ураховуючи другорядну роль кари як мети покарання, а також фактичне визнання ОСОБА_4 вини і наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину (щире каяття та літній вік обвинуваченого), також приймаючи до уваги, що вчинений ОСОБА_4 злочин відноситься до категорії особливо тяжких виключно за ознакою вартості викраденого автомобіля, з урахуванням особи винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинив злочин на побутовому ґрунті, суд вважає за можливе пом'якшити покарання та призначити його із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 289 КК України.
Також, враховуючи тяжкість злочину, відсутність шкоди і фактичне повернення майна потерпілому, відсутність у обвинуваченого корисливого мотиву, особу винного, який у віці 70 років вперше притягується до кримінальної відповідальності, наявність пом'якшуючих покарання обставин, суд прийшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без реального відбування основного покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених судом обов'язків, із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. При цьому у зв'язку з досягненням ОСОБА_4 пенсійного віку суд вважає за можливе не покладати на нього обов'язок повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця роботи.
ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України 28.01.2023 року та перебував під вартою до 31.01.2023 року. Відповідно до положень ст. 72 КК України зазначений строк попереднього ув'язнення необхідно зарахувати до строку покарання ОСОБА_4 у разі скасування випробування та направлення його для відбування призначеного судом покарання.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_4 на користь держави необхідно стягнути процесуальні витрати - документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи у сумі 400 грн.
У відповідності до п. 9 ст. 100 КПК України речові докази необхідно: автомобіль, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , - залишити йому ж; змиви, що зберігаються стороною обвинувачення, - знищити.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, призначивши покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувати.
На підставі ст. 72 КК України у разі скасування випробування та направлення ОСОБА_4 для відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі зарахувати у строк покарання строк його попереднього ув'язнення за період з 28.01.2023 року до 31.01.2023 року включно із розрахунку: день за день.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 400 (чотириста) грн.
Речові докази: автомобіль, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , - залишити йому ж; змиви, що зберігаються стороною обвинувачення, - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1