Справа №485/21/23
Провадження № 1-кс/485/61/23
05 травня 2023 року м.Снігурівка
Слідчий суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області - ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ ВП №2 Баштанського РВП в Миколаївській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023152310000148 від 04 квітня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
04 травня 2023 року заступник начальника СВ ВП №2 Баштанського РВП в Миколаївській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним клопотанням.
В обгрунтування клопотання зазначає, що 04 квітня 2023 до чергової частини ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява від ОСОБА_5 , в якій вона просить притягнути до кримінальної відповідальності невідомих їй осіб, які в умовах воєнного стану, в період часу з 24.03.2022 по 21.03.2023, із території її домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , таємно викрали комплект літньої резини в кількості 4 штук R17 215х55 см на автомобіль марки "Hyundai" модель "Sonata" вартістю 13200 грн., елетротример "Crosser" вартістю 1500 грн., кутову шліфувальну машинку "Odwerk" та два газові балони. Сума матеріального збитку складає 15000 грн.
Відомості про даний факт 04 квітня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023152310000148 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
03 травня 2023 року підозрюваний ОСОБА_6 добровільно видав слідчому масляний радіатор, який він на початку травня 2022 року викрав із приміщення будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який слідчий оглянув та вилучив до ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області.
В ході досудового розслідування встановлено, що власником вилученого майна є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому фактичним володільцем є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Постановою слідчого від 03 травня 2023 року вказаний вище масляний радіатор марки «Gorenje» модель «OR2300SRM» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023152310000148, після чого передано його на зберігання потерпілій ОСОБА_5 .
З метою попередження втрати, знищення, приховування, перетворення або відчуження майна, вилученого у підозрюваного ОСОБА_6 на підставі протоколу огляду речі від 03 травня 2023, слідчий просить накласти арешт на масляний радіатор, який на праві власності належить ОСОБА_5 , шляхом заборони користування та розпорядження ним.
В судове засідання учасники судового провадження не з'явилися, про час та місце розгляду клопотання повідомлені. Від слідчого та прокурора надійшли заяви про розгляд клопотання за їх відсутності. Розгляд клопотання проводиться за відсутності учасників розгляду та без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч.4 ст.107 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Встановлено, що СВ ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023152310000148 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
03 травня 2023 року підозрюваний ОСОБА_6 добровільно видав слідчому масляний радіатор, який він на початку травня 2022 року викрав із приміщення будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що зафіксовано у протоколі огляду від 03 травня 2023 року.
Постановою слідчого від 03 травня 2023 року масляний радіатор марки «Gorenje» модель «OR2300SRM» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023152310000148, після чого визнано місцем його зберігання за потерпілою ОСОБА_5 , якій передано вказане майно як власнику.
У відповідності до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Приписами п.1 ч.2 та ч.3 цієї статті Кодексу встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст..98 КПК України.
Згідно із статтею 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
У відповідності до ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна можливе під час затримання особи у порядку, передбаченому ст.ст.207, 208 КПК України, обшуку та огляду.
Статтею 93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів, зокрема, шляхом отримання речей від фізичних осіб.
За вимогами ст.100 КПК України, речовий доказ, наданий добровільно, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчий у даному кримінальному провадженні отримав доказ від особи у порядку, передбаченому ст.93 КПК України, яка добровільно такий доказ йому надала, а не вилучав його. Отже, вказаний масляний радіатор не є тимчасово вилученим майном, належить потерпілій та переданий їй на зберігання слідчим.
Отже, масляний радіатор не є тимчасово вилученим майном у розумінні ч.2 ст.167 КПК України, а отриманий органом досудового розслідування у порядку, передбаченому ст.93 КПК України, обґрунтовано визнаний речовим доказом по справі й не підлягає поверненню ОСОБА_6 у порядку, передбаченому ч.3 ст.173 КПК України.
Верховний Суд у справі № 461/1188/18 від 11 лютого 2020 року прийшов до висновку про те, що безпідставними є і доводи засудженої про те, що добровільно виданий нею телефон є тимчасово вилученим майном, оскільки, як правильно зазначено у вироку місцевого суду, викрадений телефон не є тимчасово вилученим у розумінні ч. 2 ст.167 КПК. Цей доказ обґрунтовано був визнаний слідчим як речовий та залучений до кримінального провадження постановою від 22 вересня 2017 року (т. 1, а.с. 144). Відповідно, немає підстав для визнання недопустимим доказом, як похідного, висновку експерта від 28 грудня 2017 року №9/695 про визначення вартості телефона.
Крім того, у відповідності до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Слідчий у клопотанні не обґрунтував, що накладення арешту на майно, яке добровільно видане ОСОБА_6 та передане на відповідальне зберігання власнику, є необхідним, та спів розмірним обмеженню прав власника на володіння своїм майном.
Крім того, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, а не способом узаконення дій слідчого по збиранню доказів у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищезазначене, приходжу висновку, що відсутні підстави для арешту майна у даному кримінальному провадженні, а тому клопотання слідчого задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.132, 171-173, 309 КПК України,
постановив:
Клопотання заступника начальника СВ ВП №2 Баштанського РВП в Миколаївській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023152310000148 від 04 квітня 2023 року, за ознаками за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий судя ОСОБА_1