Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
04 травня 2023 р. Справа № 520/854/23
Харківський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати з 01.03.2022 року індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16 лютого 2022 року "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з 01.04.2019 року при здійсненні перерахунку пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення №ФХ-81504/ВСЗ від 01.03.2021 наданої Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) у розмірі 90% грошового забезпечення на підставі довідки № ФХ-81504/ВСЗ від 01.03.2021 наданої Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, після її індексації з 01.03.2022 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16 лютого 2022 року "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та без обмеження граничним (максимальним) розміром.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Пенсійним фондом протиправно обмежено пенсію позивача максимальним розміром. Крім того, протиправні дії відповідача полягають у невиплаті індексації пенсії ОСОБА_1 згідно з постановою Кабінету міністрів України № 118 від 16 лютого 2022 року "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році". Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу через систему "Електронний суд" та доставлена до електронного кабінету користувача 19.01.2023.
Представник відповідача надіслав відзив на позов, в якому заперечував проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» N 2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі - Закон № 2262) з 03.10.1989 року.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 по справі № 520/11745/21 пенсію позивача перераховано з 01.04.2019 на підставі нової довідки про грошове забезпечення.
З 01.03.2022 року проведено масовий перерахунок щодо індексації пенсій згідно з постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16 лютого 2022 року "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (далі - постанова КМУ № 118).
Після проведених перерахунків (станом на 01.03.2022 року) розмір пенсії позивача з урахуванням надбавок та індексації склав 29092,49 грн.
Виплата пенсії обмежується десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволені позову.
Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд ухвалює рішення по справі за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII з 03.10.1989.
Під час розгляду справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 року по справі №520/11745/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку та не виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення, визначеного Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки в довідці від 01.03.2021 №ФХ-81504/ВСЗ.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.04.2019 перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового забезпечення, на підставі довідки №ФХ-81504/ВСЗ від 01.03.2021, наданої Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» встановлено, що судове рішення у вказаній справі в апеляційному порядку оскаржено не було та у відповідності до норм діючого законодавства набрало законної сили.
Згідно ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судовим розглядом справи встановлено, що на виконання судового рішення у справі №520/11745/21 пенсію позивача було перераховано з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Після проведення вказаного перерахунку основний розмір пенсії (з надбавками) позивача склав 25586,16 грн , з урахуванням максимального розміру пенсії склав 19340,00 грн.
Також, позивачем у позовній заяві вказано, що пунктом 1 постанови кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» установлено, що з 1 березня 2022 року: перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Позивачем зазначено, що на виконання зазначеної норми відповідачем з 01.03.2022 року було здійснено нарахування індексації основного розміру пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,14, проте останній не виплачував її з огляду на обмеження розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність.
Матеріали справи свідчать на користь того, що після проведеного перерахунку пенсії основний її розмір ( 25519,73) з урахуванням індексації базового ОСНП( 25519,73*0.140) склав 29092,49 грн. Підсумок пенсії склав 19340,00 грн.
Водночас, як встановлено судом, відповідачем після проведеного на виконання судового рішення у справі №520/11745/21 перерахунку пенсії з огляду на максимальний розмір пенсії позивача було обмежено останню максимальним розміром, а саме десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх прав.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд приходить до висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Заяви №23759/03 та №37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19, від 27 січня 2022 року у справі № 240/7087/20, від 17 лютого 2022 року у справі № 640/11168/20, від 02 серпня 2022 року у справі №240/1369/21, від 30 серпня 2022 року у справі №440/994/20.
Тому обмеження відповідачем максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є протиправним.
З метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року з обмеженням її максимальним розміром, зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше сплачених сум.
Відносно позовної вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового забезпечення, суд зазначає, що наявні матеріали справи не місять жодного доказу щодо визначення позивачу іншого, ніж 90%, відсотку від грошового забезпечення.
Протоколом за пенсійною справою № ФХ81504 підтверджено, що ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії зі збереженням відсоткового значення 90 % грошового забезпечення, а відтак судом не встановлено порушення прав позивача в цій частині.
Відносно позовної вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.03.2022 року індексацію пенсії позивача згідно з постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16 лютого 2022 року "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", суд зазначає наступне.
З наявних матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем на виконання постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16 лютого 2022 року "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" було проведено індексацію пенсії позивача.
Вказане підтверджується протоколом перерахунку пенсії від 01.02.2023 року, з якого вбачається, що станом на 01.03.2022 року позивачу нарахована індексація у розмірі 3572,76 грн., однак не виплачена внаслідок обмеження максимального розміру пенсії позивача.
З огляду на те, що в межах даної справи суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року з обмеженням її максимальним розміром, суд не вбачає підстав для окремого зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.03.2022 року індексацію пенсії позивача, оскільки вона нарахована, але не виплачена внаслідок обмеження.
Тобто вказана позовна вимога поглинається задоволеними позовними вимогами по цій справі.
Щодо посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 22.09.2022 у справі 140/3802/21, то судом встановлено, що пенсія позивачу призначена на підставі Закону України «Про Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а позивачу по справі №140/3802/21 на підставі Закону України «Про прокуратуру». На час звернення позивача до суду з даним позовом, положення Закону України «Про Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», які встановлювали обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до цього Закону, були визнані неконституційними. Натомість положення Закону України «Про прокуратуру», які регулюють зазначені обмеження розміру пенсії, визнанні неконституційними не були.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що правовідносини у зазначеній справі та справі 140/3802/21 є такими , що ухвалені за інших фактичних обставин.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог .
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року з обмеженням її максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше сплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А.С. Мороко