про залишення позовної заяви без руху
05 травня 2023 року Справа № 480/4046/23
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кравченко Є.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до Державної служби геології та надр України про визнання незаконними та недопустимим зупинення дії спеціального дозволу, визнання дій правомірними, скасування дії наказів, зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Комунальне підприємство виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України про визнання незаконними та недопустимим зупинення дії спеціального дозволу, визнання дій правомірними, скасування дії наказів, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
За наслідками перевірки позовної заяви та доданих до неї доказів встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог КАС України.
Відповідно до частини першої, другої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
На думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Як встановлено зі змісту позовної заяви, позивач просить суд скасувати дію наказу Державної служби геології та надр України від 22.12.2018 № 507 та наказу Державної служби геології та надр України від 18.02.2022 № 86 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4466 від 23 жовтня 2007 року, що виданий КП ВУВКГ м. Конотоп Сумської обл.
В матеріалах позову міститься копія наказу Державної служби геології та надр України від 22.12.2018 № 507 та копія наказу Державної служби геології та надр України від 18.02.2022 № 86.
При цьому, відповідно до відмітки на супровідному листі Державної служби геології та надр України № 22/03/14-19 від 02.01.2019 наказ від 22.12.2018 № 507 зареєстрований позивачем 15.01.2019 за вхідним номером № 15, а відповідно до відмітки на супровідному листі Державної служби геології та надр України від 02.05.2022 № 2328/02/2/22 наказ від 18.02.2022 № 86 зареєстрований позивачем 17.05.2022 за вхідним номером № 149.
Таким чином, суд дійшов висновку, що про порушення прав позивач дізнався 15.01.2019 та 17.05.2022, отже очевидним є недотримання позивачем строку звернення до суду, зважаючи на пред'явлення адміністративного позову лише 01.05.2023.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з тим, позивач не подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважності причин такого пропуску.
Відповідно до вимог частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вказаний недолік позовної заяви має бути усунуто шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та надати докази поважності причин пропуску такого строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до Державної служби геології та надр України про визнання незаконними та недопустимим зупинення дії спеціального дозволу, визнання дій правомірними, скасування дії наказів, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.Д. Кравченко