Справа № 362/2531/23
Провадження № 1-кс/362/480/23
02 травня 2023 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Обухівського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту у кримінальному провадженні № № 12023111140000363 від 01.05.2023 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,-
01.05.2023 р. до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Обухівського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № № 12023111140000363 від 01.05.2023 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Клопотання слідчого мотивовано тим, що в слідчим відділом ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023111140000363 від 01.05.2023 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 30.04.2023 р. до чергової частини відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від поліцейського СРПП ст. сержанта поліції ОСОБА_5 , про те, що 30.04.2023 р. під час оформлення адмін. протоколу за ст. 130 КУпАП , водій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на узбіччі автодороги с. Кулибаба - с. Безпятне, Обухівський район, Київська область, надав працівникам СРПП відділу поліції №1 Обухівського РУП неправомірну вигоду в розмірі 1000 грн. за не притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП. (ІПНПУ №3850 від 30.04.2023 р.)
Виходячи з вище викладеного, 30.04.2023 р., в період часу з 18 год. 44 хв. по 18 год. 49 хв., слідчий СВ відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , провів огляд службового автомобіля з надписом поліція, марки «Renault» моделі «Dokker», білого кольору, д.н.з НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який був розташований на узбіччі дороги, с. Безпятне - с. Кулибаба, Обухівський район, Київська область, за координатами 50,1461134,30,2831003.
З метою виявлення, вилучення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення.
Під час огляду службового автомобіля з надписом поліція, марки «Renault» моделі «Dokker», білого кольору, д.н.з НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який був розташований на узбіччі дороги, с. Безпятне - с. Кулибаба, Обухівський район, Київська область, за координатами 50,1461134,30,2831003, виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 1000 грн., номіналом 500 грн., АП 8781629; номіналом 200 грн., УЙ 3749791; номіналом 50 грн., УБ 1285615; номіналом 200 грн., ГЗ 9599273; номіналом 50 грн., УМ 6057520; які поміщені до прозорого спеціального пакету ВУМ 1006089.
Вказані грошові кошти було вилучено та поміщено до камери зберігання речових доказів Відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, про що було винесено постанову про визнання речових доказів від 01.05.2023 р.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому вказаним пунктом арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього кодексу.
Таким чином з метою збереження від знищення чи спотворення речових доказів на даному етапі досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: грошові кошти в сумі 1000 грн., номіналом 500 грн., АП 8781629; номіналом 200 грн., УЙ 3749791; номіналом 50 грн., УБ 1285615; номіналом 200 грн., ГЗ 9599273; номіналом 50 грн., УМ 6057520; які поміщені до прозорого спеціального пакету ВУМ 1006089.
Речові докази є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберігають на собі сліди кримінального правопорушення, були набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Належне забезпечення збереження вказаного речового доказу можливе лише за умови накладення на нього арешту із забороною у користуванні та розпорядженні ним власником або іншою особою, яка має на те, передбачені діючим законодавством права, що може призвести до їх приховування, пошкодження, втрати, знищення, використання або перетворення (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Підстава та мета відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна:
Відповідно до п. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Метою накладення арешту на тимчасове вилучене майоно є збереження речових доказів, а саме на тимчасово вилучене майно ОСОБА_6 : грошові кошти в сумі 1000 грн., номіналом 500 грн., АП 8781629; номіналом 200 грн., УЙ 3749791; номіналом 50 грн., УБ 1285615; номіналом 200 грн., ГЗ 9599273; номіналом 50 грн., УМ 6057520; які поміщені до прозорого спеціального пакету ВУМ 1006089.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
У ході досудового розслідування необхідно з'ясувати усі обставини кримінального правопорушення, провести ряд слідчих дій та судових експертиз, для чого необхідно збереження майна, в тому стані в якому вони знаходилися на момент виявлення, що може вплинути на об'єктивність проведених досліджень, для цього необхідно накласти арешт на зазначене майна та зберігати його в матеріалах кримінального провадження.
Враховуючи те, що вищевказані предмети, є матеріальними об'єктами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що відповідає п. 2 ч. 2 ст. 167 КПК України, необхідні для проведення експертизи зброї та наразі є тимчасово вилученим майном, а також з метою повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування, збереження доказів щодо вчинення особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, на виконання завдань кримінального провадження визначених ст. 2 КПК України, керуючись ст.ст. 36, 167-171 КПК України
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явились, подали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, без аудіо-, відеофіксації, просили задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд клопотання без його участі та без фіксації, просив суд вирішити клопотання на розсуд суду.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що ВП № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023111140000363 від 01.05.2023 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Згідно протоколу огляду місця події від 30.04.2023 р., на ділянці місцевості, а саме на с. Безпятне - с. Кулибаба, де знаходився службовий автомобіль з надписом поліція, марки «Renault» моделі «Dokker», білого кольору, д.н.з НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , було виявлено грошові кошти, а саме купюру номіналом 500 грн., АП 8781629; номіналом 200 грн., УЙ 3749791; номіналом 50 грн., УБ 1285615; номіналом 200 грн., ГЗ 9599273; номіналом 50 грн., УМ 6057520.
Постановою від 01.05.2023 р. слідчим СВ відділу поліції № 1 Обухівського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 купюри номіналом номіналом 500 грн., АП 8781629; номіналом 200 грн., УЙ 3749791; номіналом 50 грн., УБ 1285615; номіналом 200 грн., ГЗ 9599273; номіналом 50 грн., УМ 6057520; які поміщені до прозорого спеціального пакету ВУМ 1006089 було визнано речовим доказом.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
У відповідності до положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
За змістом статті 98, пункту 1 частини 2 та частини 10 статті 170 КПК України, арешт майна, метою якого є збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що це майно є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Положення ч. 2 ст. 173 КПК України передбачають, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи, що слідчим доведено необхідність застосування арешту, з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, проведення ряду слідчих дій, експертиз, а також з урахуванням того, що вказане у клопотанні майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а саме містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є речовими доказами, а не накладення арешту може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, або подальшого використання, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність достатніх підстав для арешту майна, а відтак клопотання підлягає до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись статтями 22, 98, 107, 167, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Обухівського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту у кримінальному провадженні № № 12023111140000363 від 01.05.2023 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,- задовольнити.
Накласти арешт з позбавленням права розпоряджатись на тимчасово вилучене майно, гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене в результаті огляду службового автомобіля з надписом поліція, марки «Renault» моделі «Dokker», білого кольору, д.н.з НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який був розташований на узбіччі дороги розташованої за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Безпятне- с. Кулибаба, Обухівський район, Київська область, за координатами 50,1461134,30,2831003, а саме на: грошові кошти в сумі 1000 (одну тисяу) гривень, номіналом 500 грн., АП 8781629; номіналом 200 грн., УЙ 3749791; номіналом 50 грн., УБ 1285615; номіналом 200 грн., ГЗ 9599273; номіналом 50 грн., УМ 6057520, які поміщені до прозорого спеціального пакету ВУМ 1006089.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково за ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, їх захисника, іншого власника або володільця майна, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1