29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
м. Хмельницький
"19" квітня 2023 р. Справа № 924/1035/22
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Загродській М.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Михайлюцької сільської ради, с. Михайлючка Шепетівського району Хмельницької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НУРМАТ ЛТД", м. Житомир
за участю третьої особи, яка не зявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Західний офіс Державної аудиторської служби України, м. Львів
про:
1) визнання недійсною додаткової угоди №1 від 23.09.2021 до договору про закупівлю товарів №80 від 06.09.2021;
2) стягнення 27 671,70грн
Представники сторін:
Позивач: не з'явився
Відповідач: не з'явився
Третя особа: Нестерук М.П. (згідно витягу з ЄДР)
Від прокуратури: Приступа В.І. (згідно службового посвідчення №059786 від 08.02.21.)
В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.
30.12.2022 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Михайлюцької сільської ради, с. Михайлючка Шепетівського району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "НУРМАТ ЛТД", м. Житомир про: 1) визнання недійсною додаткової угоди №1 від 23.09.2021 до договору про закупівлю товарів №80 від 06.09.2021; 2) стягнення 27 671,70грн надміру сплачених коштів за договором №80 від 06.09.2021.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що додаткова угода №1 від 23.09.2021, якою внесено зміни до істотних умов до договору №80 від 06.09.2021 про закупівлю товарів, якою суттєво зменшено обсяги товару, що планується закупити, та безпідставно збільшено ціну за одиницю товару, укладена з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та положень договору, а відтак є недійсною в силу ст. 215 ЦК України.
Вказує, що внаслідок укладення сторонами додаткової угоди №1 від 23.09.2021 ціна на одиницю товару зросла на 6,9% на бензин та на 6,66% на дизельне паливо у порівнянні з попередніми умовами договору, у зв'язку з чим обсяг постачання зменшився: з 7300л до 6845л - бензин А-92 та з 9485л до 8910л - дизельне паливо. Звертає увагу, що згідно інформації Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/484 від 13.07.2022 середньоринкові роздрібні ціни на пальне по Хмельницькій області становили: бензин марки А-92 станом на 06.09.2021 становила 28,75грн, дизельне пальне - 28,08грн, а станом на 23.09.2021 - 29,00 грн. та 28,43 грн відповідно. Тобто середньоринкової ціни на пальне по Україні (роздріб), станом на окрему дату, не містять інформації про порційність зміни ціни товару на ринку в проміжок з дати укладення договору та додаткової угоди та відповідно не підтверджують розмір коливання ціни на ринку. Зазначає, що значного коливання ціни на пальне у бік збільшення не відбулося. Акцентує, що виявлені прокуратурою порушення, вимог законодавства про публічні закупівлі також підтверджуються проведеним Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, відповідно до ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторингом даної закупівлі.
Також прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь Михайлюцької сільської ради, с. Михайлючка Шепетівського району Хмельницької області надміру сплачених коштів у розмірі 27 671,70грн на підставі ст. 670 ЦК України.
Ухвалою суду області від 04.01.23 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1035/22 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 15.02.2023 суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, якою залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Західний офіс Державної аудиторської служби України, відповідно до ст. 177 ГПК України продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відповідно до ст. 182, 183 ГПК України відклав підготовче засідання.
09.03.2023 у підготовчому засіданні суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, якою відповідно до ст. 185 ГПК України, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Прокурор вимоги позову підтримав, наполягає на їх задоволенні.
Позивач не скористались правом участі своїх представників в судовому засіданні, однак на адресу суду надіслав клопотання від 19.04.2023 з проханням здійснювати розгляд справи без участі представника сільської ради, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача не з'явився на судовий розгляд справи, ухвали суду по даній справі надсилались на адресу останнього, вказану в ЄДРЮО, ФОП та ГФ, та повернуті відділенням поштового зв'язку по причині відсутності адресата.
Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Окрім того, судом звернуто увагу, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст.3 Закону України „Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України „Про доступ до судових рішень").
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018р. у справі №921/6/18 та від 21.03.2019 у справі №916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №910/6964/18.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитися з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Західного офісу Державної аудиторської служби України, в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги. В наданих на адресу суду письмових поясненнях та судових засіданнях зазначив, що за результатами проведеного моніторингу закупівлі №UA-2021-07-27-000429-a від 27.07.2021 року встановлено, що замовник в порушення вимог пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону вніс зміни до істотних умов договору про закупівлю з підстав, які не відповідають вимогам Закону. Вказав, що враховуючи викладене, укладання додаткової угоди №1 від 23.09.2021 до Договору суперечить вимогам Закону України „Про публічні закупівлі" та підлягає визнанню недійсною.
Судом враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка позивача та відповідача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю „НУРМАТ ЛТД" (код ЄДРПОУ 43621716) (до зміни найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія"), зареєстровано за адресою: 01001, Житомирська область, вул. Кооперативна, буд. 18.
Відповідно до Статуту ТОВ „НУРМАТ ЛТД" було первинно зареєстровано 15.05.2020 року за номером №12241020000094343 як Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія".
В липні 2021 року Михайлюцькою сільською радою (надалі - замовник) на веб-порталі уповноваженого органу опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів №UA-2021-07-27-000429-a про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09130000-9 - нафта і дистилятори на період до 31.12.2021 року, бензин А-92 за кодом ДК 021:2015:09132000-3 в кількості 7300 літрів, дизельне паливо за кодом ДК 021:2015:09134200-9 в кількості 9485 літрів, очікувана вартість предмету закупівлі 470 000,00грн.
Згідно повідомлення про намір укласти договір переможцем процедури закупівлі товарів за кодом ДК 021-2015:09130000-9 Нафта і дистилятори, (бензин А-92, дизельне паливо) визначено Товариство з обмеженою відповідальністю Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія" з ціновою пропозицією 452 757,00грн.
06.09.2021 року за результатами проведення процедури публічної закупівлі за № UA-2021-07-27-000429-a про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09130000-9 (нафта, дистилятори), між Михайлюцькою сільською радою (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія" (надалі - учасник) укладено договір №80 про закупівлю товару (далі - договір), згідно п.п. 1.1., 1.2 якого учасник зобов'язується протягом 2021 року поставляти замовникові товари, зазначені в специфікації, а замовник - прийняти і оплатити такі товари. Кількість товарів: бензин А-92 (7300літрів), дизельне паливо (9485літрів)
Згідно з пунктом 1.3. договору обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що сума цього договору становить:452 757,00 грн., в т.ч. ПДВ (20%): 75 456,50грн.
Відповідно до пункту 3.2. договору сума цього договору не повинна відрізнятись від ціни пропозиції, в тому числі за одиницю товару. Сума договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін у випадках, передбачених Законом.
Ціна включає вартість поставки та включає податки, збори та інші обов'язкові платежі до бюджетів, передбачені чинним законодавством України.
Оплата за поставлений товар буде здійснюватися по ціні, що сформувалася на ринку на момент поставки, але в межах максимальної ціни за одну одиницю товару, що вказана у специфікації.
Згідно з пунктом 4.2. договору ціна за одиницю товару вказана в специфікації може бути збільшена не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в пункті 3.1. договору.
Цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків (п. 10.1. договору).
Відповідно до пункту 11.7. договору, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: ...2) збільшення ціни такого товару на 20 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін о такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Сторонами підписано специфікацію (додаток №1) до договору №80 від 06.09.2021 на поставку товару бензин А-92, дизельне паливо (кодом ДК 021:2015 - 09130000-9 "Нафта і дистилятори"), а саме дизельного палива в кількості 9485л за ціною 27,00 грн. за 1 літр на загальну суму 256 095,00грн з ПДВ та бензину А-92 в кількості 7300л за ціною 26,94грн за 1 літр на загальну суму 196 662,00грн з ПДВ, що разом склало 452 757,00грн (сума цього договору на момент його підписання).
Договір та специфікацію скріплено підписами та печаткою сторін.
23.09.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №1, якою внесено зміни до договору №80 від 06.09.2021, а саме викладено кількість, асортимент та вартість товарів, що підлягають поставці у наступній редакції: бензин А-92 у кількості 6845л, дизельне паливо 8910л; та внесено зміни до специфікації на товар, а саме - щодо поставки:
- дизельного палива в кількості: 300л за ціною 26,94грн, 8610л за ціною 28,80грн;
- бензину А92 в кількості: 300л за ціною 27,00грн, 6545 за ціною 28,80грн.
Разом загальна сума склала 452 646,00грн, в т.ч. ПДВ - 75 441,00грн.
Для документального підтвердження значного збільшення роздрібних цін на дизельне паливо та бензин постачальником надано експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-202 від 20.09.2021, в якому вказано рівень цін на дизельне паливо - 31,75грн./л., бензин А-92 - 31,49 грн./л. станом на 20.01.2022, та експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-883, в якому вказано рівень цін на пальне станом на 17.09.2021: бензин А92 30,20грн; дизельне паливо 28,97грн.
18.01.2022 листом №54-410-вих 22 керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до Михайлюцької сільської ради щодо надання інформації щодо укладення договору про закупівлю №80 від 06.09.2021 року.
20.01.2022 Михайлюцькою сільською радою було надано відповідь та надано документи до закупівлі, зокрема видаткові накладні №5126 від 23.2021, №5355 від 11.10.2021; платіжні доручення: 131 від 23.09.2021 на суму 2 694,00грн, №182 від 23.092021 на суму 13 488,00грн, №200 від 11.10.2021 на суму 272 054,00грн, №1 від 11.10.2021 на суму 92 104,00грн, №4 від 11.10.2021 на суму 25 000,00грн, №139 від 11.10.2021 на суму 47 306,00грн.
07.07.2022 листом №54-5161вих 22 керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до Хмельницької торгово-промислової палати з проханням надати інформацію щодо коливання цін на території України на дизельне паливо та бензин А-92 станом на 06.09.2021 та 23.09.2021.
Згідно інформації Хмельницької торгово-промислової палати, лист №22-05/484 від 13.07.2022 та інформації інтернет-ресурсу http//index.minfin.com.ua ринкові ціни на дизельне паливо та бензин А-92 станом на 06.09.2021 становили 28,75грн, дизельне пальне - 28,08грн, а станом на 23.09.2021 - 29,00грн та 28,43грн відповідно.
Листом №52-8183вих-21 від 17.12.2021 Керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, де зазначив про необхідність вжиття контрольних заходів та перевірки щодо підстав внесення змін до істотних умов договору про закупівлю шляхом укладення додаткової угоди №1 від 23.09.2021.
Згідно з висновком про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-07-27-000429-a від 17.01.2022 встановлено, що "Замовник в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону вніс зміни до істотних умов договору про закупівлю з підстав, які не відповідають вимогам Закону, а також порушив пункт 11.6 розділу 11 договору. Враховуючи вищенаведене, укладання додаткових угод №1 від 21.01.2022, № 2 від 07.02.2022, №4 від 10.03.2022, №5 від 04.05.2022, № 6 від 04.05.2022, № 7 від 05.05.2022 до договору суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону.
04.07.2022 листом №52-5018вих-22 Керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до Михайлюцької сільської ради про необхідність вжиття заходів щодо визнання недійсною додаткової угоди №1 від 23.09.2021 до договору про закупівлю №80 від 06.09.2021.
Згідно листів №02-20/381 від 26.07.2022, №02-20/436 від 24.08.2022 Михайлюцька сільська рада повідомила прокуратуру, що нею самостійно заходи вживатися не будуть.
23.12.2022 Керівник Шепетівської окружної прокуратури повідомив Михайлюцьку сільську раду про встановлення підстав та намір здійснення прокурором представництва інтересів в суді (повідомлення №54-10023вих-22) та звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі вказаного органу.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Ч.ч. 1, 3 ст.4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Судом враховано, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
При цьому, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
В контексті зазначеного судом враховано, окрім іншого, і рішення Конституційного Суду України про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді від 08.04.1999 № 3-рп/99.
Так, Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття „інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).
У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 року № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.
Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Таким чином, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб'єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч.ч. 3,4 ст.53 ГПК України, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").
Судом враховано, що прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.
При цьому, судом також враховано, що щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.
Верховна Рада України, усвідомлюючи актуальність, важливість питання та прийнявши Закон України "Про публічні закупівлі" встановила, що відповідні державні та комунальні підприємства при здійсненні закупівель товарів, робіт та послуг зобов'язані дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, встановлених Законом. При цьому, немає значення за чиї кошти (бюджетні чи власні) здійснюється така закупівля.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтеремами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 стверджує, що правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п.54 рішення).
Бюджетна система - це сукупність усіх бюджетів, які формуються і діють на території певної країни згідно з її бюджетним устроєм.
Відповідно до ч.1 ст.22 Бюджетного Кодексу України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність додаткових угод до договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.
Виконання зобов'язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призводить до нераціонального та неефективного використання державних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 3 даного Закону.
Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Відповідно до ст.215 ЦК України. з позовом про визнання про правочину недійсним може звернутись одна із сторін або інша заінтересована особа, яка заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом.
Звертаючись до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним, прокурор виступає позивачем або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, наприклад, управляти майном, що є предметом цього правочину, і визначає відповідачами, як правило, сторони за правочином (договором). Виняток можуть становити випадки, коли однією з сторін є названий орган (установа, організація); у такому разі відповідачем визначається друга сторона.
Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.
У даній справі Керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі органу - Михайлюцької сільської ради із позовними вимогами до відповідача про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 23.09.2021 до договору закупівлі №80 від 06.09.2021 та стягнення 27 671,70грн надміру сплачених коштів за договором, оскільки останні укладені з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель.
Прокурор вказує, що внаслідок укладення спірної додаткової угоди були збільшені ціни на пальне, що призвело до закупівлі пального у менших обсягах, ніж передбачалось за договором про закупівлю товарів №80 від 06.09.2021, що є порушенням бюджетного законодавства, принципів добросовісної конкуренції, об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій та принципу запобігання корупційним діям і зловживанням при проведенні публічних закупівель.
Зазначене порушує економічні інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів внаслідок завдання шкоди у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому суд погоджується, що захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
Керівник Шепетівської окружної прокуратури звертався до Михайлюцької сільської ради з листом №52-5018вих-22 від 04.07.2022, в якому повідомив про можливі порушення вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" при здійсненні закупівель палива.
В свою чергу, Михайлюцька сільська рада повідомила прокуратуру (листи №02-20/381 від 26.07.2022, №02-20/436 від 24.08.2022), що нею самостійно заходи вживатися не будуть.
Тобто, Дунаєвецька міська рада самостійно не вжила заходів щодо звернення до суду із позовом про визнання недійсною оскаржуваної додаткової угоди протягом розумного строку, тому 23.12.2022 Шепетівська окружна прокуратура на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила Михайлюцьку сільську раду про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі ради.
Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Михайлюцької сільської ради, оскільки відсутність з боку уповноваженого орган будь-яких намірів захистити порушені інтереси держави свідчила про пасивність їх дій.
Зважаючи на усі вищевикладені обставини у суду відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
В силу частини першої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст.180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно пунктів 4, 5 статті 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції без зменшення обсягів закупівлі.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що така зміна не призведене до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
З матеріалів справи судом встановлено, що за результатами укладення додаткової угоди №1 від 23.09.2021 сторонами збільшено ціну на дизельне паливо на 6,66% (з 27,00грн/л до 28,80грн/л) та на бензин А-92 на 6,9% (з 26,94грн/л до 28,80грн/л).
Водночас, згідно інформації Хмельницької торгово-промислової палати (лист №22-05/484 від 13.07.2022), а також з інформації з інтернет-ресурсу http//index.minfin.com.ua, ринкові ціни на дизельне паливо та бензин А-92 змінювалися наступним чином: між датою укладання договору від 06.09.2021 та додаткової угоди №1 від 23.09.2021 ціна на бензин А-92 зросла з 28,75грн/л до 29,00грн/л (0,9 %); ціна на дизельне паливо зросла з 28,08грн/л до 28,43грн/л (1,2 %).
Зважаючи на зазначене, а також те, що поданий товариством у підтвердження коливання ціни на дизельне паливо та бензин експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-202 від 20.09.2021 не містить доказів реального відсотку подорожчання такого товару станом на дату укладання додаткової угоди, суд погоджується з висновком прокурора у праві, що ТОВ „НУРМАТ ЛТД" (перейменовано з ТОВ "Торговий дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія") спонукаючи замовника до укладення додаткової угоди, мало на меті збільшити ціну за одиницю товару на вигідний для себе відсоток, а не на реальний відсоток коливання.
Згідно з роз'ясненнями Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 під "пропорційністю" розуміється збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10%. Розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах - за потреби від останньої зміни ціни та кількості.
У відповідності до роз'яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 р. №3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору", внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, однак перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.
Отже, у кожному випадку це буде той документ, який підтверджує факт коливання ціни конкретного предмета закупівлі зокрема, інформація (довідка) або експертний висновок відповідного органу, який має повноваження моніторити ціни на конкретний товар, визначати зміни в цінах на такий товар.
На підтвердження факту коливання ціни на товар у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Тобто, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, а тим більше лист, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.
При цьому Продавець зобов'язаний не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для Замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Продавець повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Продавець також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Такої правової позиції щодо поведінки постачальника дійшов Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
Проаналізувавши обґрунтування відповідача щодо необхідності укладення додаткових угод, викладене у листах із доданими висновком Запорізької ТПП та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вищевказані документи не можуть виступати в якості належного підтвердження коливання ціни товару на ринку та не можуть бути розцінені як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до договору №80 від 06.09.2021, оскільки не відображають інформацію про коливання ціни товару на ринку на дату укладення додаткової угоди.
Таким чином, при укладенні оскаржуваної додаткової угоди не дотримано вимоги пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", безпідставно змінено істотні умови договору, належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни товару на ринку після укладення договору.
Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Пунктом 1 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно з приписами частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постановах від 12.01.2021 у справі №912/3239/18, від 26.02.2021 у справі № 912/9/20, від 09.09.2020 у справі № 921/524/18, від 16.04.2019 у справі № 190/3486/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19.
Враховуючи те, що оскаржувані у даній справі додаткові угоди укладено з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", то відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною. У зв'язку з цим позов прокурора в відповідній частині суд задовольняє.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За положеннями ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У статті 669 Цивільного кодексу України передбачено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Оскільки, як встановлено вище, позивачем безпідставно сплачено за товар у більшому розмірі, у останнього виникло право вимагати повернення сплаченої за не поставлений товар суми. Таким чином, вимога про стягнення 27 671,70грн сплачених коштів за договором №80 від 06.09.2021, також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. ч. 1, 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 23.09.2021 до договору №80 від 06.09.2021 про закупівлю товарів, укладену між Михайлюцькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НУРМАТ ЛТД" (вул. Кооперативна, буд. 18, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 43621716) на користь Михайлюцької сільської ради (вул. Мазунова, 44а, с. Михайлючка Шепетівського району Хмельницької області, 30416, код ЄДРПОУ 04402505) надміру сплачені кошти за договором №80 від 06.09.2021 в сумі 27671,70 грн (двадцять сім тисяч шістсот сімдесят одну гривню 70 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НУРМАТ ЛТД" (вул. Кооперативна, буд. 18, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 43621716) на користь Хмельницької обласної прокуратури (провулок Військоматський, 3, м.Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 02911102) 4962,00 грн. (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 01.05.2023.
Суддя С.І. Крамар
Віддруков. 6 прим. :
1 - до справи;
2 - Керівнику Шепетівської окружної прокуратури (вул. Сергія Оврашка, 43, м. Шепетівка, Хмельницька обл., 30400) надісл. на е-пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1;
3 - позивачу - Михайлюцькій сільській раді (30416, Хмельницька область, Шепетівський р-н, с. Михайлючка, вул. Мазунова, 44а) надісл. на ел. пошту ІНФОРМАЦІЯ_2
4- відповідачу ТОВ "НУРМАТ ЛТД" (10001, м. Житомир, вул. Кооперативна, буд. 18) надісл. реком. з повідом.
5- Хмельницькій обласні прокуратурі, надісл на е-пошту ІНФОРМАЦІЯ_3
6- третій особі - Західний офіс Державної аудиторської служби України, (7900, м. Львів, вул. Костюшка 8) надісл. на е.пошту ІНФОРМАЦІЯ_4