вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" квітня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1891/22
Господарський суд Київської області в складі
головуючого судді Христенко О.О.
за участю секретаря Гарбуз Л.В.
розглянувши справу № 911/1891/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», м. Вишневе Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМР Девелопмент»,
м. Ірпінь Київської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мюнхаузен»,
м. Ірпінь Київської області
про стягнення 310 290,75 грн
Представники:
від позивача: Тронь І.В., адвокат, довіреність № 141 від 02.06.2022;
від відповідача: Слободенюк С.Д., адвокат, ордер серії ВВ № 1025934 від 09.11.2022;
від третьої особи: Лютко А.Ф., керівник, витяг.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМР Девелопмент» (далі-відповідач) про стягнення 310 290,75 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 420089024 від 01.01.2021 в частині своєчасної оплати отриманої електричної енергії, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 244 302,36 грн, з огляду на наявність якої нараховані 34 206,50 грн пені, 2 811,66 грн 3 % річних та 28 970,23 грн інфляційних нарахувань.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2022 відкрито провадження у справі № 911/1891/22, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.11.2022.
Ухвалою суду від 09.11.2022 підготовче засідання у справі № 911/1891/22 було відкладено на 30.11.2022.
28.11.2022 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 1719/22 від 28.11.2022), в якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні. Так, заперечуючи проти позову відповідач стверджує про те, що він не є споживачем електроенергії по вул. Київській, 53 у місті Ірпені і, що споживачем за цією адресою з 20.08.2018 є - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мюнхаузен». Відповідач зазначає про те, що він був замовником будівництва багатоквартирного будинку, а отже був споживачем електроенергії, однак після введення будинку в експлуатацію, було створено ОСББ «Мюнхаузен», а отже саме вони були фактичними споживачами електричної енергії компенсуючи ТОВ «ДМР «Девелопмент» витрати по сплаті рахунків позивача за спожиту ОСББ «Мюнхаузен» електричну енергію.
Разом з цим, відповідач зазначає про те, що із-за невиправданої збройної агресії Російської Федерації проти України та подальшої окупації м. Ірпеня та частковим руйнуванням житлового будинку по вул. Київська, 53 та наявності тимчасової зони відчуження (розмінування) території м. Ірпіня до середини травня 2022 року, виникла заборгованість за спожиту електроенергію, адже відповідач не здійснював проведення фінансово-господарської діяльності, і не отримував від ОСББ «Мюнхаузен» коштів за спожиту електроенергію. При цьому, повідомити позивача про настання з 24.02.2022 обставин непереборної сили (форс-мажор) у відповідача не було можливості, тим паче на сайті Торгово-промислової палати України розміщено загальне підтвердження такого форс-мажору № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, у зв'язку з чим, відповідач просив суд зменшити заявлені вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань, 3 % річних та пені - до 0,00 грн.
30.11.2022 через канцелярію господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 29.11.2022 (вх. № 17381/22), в якій позивач зазначає про те, що в спірному періоді взаємовідносини між позивачем та відповідачем врегульовані Договором про постачання електричної енергії споживчу від 01.01.2021 № 420089024 і, що ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» не надав позивачу інформації щодо перенесення обсягів спожитої енергії з особового рахунку відповідача на особовий рахунок ОСББ «Мюнхаузен».
Позивач зазначає про те, що відповідачем жодним чином не доведено руйнування майна відповідача і, що надані звіт про обстеження майна та висновок експертизи не спростовують доводів позивача викладених у позовній заяві. Позивач заперечує щодо клопотання відповідача про залучення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мюнхаузен» до участі у справі, в якості належного відповідача, оскільки предметом спору у справі № 911/1891/22 є заборгованість за Договором № 420089024 від 01.01.2021, сторонами якого є позивача та відповідач у справі. Позивач також заперечує проти зменшення заявлених вимог щодо стягнення інфляційних нарахувань, 3 % річних та пені, оскільки такі вимоги заявлені позивачем по праву, передбаченому умовами комерційної пропозиції до якої приєднався відповідач.
В підготовчому засіданні 30.11.2022 представником відповідача заявлене усне клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мюнхаузен», зокрема із підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою господарського суду від 30.11.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мюнхаузен», а підготовче засідання у справі № 911/1891/22 відкладено на 14.12.2022.
13.12.2022 через систему «Електронний суд» від ТОВ «ДМР Девелопмент» надійшли заперечення на відповідь б/н від 12.12.2022 (вх. № 1907/22), в яких останній вказує на те, що підтвердженнями руйнування будівлі у місті Ірпені по вул. Київська, 53 є висновки викладені у звіті та у висновку експерта, зокрема, щодо непридатного стану конструкцій до нормальної експлуатації та наявність пошкоджень несучих та огороджувальних конструкцій. Відповідач вказує на те, що третя особа зверталась до АТ «ДТЕК Київські регіональні мережі» з проханням перевести борги на ОСББ «Мюнхаузен», однак дії щодо переведення боргу здійснені не були.
Ухвалою господарського суду від 14.12.2022 підготовче засідання у справі № 911/1891/22 було відкладено на 18.01.2023.
Ухвалою господарського суду від 18.01.2023 закрито підготовче провадження у справі № 911/1891/22, справу призначено до розгляду по суті на 08.02.2023.
06.02.2023 через канцелярію господарського суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мюнхаузен» надійшли письмові пояснення б/н від 24.01.2023 (вх. № 2303/23), в яких останній підтримуючи заперечення відповідача стверджує про те, що відповідач не є споживачем електроенергії у місті Ірпені по вул. Київська, 53 і, що споживачем за цією адресою з 20.08.2018 є - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мюнхаузен», відповідач був лише замовником будівництва багатоквартирного будинку, однак після введення будинку в експлуатацію, було створено ОСББ «Мюнхаузен», а отже саме третя особа була фактичним споживачем електричної енергії компенсуючи ТОВ «ДМР «Девелопмент» витрати по сплаті рахунків позивача за спожиту електричну енергію.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мюнхаузен» зазначає про те, що із-за невиправданої збройної агресії Російської Федерації проти України та подальшої окупації м. Ірпеня і частковим руйнуванням житлового будинку по вул. Київська, 53, наявності тимчасової зони відчуження (розмінування) території м. Ірпіня до середини травня 2022 року, виникла заборгованість за спожиту електроенергію.
Також, з посиланням на настання з 24.02.2022 обставин непереборної сили (форс-мажор), що підтверджено на сайті Торгово-промислової палати України листом № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, третя особа просила для відповідача зменшити заявлені вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань, 3 % річних та пені - до 0,00 грн.
07.02.2023 через канцелярію господарського суду від ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» надійшли письмові пояснення б/н від 07.02.2023 (вх. № 2401/23), в яких позивач звертає увагу суду на те, що предметом Договору № 420089024 є заборгованість по електроенергії споживача за ЕІС-кодом точки комерційного обліку 62Z8057343720345, що підтверджується наявними в матеріалах справи заявою-приєднанням до договору, рахунками, виставленими відповідачу та довідкою ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».
В судовому засіданні 08.02.2023 було оголошено перерву з розгляду справи по суті до 22.03.2023.
Однак, судове засідання, призначене на 22.03.2023 не відбулось, у зв'язку із оголошенням 22.03.2023 у місті Києві сигналу «повітряна тривога»; ухвалою суду від 22.03.2023 судове засідання було призначене на 03.04.2023.
03.04.2023 через систему «Електронний суд» від ОСББ «Мюнхаузен» надійшло клопотання (вх. № 2574/23) про зупинення розгляду справи, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 911/840/23. Так, в обґрунтування свого клопотання, третя особа вказує на те, що ОСББ «Мюнхаузен» звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» про зобов'язання виконати певні дії. Так, третя особа зазначає про те, що замовником будівництва багатоквартирного будинку у місті Ірпені по вул. Київська, 53 було ТОВ «ДМР «Девелопмент», а отже саме він був споживачем електроенергії, однак після введення будинку в експлуатацію та створення ОСББ «Мюнхаузен», останній фактично став споживачем електричної енергії, при цьому компенсуючи ТОВ «ДМР «Девелопмент» витрати по сплаті рахунків позивача за спожиту електричну енергію. Отже, ОСББ «Мюнхаузен» вказує на те, що він звернувся до суду у справі № 911/840/23 із вимогами про зобов'язання ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» здійснювати нарахування за спожиту електроенергію з 16.02.2022 та виставлення рахунків саме на користь позивача у справі № 911/840/23, за існуючими Договорами № 420095719 від 16.02.2022 та № 420095720 від 16.02.2022.
Ухвалою суду від 27.03.2023 у справі № 911/840/23 позовну заяву ОСББ «Мюнхаузен» залишено без руху.
Відповідно до частини 1 статті 177 ГПК України, серед інших завдань підготовчого провадження, важливим є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, а також вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
При цьому, у частині 3 статті 195 ГПК України передбачено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього ГПК України.
Таким чином, у разі виникнення обставин, визначених п. 5 ч. 1 статті 227 ГПК України сторона має подавати клопотання про зупинення провадження у справі лише на етапі підготовчого провадження, у зв'язку з чим клопотання про зупинення розгляду справи (вх. № 2574/23) задоволенню не підлягає.
Присутнім в судових засіданнях 08.02.2023 та 03.04.2023 представником позивача підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові; представник відповідача заперечував проти позову та просив суд відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву; представник третьої особи підтримав думку відповідача та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши представників учасників справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Правовідносини, що склались між сторонами, за своєю правовою природою пов'язані з купівлею-продажем та постачанням електричної енергії, а отже регулюються відповідними положеннями цивільного та господарського законодавства, а також Законом України “Про ринок електричної енергії” та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (далі - ПРРЕЕ).
Положеннями ст.ст. 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (надалі - Правила/ПРРЕЕ).
Так, пунктом 1.2.7 Правил встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (постанова НКРЕКП №429 від 14.06.2018) ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» є постачальником електричної енергії споживачам.
Пунктом 1.2.15 Правил встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Підпунктом 3.1.5 пункту 3.1 Правил передбачено, що електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора.
Відповідно до підпункту 3.1.7 пункту 3.1 Правил договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції.
На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих які містяться в комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається в паперовій формі.
Згідно з наданою у матеріали справи заявою-приєднанням до Договору про постачання електричної енергії споживачу, споживач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДМР Девелопмент», керуючись статтями 633, 634, 641, 642 ЦК України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, та ознайомившись з умовами договору про постачання електричної енергії споживачу на сайті постачальник, в мережі інтернет, приєдналося до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника «Стандарт-1» з такими персоніфікованими даними: адреса об'єкту: вул. Київська, 53, м. Ірпінь, ЕІС-код 62Z8057343720345. Початок постачання - з 01.01.2021.
У заявці зазначено, що погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору в повному обсязі. З моменту підписання цієї заяви-приєднання споживач та постачальник набувають всіх прав та обов'язку з договором і несуть відповідальність за її невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинними законодавством України.
У матеріалах справи міститься договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір), в якому зазначено, що він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії, як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору.
Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
За умовами п. 3.3 договору постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за спожиту електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.
Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні (п. 3.1 договору).
Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника (п. 5.2 договору).
Згідно з п. 5.4 договору ціна на електричну енергію визначається постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі, у разі її зміни.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на розрахунковий рахунок постачальника (п.п. 5.5, 5.6 договору).
При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вважається здійсненою після того, як на розрахунковий рахунок постачальника надійшла вся сума коштів.
Згідно з п. 5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку. При цьому споживач не обмежений у праві здійснювати попередню оплату, оплату авансових платежів та/або планових платежів за цим договором без отримання рахунку постачальника. Не отримання споживачем рахунку від постачальника не звільняє споживача від виконання зобов'язань з оплати електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією.
У комерційні пропозиції у розділі «Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати» зазначено, що рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається постачальником споживачу не пізніше п'ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п'яти робочих днів з дати отримання.
Крім того, у комерційній пропозиції зазначено, що остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію.
За умовами п. 5.8 договору якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строки, передбачені комерційною пропозицією постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або складі вартості (ціни) електричної енергії постачальника, або оператору системи, з яким споживач має діючий договір споживання про надання послуг з розподілу електричної енергії Спосіб оплати за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції (п. 5.10 договору).
Умовами п. 6.2 договору споживач зобов'язався забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Так, як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» свої зобов'язання за договором про постачання електричної енергії виконує в повному обсязі та з 01.01.2021 постачає (продає) відповідачу електричну енергію, проте відповідач, всупереч п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 5.5.5. ПРРЕЕ, а також умовам укладеного між сторонами договору не здійснює повну оплату за електричну енергію, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю «ДМР Девелопмент» утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію (активна енергія), яка станом на 13.09.2022 становить 244 302,36 грн.
Однак, у своєму відзиві на позовну заяву (вх. № 1719/22 від 28.11.2022) відповідач обґрунтовуючи свої заперечення стверджує про те, що він не є споживачем електроенергії у місті Ірпені по вул. Київська, 53 і, що споживачем за цією адресою з 20.08.2018 є - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мюнхаузен». Відповідач зазначає про те, що він був замовником будівництва багатоквартирного будинку, а отже був споживачем електроенергії, однак після введення будинку в експлуатацію, було створено ОСББ «Мюнхаузен», а отже саме вони є фактичними споживачами електричної енергії компенсуючи ТОВ «ДМР «Девелопмент» витрати по сплаті рахунків позивача за спожиту ОСББ «Мюнхаузен» електричну енергію.
Разом з цим, відповідач зазначає про те, що із-за невиправданої збройної агресії Російської Федерації проти України, подальшою окупацією м. Ірпеня та частковим руйнуванням житлового будинку по вул. Київська, 53 і з наявності тимчасової зони відчуження (розмінування) території м. Ірпіня до середини травня 2022 року, виникла заборгованість за спожиту електроенергію, адже відповідач не здійснював проведення фінансово-господарської діяльності, і не отримував від ОСББ «Мюнхаузен» коштів за спожиту електроенергію. При цьому, повідомити позивача про настання з 24.02.2022 обставин непереборної сили (форс-мажор) у відповідача не було можливості, тим паче на сайті Торгово-промислової палати України розміщено загальне підтвердження такого форс-мажору № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, у зв'язку з чим, відповідач просив суд зменшити заявлені вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань, 3 % річних та пені до 0,00 грн.
Укладений між сторонами, спірний договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, а відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДМР Девелопмент» надаючи відзив (вх. № 1719/22 від 28.11.2022) на позовну заяву, вказував на те, що 10.02.2022 ОСББ «Мюнхаузен» приєдналось до Публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, про що отримало повідомлення від АТ «ДТЕК Київські регіональні мережі», а 16.02.2022 уклало з позивачем Договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420095719 та Договір постачання електричної енергії споживачу № 420095720, а отже за твердженням відповідача, саме ОСББ «Мюнхаузен» здійснює споживання електричної енергії у місті Ірпені по вул. Київська, 53.
Відповідачем до матеріалів справи, доданий Договір № 420095710 від 16.02.2022 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Мюнхаузен», укладений на підставі Заяви-приєднання з такими персоніфікованими даними: адреса об'єкту: вул. Київська, 53, м. Ірпінь, ЕІС-код 62Z5034798618406, ЕІС-код 62Z4676652124326, ЕІС-код 62Z1034351227429, ЕІС-код 62Z0838549984843, ЕІС-код 62Z1761081499591, ЕІС-код 62Z4752638786778, ЕІС-код 62Z3585920753949, ЕІС-код 62Z994651461889. Початок постачання: з 16.02.2022.
Крім того, відповідачем до матеріалів справи доданий Договір № 420095720 від 16.02.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Мюнхаузен», з такими персоніфікованими даними: адреса об'єкту: вул. Київська, 53, м. Ірпінь, ЕІС-код 62Z9784439912889, ЕІС-код 62Z5593338273489, ЕІС-код 62Z7550206797499. Початок постачання: з 16.02.2022.
Тобто, відповідач стверджує про наявність укладених договорів на постачання електричної енергії саме між позивачем та третьою особою і, що відповідач не є споживачем електроенергії у місті Ірпені по вул. Київська, 53 і, а споживачем за цією адресою з 16.02.2022 є - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мюнхаузен».
Так, позивачем до матеріалів справи надані рахунки-фактури за період січень 2022 - вересень 2022.
Відповідні рахунки виставлялись Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», як постачальником Товариству з обмеженою відповідальністю «ДМР Девелопмент», як споживачу.
При цьому, з додатків до рахунків-фактур за електроенергію вбачається, що нарахування здійснюється за персоніфікованими даними лічильника за ЕІС-код 62Z8057343720345, розташованого за адресою об'єкту: вул. Київська, 53, м. Ірпінь.
Як було зазначено вище, Товариством з обмеженою відповідальністю «ДМР Девелопмент», на підставі заяви-приєднання до Договору про постачання електричної енергії (споживачу) приєдналося до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника «Стандарт-1» з такими персоніфікованими даними: адреса об'єкту: вул. Київська, 53, м. Ірпінь, ЕІС-код 62Z8057343720345. Початок постачання - з 01.01.2021.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Статтею 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Пунктом 2.3.11. ПРРЕЕ встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (п. 2.3.14. ПРРЕЕ).
Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов'язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №311 (далі - ККОЕЕ).
Відповідно до пп. 6.1. п. 6. Розділу XIII «Перехідні положення» ККОЕЕ, обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.
Згідно пп. 7.1 п. 7 Розділу XIII «Перехідні положення» ККОЕЕ, до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб, функції АКО по веденню реєстрів ТКО, обробці даних комерційного обліку, адміністрування процесів зміни електропостачальника, припинення електропостачання та визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують ОМ у межах своєї відповідальності.
З огляду на вищевикладені положення чинного законодавства України позивач - ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов'язків, позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.
Пунктом 4.3 ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Позивач зазначає, що у відповідності до п. 4.3 ПРРЕЕ ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», як оператором системи розподілу та адміністратором комерційного обліку, надано довідку № 20-1-330 від 15.09.2022, яка містить інформацію про обсяг розподіленої електричної енергії споживачу - ТОВ «ДМР Девелопмент», за ЕІС-код точки обліку 62Z8057343720345.
Суд зазначає, що довідка ПрАТ «ДТЕК Київобленерго» № 20-1-330 від 15.09.2022 підтверджує фактичні обсяги споживання електричної енергії та є належним та достовірним доказом для встановлення обставин щодо наявності факту споживання та обсягів споживання електричної енергії відповідачем.
Твердження відповідача про те, що він не є споживачем електроенергії у місті Ірпені по вул. Київська, 53 і, що споживачем за цією адресою з 20.08.2018 є - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мюнхаузен», також не можуть братись судом до уваги, оскільки позивачем до матеріалів справи доданий Договорів про постачання електричної енергії споживачу № 420089024 укладений 01.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергетична компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДМР Девелопмент», на підставі заяви-приєднання, та якими за ТОВ «ДМР Девелопмент» приєдналося до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника «Стандарт-1», з персоніфікованими даними: адреса об'єкту: вул. Київська, 53, м. Ірпінь, ЕІС-код 62Z8057343720345. Початок постачання - з 01.01.2021.
Умовами п. 13.1 договору визначено, що цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком №1 до договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.
У комерційні пропозиції «Стандарт-1» визначено, що термін постачання - до 31.12.2020 року. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції.
Умовами п. 13.2 договору визначено, що по постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.
Доказів того, що відповідач звертався до позивача з вимогою про розірвання договору, укладеного між позивачем та відповідачем, до суду не надано.
За вказаних обставин, заперечення відповідача спростовується викладеним вище та не спростовує наведених обставин щодо споживання електричної енергії та, як наслідок договір на постачання електричної енергії споживачу за фактом споживання відповідачем електричної енергії є підставою для виникнення у його сторін відповідних зобов'язань.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 244 302,36 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача 34 206,50 грн пені 2 811,66 грн 3 % річних та 28 970,23 грн інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне.
Відповідно до умов п. 5.8 договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
У комерційній пропозиції «Стандарт-1» у розділі «Розмір пені та/або штрафу» визначено, що розмір пені, який підлягає сплаті споживачем за неналежне виконання останнім зобов'язань з оплати електричної енергії становить подвійну облікову ставку Національного банку України (НБУ). Крім того, комерційною пропозицією погоджено, що споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.
У своєму відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає про те, що із-за невиправданої збройної агресії Російської Федерації проти України, подальшою окупацією м. Ірпеня та частковим руйнуванням житлового будинку по вул. Київська, 53 і з наявності тимчасової зони відчуження (розмінування) території м. Ірпіня до середини травня 2022 року, виникла заборгованість за спожиту електроенергію, адже відповідач не здійснював проведення фінансово-господарської діяльності, і не отримував від ОСББ «Мюнхаузен» коштів за спожиту електроенергію. При цьому, повідомити позивача про настання з 24.02.2022 обставин непереборної сили (форс-мажор) у відповідача не було можливості, тим паче на сайті Торгово-промислової палати України розміщено загальне підтвердження такого форс-мажору № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, у зв'язку з чим, відповідач просив суд зменшити заявлені вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань, 3 % річних та пені до 0,00 грн.
У пункті 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Як встановлено частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Суд зазначає, що 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, строк дії якого в Україні неодноразово продовжувався, зокрема, який наразі є продовженим та діє на час винесення рішення у справі № 911/1891/22.
За змістом статті 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У пункті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 зазначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для об'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов'язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Тобто Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами, як для суб'єктів господарювання так і для населення.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина друга статті 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати України”).
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Також згідно з положеннями частини другої статті 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17).
Умовами п. 12.1 договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Відповідачем до матеріалів справи був наданий звіт № 4/14 від 20.05.2022 складений Товариством з обмеженою відповідальністю «ДН-Консалтинг» щодо попереднього обстеження житлового будинку по вул. Київська, 53 у місті Ірпені Бучанського району Київської області, за результатами якого було виявлено часткове пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій; пошкодження виникли внаслідок влучення боєприпасів та їх уламків в стіни та дах будинку під час бойових дій та довготривалої пожежі.
Крім того, у звіті № 4/14 від 20.05.2022 зазначено, що внаслідок отриманих пошкоджень несуча здатність будівельних конструкцій мансардного поверху будівлі суттєво знижена, існує загроза раптового руйнування.
У відповідності з вимогами ДТТУ-Н Б В.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного», у зв'язку з пошкодженням конструкцій квартири технічний стан будівлі віднесено до 3 категорії - стан конструкцій не придатний до нормальної експлуатації. Категорія пошкодження будинку - ІІ - наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій.
Також, згідно з висновком судового експерта Дождьова Дмитра Олеговича № 06-06/22 від 06.06.2022, проведеного на прохання «ДМР Девелопмент», за результатами натурного обстеження було встановлено у житловому багатоповерховому будинку внаслідок обстрілу та пожеж, що виникли за цим через проведення бойових дій, повністю знищено дах з покрівлею, частково знищено плити перекриття, частково пошкоджена цегляна кладка несучих стін та значна частина перегородок, пошкоджені або знищені віконні блоки, частково знищено тинкування внутрішніх стін будівлі, знищено систему електропостачання і освітлення, каналізації та водопостачанн, пошкоджено облицювання фасадних стін.
Враховуючи викладене, суд погоджується із позицією відповідача у справі, що введення воєнного стану вплинуло на спроможність своєчасного проведення розрахунків, а отже з урахуванням засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає за належне відмовити у задоволенні 34 206,50 грн пені, нарахованої позивачем до стягнення з відповідача за період з 10.03.2022 по 10.09.2022.
При цьому слід зазначити, що існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності, є загальновідомим та нормативно врегульованим.
Щодо сум інфляційних втрат та 3% річних
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 2 811,66 грн за загальний період з 10.03.20222 по 13.09.2022 та інфляційних втрат у розмірі 28 970,23 грн за той самий період.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат, суд встановив, що заявлена до стягнення сума вказаних нарахувань є вірною.
На підставі вказаних норм права, враховуючи, що розрахунок інфляційних нарахувань та 3 % річних наявний в матеріалах справи є арифметично вірним, зазначені вимоги позивача визнаються судом та підлягають задоволенню.
Разом з цим, вирішуючи спір про наявність підстав для зменшення від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання, передбаченої частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, в період дії форс-мажорних обставин (військова агресія Російської Федерації проти України), слід враховувати таке.
За змістом положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 617 Цивільного кодексу України визначено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Водночас згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
За змістом наведеної норми закону нараховані інфляційні втрати на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки вони є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними коштами, що належать до сплати кредиторові.
З правового аналізу положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України вбачається, що боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, передбаченої статтею 625 цього Кодексу.
При цьому статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок дії непереборної сили, тоді як норми статті 625 ЦК України, які визначають відповідальність за порушення саме грошового зобов'язання незалежно від наявності чи відсутності вини боржника, є спеціальними, конкретизуючими і не передбачають жодних підстав звільнення від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати електричної енергії є підставою для нарахування визначених статтею 625 ЦК України платежів, а наявність обставин непереборної сили за договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов'язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним коштами. Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі № 3-1195гс16 (№ 9/5014/969/2012(5/65/2011) (див. постанову ВСУ від 12.04.2017 у справі № 913/869/14).
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову частково, витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторони пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМР Девеломпент» (08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Пушкінська, 60-Л/1, приміщення 1, код ЄДРПОУ 40339877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обланса енергопостачальна компанія» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Борщагівська, 97-Б, код ЄДРПОУ 42094646) 244 302 (двісті сорок чотири тисячі триста дві) грн 36 коп заборгованості, 28 970 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят) грн 23 коп інфляційних нарахувань, 2 811 (дві тисячі вісімсот одинадцять) грн 66 коп 3 % річних та 4 141 (чотири тисячі сто сорок одну) грн 26 коп судового збору.
Видати наказ.
3. В іншій частині відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 05.05.2023.
Суддя О.О. Христенко