Справа № 947/13748/23
Провадження № 1-кс/947/5545/23
05.05.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023162480000618 від 03.05.2023 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, українця, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 14.12.2018 вироком Київського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст.186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, звільнений 14.12.2022 по відбуттю покарання, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знов ймовірно вчинив кримінальне правопорушення проти власності, за наступних обставин.
Так, 03.05.2023 року, приблизно о 16 годині 33 хвилини ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 , повторно, маючи злочинний умисел спрямований на незаконне збагачення шляхом таємного викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись поруч з автомобілем марки «Toyota» моделі «Hi ace», 1993 року випуску, в кузові білого кольору р/н НОМЕР_1 , припаркованого біля парадної будинку АДРЕСА_2 , визначили об'єктом свого злочинного посягання майно потерпілого ОСОБА_8 , що знаходилось на той час всередині салону вказаного автомобіля.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 , впевнившись в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, через незачинені двері салону автомобіля проникли всередину автомобіля марки «Toyota» моделі «Hi ace», 1993 року випуску, в кузові білого кольору р/н НОМЕР_1 , звідки таємно викрали настпуне майно: металева дробина висотою 2,30 см, вартістю 3000 гривень; металеву дробину висотою 95 см, вартістю 2085 гривень; акумулятор з маркуванням «12 V 2.0 Ah», червоного кольору, вартістю 600 гривень; ящик з інстурментами, всередині якого знаходилось наступне: металевий штангенциркуль, стамеска, викрутки, металеві ключі, шестигранники, металеве зубило, молоток, леза для канцелярського ножа, ручка для фурнутури, металева лінійка, насадки для шестиграників, полтно для ножовки по металу, загальна вартістю якого становить 5000 гривень. Після чого, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 , з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_8 на загальну суму 10685,00 гривень.
03.05.2023 року ОСОБА_5 органом досудового розслідування було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
04.05.2023 року останнього повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, групою осіб, поєднана з проникненням в сховище в умовах воєнного стану.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого злочину, характер вчиненого кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні:
-прокурор вимоги поданого клопотання підтримала в повному обсязі.
-захисник підозрюваного заперечувала проти задоволення клопотання посилаючись на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозру, а також недоведеність ризиків, викладених у клопотанні. Зауважила, що її підзахисний має міцні соціальні зв'язки у вигляді постійного місця проживання, за яким і зареєстрований, де проживає спільно із літньою матір'ю. У зв'язку із чим, просила застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його реєстрації та проживання
-підозрюваний підтримавдумку захисника.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
03.05.2023 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 04.05.2023 року повідомлено про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні наступними доказами: протоколом допиту потерпілого, протоколами допиту свідків, протоколом огляду предмета, та іншими матеріалами кримінального провадження. Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, враховуючи зухвалий характер вказаного кримінального правопорушення, а також характеризуючі дані відповідно до яких підозрюваний не одружений, дітей на утриманні немає, не працевлаштований, а також є раніше судимим, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Враховуючи також те, що, підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані потерпілого та свідків, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерпілого та свідків, схиляючи її до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, як вбачається з клопотання сторони обвинувачення 14.12.2022 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на 4 (чотири) роки. 14.12.2022 року останній був звільнений по відбуттю покарання.
Вищевикладене обставини, на думку слідчого судді, свідчать про явні негативні соціальні інтереси останнього, й відповідно про його емоційно-вольову деформацію та ймовірну відсутність правової свідомості, а тому, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках означеного кримінального провадження існує реальний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення ОСОБА_5 або продовження ним кримінального правопорушення, в якому підозрюється.
Інші ризики, зазначені у клопотанні сторони обвинувачення, свого підтвердження під час розгляду клопотання не знайшли.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту та особистого зобов'язання є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо лише шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу, як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 53 680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, що на думку слідчого судді, буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194-196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023162480000618 від 03.05.2023 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Держаній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 30.06.2023 року, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 53 680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 30.06.2023 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1