Ухвала від 04.05.2023 по справі 497/975/23

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04.05.2023

Єдиний унікальний № 497/975/23

Провадження № 1-кс/497/325/23

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

04.05.23 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області

в особі слідчого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград клопотання слідчого Відділення №1 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Великий Кут Болградського району Одеської області, громадянина України, не одруженого, не інваліда, утриманців не має, військовослужбовця призваного під час мобілізації на посаду солдата роти резерву військової частини НОМЕР_1 , військове звання матрос, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , особу якого встановлено на підставі паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 виданого Арцизським РС ГУДМС України в Одеській області,

підозрюваного у кримінальному провадженні №12023162270000275 від 02.05.2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.152 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04.05.2023 року слідчий СВ №1 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023162270000275 від 02.05.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.152 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що близько 13 години 00 хвилин 02 травня 2023 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля колишнього магазину «Продтовари», що розташований за адресою: Одеська обл., Болградський район, село Веселий Кут, вул. Центральна, буд. 138, у ОСОБА_4 виник раптовий умисел направлений на насильницьке задоволення статевої пристрасті. Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, бажаючи діяти саме таким чином, ОСОБА_4 застосував фізичне насильство до ОСОБА_8 , що виразилось у нанесенні множинних ударів по голові та тілу кулаками лівої та правої руки, в подальшому звалив останню на землю, стягнув з неї верхній одяг, силою зняв штани оголивши тіло ОСОБА_8 та приспустив свої штани та намагався вчинити дії сексуального характеру пов'язані з вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_8 з використанням геніталій, без її добровільної згоди, однак не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, у зв'язку з тим, що злякався громадянку ОСОБА_9 , яка вибігла на крики потерпілої, та втік з місця злочину.

За результатами зібраних доказів, 02.05.2023 повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 152 КК України.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного матроса ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до ЄРДР №12023162270000275 від 02.05.2023.

За класифікацією злочинів, встановленою ст. 12 КК України, злочин інкримінований ОСОБА_4 є нетяжким злочином, за вчинення якого згідно із санкцією ч. 1 ст. 152 КК України законом передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

Враховуючи обставини та спосіб вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_4 , характеристику з місця служби та місця проживання, актуальність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, орган досудового розслідування вважає доцільним застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб з моменту затримання, тобто до 18 годин 30 хвилин, 30 червня 2023 року.

В судовому засіданні:

- прокурор клопотання слідчого підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та ризики.

Стверджував, що під час досудового розслідування, встановлені ризики вчинення підозрюваним наступних дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

- пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України - саме по собі покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, може спонукати останнього вдатися до спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду, зокрема використовуючи власний статус військовослужбовця, не прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду, обґрунтовуючи поважність причин - виконанням завдань з захисту територіальної цілісності України;

- пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України - наявний обґрунтований ризик, що ОСОБА_4 може вдатись до спроб незаконно впливати на свідків та потерпілу, які викривають його неправомірні дії, задля схиляння їх до зміни показань шляхом вмовляння, підкупу, погроз, тощо. Також підозрюваний може незаконно впливати на експерта, з метою отримання неправдивого експертного висновку для уникнення кримінальної відповідальності, що зумовлено тим, що ОСОБА_4 з проведених слідчих дій та відкритих матеріалів досудового розслідування копії яких додані до цього клопотання, відомі данні експертного закладу;

- пункт 5 частини 1 статті 177 КПК України - наявний обґрунтований ризик, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема, враховуючи його негативні характеристики з місця служби, останній, як з метою ухилитись від обов'язків військової служби так і з метою ухилитись від слідства та суду, може вчинити дезертирство, тобто нез'явитись до місця несення служби, що в умовах воєнного стану є особливо тяжким злочином.

ОСОБА_4 інкримінується вчинення злочину із застосуванням насильства у стані алкогольного сп'яніння відносно інваліда другої групи. Не зважаючи на наявність очевидців вчиненого ОСОБА_4 у вчиненому не розкаявся, що може свідчити про його схильність до вчинення нових кримінальних правопорушень.

Крім того, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину приблизно о 13 годині 00 хв. 02.05.2023 однак затримано його о 18 годині 30 хвилин, в ході розшукових заходів вжитих правоохоронними органами. Вказана обставина дає підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, вже фактично певний час переховувався від органів досудового розслідування, чим перешкоджав кримінальному провадженню.

Окрім того, слід акцентувати увагу на соціально-небезпечній поведінці ОСОБА_4 , якому інкримінується вчинення злочину із застосуванням насильства, у стані алкогольного сп'яніння відносно вразливої особи, яка є інвалідом 2 групи.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження являється доцільним та необхідним застосувати до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання пов'язана з тим, що він, як військовослужбовець буде вимушений вибути до місця проходження служби - дислокації військової частини НОМЕР_1 , що виконує бойові завдання на лінії зіткнення, що суттєво ускладнить прибуття підозрюваного за кожним викликом до слідчого, прокурора та суду.

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту пов'язана з тим, що останній за місцем свого проживання місцевими мешканцями характеризуються з негативного боку, неодноразово потрапляв в поле зору поліції, а соціальні зв'язки підозрюваного не дають підстав вважати, що ОСОБА_4 буде належним чином виконувати обов'язок, який полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

На підставі наведеного, сторона обвинувачення вважає необхідним застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, оскільки останній підозрюється у вчиненні злочину, із застосуванням насильства.

Підозрюваний ОСОБА_10 пояснив, що він є військовослужбовцем, прибув до дому на декілька днів. Зустрів своїх двох товаришів з якими вживав алкогольні напої. Останнє, що пам'ятає, це їх перебування в сільському магазині де вони придбали що літру горілки, та вийшли з магазину. Далі нічого не пам'ятає, як і дії в яких він підозрюється. Просив надати йому можливість відбути до військової частини.

Підтвердив, що під час затримання відносно нього не застосовувались не дозволені методи, ніхто з працівників поліції не вчиняв відносно нього ніякого тиску, а ні морального, а ні фізичного, жодних скарг на дії поліцейських він не має.

Захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 не заперечував щодо задоволення клопотання слідчого та обрання відносно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, покладався на розсуд суду.

Слідчий суддя перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки усіх учасників даного кримінального провадження дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час судового розгляду клопотання встановлено, що Відділенням №1 Слідчого відділу Болградським РВП Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023162270000275 від 02.05.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.152 КК України.

Нагляд за додержанням законності під час досудового розслідування у вигляді процесуального керівництва здійснюється Білгород-Дністровською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.

02.05.2023 року о 18:30 годині ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 152 КК України.

За результатами зібраних доказів ОСОБА_4 у присутності захисника 02.05.2023 о 23:45 годині повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 152 КК України: незакінчений замах на вчинення дій сексуального характеру пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтуваня).

Обґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема:

- показаннями свідка ОСОБА_11 , яка була очевидцем подій, що відбувалися 02.05.2023 року приблизно о 13:00 годині неподалік від магазину «Продмаг», по вул. Центральна, та будинком №142 по вул. Центральна, с. Веселий Кут, Болградського району, Одеської області, та після її слів, що вона викличе поліцію підозрюваний ОСОБА_4 втік з місця злочину те переховувався в невідомому місці;

- показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які прибули на місце події та впізнали підозрюваного, який наносив удари потерпілій.

- протоколом затримання особи, під час якого в ході особистого обшуку виявлено та вилучено одяг з нашаруванням бруду та слідами боротьби;

- протоколом огляду місця події від 02.05.2023, під час якого виявлено та вилучено речовину бурого кольору схожу на кров;

- добровільно виданим 02.05.2023 одягом потерпілої, на якому містяться пошкодження та сліди речовини бурого кольору, схожої на кров;

Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 за участі законного представника, лікаря та психолога;

- іншими доказами у своїй сукупності.

З огляду на положення ст. 177 КПК України, враховуючи мету застосування запобіжного заходу, слідчий суддя має пересвідчитися у забезпеченні виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа

Надаючи оцінку щодо доведеності стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 сб15 ч.1 ст.152 КК України слід зазначити про наступне.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).

Крім цього, у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Таким чином, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночними поняттями.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного матроса ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до ЄРДР №12023162270000275 від 02.05.2023.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та прокурор надаючи пояснення в судовому засіданні при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 названого кримінального злочину, та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики перешкоджати кримінальному провадженню, передбачені ст.177 КПК України.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 слідчий суддя керується положеннями ст.178 КПК України, та оцінює в сукупності усі обставини, в тому числі наявність ризиків таких як:

- пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України - саме по собі покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, може спонукати останнього вдатися до спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду, зокрема використовуючи власний статус військовослужбовця, не прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду, обґрунтовуючи поважність причин - виконанням завдань з захисту територіальної цілісності України;

- пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України - наявний обґрунтований ризик, що ОСОБА_4 може вдатись до спроб незаконно впливати на свідків та потерпілу, які викривають його неправомірні дії, задля схиляння їх до зміни показань шляхом вмовляння, підкупу, погроз, тощо. Також підозрюваний може незаконно впливати на експерта, з метою отримання неправдивого експертного висновку для уникнення кримінальної відповідальності, що зумовлено тим, що ОСОБА_4 з проведених слідчих дій та відкритих матеріалів досудового розслідування копії яких додані до цього клопотання, відомі данні експертного закладу;

- пункт 5 частини 1 статті 177 КПК України - наявний обґрунтований ризик, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема, враховуючи його негативні характеристики з місця служби, останній, як з метою ухилитись від обов'язків військової служби так і з метою ухилитись від слідства та суду, може вчинити дезертирство, тобто нез'явитись до місця несення служби, що в умовах воєнного стану є особливо тяжким злочином.

ОСОБА_4 інкримінується вчинення злочину із застосуванням насильства у стані алкогольного сп'яніння відносно інваліда другої групи. Не зважаючи на наявність очевидців вчиненого, ОСОБА_4 у вчиненому не розкаявся, що може свідчити про його схильність до вчинення нових кримінальних правопорушень.

Крім того, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину приблизно о 13 годині 00 хв. 02.05.2023 однак затримано його о 18 годині 30 хвилин, в ході розшукових заходів вжитих правоохоронними органами. Вказана обставина дає підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, вже фактично певний час переховувався від органів досудового розслідування, чим перешкоджав кримінальному провадженню.

Окрім того, слід акцентувати увагу на соціально-небезпечній поведінці ОСОБА_4 , якому інкримінується вчинення злочину із застосуванням насильства, у стані алкогольного сп'яніння відносно вразливої особи, яка є інвалідом 2 групи.

Усі ці ризики свідчать про неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, які є досить очевидними.

Тим паче, що досудове розслідування на даний час триває лише декілька днів, усі необхідні і достатні докази не зібрані, експертизи не проведені, не всі свідки допитані, а тому є всі підстави вважати, що перебуваючи під дією більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно для забезпечення проведення з останнім слідчих дій та позбавлення його можливості вчинення різного роду дій, спрямованих на уникнення покарання за вчинення умисного тяжкого злочину.

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання пов'язана з тим, що він, як військовослужбовець буде вимушений вибути до місця проходження служби - дислокації військової частини НОМЕР_1 , що виконує бойові завдання на лінії зіткнення, що суттєво ускладнить прибуття підозрюваного за кожним викликом до слідчого, прокурора та суду.

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту пов'язана з тим, що останній за місцем свого проживання місцевими мешканцями характеризуються з негативного боку, неодноразово потрапляв в поле зору поліції, а соціальні зв'язки підозрюваного не дають підстав вважати, що ОСОБА_4 буде належним чином виконувати обов'язок, який полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Крім цього, слідчий суддя також звертає увагу, що Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ введено військовий стан на всій території України, який продовжувався неодноразово, та в останнє відповідно до Указу Президента України ОСОБА_14 від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.02.2023 № 2915-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 19.02.2023 року строком на 90 діб, тобто до 20.05.2023 року.

Згідно ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 20 названого Закону - правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону. В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.

Оцінивши обставини визначені ст. 178 КПК України, враховуючи обставини та спосіб вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_4 характеристику з місця служби та місця проживання, актуальність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню та вважає необхідним застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб з моменту затримання, тобто до 18 години 30 хвилин, 30 червня 2023 року.

Щодо визначення застави:

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні:?

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

четверту статті 183 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 671-IX від 04.06.2020}

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

З огляду на обставини викладені вище, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.152 КК України, соціально-небезпечну поведінку цієї особи, якому інкримінується вчинення злочину із застосуванням насильства, у стані алкогольного сп'яніння відносно вразливої особи, яка є інвалідом 2 групи, з урахуванням положень ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави при застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 184, 193, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Відділення №1 Слідчого управління Болградського РВП Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.

Обрати підозрюваному у кримінальному провадженні № 12023162270000275 від 02.05.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч1 ст.152 КК України - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали визначити до 18:30 години 30.06.2023 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Повний текст даної ухвали складено о 14:00 годині 05.05.2023 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
110666874
Наступний документ
110666876
Інформація про рішення:
№ рішення: 110666875
№ справи: 497/975/23
Дата рішення: 04.05.2023
Дата публікації: 08.05.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Болградський районний суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (16.05.2023)
Дата надходження: 04.05.2023
Предмет позову: -
Розклад засідань:
04.05.2023 16:00 Болградський районний суд Одеської області
08.05.2023 00:00 Болградський районний суд Одеської області
16.05.2023 00:00 Болградський районний суд Одеської області
26.07.2023 00:00 Болградський районний суд Одеської області