04.05.2023
Справа № 497/2392/22
Провадження № 1-кп/497/34/23
04.05.23 року Болградський районний суд Одеської області у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретарі - ОСОБА_4
за участю: прокурора - ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 , доставленого в судове засідання під вартою,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Болграді, клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 про зміну ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 22022160000000302 від 26.09.2022 року за ч.2 ст. 111 КК України відносно обвинуваченого
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Болград Одеської області, громадянина України, працюючого фельдшером в Комунальному некомерційному підприємстві «Одеській обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради», одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,-
В провадженні Болградського районного суду знаходиться кримінальне провадження №22022160000000302 від 26.09.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
03.05.2023 року від захисника - адвоката ОСОБА_6 до суду надійшло клопотання про зміну ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або особистого зобов'язання з покладенням відповідних обов'язків, або застави в сумі 100 000 грн., яку заставодавець зобов'язаний внести протягом п'яти днів, з дати, наступної за датою звільнення з СІЗО. Клопотання обґрунтовує тим, що обвинувачений ОСОБА_8 перебуває в умовах повного позбавлення волі і страждає будучі невинуватою особою та не маючи можливості вплинути на ситуацію і ефективно себе захищати. Тримання під вартою останнього є невиправданим та тривалим і безальтернативним, що порушує його права, оскільки жодних доведених та обґрунтованих ризиків такого запобіжного заходу не має, а сама по собі тяжкість обвинувачення не може бути підставою тримання під вартою, без розгляду будь-яких альтернативних запобіжних заходів.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав своє клопотання, та просить його задовольнити, посилаючись на те, що тривале безальтернативне тримання під вартою обвинуваченого порушує його права, та є всі підстави для зміни йому запобіжного заходу на будь-який інший, не пов'язаний з позбавленням волі, або встановлення можливості внесення суми застави.
Адвоката ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні клопотання підтримали та просять змінити запобіжний захід на більше м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні висловилася проти задоволення клопотання, та вважає його не обґрунтованим та не підлягаючим задоволенню.
Вислухавши учасників провадження, розглянувши клопотання захисника ОСОБА_6 , вивчивши матеріали, додані до клопотання, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно вимогам ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового слідства.
Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі.
Відповідно до пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканості можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. Небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою… При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом…(рішення В. проти Швейцарії, 14379/88 від 26.01.1993 року).
Ухвалою суду від 30.11.2022 ОСОБА_8 на стадії підготовчого провадження в суді обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалами суду від 27.01.2023 року та 24.03.2023 строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою було продовжено до 22.05.2023 року.
Ризики зазначені в ухвалах суду від 30.11.2022 року, 27.01.2023 року та 24.03.2023 для кримінального провадження не зникли, вони не зменшились, залишились актуальними до цього часу, докази не досліджені, свідки не допитані.
При вирішення питання про зміну запобіжного заходу, суд оцінює обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема: тяжкість вчиненого злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого за місцем його проживання (характеризується позитивно, працює, одружений, на утриманні має дитину), але головним ризиком на думку колегії є те, що ОСОБА_8 може продовжувати кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, адже його діяльність носила системний характер, була усвідомленою та мала найвищий ступень суспільної небезпеки, та вчинена під час оголошеного воєнного стану, який на сьогодні не закінчився, існує загроза національній безпеці України, та знаходячись під дією будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з тримання під вартою, обвинувачений буде мати можливість до продовження злочинної діяльності, чим враховуючи військовий час, може становити небезпеку для суспільства та обороноздатності держави, тому, з огляду на викладене, не є доцільним з точки зору мети і підстав застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, тому клопотання адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178,183-184,194-199, 331,395 КПК,-
У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 про зміну ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 05.05.2023 року.
Головуючий: _____________ ОСОБА_1
Судді: _____________ ОСОБА_2
______________ ОСОБА_3