Номер провадження: 33/813/701/23
Номер справи місцевого суду: 523/3233/23
Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М.
Доповідач Гемма Ю. М.
05.05.2023 року м.Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
судді Гемми Ю.М.,
за участю секретаря Узун Н.Д., ,
захисника Война А.А.,
Філь С.В., якого притягнуто до адміністративної відповідальності,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 31 березня 2023 рокуу справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1
Цією постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 гривень.
Суд встановив, що 29 січня 2023 року о 01:46 годин за адресою: м. Одеса, пр.-т Добровольського,132/2 , ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Lexus RX 450 H, р/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку водій відмовився, відмова зафіксована на б/к №471659,473258. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до довідки з інформаційного порталу Національної поліції від 31 січня 2023 року, що ОСОБА_1 , згідно електронної бази ІПНП України: не притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, посвідчення водія отримував ( НОМЕР_2 від 18.11.2015р.).
Доводи та вимоги апеляційної скарги
Не погоджуючись з постановою суду, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та на підставі п.1 ст.247 КУпАП закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що судове рішення прийнято з порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права. Свої доводи мотивує тим, що справу було розглянуто у його відсутності, чим було порушено його право на захист. Вважає, що суд неповно з'ясував обставини справи. Суд не звернув увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушенням вимог ст.261 КУпАП, тобто після його фактичного затримання та супроводження до відділу поліції, де було фактично складено протокол. Стверджує, що він не керував транспортним засобом і цей факт можуть підтвердити свідки, зокрема ОСОБА_2 , який фактично керував автомобілем на час його зупинки. Вказує, що працівниками поліції було порушено процедуру його освідування на стан алкогольного сп'янінні. Він самостійно пройшов огляд на встановлення стану сп'яніння та згідно висновку щодо результатів медичного огляду - ознак алкогольного сп'яніння у нього не виявлено. Крім того, працівник поліції, що складав протокол, не опитав свідків для встановлення обставин справи. На його думку, у справі відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того факту, що він керував автомобілем на час його зупинки патрульними поліцейськими.
Позиції сторін
В судовому засіданні ОСОБА_1 ,якого притягнуто до адміністративної відповідальності, та його захисник Война А.А., підтримали апеляційні вимоги, просили скасувати постанову суду та закрити провадження в справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши позицію сторони захисту, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Мотиви суду
Згідно з ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст.252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст.251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою КМУ 17.12.2008 №1103.
У відповідності до ст. 266 КУпАП у редакції, чинній на час вчинення правопорушення, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння.
Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п.27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив свою позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпція факту. Тобто таких, які не залишають місця сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є помилковим з огляду на таке.
Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення; направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння; відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції.
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи із такого.
Відповідно до ст.266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок) та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 далі Інструкція), особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, та висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.
Апеляційним судом установлено з наявних в матеріалах справи відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, що всі дії, які були вчинені поліцейськими при складанні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема заповнення направлення на огляд водія з метою виявлення стану сп'яніння, - здійснені не на місці зупинки транспортного засобу, а у відділі поліції, куди було доставлено ОСОБА_1 , що свідчить про порушення процедури проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
Більше того, з наявного в матеріалах справи відеозапису із портативного відеореєстратора працівника патрульної поліції щодо складання адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 убачається, що під час спілкування з поліцейськими він поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловлював свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці.
Також переглядом відеозапису встановлено, що поліцейським автоматично було названо ОСОБА_1 декілька ознак алкогольного сп'яніння, при цьому не було зафіксовано порядок перевірки виявлених ознак алкогольного сп'яніння, зокрема, запаху алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови.
З відеозапису чітко видно, що у ОСОБА_1 відсутнє порушення координації рухів, поведінка адекватна, мова зрозуміла, чітка, рухи тіла теж адекватні.
Крім цього, як встановлено матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу, який належить ОСОБА_1 .
Як випливає зі змісту протоколу, ОСОБА_1 надав пояснення про те, що за кермом автомобіля він не знаходився, є відповідні свідки. Але поліцейський, який склав протокол, на місці зупинки транспортного засобу свідків з цього приводу не опитав.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 послідовно заперечує факт керування ним транспортним засобом та вимагає від поліцейських обґрунтувати свою позицію по пред'явленню вимоги пройти огляд на стані сп'яніння, продемонструвати докази, які б підтверджували факт керування ним транспортним засобом, на що поліцейські не реагують, хоча беззаперечно мали таку нагоду, якщо б володіли відповідними доказами.
Враховуючи категоричну позицію ОСОБА_1 , поліцейські б мали більш ретельно та всебічно перевірити всі обставини справи, та, складаючи протокол про адміністративне правопорушення, в якому стверджено про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5. ПДР, зібрати достатні докази для доведення його винуватості, оскільки саме на особу, яка уповноважена складати протокол про адміністративне правопорушення законом покладено цей обов'язок.
Зокрема, поруч з автомобілем ОСОБА_1 , протягом усього часу його спілкування з поліцейськими, перебував чоловік, який пояснив поліцейським, що він перебував за кермом транспортного засобу, а не ОСОБА_1 , що зафіксовано на відеозапису, але працівник поліції не опитав цю особу, яка перебувала на місці події, зокрема, чи керував ОСОБА_1 цим транспортним засобом, та з приводу підстав перебування його в автомобілі, хоча мали таку нагоду.
На відеозапису не зафіксовано перебування саме ОСОБА_1 за кермом автомобіля на момент його зупинки працівниками поліції.
Виходячи з наведеного, доводи ОСОБА_1 про те, що він 29 січня 2023 року о 01:46 годин у м. Одесі по пр.-т Добровольського,132/2 не керував автомобілем марки Lexus RX 450 H, р/н НОМЕР_1 , не були спростовані під час апеляційного розгляду наявними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Апеляційному суду ОСОБА_1 надано висновок КНП «ООНЦПЗ» ООР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 000166 від 29.01.2023 року, відповідно до якого на час складання висновку о 12 годині 13 хвилин 29.01.2023 року у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Будь-якого сумніву в достовірності зазначеного висновку не виникає.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Згідно із положеннями ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Отже усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 тлумачаться апеляційним судом на його користь, а зважаючи на встановлені під час апеляційного розгляду обставини і судову практику ЄСПЛ, при відсутності достатніх та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що наявними у справі доказами не доведені факти керування ним транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відмови від проходження на вимогу поліцейського огляду на стану алкогольного сп'яніння та порушення п.2.5 ПДР.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність прийнятої суддею постанови щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вказане судове рішення слід скасувати та на підставі п.1 ст.247 КУпАП закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, задовольнивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 ..
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 31.03.2023 року по справі про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 - скасувати та підставі п.1 ст.247 КУпАП закрити провадження в справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: Ю.М. Гемма