“04” травня 2023 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасника судового провадження:
заявниці ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявниці ОСОБА_5
на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 30 березня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні скарги на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження №12022153030000338.
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 березня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову дізнавача сектору дізнання Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 від 01.12.2022 про закриття кримінального провадження №12022153030000338.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Апелянт просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою скаргу задовольнити та зобов'язати дізнавача здійснити досудове розслідування, а саме: провести огляд місця події, допитати свідків події та ознайомити її з матеріалами кримінального провадження.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апелянт вважає ухвалу слідчого судді незаконною та безпідставною Зазначила, що свідки події не допитувались, огляд місця події не проводився.
На думку апелянта, дізнавач належним чином не перевірив її доводи про вчинення 28.06.2022 кримінального правопорушення співмешканцем ОСОБА_7 та її сином.
Встановлені слідчим суддею обставини.
До слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла скарга ОСОБА_5 на постанову дізнавача сектору дізнання Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про закриття кримінального провадження.
В обґрунтування скарги заявниця вказала, що дізнання проведено неповно, оскільки свідки події не допитані, огляд місця події не проведено, а кримінальне правопорушення вчинено співмешканцем ОСОБА_7 та сином останньої.
Слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні скарги, дійшов висновку, що встановлені під час проведення дізнання обставини не свідчать про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України. Слідчим суддею враховано, що показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які були безпосередньо очевидцями події, узгоджуються між собою, є не спростованими та не вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 КК України. Будь-які свідки, які можуть підтвердити умисне пошкодження дверей ОСОБА_5 , також відсутні.
Позиції учасників судового провадження.
Під час апеляційного розгляду заявниця ОСОБА_5 просила апеляційну скаргу задовольнити, скасувати постанову дізнавача та зобов'язати дізнавача здійснити досудове розслідування.
Прокурор до апеляційного суду не з'явився, про дату та час повідомлений належним чином, його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта, вивчивши матеріали судового провадження та кримінального провадження, обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Оскаржуване рішення відповідає вимогам ст. 370 КПК України, є законним, обгрунтованим та вмотивованим.
Частиною 2 ст. 9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених рішень.
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України).
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження.
Відповідно до ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Ці вимоги закону дотримані дізнавачем під час прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
З матеріалів кримінального провадження №12021153030000338 вбачається, що ОСОБА_5 звернулася до Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області із заявою від 08.07.2022, в якій зазначила, що 28.06.2022 близько 18:30 за місцем проживання в АДРЕСА_1 , у під'їзді побачила, що співмешканець її сусідки ОСОБА_10 та син останньої били палками собаку. Маючи намір врятувати собаку, вона завела собаку у свою квартиру та зачинила двері. Але, вказані особи, порушуючи громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю та цинізмом, били по двері та пошкодили її, спричинивши майновий збиток.
Як слідує з витягу з ЄРДР, відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 296 КК України, внесено 10.09.2022 до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.08.2022.
Відповідно до рапорту помічника чергового Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, 08.07.2022 отримано та зареєстровано заяву ОСОБА_5 , в якій заявниця вказувала, що 28.06.2022 о 18:30 наглядно знайомі чоловіки з квартири АДРЕСА_2 , били її собаку.
При перевірці обставин кримінального провадження, дізнавачем допитано потерпілу ОСОБА_5 , яка пояснила, що 28.06.2022 приблизно о 18:30 годин вона знаходилась в своїй квартирі, в цей час вона почула в під'їзді лай собаки, тому вона спустилась на перший поверх та побачила як два чоловіки, а саме співмешканець ОСОБА_11 та її син віником б'ють собаку. Потерпіла заступилась за собаку, погнала її на третій поверх до своєї квартири та запустила до квартири. Коли зачинила двері, чоловіки почали вибивати її двері та розбили їх.
Проте, під час проведення досудового розслідування викладені у заяві до поліції та поясненнях ОСОБА_5 , які надані дізнавачу, обставини не знайшли свого підтвердження.
Зокрема, з пояснень ОСОБА_12 вбачається, що 28.06.2022 протягом всього дня перебував вдома за місцем мешкання ( АДРЕСА_3 ), ніякої собаки біля будинку не бачив, дверей ОСОБА_5 , яка мешкає за тією ж адресою, в квартирі АДРЕСА_4 , не пошкоджував.
Обставини, які зазначені заявницею, також заперечувала свідок ОСОБА_7 , яка пояснила, що 28.06.2022 вона разом зі своїм сином ОСОБА_12 перебувала за місцем проживання в кв. АДРЕСА_2 . Пояснила, що вказані у заяві ОСОБА_5 обставини не відповідають дійсності. Зокрема, вона та її близькі не здійснювали будь-яких протиправних дій щодо собаки, а також не пошкоджували двері заявниці. Також пояснила, що ОСОБА_5 неодноразово подає заяви у відношенні неї, які не відповідають дійсності.
Пояснення ОСОБА_7 підтвердили свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які є сусідами заявниці. Надавши аналогічні пояснення, ці свідки пояснили, що 28.06.2022 у вечірній час вони знаходилась на вулиці поблизу будинку АДРЕСА_1 . Побачила, що на дітей, що грались поблизу будинку, кидалася собака, яка приблудилась до під'їзду будинку АДРЕСА_1 , та яку прикормлювала ОСОБА_5 . У зв'язку з цим всі сусіди, які були на вулиці, почали віниками відганяти собаку від під'їзду для того, щоб забезпечити безпеку дітей, та щоб собака їх не покусала. Про те, що хтось начебто пошкодив двері ОСОБА_5 , їм нічого невідомо.
Також, під час дізнання проведено огляд місця події, що спростовує доводи апелянта в цій частині про неповноту досудового розслідування.
Так, згідно протоколу огляду місця події, з фототаблицями до неї, від 29.11.2022, в присутності понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , оглянуто під'їзд будинку АДРЕСА_1 , та вхідні двері у квартиру АДРЕСА_4 , належну заявниці ОСОБА_5 , але будь-яких пошкоджень не зафіксовано.
Суд зауважує, що зазначений протокол огляду немає ніякого доказового значення, оскільки огляд проведено через значний проміжок часу після подій, про які заявили заявниця ОСОБА_5 .
Також суд звертає увагу, що ОСОБА_5 звернулася до поліції із заявою 08.07.2022, а в заяві зазначила, що правопорушення вчинено 28.06.2022, тобто звернулася не одразу від подій, про які заявила.
Приймаючи рішення, дізнавач, з посиланням на вищевикладені обставини, встановлені в ході досудового розслідування, дійшла обгрунтованого висновку про закриття кримінального провадження у звязку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України.
Такі висновки слідчого є правильними та відповідають обставинам кримінального провадження.
Дослідивши надані матеріали кримінального провадженні, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які були безпосередньо очевидцями події, узгоджуються між собою, є не спростованими та не вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. 296 КК України. Підстави вважати, що зазначені свідки надавали неправдиві пояснення, немає.
Будь-які свідки, які б підтвердити умисне пошкодження дверей ОСОБА_5 , не встановлені.
Також слідчим суддею враховано, що ОСОБА_5 була допитана в якості потерпілої 22.09.2022, отримала пам'ятку про права та обов'язки потерпілого, тобто вона була обізнана зі своїми процесуальними правами, зокрема, правом подавати докази у ході досудового розслідування та заявляти клопотання. Між тим, з клопотанням про допит свідка, без зазначення його анкетних даних, вона звернулася до дізнавача 21.02.2023, тобто вже після прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що з огляду на обсяг проведених слідчих дій, підстави продовжувати дізнавачем досудове розслідування відсутні.
Досудове розслідування здійснювалося за ч.1 ст. 296 КК України, будь-які докази, які вказують на ознаки зазначеного кримінального правопорушення, не встановлені.
Суд вважає, що у ході досудового розслідування проведені усі необхідні слідчі дії для встановлення об'єктивних обставин кримінального провадження. Оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 110 КПК України, містить зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Щодо тверджень апелянта щодо не ознайомлення її з матеріалами кримінального провадження, то вони позбавлені підстав, оскільки, як свідчать матеріали кримінального провадження, листом від 18.11.2022 заступником керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_13 роз'яснено ОСОБА_5 право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у дізнавача підрозділу дізнання Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, попередньо узгодивши з ним дату та час ознайомлення. Однак, заявниця цим правом не скористалася.
Істотних порушень вимог КПК України, які б були безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, судом не встановлено.
Доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного розгляду, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 407 ч. 3, 422, 423, 424, 532 КПК України, -
Апеляційну скаргу заявниці ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 березня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні скарги на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження №12022153030000338, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3