Житомирський апеляційний суд
Справа №293/208/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.4 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2
03 травня 2023 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
обвинуваченого : ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 березня 2023 оку щодо обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.4 ст.185 КК України, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідності не має, військовозобов'язаного, раніше неодноразово судимого, останній раз 05.03.2018 вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч.2 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3(трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, невідбуту частину якого ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12.03.2020 замінено на більш м'яке у виді арешту строком на 6 (шість) місяців,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Ухвалено зарахувати ОСОБА_7 згідно з ч.5 ст.72 КК України в строк відбування покарання період його тримання під вартою з дня фактичного затримання - 31.01.2023 по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили ухвалено залишити попередній - тримання під вартою в СІЗО Державної установи «Житомирська УВП (№8)», продовживши його дію до набрання вироком суду законної сили, але не довше ніж 60 днів із дня ухвалення вироку, тобто до 11.05.2023 включно.
Долю речовий доказів ухвалено вирішити в порядку ст. 100 КПК України, а саме:
-змив з навісного замка, змив з викрутки після набранням вироком законної сили, -ухвалено знищити;
-навісний замок із ключем ухвалено повернути власнику - ОСОБА_9
-ручну пилу по різці металу, зварювальний апарат торговельної марки "Енергомаш" моделі «СА-79251», шліфувальну машину торговельної марки «Енергомаш» моделі «УШМ-90125Р», ручну бензинову пилу торговельної марки «FORTE», шліфувальну машину (болгарку) торгівельної марки «Craft» моделі «CAG-125N», ланцюгову електропилу торгової марки «Беларусмаш» моделі «БПЦ-3500», кабель силовий круглий, мідний, 2-х жильний, 2x1.5 мм2, марки «POWEPLANT», довжиною 20 метрів, передані під розписки потерпілому ОСОБА_9 , - ухвалено залишити йому як власнику.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати по справі на проведення судових товарознавчих експертиз у загальному розмірі 16 989 (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 54 копійки.
Згідно вироку суду ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, та неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
ОСОБА_7 , будучи раніше судимим за майнові злочини, останній раз 05.03.2018 вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч.2 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3(трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, невідбуту частину якого ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12.03.2020 замінено на більш м'яке у виді арешту строком на 6 (шість) місяців, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий корисливий злочин за наступних обставин.
Так, близько 02 год. 00 хв. 16.07.2022 ОСОБА_7 , перебував неподалік будинку АДРЕСА_1 .
В цей же день, час та місці у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, поєднаного з проникненням до підсобного приміщення домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до приміщення, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, будучи впевненим, що його дії ніким не помічені, ОСОБА_7 підійшов до підсобного приміщення вказаного домоволодіння та, знявши руками скобу на вхідних дверях приміщення, відкрив вхідні двері.
В подальшому ОСОБА_7 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням в приміщення, керуючись корисливим мотивом, в умовах воєнного стану, через вхідні двері проник всередину підсобного приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно викрав майно належне ОСОБА_9 , а саме:
- ручну пилу по різці металу, вартістю 168 гривень 33 копійки,
- зварювальний апарат торговельної марки «Енергомаш» моделі «СА-79251», вартістю 1653 гривні 00 копійок,
- шліфувальну машину торговельної марки «Енергомаш» моделі «УШМ-90125Р», вартістю 585 гривень 60 копійок,
- ручну бензинову пилу торговельної марки «Forte» моделі «FGS 45-18», вартістю 2288 гривень 00 копійок,
- болгарку торгової марки «Сraft» моделі «CAG-125N», вартістю 328 гривень 33 копійки,
- ланцюгову електропилу торгової марки «Беларусмаш» моделі «БПЦ-3500», вартістю 2760 гривень 13 копійок, колун (різновид сокири),
- колун (різновид сокири), вартістю 435 гривень 00 копійок,
- кувалду, вагою 4 кг, вартістю 272 гривні 00 копійок,
- кабель силовий круглий, мідний, 2-х жильний, 2x1.5 мм2, марки «POWEPLANT», довжиною 20 метрів, вартістю 554 гривні 14 копійок,
- дві сокири ремісничі, вартістю 588 гривень 66 копійок.
Після чого, ОСОБА_7 , утримуючи вказані речі в руках, залишив місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_7 таємно, повторно, в умовах воєнного стану, з проникненням у приміщення, викрав чуже майно, що належить ОСОБА_9 , заподіявши останньому матеріальної шкоди на суму 9633 гривень 19 копійок.
Отже, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КK України.
В апеляційній скарзі захисник в інтересах обвинуваченого просить вирок суду змінити, призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст.75 КК України. Вважає, що суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку, що засуджений може бути виправлений тільки за умови реального відбування призначеного покарання в умовах ізоляції від суспільства. Зазначає, що судом не в повній мірі враховано особу обвинуваченого, а саме те, що він вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, потерпілому майно повернуто, тяжких наслідків не настало, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває та має постійне місце проживання, а тому може виправитися без ізоляції від суспільства.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить переглянути його кримінальну справу та змінити міру покарання. Вважає вирок щодо нього надто суворим. Зазначає, що потерпілому повернув вкрадене.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого, який підтримав свою апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, доводів потерпілого, який заперечив проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.185 КК України захисником та обвинуваченим не оскаржується.
Що стосується доводів апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника про суворість призначеного ОСОБА_7 судом покарання, то вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження.
Відповідно до вимог ст.65 КК України суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Крім того, згідно ст.ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Аналогічні положення передбачені абз.2 п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 N 7, згідно якого: призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 вчинив злочини проти власності, будучи раніше засудженим за аналогічні злочини. Обставиною, що пом'якшує покарання судом встановлено активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом першої інстанції призначено в найнижчій межі санкції ч.4 ст.185 КК України із врахуванням вимог ст.65 КК України. При його визначенні судом першої інстанції враховано характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, обставини вчинення кримінального правопорушення, мотиви злочину, обставину, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що його обтяжують, позицію прокурора, захисника, думку потерпілого, дані про особу обвинуваченого, який ніде не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, утриманців не має, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини та хоча покарання відбув, однак, на шлях виправлення не став та під час не знятої та не погашеної судимості знову вчинив корисливий злочин, що свідчать про стійкість його протиправної поведінки та не бажання виправитись, нормально адаптуватись в суспільстві та притримуватись загальноприйнятих в ньому норм та правил.
Судом також враховано інші дані про особу обвинуваченого, які характеризують його поведінку в суспільстві. Так, відповідно до досудової доповіді стосовно ОСОБА_7 складеної Житомирським районним сектором №9 філії Державної установи "Центр пробації" у Житомирській області, він має високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та високий рівень небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб.
Тому, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства та призначив покарання у виді позбавлення волі, що буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що суд при призначенні покарання не достатньо врахував, що обвинувачений вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, повернув потерпілому майно, є безпідставними, оскільки вказані обставини буди враховані судом при призначенні покарання. Крім того в ході апеляційного розгляду сам обвинувачений пояснив, і це підтверджується матеріалами провадження, що викрадене майно було вилучено у обвинуваченого працівниками поліції, а не повернуто ним добровільно.
Твердження захисника про те, що обвинувачений на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває та має постійне місце проживання, тяжких наслідків від злочину не настало, а тому може виправитися без ізоляції від суспільства, не можуть бути безумовними підставами для пом'якшення покарання та не впливають на правильність прийнятого судом рішення.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що призначене судом покарання є надто суворим є неспроможними, з мотивів наведених вище, а також враховуючи те, що судом призначено найменш суворе покарання, передбачене санкцією ч.4 ст. 185 КК України, а підстав для звільнення його від покарання умовно із застосуванням ст. 75 КК України апеляційний суд підстав не вбачає. Пояснення ОСОБА_7 про те, що зазначені у вироку речі він викрав у потерпілого через його заборгованість перед ним , підтвердження не знайшли і на кваліфікацію чи покарання не впливають.
Підсумовуючи викладене слід зазначити, що всі об'єктивні дані, які впливають на вид та розмір призначеного покарання були враховані судом першої інстанції при призначенні покарання, тому підстав для пом'якшення покарання обвинуваченому та застосування до нього ст.75 КК України, з мотивів зазначених в апеляційних скаргах, колегія судді не вбачає.
Вважати призначене судом першої інстанції покарання явно несправедливим та таким, що не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, що б могло у відповідності до положень ст. 407, 414 КПК України підставою для зміни вироку суду, на думку колегії суддів, немає підстав.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 березня 2023 оку щодо обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.4 ст.185 КК України залишити без змін без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її ухвалення, а засудженим, який перебуває під вартою, - у той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Судді: