справа № 164/482/23
п/с 1-в/164/134/2023
4 травня 2023 року Смт. Маневичі
Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представників ДУ «Маневицька ВК (№ 42)» ОСОБА_4 , ОСОБА_5
засудженого ОСОБА_6 , його захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі Волинської області клопотання засудженого ОСОБА_6 , в інтересах якого звернувся захисник ОСОБА_7 , про заміну покарання у вигляді позбавлення волі на виправні роботи, -
До суду надійшло вказане клопотання, вмотивоване тим, що вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 7 листопада 2019 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого.2 ст. 307 КК України та призначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі. Засуджений під час розгляду кримінального провадження винуватість свою визнавав повністю, розкаявся у вчиненому. З 5 липня 2021 року і по даний час ОСОБА_6 відбуває покарання в ДУ «Маневицька ВК (№42), де характеризується позитивно, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, отримав три заохочення. По відношенню до персоналу колонії тактовний, підтримує дружні стосунки із засудженими різної спрямованості. Зв'язки із рідними підтримує шляхом побачень та отримує від них передачі. Згідно довідки ФОП ОСОБА_8 від 20 березня 2023 року він гарантує працевлаштування ОСОБА_6 після звільнення з місць позбавлення волі із заробітною платою в розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, законодавчо встановленої в Україні.
В судовому засіданні захисник підтримав клопотання, просив суд також взяти до уваги наявність у засудженого на утриманні шістьох неповнолітніх дітей та задовольнити клопотання .
Засуджений ОСОБА_6 клопотання підтримав, просив замінити йому покарання у вигляді позбавлення волі на виправні роботи, оскільки хоче проживати разом зі своєю сім'єю та дбати про дітей.
Представники ДУ «Маневицька ВК (№ 42)», кожен зокрема, просили відмовити у задоволенні клопотання засудженого.
Прокурор заперечив щодо задоволення клопотання засудженого та його захисника, вважає його безпідставним, оскільки довідка ФОП ОСОБА_8 не свідчить про реальне працевлаштування ОСОБА_6 , а дає підстави вважати про завуальоване бажання уникнення призначеного судом покарання.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, кожного зокрема, проаналізувавши матеріали, долучені до клопотання, та матеріали особової справи №118-С-21, суд приходить наступних висновків.
Відповідно до частини 1 ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 відбуває покарання згідно з вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, у виді 6 років позбавлення волі із конфіскацією майна, окрім житла.
Також раніше судимий за вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 2 липня 2010 року до 8 років позбавлення волі за вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 304 КК України. Умовно - достроково звільнений 5 березня 2015 року за ухвалою Долинського районного суду Івано - Франківської області від 25 лютого 2015 року на 1 рік 10 місяців 18 днів.
Тобто, ОСОБА_6 має судимості за вчинення злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а тому при звільненні з місць позбавлення волі до нього має бути застосована вимога ЗУ «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».
Із довідки ФОП ОСОБА_8 , долученої до клопотання, вбачається, що місцем розташування вказаної фізичної - особи підприємця є м.Сколе Сколівського району Львівської області.
В судовому засіданні засуджений пояснив, що у випадку задоволення клопотання буде проживати разом зі своїми батьками в с. Кам'яна Сторожинецького району Чернівецької області, до місця роботи буде доїжджати щодня автомобілем.
Територіальна віддаленість місця проживання та місця можливого працевлаштування засудженого ставить під сумнів можливість виконання вимоги ЗУ «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», а також можливість матеріального утримання шістьох неповнолітніх дітей із відрахуванням заробітку в дохід держави у розмірі, в межах від десяти до двадцяти відсотків, як зазначено у ст. 57 КК України.
Крім того, із загальнодоступної інформації, яка міститься в мережі Інтернет, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_8 спеціалізується на наданні послуг перукарням та салонам краси, на даний час вакансії відсутні, що також ставить під сумнів реальну можливість працевлаштування даного засудженого .
Із анкети засудженого до клопотання про помилування (а.211 особової справи засудженого №118-С-21) вбачається, що комісією ДУ «Маневицька ВК (№42)» було відмовлено засудженому ОСОБА_6 у переведенні до дільниці соціальної реабілітації як такому, що не стає на шлях виправлення.
Суд вважає, що сам факт правослухняної поведінки під час відбування покарання не є безумовною передумовою заміни покарання у вигляді позбавленні волі на покарання у вигляді виправних робіт, а наявність на утриманні шістьох неповнолітніх дітей було судом враховано під час ухвалення вироку та призначення покарання, ближчого до найнижчої межі покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст. 307 КК України (а.6-8 особової справи засудженого).
Що стосується вцілому позитивної характеристики засудженого, то дотримання порядку умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання, відповідно до ст. 9 КВК України є обов'язком засудженого.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчинених ОСОБА_6 злочинів та наслідки, які настали, а також строк відбутого ним покарання та строк основного покарання, яке залишилося ним до відбуття, суд приходить висновку, що заміна призначеного покарання більш м'яким покаранням, а саме виправними роботами є неспівмірним та призведе до порушення принципу невідворотності покарання, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 110, 369-372, 395, 532, 537, 539 КПК України, ст. 57, 82 КК України, суд, -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 , в інтересах якого звернувся захисник ОСОБА_7 , про заміну покарання у вигляді позбавлення волі на виправні роботи, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя
Маневицького районного суду ОСОБА_1