Справа № 162/207/23
Провадження № 2-а/162/11/2023
04 травня 2023 року смт Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Савича А.С.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Позивач ОСОБА_1 23.03.2023 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Позов обґрунтовує тим, що 13.03.2023 постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 522610, винесеної інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Рівненській області ДПП Коржиком І.В. позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП з накладенням на підставі ч.2 ст. 36 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Відповідно до змісту постанови, 13.03.2023 о 02 год 44 хв на а/д Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне 147 км позивач, керуючи т/з порушив вимогу дорожньої розмітки 1.1 «Вузька суцільна лінія», яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, та не пред'явив у спосіб, який дає змогу поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на т/з, чим порушив р. 34 та п.п. 2.1 а), 2.1 б) ПДР та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Вважає, що постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що Правила дорожнього руху він не порушував. Такі пояснення він надав і інспектору поліції після зупинки транспортного засобу, які безпричинно не були взяті до уваги та не були взяті до уваги пояснення свідка, який їхав з ним і міг підтвердити його доводи. Поліцейським безпідставно винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, у якій, всупереч вимогам ч.3 ст. 283 КУпАП, також не вказано жодного доказу правопорушення. Враховуючи наведені обставини, позивач просить суд скасувати постанову, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Окрім того - стягнути з УПП в Рівненській області ДПП в його користь понесені судові витрати.
Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області Гладіч Н.І. від 23.03.2023 відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, судове засідання призначено на 14 год 30 хв 07.04.2023. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Зазначена ухвала була скерована сторонам у справі.
Представником відповідача УПП в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Одійчук З.Р. 11.04.2023 було подано відзив на вищевказану позовну заяву (з оптичним диском, на якому міститься відеозапис події 13.03.2023), які надійшли до суду 17.04.2023. В обґрунтування своїх заперечень щодо позову зазначає, що позивач, керуючи транспортним засобом, порушив вимоги п.2.1а, 2.1б Правил дорожнього руху. Після його зупинки, він всіляко ухилявся та не пред'явив посвідчення водія та реєстраційні документи на т/з. У подальшому поліцейським на основі даних по базі «Інформаційний портал Національної поліції України» було встановлено особу ОСОБА_1 . Окрім того, позивачу було роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, жодних клопотань про відкладення розгляду справи чи необхідність скористатися юридичною допомогою під час розгляду справи не надходило. Позивачу працівником поліції на місці події було продемонстровано відеозапис, який свідчив про порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху. Позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин, яким він обґрунтував свій позов. Подія правопорушення та розгляд справи щодо ОСОБА_1 була зафіксована на технічний пристрій, що закріплений на форменому одязі поліцейського 472917, 472924. Вважає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а тому просить відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області Савичем А.С. від 26.04.2023 прийнято до свого провадження справу № 162/207/23. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін по справі, призначивши судове засідання на 11 год 00 хв 04.05.2023.
Вищевказана ухвала суду була надіслана сторонам, проте станом на дату постановлення даного судового рішення заяви по суті справи, клопотання від сторін на адресу суду не надходили.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд доходить такого висновку.
Судом встановлено, що 13.03.2023 інспектором взводу 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Рівненській області Коржиком І.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 522610, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 (чотириста двадцять п'ять) грн.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 13.03.2023 о 02:44, на а/д Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне 147 км керуючи транспортним засобом Mersedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожньої розмітки 1.1 «Вузька суцільна лінія», яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків та не пред'явив у спосіб який дає змогу поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії та реєстраційний документ на т/з, чим порушив Р. 34, п.2.1а, 2.1б ПДР, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Згідно з 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб ….
Розділ 34 цих Правил регулює питання дорожньої розмітки…
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приписами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події і складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 в справі №338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку та підтверджує факт скоєння правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що вони не містять доказів фіксації обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП правопорушень.
Так, до свого відзиву на позовну заяву представником відповідача було додано оптичний диск з відеозаписом з місця події, як доказ вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП. Однак, під час дослідження цього відеозапису встановлено, під час спілкування поліцейського з ОСОБА_1 , останній заперечував вчинення правопорушення, просив надати йому відповідні докази фото-відеофіксації правопорушення. Працівник поліції на його вимогу продемонстрував відеозапис, однак ОСОБА_1 повідомив, що на цьому відеозаписі не видно розмітку на дорозі, а отже і порушення ним правил дорожнього руху. У зв'язку з цими обставинами, ОСОБА_1 відмовлявся пред'явити посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційні документі на т/з, вважаючи, що був зупинений працівником поліції безпідставно.
Разом з тим, приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Однак, у постанові, що оскаржується, всупереч вимогам ч.3 ст. 283 КУпАП, відсутні дані про те, що до неї додаються відомості про технічний засіб, яким здійснено відеозапис. У пункті 7 вказаної постанови відсутні будь-які дані, що до неї додаються, а отже не вказано і докази, які підтверджують безпосередньо факт вчинення правопорушення (а.с.6).
Таким чином, ця постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративних правопорушень, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку.
Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Така позиція суду ґрунтується також на правовому висновку, які зробив Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22.12.2010.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Бездоганне виконання суб'єктом владних повноважень процесуальних/процедурних норм є запорукою притягнення винної особи до відповідальності.
Однак порушення таких приписів може бути покладено в основу скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Доводи позивача в позовній заяві про те, що він правила дорожнього руху не порушував й безпідставно був притягнутий до адміністративної відповідальності, не спростовано відповідачем у відзиві на позовну заяву (з додатком) шляхом надання до суду належних та допустимих доказів, які б також були зазначені в оскаржуваній постанові.
Таким чином, зважаючи на відсутність таких доказів, які б підтверджували наявність вини позивача у вчинених адміністративних правопорушень, за викладених в оскаржуваній постанові обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд доходить висновку про те, що винесена постанова серії БАБ № 522610 від 13.03.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є неправомірною, тому підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Судом встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 536,80 грн, що стверджується квитанцією ПАТ «Укрпошта» № 1148210531 від 21.03.2023 (а.с.1).
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, то відповідно до вимог ч.1 ст. 139 КАС України із Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в повному обсязі.
Керуючись статтями 5, 9, 19, 77, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора взводу 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Рівненській області лейтенанта поліції Коржика Івана Валерійовича, серії БАБ № 522610 від 13.03.2023, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень.
Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції, адреса місцезнаходження: вул. Степана Бандери, 14-а, м. Рівне, код ЄДРПОУ 40108646.
Повний текст рішення складений 04 травня 2023 року.
Головуючий суддя: А.С. Савич