справа № 380/6043/23
04 травня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 10.03.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 10.03.2023 нарахування та виплату пенсії за віком на пільгових умовах зарахувавши до страхового та пільгового страхового стажу період роботи у Відокремленому підрозділі "Шахта "Межирічанська" Державного підприємства "Львіввугілля" з 01.07.2021 по 31.12.2022.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 10.03.2023 звернувся до відділу обслуговування громадян № 5 із заявою про призначення пенсії відповідно до п. 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Однак Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві рішенням від 17.03.2023 № 133950011397 відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Згідно з рішенням причиною відмови в призначенні пенсії є те, що до пільгового стажу за списком №1 враховано період роботи позивача по 30.06.2021. Період роботи з 01.07.2021 по 10.03.2023 не враховано до страхового та пільгового стажу роботи оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ок-5 відсутні дані про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Ухвалою від 07.11.2022 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Відповідач - 1 подав відзив на позовну заяву від 24.04.2023 (вх. № 28583), у якому зазначає, що при розгляді заяви позивача про призначення пенсії, період роботи з 01.07.2021 по 31.12.2022 не зараховано до страхового та пільгового стажу за Списком № 1, оскільки згідно з “Індивідуальними відомостей про застраховану особу” Форми ОК-5 ОСОБА_1 , за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП “Шахта “Межирічанська” Державного підприємства “Львіввугілля”. Оскільки, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень пункту 1 частини 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058 - IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі - Закон № 1058) виникає у чоловіків у віці 50 рік за наявності не менше 10 років стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, у позивача було відсутнє право на призначення такої пенсії. Просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідач - 2 належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. У зазначений в ухвалі строк відзив на позовну заяву не подав.
Неподання відповідачем у строк встановлений судом відзиву на позов кваліфікується судом відповідно до вимог ч. 4 ст. 159 КАС України як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 10.03.2023 звернувся з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Рішенням від 17.03.2023 № 133950011397 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №1.
У рішенні, зокрема, вказано, що “Відповідно наданих до заяви документів про стаж (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка, диплом, військовий квиток, пільгові довідки) страховий стаж складає 38 років 05 місяців 08 днів, пільговий стаж за Списком № 1 - 09 років 07 місяців 28 днів (враховано по 30.06.2021 - останній місяць сплати внесків)..”
Вважаючи рішення відповідача протиправним та необґрунтованим, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини 2 статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Суд встановив, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (10.03.2023), позивачу виповнилось 50 років.
При цьому, в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.03.2023 № 133950011397 зазначено, що страховий стаж складає 38 років 05 місяців 08 днів, пільговий стаж за Списком № 1 - 09 років 07 місяців 28 днів (враховано по 30.06.2021 - останній місяць сплати внесків).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом ст. 20 Закону № 1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст. 106 Закону № 1058-ІV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, обов'язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Суд встановив, що позивач з 03.10.2011 по даний час працює у відокремленому підрозділі “Шахта “Межирічанська” державного підприємства “Львіввугілля”, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією трудової книжки НОМЕР_1 .
При цьому суд звертає увагу, що спору щодо належності робіт, на яких працював позивач, до Списку № 1 немає.
Суд зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для незарахування періодів роботи в відокремленому підрозділі “Шахта “Межирічанська” державного підприємства “Львіввугілля”, через несплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
За умови підтвердження пільгового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 справа № 423/757/17 та у постанові від 31.03.2021 справа № 242/5696/16-а.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосування норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач діяв протиправно, не врахувавши до страхового стажу позивача періоду з 30.06.2021 по 31.12.2022 у відокремленому підрозділі “Шахта “Межирічанська” державного підприємства “Львіввугілля”. Таким чином, позивач має право на зарахування до загального та спеціального (пільгового) стажу періоду з 30.06.2021 по 31.12.2022 у відокремленому підрозділі ““Шахта “Межирічанська” державного підприємства “Львіввугілля”.
Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, для ефективного відновлення порушеного права, суд дійшов висновку, що до позивача належить застосувати такий спосіб захисту, як визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.03.2023 № 133950011397 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати позивачу до загального та спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком № 1 період роботи з 30.06.2021 по 31.12.2022 у відокремленому підрозділі “Шахта “Межирічанська” державного підприємства “Львіввугілля”.
Оскільки стаж роботи позивача з 30.06.2021 по 31.12.2022 у відокремленому підрозділі “Шахта “Межирічанська” державного підприємства “Львіввугілля”, підлягає зарахуванню до загального страхового стажу та пільгового стажу позивача за Списком № 1, тому сукупний спеціальний стаж роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 складає більше 10 років, передбаченого підпунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.
Позивач на дату подання заяви про призначення пенсії за віком досяг 50-річного віку, його загальний страховий стаж роботи складає 38 років 05 місяців 08 днів. Отже, позивач набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Також, враховуючи, що із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач звернувся до відповідача 10.03.2023, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення позивачу пенсії з 10.03.2023, що узгоджується з нормами статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульвар - Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.03.2023 № 133950011397 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до загального та спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком № 1 період роботи з 30.06.2021 по 31.12.2022 у відокремленому підрозділі “Шахта “Межирічанська” державного підприємства “Львіввугілля”.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно з статтею 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 10.03.2023.
5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 536,80 грн судових витрат.
6. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 536,80 грн судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 04.05.2023.
Суддя Кедик М.В.