ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" травня 2023 р. справа № 300/1062/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
Представник ОСОБА_1 (далі також - позивачка, ОСОБА_1 ), 14.03.2023 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові здійснити перерахунок пенсії позивачці та встановити надбавку як реабілітованій особі у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов'язати відповідача здійснити позивачці перерахунок пенсії та встановити надбавку як реабілітованій особі у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 22.08.2022.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка є особою, яка зазнала політичних репресій комуністичного тоталітарного режиму та була реабілітованою згідно Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Стверджує, що наявність у неї права на отримання підвищення до пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком гарантується Конституцією України. Вказує, що в даному випадку підлягає застосуванню п. "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а не постанова Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.20-21).
Відповідач 05.04.2023 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що з приводу соціального захисту прав громадян повинні застосовуватись нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет на відповідний рік. Отже, постанова Кабінету Міністрів України №654 в частині застосування до спірних правовідносин є чинною, а тому саме її норми підлягають застосуванню. Оскільки позивачка була виселена, а не засуджена, вимога про зарахування часу перебування у висланні є безпідставною. Відтак вважає, що пенсія позивачки обрахована та виплачується відповідно до вимог законодавства (а.с.25-27).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив такі обставини.
Згідно посвідчення виданого Івано-Франківською міською радою 11.09.2006 серії Фв №0216, ОСОБА_1 має право на пільги, передбачені рішенням Івано-Франківської обласної ради та Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" (а.с.11).
У відповідності до довідки Інформаційного центру Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області №3/3-28427 від 05.09.1991 позивачка 20.09.1944 виселена на спец поселення в Тайшетський район Іркутської області та звільнена 18.02.1960 році на підставі ст. 3 Закону України від 17.04.1991 "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" - реабілітована, з поверненням конфіскованого майна або його вартості (а.с.10).
22.08.2022 ОСОБА_1 звернулася із заявою до відповідача, в якій просила здійснити перерахунок пенсії відповідно до п. "г" ст. 77 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.12-13).
Листом №3654-3354/М-02/8-0900/22 від 14.09.2022 відповідач відмовив позивачці у вказаному перерахунку
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду із цим позовом за захистом своїх соціальних прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" (в редакції, чинній на час реабілітації позивача) необхідно вважати реабілітованими осіб, які з політичних мотивів були необґрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі "двійками", "трійками", особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України до набрання чинності Законом СРСР "Про кримінальну відповідальність за державні злочини" від 25.12.1958, за винятком осіб, зазначених у статті 2 вказаного Закону.
Відповідно до ст. 1-2 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" від 17.04.1991 №962-XII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №962-XII), реабілітованими визнаються особи: які до 24.08.1991 були обвинувачені або яким було призначено покарання за рішенням позасудового органу незалежно від діяння або мотивів обвинувачення чи призначення покарання; стосовно яких до 24.08.1991 були здійснені репресії у формах, визначених ст. 2 цього Закону, за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено факт здійснення репресій проти таких осіб з класових, національних, політичних, релігійних, соціальних мотивів; стосовно яких до 24.08.1991 були здійснені репресії за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено недоведеність вини таких осіб у скоєнні злочину або адміністративного правопорушення; які до 24.08.1991 були арештовані, перебували під вартою і яким було пред'явлено обвинувачення за статтями законодавчих актів, передбачених пунктами 1-5, за законодавчими актами, передбаченими пунктами 6-14, за діяння, передбачені пунктами 15-22 ст. 3 цього Закону, якщо справи проти таких осіб були припинені під час слідства, попереднього (досудового) слідства або закриті за відсутності події злочину, відсутності складу злочину, недоведеності участі особи у вчиненні злочину; стосовно яких до 24.08.1991 за рішенням іншого репресивного органу були здійснені репресії у формах, визначених ст. 2 цього Закону, за недонесення (неповідомлення) про вчинення або підготовку до вчинення іншою особою діяння, за яке законодавством, що діяло до 24.08.1991, було передбачено кримінальну або адміністративну відповідальність, за умови що особа, якій призначено покарання за вчинення або підготовку до вчинення такого діяння, була реабілітована в установленому порядку.
Частино першою ст. 4 Закону №962-XII передбачено поновити реабілітованих в усіх громадянських правах, у тому числі в праві проживання в населених пунктах і місцевостях, в яких вони постійно проживали до репресій, поширивши це право на членів їх сімей.
Згідно з п. 2.13 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 за документ, який засвідчує, що особа визнана реабілітованою, приймається завірена в установленому порядку копія посвідчення реабілітованого. Для осіб, реабілітованих згідно зі ст.3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», приймаються довідки органів внутрішніх справ, видані на підставі наявних у них відповідних документів (постанови про вислання, особистих справ на висланих осіб тощо), а за відсутності таких документів - довідки районних комісій з поновлення прав реабілітованих, видані на підставі встановленого факту переселення.
Згідно з п. "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №1788-XII), призначені пенсії підвищуються громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Громадянам, необґрунтовано притягнутим до кримінальної відповідальності, репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та заслання, а також перебування на примусовому лікуванні зараховується до стажу у потрійному розмірі (ст. 58 Закону №1788-XII).
Відповідно до п. 6 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №1058-IV), до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Підпунктом 2 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" від 16.07.2008 №654, з наступними змінами та доповненнями (далі - постанова №654), установлено, що з 01.09.2008 репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,40 грн, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - 43,52 грн.
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.
Ст. 28 Закону №1058-IV визначає розмір мінімальної пенсії за віком, який встановлений в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 №966-XIV, з наступними змінами та доповненнями, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Згідно із ч. 4 ст. 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані та членам їх сімей, яких було примусово переселено, слід керуватися нормами Закону №1788-XII, який має вищу юридичну силу, а не підпунктом 2 п. 4 постанови №654, зважаючи на те, що останній звужує розмір сум, що підлягають виплаті реабілітованим громадянам та суперечить наведеним нормам Закону.
Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом в постановах від 10.10.2018 у справі № 446/1549/16-а, від 27.11.2018 у справі № 446/1515/16-а та від 06.02.2019 у справі № 446/1848/16-а.
Аналізуючи співвідношення підпункту 2 п. 4 постанови №654 та п. "г" ст. 77 Закону №1788-XII, суд виходить з пріоритетності застосування до спірних правовідносин положень згаданого Закону як нормативно-правового акту вищої юридичної сили.
Судом встановлено, що згідно із довідкою Інформаційного центру Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області №3/3-28427 від 05.09.1991 позивачка визнана реабілітованою та відповідно до посвідчення № 0216 від 11.09.2006, виданого Івано-Франківською міською радою, має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позивачка є особою, яка необґрунтовано зазнала політичні репресії і згодом була реабілітована, що надає їй право на підвищення призначеної пенсії відповідно до п. "г" ст.77 Закону №1788-XII.
Підвищення до пенсії, яке виплачується позивачці в обсягах, визначених постановою №654, звужує розмір сум, що підлягають виплаті реабілітованим громадянам та суперечить Закону №1788-XII, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність у позивачки права на підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому п. "г" ст. 77 Закону №1788-XII, із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці у розмірі, передбаченому п. "г" ст. 77 Закону №1788-XII, із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком не відповідає критерію правомірності, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивачки належить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок підвищення пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком згідно з п. "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 22.08.2022.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, які полягають у відмові здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та встановити надбавку як реабілітованій особі у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) здійснити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) перерахунок пенсії та встановити надбавку як реабілітованій особі у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 22.08.2022.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.