ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" травня 2023 р. справа № 300/1577/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 31.12.2006 року ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності. 08.07.2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. 24.02.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив про обчислення пенсії із застосування усередненого показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки. Листом ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 22.03.2023 року № 1910-1502/Б-02/8-0900/23 повідомлено позивача про відсутність підстав для врахування показника середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки 2019-2021 роки. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, внаслідок чого, просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з 08.07.2022 року відповідно до статті 40 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 08.07.2022 року відповідно до статті 40 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.13).
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 24.04.2023 року, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що ОСОБА_1 з 17.05.2006 року призначено пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а з 23.10.2014 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до ЗУ “Про службу в органах місцевого самоврядування”. В подальшому, на підставі поданої позивачем заяви від 08.07.2022 року, його було переведено на пенсію за віком відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням страхового стажу 48 років 1 місяць (коефіцієнт стажу 0,48083) та заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 30.06.2022 року (згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу). Середньомісячний заробіток для обчислення розміру пенсії склав 32200,10 грн. (5,20505- індивідуальний коефіцієнт заробітної плати *6186,32). Представник відповідача вважає, що немає підстав для застосування ОСОБА_1 при розрахунку пенсії за віком відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки, оскільки позивач уже отримував пенсію по інвалідності відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (а.с.18-21).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 17.05.2006 року призначено пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (а.с.22).
З матеріалів адміінстратвиної справи судом встановлено, що 23.10.2014 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до ЗУ “Про службу в органах місцевого самоврядування”.
Після призначення пенсії позивач продовжував працювати.
08.07.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перехід на інший вид пенсії - пенсії за віком відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
В подальшому, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про застосування показника середньої заробітної плати за три попередні роки 2019-2021 роки, починаючи з 08.07.2022 року (а.с.5).
За результатами розгляду заяви, листом ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 22.03.2023 року № 1910-1502/Б-02/8-0900/23 повідомлено позивача, що з 08.07.2022 року ОСОБА_1 здійснено перехід на пенсію за віком згідно ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням страхового стажу 48 років 1 місяць (коефіцієнт стажу 0,48083) та заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 30.06.2022 року (згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу). Середньомісячний заробіток для обчислення розміру пенсії склав 32200,10 грн. (5,20505- індивідуальний коефіцієнт заробітної плати *6186,32). Пенсія перерахована згідно з нормами чинного законодавства, як наслідок, немає підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки (а.с.6-7).
Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 3 статті 45 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що частиною 3 статті 45 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, а відтак, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачу з 17.05.2006 року призначено пенсію по інвалідності ІІ групи, а з 23.10.2014 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до ЗУ “Про службу в органах місцевого самоврядування”, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивач вперше звернувся - 08.07.2022 року.
В ході розгляду адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 після призначення пенсії по інвалідності ІІ групи та пенсії за віком відповідно до ЗУ “Про службу в органах місцевого самоврядування” продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019-2021 роки.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 23.10.2020 у справі №528/196/17 та від 17.06.2021 у справі № 336/7438/16-а.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.
За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, внаслідок чого, адміністративний позов підлягає до задоволення.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України “Про судовий збір”, а доказів понесення сторонами інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не представлено, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - задоволити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у застосуванні при переведенні на пенсію за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” показника середньої заробітної плати в Україні за 2019-2021 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2019-2021 роки, починаючи з 08.07.2022 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач:
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя /підпис/ Панікар І.В.