Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 травня 2023 року Справа№200/644/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження позов ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Мельник Ілони Борисівни про визнання протиправними, скасування рішення, стягнення коштів,
У лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (далі - відповідач-1), державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Мельник Ілони Борисівни (далі - державний реєстратор Мельник І.Б., відповідач-2), в якому просить: 1) «Визнати протиправними дії державного реєстратора Мельник Ілони Борисівни Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради незаконними, а прийняте нею рішення № 66120464 від 17 січня 2023 р. про відмову в державній реєстрації таким, що не відповідає вимогам законодавства та скасувати»; 2) Стягнути з відповідача-1 на користь Позивача витрати на оплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав з урахуванням банківських послуг з перерахування коштів у сумі 255,00 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача-1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 525, 00 грн. Крім того, позивач просить винести окрему ухвалу суду щодо незаконних дій державного реєстратора Мельник Ілони Борисівни Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради та направити її до Львівської міської ради та Міністерства юстиції України для вжиття відповідних заходів.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що державним реєстратором Мельник Ілоною Борисівною не перевірено факт державної реєстрації прав на інші складові багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , хоча така реєстрація прав неодноразово здійснювалася, у тому числі державними реєстраторами Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, а відповідна інформація зберігається у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, доказом чого є рішення про державну реєстрацію прав № 65766227 від 13.12.2022 державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Віхрової О.Ю., про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за цією ж адресою.
Відповідачами наданий відзив на адміністративний позов. Зазначає, що 10.12.2022 ОСОБА_1 подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо виникнення права власності) №53377583 на машиномісце №1 що адресою; АДРЕСА_1 . До заяви заявником зокрема було подано копію розпорядження Шевченківської районної адміністрації про присвоєння багатоквартирному житловому будинку адреси від 19.05.2021 за №254. За результатом розгляду заяви державним реєстратором 17.01.2023 прийнято рішення №66120464 про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно у зв'язку з тим, що подані документи не відповідають вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме відсутність інформації про реєстрацію розпорядження Шевченківської районної адміністрації м. Львова №254 від 19.05.2021 про присвоєння адреси об'єкту нерухомого майна в Реєстрі будівельної діяльності. Зазначає, що інформація про присвоєння адреси багатоквартирному житловому будинку, що розташований АДРЕСА_1 (згідно з розпорядженням Шевченківської районної адміністрації від 19.05.2021 за №254) відсутня в Реєстрі будівельної діяльності. Вважає, що рішення державного реєстратора про відмову у проведенні реєстраційної реєстрації права власності є законним, прийняте в межах та спосіб передбачений чинним законодавством.
Щодо посилань позивача на пункт 79 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 зазначає, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт у разі присвоєння завершеному будівництвом об'єкту адреси без застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проводиться за наявності документа, що підтверджує присвоєння такому об'єкту адреси, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб'єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об'єкту адреси, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Вважає безпідставним посилання позивача на пункт 79 Порядку щодо того, що адреса не повинна бути внесена у ЄДЕССБ, оскільки ця норма (пункт 79 Порядку) застосовується лише щодо адрес, присвоєних до 30.11.2020. Для вчинення реєстраційної дії необхідно щоб у Реєстр будівельної діяльності була внесена інформація про присвоєння адреси саме будинку АДРЕСА_1 . Вважає, що слід керуватись п. 77 Порядку, який передбачає, що державна реєстрація проводиться за наявності відомостей про присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, оскільки розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради №254 прийняте 19.05.2021, тобто після набрання чинності частиною 6 статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Щодо тверджень позивача про те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обмежень наявна інформація про вчинення реєстраційних дій іншими реєстраторами на інші складові багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зазначає, що відповідно до частини 1 статті 11 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Державний реєстратор несе особисту відповідальність за прийняте ним рішення у відповідності до ст. 38 Закону.
Ухвалою суду від 17 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Мельник Ілони Борисівни про визнання протиправними, скасування рішення, стягнення коштів було залишено без руху.
Ухвалою суду від 3 березня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою суду від 3 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано докази.
Відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
Розпорядженням голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 19.05.2021 № 254 «Про присвоєння багатоквартирному житловому будинку (секції 3-4) з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями трансформаторної підстанції адреси « АДРЕСА_1 » вирішено присвоїти багатоквартирному житловому будинку (секції 3-4) з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та вбудованими приміщенням трансформаторної підстанції на АДРЕСА_2 (загальною площею - 11841,5 км.м., житловою площею квартир - 4495,3 кв.м., кількістю поверхів - 6, 8, площею вбудованих вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень - 2735,6 кв.м.) поштову адресу: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 10.12.2022 звернувся із заявою до Управління адміністрування послуг департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради про державну реєстрацію права власності, а саме щодо державної реєстрації виникнення права приватної власності на машиномісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 10.12.2022 за реєстраційним номером 53377583). До заяви додано: - квитанцію про сплату адміністративного збору; - акт огляду машиномісця від 29.11.2022; - договір купівлі-продажу майнових прав на машиномісце від 29.11.2022; - витяг з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ, серія та номер: ЛВ122210331674, видавник: ЄДЕССБ; - технічний паспорт, серія та номер: ТІ01:8248-0510-8842-6050, видавник: ЄДЕССБ; - довідка, серія та номер: 29/11/2022-п1ф, видавник: ТзОВ «ЖК Білий шоколад»; - акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, видавник: ТзОВ «ЖК Білий шоколад», ОСОБА_1 ; - акт передачі пакету документів, серія та номер: б/н, видавник: ТзОВ «ЖК Білий шоколад», ОСОБА_1 ; - копія довіреності, серія та номер: 111, видавник: Лобас Антон Віталійович, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу.
Відповідно до квитанції № 1 від 10.12.2022 позивачем сплачено 250,00 грн адміністративного збору за проведення державної реєстрації права власності, а також 5,00 грн банківської комісії.
Рішенням державного реєстратора Мельник І.Б. № 65788956 від 15 грудня 2022 року «Про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» вирішено зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 10.12.2022 09:32:37 за реєстраційним номером 53377583, яку подав ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що відповідно до п.79 Порядку скеровано запит до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради щодо розпорядження про присвоєння багатоквартирному житловому будинку адреси №254 від 19.05.2021.
Рішенням державного реєстратора Мельник І.Б. № 66120464 від 17 січня 2023 року вирішено відмовити в державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на машиномісце №1 що розташований АДРЕСА_1 за суб'єктом: ОСОБА_1 , податковий номер/серія, номер паспорта/ НОМЕР_2 .
У вказаному рішенні зазначено, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії. Відповідно до ч. 6 ст.26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» адреса вважається присвоєною з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її присвоєння. Відповідно до п. 77 Порядку Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об'єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об'єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об'єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Державним реєстратором встановлено, що відомості з ЄДЕССБ відсутні.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності відмови в державній реєстрації прав.
Відповідно до пунктів 2, 4 ч. 3 ст. 10 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Статтею 11 Закону № 1952-IV встановлено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Частиною першою ст. 24 Закону № 1952-IV передбачені наступні підстави для відмови в державній реєстрації прав: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці); 14) у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на подільний об'єкт незавершеного будівництва, крім випадків, визначених законом, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об'єкти нерухомості; 15) у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості - у разі державної реєстрації переходу спеціального майнового права, іншого речового права, обтяження на об'єкт незавершеного будівництва (крім об'єктів незавершеного будівництва, на які зареєстровано право власності), майбутній об'єкт нерухомості; 16) заява про первинну державну реєстрацію спеціального майнового права на майбутні об'єкти нерухомості містить відомості не про всі майбутні об'єкти нерухомості у складі подільного об'єкта незавершеного будівництва; 17) не визначено чи визначено не в повному обсязі майбутні об'єкти нерухомості, включені до гарантійної частки, - у разі первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об'єкти нерухомості, які є частинами подільного об'єкта незавершеного будівництва; 18) наявні зареєстровані спеціальні майнові права на майбутні об'єкти нерухомості, що є складовою частиною подільного об'єкта незавершеного будівництва, - у разі державної реєстрації речового права або обтяження на подільний об'єкт незавершеного будівництва, крім зміни замовника будівництва відповідно до закону, обтяження майна іпотекою відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"; 19) у Державному реєстрі прав відсутні відомості про право власності/право користування земельною ділянкою замовника будівництва (крім випадків, якщо відповідно до закону виконання будівельних робіт може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою) у разі: державної реєстрації спеціального майнового права на неподільний/подільний об'єкт незавершеного будівництва; первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об'єкти нерухомості; державної реєстрації спеціального майнового права на майбутній об'єкт нерухомості у зв'язку з його першим відчуженням; 20) не дотримано вимоги, визначені статтею 27-2 цього Закону.
Водночас згідно з ч. 5 ст. 24 Закону № 1952-IV встановлено, що відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.
Частиною 2 ст. 24 Закону № 1952-IV передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.
Отже, законодавством регламентовано перелік підстав для відмови у державній реєстрації, який є виключним і не підлягає розширеному тлумаченню (постанова Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 638/13304/17).
Єдиною підставою для прийняття оскаржуваного рішення зазначено, що державним реєстратором встановлено відсутність відомостей з ЄДЕСББ. Правою підставою для відмови в державній реєстрації прав зазначено п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV (подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом).
Але відповідачем-2 не вказано який саме документ не відповідає вимонам, установленим саме Законом № 1952-IV.
Суд дійшов висновку про відсутність у спірному рішенні визначених статтею 24 Закону №1952-IV підстав для відмови в державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.
Також пунктом 77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127), передбачено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об'єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об'єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом.
Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об'єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об'єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об'єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
У разі коли закінчений будівництвом об'єкт у результаті нового будівництва є складовою частиною будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об'єкта в експлуатацію є самостійним об'єктом нерухомого майна, відомості про прийняття в експлуатації та про присвоєння адреси отримуються щодо будинку, будівлі або споруди, складовою частиною яких є такий об'єкт, а щодо відповідної складової частини будинку, будівлі, споруди - відомості про присвоєння адреси такій частині.
Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт у результаті реконструкції проводиться також за наявності відомостей про державну реєстрацію права власності на такий об'єкт відповідно до законодавства до проведення його реконструкції.
Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об'єкт є відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом, крім випадків, передбачених пунктами 78, 79 та 80 цього Порядку.
Згідно з абзацом другим п. 79 Порядку № 1127 документ, що підтверджує присвоєння будинку, будівлі, споруді адреси, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об'єкт у результаті нового будівництва, що є складовою частиною будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об'єкта в експлуатацію є самостійним об'єктом нерухомого майна, у разі присвоєння відповідному будинку, будівлі або споруді, складовою частиною яких є такий об'єкт, адреси до застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, але за умови наявності державної реєстрації права власності на інші складові частини у відповідному будинку, будівлі або споруді.
У матеріалах справи наявна Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів № 3177551464 від 15.12.2022, в якій наявні відомості щодо наявності державної реєстрації права власності на інші складові частини у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 03.06.2021.
Крім того, суд ураховує, що Єдина державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ), складовою частиною якого є Реєстр будівельної діяльності, булла введена в дію Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», яка набула чинності лише 02.07.2021. А розпорядження голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради № 254 «Про присвоєння багатоквартирному житловому будинку (секції 3-4) з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями трансформаторної підстанції адреси «вулиця Під Голоском, 24-а» було прийнято 19.05.2021.
Крім того, суд враховує, що відповідач-2 здійснила запит про надання інформації від 15.12.2022 № 2902-вих-111862 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради щодо отримання копії розпорядження голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 19.05.2021 № 254 та надання інформації щодо внесення відомостей про присвоєну адресу до Реєстру будівельної діяльності.
На вказаний запит державний реєстратор Мельник І.Б. отримала зазначене розпорядження. Тобто у відповідача-2 були достовірні відомості про присвоєння адреси.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача-2 і наявність підстав для його прийняття.
Водночас позивач також просить визнати протиправними дії державного реєстратора Мельник І.Б. незаконними.
Проте суд зазначає, що в межах спірних правовідносин негативні наслідки для прав і законних інтересів позивача створює саме оскаржуване рішення № 66120464 від 17 січня 2023 року, яким позивачу відмовлено в державній реєстрації права власності, а не дії, оскільки саме оскаржуване рішення є належною формою реалізації владних повноважень відповідача-2 в спірних правовідносинах.
Ураховуючи висновки суду щодо протиправності і наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення, окреме визнання протиправними дій відповідача-2 не призведе до поновлення порушених прав позивача, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Крім того, ураховуючи приписи ст. 11 Закону № 1952-IV, відповідач-2 самостійно приймав оскаржуване рішення, тому у суду відсутні підстави для визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності відповідача-1 у спірних правовідносинах.
Приписами ч. 1 і ч. 8 ст. 34 Закону № 1952-IV передбачено, що за державну реєстрацію права власності (у тому числі довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов'язань) справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень.
Адміністративний збір справляється за одну надану послугу у сфері державної реєстрації прав.
У разі відмови у проведенні реєстраційних дій адміністративний збір не повертається.
У разі відкликання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень адміністративний збір підлягає поверненню.
Частиною 1 ст. 35 Закону № 1952-IV встановлено, що адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зараховується до бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Ураховуючи наведене, суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню з відповідача-1 250,00 грн сплаченого адміністративного збору за не надану послугу у сфері державної реєстрації прав, оскільки відмова в державній реєстрації прав була протиправною і позивачем не заявлено позовних вимог щодо повторного розгляду його заяви.
Статтею 38 указаного Закону передбачено, що державні реєстратори, суб'єкти державної реєстрації прав за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав, у тому числі за розголошення відомостей, одержаних ними в результаті проведення реєстраційних дій, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.
Шкода, завдана державним реєстратором фізичній чи юридичній особі під час виконання своїх обов'язків, підлягає відшкодуванню на підставі судового рішення, що набрало законної сили, у порядку, встановленому законом.
Згідно зі ст. 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Отже, сплачені 5,00 грн банківських послуг при перерахуванні адміністративного збору також мають бути стягнуті.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Частинами 1 і 2 ст. 249 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Окрема ухвала виноситься судом у зв'язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб'єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом розв'язання спору по суті. При цьому такі порушення мають негативно впливати на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи у публічно-правових відносинах.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність доцільності для постановлення окремої ухвали, оскілки судом не виявлено порушень з боку відповідача-2, які не охоплюються предметом спору.
До суду надана копія свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 4577 від 03.10.2012, яке видане адвокату Воронковій Юлії Вікторівні.
До суду також надана копія угоди № 01/23 від 01.02.2023 про надання правової (юридичної) допомоги адвокатом, який укладено між ОСОБА_1 (клієнт) і адвокатом Воронковою Юлією Вікторівною. З цієї угоди випливає, що гонорар адвоката складає 12 525,00 грн.
В акті № ОУ-0000001910 від 10 лютого 2023 року здачі-прийняття робіт (надання послуг) зазначено, що виконавцем (адвокатом) були проведені такі роботи (надані такі послуги) по договору 01/23 від 12.01.2023: - 01.02.2023 надання первинною юридичної консультації, кількість витраченого часу - 1,1 год.; - 03.02.2023 ознайомлення з матеріалами справи, моніторинг законодавства та судової практики, кількість витраченого часу -2,25 год.; - 05.02.2023 підготовка адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради та Державного реєстратора юридичного департаменту Львівської міської ради Мельник Ілони Борисівни про скасування рішення № 66120464 від 17 січня 2023 року, кількість витраченого часу - 2,5 год.; - 07.02.2023 формування додатків до адміністративного позову, підготовчі дії для подання адміністративного позову до суду, кількість витраченого часу - 1,75 год.; - 10.02.2023 передача адміністративного позову із додатками клієнту, кількість витраченого часу - 0,75 год. Усього витраченого часу 8,35 год. Зазначено, що загальна вартість робіт (послуг) 12525,00 грн (з розрахунку 1500,00 грн за годину).
Відповідно до квитанції про прийняття грошових коштів відповідно до договору 01/23 від 1 лютого 2023 року позивачем сплачено 12525,00 грн за надання правової допомоги.
Відповідачі у відзиві на позов зазначають, що є розбіжність між угоди № 01/23 від 01.02.2023 про надання правової (юридичної) допомоги адвокатом, який містить фіксовану винагороду адвоката, та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), який містить розрахунок вказаної суми з урахуванням витраченого адвокатом часу. Відповідачі вважають що визначена сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12525,00 грн є надмірною та не співмірною по відношенню до фінансового стану відповідача, складності цієї справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, а відтак є такою, що не відповідає критерію розумності та співмірності.
Частиною 1 і п. 3 ч. 3 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Частинами 2-7 ст. 134 КАС України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, розподілу між сторонами разом підлягає витрати на правничу допомогу, що сплачені або підлягають сплаті. Тому ці витрати підлягають розподілу незалежно від надання позивачем доказів їх фактичної сплати.
У відповідності до ч. 1 і ч. 9 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (зокрема, постанови від 20 травня 2020 року у справі № 240/3888/19, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, від 11 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18), що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката застосуванню підлягає частина п'ята статті 134 КАС України.
Верховний Суд у постанові від 3 листопада 2020 року у справі № 810/3213/16 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З огляду на викладене, суд ураховує, що справа не є складною.
У суду відсутні підстави вважати, що надані адвокатом роботи були складними та/або на їх надання потрібно було витратити багато часу.
Також в аспекті значення спору для сторін суд звертає увагу на те, що заявлені позивачем позовні вимоги безпосередньо не призводять до вирішення питання щодо реєстрації права власності.
Тому, ураховуючи наведені висновки Верховного Суду, перевіривши надані позивачем докази витрат на професійну правничу допомогу згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України, суд дійшов висновку про не співмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Суд, з урахуванням критерію реальності адвокатських витрат і критерію розумності їхнього розміру, а також з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 5000,00 грн витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
Приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до квитанцій № 26009 від 15.02.2023 і № 193248691 від 28.02.2023 позивачем сплачений судовий збір за подання адміністративного позову як майнового так і немайнового характеру в загальному розмірі 1717,76 грн.
Частинами 1 та 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 1288,32 грн (858,88 грн в частині позовних вимог майнового характеру і 429,44 в частині позовних вимог немайнового характеру) понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_3 ) до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (ідентифікаційний код: 26526811, 79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 299), державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Мельник Ілони Борисівни (79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 299) про визнання протиправними, скасування рішення, стягнення коштів - задовольнити частково.
Скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Мельник Ілони Борисівни № 66120464 від 17 січня 2023 року про відмову у державній реєстрації прав.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради суму судових витрат у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійки.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради суму судових витрат у розмірі 6288 (шість тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень 32 (тридцять дві) копійки.
Повне рішення суду складене 4 травня 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков