04 травня 2023 року Справа № 160/2615/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сидоренко Д.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" (код ЄДРПОУ 42634661, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ НАДІЇ АЛЕКСЄЄНКО, будинок 100, приміщення 1) до Рівненської митниці (код ЄДРПОУ 43958370, 33028, РІВНЕНСЬКА область, місто РІВНЕ(З), вулиця СОБОРНА, будинок 104) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Обставини справи: 13.02.2023 року за допомогою системи "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ", в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товару №UA204000/2022/000171/2 від 04.11.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ'єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач зазначає, що в оскаржуваному рішеннях відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за попередніми методами. У зв'язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішень, які звернуті до оскарження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 року відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
08.03.2023 року від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач позов не визнав та заперечуючи проти його задоволення у відзиві на позовну заяву указав, що наданими з митною декларацією документами, які містили розбіжності, неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, у зв'язку з чим і було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.
20.03.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “ДТЗ” (код ЄДРПОУ 42634661, 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Надії Алексєєнко, будинок 100, приміщення 1) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 19.11.2018 року, про що внесено запис №12241020000087941.
Основний вид діяльності: 46.61 оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням.
01.08.2019 року, ТОВ «ПК «ДТЗ» (м. Дніпро) уклало з компанією Jiangsu Yueda Intelligent Agricultural Equipment CO., LTD (Китай) зовнішньоекономічний контракт №JM/13 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
В подальшому, компанією Jiangsu Yueda Intelligent Agricultural Equipment CO., LTD відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації №2022-2 від 16.11.2021р., №JM-2021-3 від 03.08.2022р., рахунку фактури №JM2022-2 від 18.08.2022 була здійснена поставка ТОВ «ПК «ДТЗ» партії товарів, яка поставлялась на умовах ФОБ Шанхай, Китай згідно міжнародних торговельних правил "ІНКОТЕРМС 2010".
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, в порядку, визначеному п.7.2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, від 30.05.2012р., № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, 14.08.2012р., №1372/21684, відповідно до якого, за бажанням Декларанта товари, що ввозяться на митну територію України у складі однієї партії, можуть декларуватись за кількома МД за умови, що фактурна вартість кожної частини партії, отриманої в результаті такого розділення, перевищує суму, еквівалентну 100 євро, ТОВ "ПК "ДТЗ, 03.11.2022 року за ЕМД №22U204020238719U8 товар було задекларовано у встановленому порядку.
Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством були надані митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №JM/13 від 01.08.2019р., додатки (специфікації) до нього від 16.11.2021р. №2022-2, від 03.08.2022 №JM-2021-3 від 03.08.2022р., додаткові угоди №15 від 15.08.2022р., №16 від 25.08.2022р. щодо змін умов оплати за товар, платіжні доручення щодо оплати товару №1229 від 02.08.2022р., №1248 від 25.08.2022р., №1284 від 30.09.2022р., рахунок-фактуру №JM2022-2 від 18.08.2022р., пакувальний лист від 18.08.2022р., сертифікат країни походження товару №22С3209А0039/00011 від 15.09.2022р., технічний опис товару від виробника від 18.08.2022, список номерів шасі.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України надано митниці: договір ТЕО №2 від 01.11.2019р., заявку на перевезення №130 від 25.08.2022р., коносамент №ZJSM22080659 від 03.09.2022р., рахунок на оплату транспортних витрат №2022/243 від 26.08.2022р., акт виконаних робіт №48 від 02.11.2022р., платіжне доручення щодо оплати транспортних витрат №1136 від 31.10.2022р.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення, відповідно до якого виявлені начебто розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи начебто не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Цим же повідомленням, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, митницею були додатково витребувані від ТОВ ПК "ДТЗ" документи.
Керуючись пунктом 8 статті 55 Митного кодексу України, підприємство направило митниці лист вих. №454 від 04.11.2022р., додатково надало митниці наступні документи: прайс-лист виробника, комерційна пропозиція виробника, платіжні доручення №1229, 1248.
Також декларант повідомив митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару надані, вони повною мірою підтверджують інвойсну вартість товару, як єдину складову митної вартості товару, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
04.11.2022 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA204000/2022/000171/2, відповідно до якого, митна вартість оцінюваних товарів, визначена декларантом, скоригована митницею за резервним методом, відповідно до вимог статті 64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає виявлені нижчевикладені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування:
I. Вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:
1)декларантом не подано всіх документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов та у строки, зазначені у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ. та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VIIГАТТ/СОТ від 1994 р.
2) подані так і додатково надані до митного оформлення документи містять розбіжності і неточності: до митного оформлення декларантом надано платіжне доручення в іноземній валюті від 02.08.2022 №1229 в гр.70 якого відсутні відомості про специфікації від 16.11.2021 №2022-2 та від 03.08.2022 JМ-2021-З-г до контракту від 01.08.2019 JМ/13. Відповідно до специфікації (додатку) від 16.11.2021 №2022-2 до контракту від 01.08.2019 №JМ/13 оплата товару - 100% передоплата. Разом з цим відповідно до наданих платіжних доручень в іноземній валюті оплата за товари не здійснена в повному обсязі; додатково надане платіжне доручення від 31.10.2022 №1316 в гр.70 містить посилання на акт від 28.10.2022 №48. Разом з цим до митного оформлення декларантом надано акт виконаних робіт від 02.11.2022 №48.
Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товару, митне оформлення якого здійснено за митними деклараціями: товар №1 МД від 26.09.2022 №UA100190/2022/027400, товар №2 МД від 26.09.2022 №UA100190/2022/027400, товар №3 від 26.09.2022 №UA100190/2022/027400, товар №5 МД від 02.09.2022 №UA209140/2022/090974.
ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею, за умови надання до додаткових документів, згідно з переліком: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця щодо формування відпускної ціни товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) банківський платіжний документ якій підтверджує оплату заявленої до митного оформлення партії товару.
IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість товарів №№1-2, 4, 6, 10, 12, 13, 15 скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України, з розрахунку у національній валюті України та валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання МД до митного оформлення: товар №1 МД від 26.09.2022 №UA100190/2022/027400, товар №2 МД від 26.09.2022 №UA100190/2022/027400, товар №3 від 26.09.2022 №UA100190/2022/027400, товар №5 МД від 02.09.2022 №UA209140/2022/090974.
Незгода позивача зі вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів стала підставою для звернення до суду з цим позовом про їх скасування.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (стаття 52 Митного кодексу України).
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України (у відповідній редакції) метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.
Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.
Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.
Так, на виконання вимог, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Пунктом першим частини 3 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.
Відповідно до частини першої та другої 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості виходив з того, що подані документи містять розбіжності.
Стаття 57 Митного кодексу України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною другою статті 58 Митного кодексу України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 Митного кодексу України).
Відповідно до положень статті 60 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Контрактом №JM/13 (п.3.5, 3.6) сторонами узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином підприємство, в рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.
Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України ні КНР не передбачено зобов'язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.
Змінами, внесеними до частини першої ст.53 МКУ (згідно ЗУ від 02 жовтня 2019 року № 141-ІХ "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів"), виключено вимогу щодо подання митному органу документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, одночасно з митною декларацією. Відповідно, з урахуванням внесених змін разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, - декларація митної вартості згідно з частиною другою ст. 264 МКУ.
Таким чином, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації протирічить положенням Митного кодексу. В повідомленні не зазначені розбіжності у наданих документах, які стали підставою для вимагання копії митної декларації країни відправлення.
Верховний Суд України в постанові від 19.03.19 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».
Щодо ненадання висновку про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, слід зазначити, що згідно з частиною 3 ст.53 МКУ надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов'язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. У декларанта відсутні висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.53 МКУ такий висновок не відноситься до документів, які повинні надаватись для підтвердження митної вартості товарів.
Так, судом встановлено, що в процесі митного оформлення позивачем митниці були надані на її вимогу: банківський платіжний документ, який підтверджує оплату заявленої до митного оформлення партії товару - платіжні доручення щодо оплати товару: №1229 від 02.08.2022, №1248 від 25.08.2022р., №1284 від 30.09.2022р., якими підтверджується здійснення оплати за поставлені товари; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару від 12.07.2022р., комерційну пропозицію виробника товару від 19.07.2022; технічний опис товару від виробника.
Відповідачем однією з підстав зазначено, що до митного оформлення декларантом надано платіжне доручення в іноземній валюті від 02.08.2022 №1229 в гр.70 якого відсутні відомості про специфікації від 16.11.2021 №2022-2 та від 03.08.2022 JМ-2021-З-г до контракту від 01.08.2019 JМ/13.
Позивачем до матеріалів позову було додано копію платіжного доручення в іноземній валюті №1229 від 02.08.2022, в якому відомості про специфікацію від 16.11.2021 №2022-2 наявні в графі "Додаткова інформація".
Щодо того, що відповідно до специфікації (додатку) від 16.11.2021 №2022-2 до контракту від 01.08.2019 №JМ/13 оплата товару - 100% передоплата. Разом з цим відповідно до наданих платіжних доручень в іноземній валюті оплата за товари не здійснена в повному обсязі. Так, судом встановлено, що згідно додаткової угоди №16 від 25.08.2022р., сторонами було змінено умови оплати за специфікацією №2022-2 на комбіновані умови оплати.
Твердження митниці про ненадання товариством за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару також є безпідставним, оскільки в процесі декларування спірної товарної партії товариством на підтвердження вартості товару було надано всі наявні документи, передбачені ч.2.3 ст.53 МКУ.
Надані документи у свої сукупності підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару. Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 53 МКУ надання означених документів на вимогу митниці не є безумовним обов'язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці в даному випадку є наявність таких документів у декларанта. У декларанта відсутні інші платіжні та/або бухгалтерських документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару тому зазначені митницею документи товариством на підтвердження визначеної митної вартості товару не подавались, а вимога митниці про їх надання протирічить означеній правовій нормі.
Таким чином, ТОВ "ПК "ДТЗ" під час митного оформлення надало усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскаржуваного рішення.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного Рішення митниці, у ньому зазначено лише дати раніше оформлених ЕМД, їх реєстраційний номер, порядковий номер зазначеного у них товару, рівень до якого скориговано митну вартість, метод за яким скориговано митну вартість. При цьому, в Рішенні не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до них документами, не зазначено загальну кількість партії раніше оформленого товару, вагу одиниці товару та розрахунок митної вартості, не наведена торгова марка, технічні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених вище відомостей не можлива. посилання лише на раніше оформлену митну декларацію.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування». (Постанова від 22.04.2019 № 815/6242/17 ).
Між тим, спірне Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Приймаючи Рішення про коригування митної вартості товару, митниця виходила з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості. Однак, в порушення вимог ст. 57 Митного кодексу України митницею не доведено неможливість застосування інших (попередніх) методів (2а-2г) визначення митної вартості товару, а застосовано резервний метод, який відповідно до наведених вище норм законодавства застосовується у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена за попередніми методами.
Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Такий правовий висновок здійснений Верховним Судом України в постанові по справі № 21-127а15 від 31.03.2015.
Окрім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, висловленої у Постановах: від 30.01.2018р., по справі №813/7903/14, від 18.12.2018р., по справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019р., по справі №815/6827/17, від 16.04.2019р., по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС). При цьому, у такій ситуації митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.
Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, покладені в обґрунтування підстав прийняття оскаржуваного рішення носять формальний характер та не мають під собою ніякого правового підґрунтя з огляду на те, що не мають жодного відношення саме до числового визначення заявленої позивачем митної вартості.
На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням №UA204000/2022/000171/2 від 04.11.2022 року.
З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем протиправно, отже є таким, що підлягає скасуванню.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК "ДТЗ” підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір в загальному розмірі 2684,00 грн. сплачений згідно платіжного доручення №3443 від 18.01.2023 підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товару №UA204000/2022/000171/2 від 04.11.2022 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “ДТЗ” (код ЄДРПОУ 42634661, 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Надії Алексєєнко, будинок 100, приміщення 1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці (код ЄДРПОУ 43958370, 33028, РІВНЕНСЬКА область, місто РІВНЕ(З), вулиця СОБОРНА, будинок 104).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко