04 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/3656/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.
за участю представників:
позивача - 1: ОСОБА_6, Находа А.В.
позивача - 2: ОСОБА_7
відповідача: Прокопця О.М.
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
інші - не з'явилися
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022
(головуючий - Руденко М.А., судді - Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.)
та рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2021
(суддя - Карпечкін Т.П.)
та касаційну скаргу Cільськогосподарського виробничого кооперативу «Новоселицький»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022
(головуючий - Руденко М.А., судді - Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.)
у справі №911/3656/20
за позовом 1) ОСОБА_6 , 2) ОСОБА_7
до Cільськогосподарського виробничого кооперативу «Новоселицький»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1) ОСОБА_8 , 2) ОСОБА_9 , 3) ОСОБА_1 , 4) ОСОБА_10 , 5) ОСОБА_2 , 6) ОСОБА_11 , 7) ОСОБА_3 , 8) ОСОБА_12 , 9) ОСОБА_4 , 10) ОСОБА_13 , 11) ОСОБА_14 , 12) ОСОБА_15 , 13) ОСОБА_5
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Харкави Оксани Віталіївни, 2) державного реєстратора комунального підприємства «Реєстрація Плюс» Товкайло Ульяни Василівни, 3) ОСОБА_16 , 4) ОСОБА_17 , 5) ОСОБА_18 , 6) ОСОБА_19 , 7) ОСОБА_20 , 8) ОСОБА_21 , 9) ОСОБА_22 , 10) ОСОБА_23 , 11) ОСОБА_24 , 12) ОСОБА_25 , 13) ОСОБА_26 , 14) ОСОБА_27
про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації змін,
Історія справи
1. ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 , позивач-1) та ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7 , позивач-2) звернулися до суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Новоселицький» (далі - СВК «Новоселицький», Кооператив, відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом загальних зборів СВК «Новоселицький» №10/2019 від 10.04.2019, та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, зокрема зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, вчинену 10.04.2019 за №135610700080002541 Комунальним підприємством «Реєстрація Плюс».
2. Крім того, ОСОБА_6 окремо звернувся до суду з позовом до Сільскогосподарського виробничого кооперативу «Новоселицький» про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформлених протоколом № 10/2019 від 10.04.2019.
3. Позовні вимоги мотивовані тим, що:
- спірні загальні збори були скликані невідомими особами з порушенням вимог, встановлених статутом СВК «Новоселицький» та Законом України «Про кооперацію», оскільки жодного рішення правління кооперативу, ревізійної комісії, ініціативної групи, щодо скликання спірних загальних зборів 10.04.2019 оформлено не було;
- позивачі не були присутні на спірних загальних зборах, а були присутні особи, які не були членами Кооперативу станом на 10.04.2019 і не мали права брати участі у цих зборах;
- позивачів, як і інших членів Кооперативу не було повідомлено по дату, час та порядок денний загальних зборів;
- на загальних зборах був відсутній кворум, встановлений Статутом СВК «Новоселицький» та законом.
4. Крім того, позивачі, посилаючись на протиправність реєстраційних дій, вчинених щодо Кооперативу, просять, як похідну вимогу від вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів членів СВК «Новоселицький» від 10.04.2019, скасувати реєстраційну дію: «Державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, 10.04.2019; 13561070008002541; Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи.
5. Оскільки у справах № 911/1727/19 (за позовом ОСОБА_6 ) та № 911/3656/20 (за позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ) за позовами кількох позивачів підлягає дослідженню один і той самий предмет - рішення загальних зборів СВК «Новоселицький», оформлене протоколом № 10/2019 від 10.04.2019 та застосування наслідків його недійсності, наведені справи пов'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, передбачають вирішення основної та похідної позовних вимог, подані до одного й того самого відповідача, суд першої інстанції ухвалою об'єднав справу № 911/1727/19 із справою №911/3656/20 для спільного розгляду в одну справу за № 911/3656/20.
Короткий зміст оскаржуваних рішення та постанови судів попередніх інстанцій
6. Рішенням Господарського суду Київської області від 29.07.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.
7. Рішення мотивовано тим, що при розгляді справи не встановлено ознак незаконності рішення загальних зборів СВК «Новосельцький», які оформлені протоколом №10/2019 від 10.04.2019, із якими закон пов'язує наявність підстав для визнання їх недійсними, а також за наслідками розгляду спору не підтвердились наведені позивачами твердження про порушення їх корпоративних прав.
8. Суд першої інстанції вказує на повідомлення членів Кооперативу про проведення загальних зборів 10.04.2019 та про наявність кворуму на загальних зборах.
9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі №911/3656/20 змінено рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2021, викладено мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
10. Постанова мотивована тим, що:
- матеріали справи не містять належних доказів, що свідчили б про дотримання порядку скликання чергових загальних зборів правлінням чи головою Кооперативу, як того вимагає п. 16.2 Статуту;
- не надано суду відповідних доказів формування ініціативної групи (її склад), які підтверджували б її правомочність щодо скликання позачергових загальних зборів, а саме, що її чисельність (1/3 від загальної кількості членів Кооперативу);
- розміщення повідомлення про такі збори, дату та місце їхнього проведення, порядок денний в місцях найбільшого накопичення людей населеного пункту, де мешкає та працює більшість членів не може в повній мірі гарантувати дотримання прав членів Кооперативу бути обізнаним про такі збори, оскільки застосування виключно такого способу не забезпечує належне інформування.
11. Крім того, апеляційний господарський суд вказує на те, що в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази, що свідчили б про припинення статусу членства в Кооперативі будь-якими членами Кооперативу.
12. Суд апеляційної інстанції зазначає, що у присутніх на загальних зборах членів Кооперативу було право голосу під час проведення загальних зборів членів СВК «Новоселицький», які відбулись 10.04.2019.
13. Оскільки рішення загальних зборів, оформлене протоколом від 10.04.2019 було скасовано рішенням загальних зборів, оформленим протоколом від 25.04.2019, доказів оскарження якого (визнання недійсним, скасування тощо) матеріали справи не містять, а ОСОБА_17 була переобрана головою Кооперативу рішенням загальних зборів Кооперативу, оформленим протоколом загальних зборів від 05.11.2020, тобто на теперішній час вже виконує свої функції не на підставі спірного рішення від 10.04.2019, що є предметом оскарження у даній справі, а тому визнання його недійсним в судовому порядку та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, не призведе до відновлення прав позивачів, на захист яких подано цей позов, як на момент звернення з цим позовом до суду, так і при прийнятті рішення судом першої інстанції, тобто заявлений спосіб захисту не є ефективним.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів
14. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, СВК «Новоселицький» звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити рішення місцевого господарського суду в силі.
15. Підставою касаційного оскарження відповідач зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
16. Скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16 (щодо врахування балансу інтересів усіх учасників і самого товариства), у постанові Верховного Суду від 02.02.2020 у справі №916/1253/19 (про те, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставою для визнання недійсними прийнятих ними рішень).
17. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_6 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати судові рішення та позов позивачів задовольнити в повному обсязі.
18. Підставою касаційного оскарження позивач зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
19. Скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/1714/20 (щодо обґрунтування судового рішення), від 22.01.2019 у справі №912/1856/16, від 14.05.2019 у справі №910/11511/18 (щодо з'ясування судом характеру спірних правовідносин, наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб), від 12.04.2018 у справі №914/1968/16 (щодо відсутності в учасника можливості підготуватися до розгляду питань порядку денного загальних зборів у зв'язку з порушенням процедури їх скликання), від 11.06.2018 у справі №916/613/17, від 02.05.2018 у справі №911/190/17 (відсутність кворуму для проведення загальних зборів та прийняття рішення є самостійною підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів), від 12.06.2018 у справі №914/1425/17 (суд повинен оцінити, як порушення, допущені під час скликання та проведення загальних збрів, вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення).
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
20. Відзивів чи заперечень на касаційні скарги не надходило.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
21. Позивачі є членами СВК «Новоселицький».
22. 10 квітня 2019 року відбулися загальні збори СВК «Новосельцький» з наступним порядком денним:
- про обрання голови та секретаря загальних зборів членів кооперативу;
- про відкликання (припинення повноважень) голови кооперативу;
- про обрання голови кооперативу;
- про припинення повноважень членів правління кооперативу;
- про скасування рішень загальних зборів членів кооперативу та рішень правління кооперативу;
- про підвищення заробітної плати працівникам кооперативу;
- про підвищення орендної плати за договорами оренди землі;
- про надання фінансової допомоги у зв'язку із смертю орендодавця та народженні дитини в сім'ї орендодавця;
- про надання фінансової допомоги для ремонту асфальтованого покриття доріг села Вільшанська Новоселиця;
- про надання фінансової допомоги для облагородження пам'ятника (меморіалу) загиблим у другій світовій війні;
- про надання орендодавцям кооперативу послуги з обробітку землі;
- надання повноважень голові кооперативу щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
23. Відповідно до протоколу № 10/2019 від 10.04.2019 загальних зборів СВК «Новоселицький» на загальних зборах представлені 14 членів кооперативу, що складає більше половини членів СВК «Новоселицький».
24. Рішенням загальних зборів членів СВК «Новоселицький», оформленим протоколом загальних зборів членів СВК «Новоселицький» №10/2019 від 10.04.2019, вирішено:
1) обрати голову та секретаря загальних зборів СВК «Новоселицький», а саме ОСОБА_17 - головою, а ОСОБА_28 - секретарем Загальних зборів;
2) відкликати (припинити повноваження) голову кооперативу ОСОБА_6 з посади голови кооперативу;
3) обрати головою кооперативу ОСОБА_17 ;
4) припинити повноваження членів правління кооперативу;
5) скасувати рішення загальних зборів кооперативу та рішення правління кооперативу, а саме протокол № 1 позачергових загальних зборів СВК «Новоселицький» від 10.03.2016, протокол загальних зборів № 3 засновників СВК «Новоселицький» від 08.12.2018, протокол № 1 засідання правління СВК «Новоселицький» від 03.01.219, а також інші рішення загальних зборів членів кооперативу та рішення правління, які приймалися у період з 10.03.2016 до 09.04.2019;
6) підвищити працівникам кооперативу заробітну плату на 50%;
7) збільшити розмір орендної плати за землю за договорами оренди землі до 10 500,00 грн за одну земельну ділянку;
8) надати фінансову допомогу у зв'язку зі смертю орендодавця у розмірі 500,00 грн та фінансову допомогу при народженні дитини в сім'ї орендодавця в розмірі 5 000,00 грн на постійній основі;
9) надати фінансову допомогу для ремонту асфальтованого покриття доріг села Вільшанська Новоселиця у розмірі 200 000,00 грн;
10) надати фінансову допомогу для облагородження пам'ятника (меморіалу) загиблим у другій світовій війні;
11) надати орендодавцям (власникам земельних ділянок) на постійній основі безкоштовну послугу з обробітку землі (оранка) у розмірі до 0,5 га;
12) надати повноваження голові кооперативу на вчинення всіх необхідних дій для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з правом надання одноособово таких повноважень іншим особам.
25. Відповідно до протоколу загальних зборів № 10/2019 від 10.04.2019 на загальних зборах членів Кооперативу представлені 14 членів, що складає більше половини членів СВК «Новоселицький».
Позиція Верховного Суду
26. Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
27. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
28. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 ЦК України. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.
29. Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
30. Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
31. Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.
32. Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, вказує у позові власне суб'єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
33. Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред'явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
34. Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
35. Подібний правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 05.12.2018 у справі № 916/1813/16, від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 15.06.2022 у справі № 916/700/21, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21.
36. У постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
37. Відповідно до ст. 94 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.
Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів.
З метою здійснення господарської діяльності на засадах підприємництва громадяни можуть утворювати виробничі кооперативи (кооперативні підприємства).
38. Згідно зі ст. 95 ГК України виробничим кооперативом визнається добровільне об'єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об'єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі у його діяльності.
Виробничі кооперативи можуть здійснювати виробничу, переробну, заготівельно-збутову, постачальницьку, сервісну і будь-яку іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.
Виробничий кооператив є юридичною особою і діє на основі статуту.
39. Закон України «Про кооперацію» (далі - Закон) визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.
40. Статтею 2 Закону передбачено, що виробничий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних осіб для спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов'язкової трудової участі з метою одержання прибутку.
41. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.
Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.
42. Згідно з положеннями ст. 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
43. За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.
44. Відповідно, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
45. Частиною 1 ст. 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
46. Згідно з ч. 3 ст. 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
47. У рішенні Конституційного Суду України від 12.01.2010 № 1-рп/2010 зазначено, що зміст положень частини третьої статті 99 Цивільного кодексу треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обов'язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав, але за умови, якщо в установчих документах товариства не були зазначені підстави усунення.
48. Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.
49. Верховний Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо порушення прав позивача, зокрема, права на зайняття посади голови, має значення не наявність підстав для припинення повноважень посадової особи, а дотримання органом управління (загальними зборами, наглядовою радою) передбаченої цивільним законодавством та установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про таке припинення.
50. Верховний Суд у постанові від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19, на яку посилається відповідач у касаційній скарзі, зазначив, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.
51. Позивачі, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів членів СВК «Новоселицький», оформлених протоколом № 10/2019 від 10.04.2019, вказують на те, що:
- спірні загальні збори були скликані невідомими особами з порушенням вимог, встановлених статутом СВК «Новоселицький» та Законом України «Про кооперацію», оскільки жодного рішення правління кооперативу, ревізійної комісії, ініціативної групи, щодо скликання спірних загальних зборів 10.04.2019 оформлено не було;
- позивачі не були присутні на спірних загальних зборах, а були присутні особи, які не були членами Кооперативу станом на 10.04.2019 і не мали права брати участі у цих зборах;
- позивачів, як і інших членів Кооперативу не було повідомлено по дату, час та порядок денний загальних зборів;
- на загальних зборах був відсутній кворум, встановлений Статутом СВК «Новоселицький» та законом.
52. Суд першої інстанції, відмовляючи позивачам в задоволенні позовних вимог, вказав на те, що:
- на загальних зборах членів СВК «Новоселицький» були присутні такі особи: ОСОБА_24 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_15 та ОСОБА_29 (представник ОСОБА_30, ОСОБА_31 , ОСОБА_25 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 за довіреностями);
- 10.04.2019 на загальних зборах членів СВК «Новоселицький» приймали участь члени СВК «Новоселицький», як особисто так і за довіреностями, у загальній кількості 14 осіб, що є більшою половиною від загальної кількості членів СВК «Новоселицький», яка складає 27 осіб (за офіційними статутними даними);
- судом взято до уваги нотаріально-посвідчені заяви від наступних членів кооперативу: ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , а також заяву ОСОБА_29 , який представляв на загальних зборах членів СВК «Новоселицький»: ОСОБА_16 , ОСОБА_31 , ОСОБА_25 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , відповідно до яких заявники особисто брали участь у загальних зборах членів СВК «Новоселицький», що розпочалися близько 13:00 годин у приміщенні Вільшансько-Новоселицької філії Опорного навчального закладу за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Вільшанська Новоселиця, вул. Центральна, 10; про проведення зборів 10.04.2019 було розміщене відповідне повідомлення в місцях найбільшого накопичення людей на території Вільшансько-Новоселицької сільської ради за 10 днів до дня проведення загальних зборів членів СВК «Новоселицький»;
- були відсутні на зборах і не приймали участі в голосуванні: ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_5 ;
- судом першої інстанції допитано свідків: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , які повідомили про те, що не були повідомлені про призначення загальних зборів членів СВК «Новоселицький» на 10.04.2019. Не були присутні на загальних зборах членів СВК «Новоселицький» 10.04.2019 та не брали участі в голосуванні на загальних зборах членів СГК «Новоселицький» 10.04.2019;
- судом першої інстанції не взято до уваги показання ОСОБА_4 та ОСОБА_15 щодо неприйняття ними участі в зборах, оскільки їх показання суперечать відомостям, викладеним у протоколі загальних зборів № 10/2019 від 10.04.2019 та нотаріально-посвідченим заявам осіб, які були на зборах та фотознімкам;
- судом першої інстанції не взято до уваги рішення загальних зборів СВК «Новоселицький», оформлене протоколом від 10.03.2016, щодо припинення членства в кооперативі членів, які припинили трудову участь в діяльності кооперативу, з огляду на спірність питання щодо припинення членства та відомості з Єдиного державного реєстру.
53. Зважаючи на не з'ясування судом першої інстанції усіх обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зміну рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2021 у справі №911/3656/20 та виклав його мотивувальну частину у редакції постанови.
54. Суд апеляційної інстанції в постанові вказав на те, що:
- при скликанні позачергових загальних зборів на 10.04.2019 мали місце порушення п. 16.3, п. 16.4 ст. 16 статуту СВК «Новоселицький»;
- розміщення повідомлення про такі збори, дату та місце їхнього проведення, порядок денний в місцях найбільшого накопичення людей населеного пункту, де мешкає та працює більшість членів не може в повній мірі гарантувати дотримання прав членів кооперативу бути обізнаним про такі збори, адже застосування виключно такого способу не забезпечує належне інформування;
- суд першої інстанції належним чином не оцінив пояснення, зокрема ОСОБА_4 та ОСОБА_15 , які пояснили, що не були присутніми та зборах та про їх проведення не повідомлялись;
- відповідач належними доказами не довів участь в оскаржуваних загальних зборах як позивачів, так і свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_15 , та обставини їх належного повідомлення про час, місце їх проведення;
- судом апеляційної інстанції не взято до уваги рішення загальних зборів СВК «Новоселицький», оформлене протоколом від 10.03.02016, щодо припинення членства в кооперативі членів, які припинили трудову участь в діяльності кооперативу, з огляду на відомості з Єдиного державного реєстру, відсутність в матеріалах справи доказів виплати паю та незазначення в цьому рішенні обґрунтованих причин виключення членів.
55. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про обрання позивачами неефективного способу захисту, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформлених протоколом від 10.04.2019.
56. Апеляційний господарський суд зазначає, що рішення загальних зборів від 10.04.2019, оформлене протоколом загальних зборів СВК «Новоселицький» №10/2019 від 10.04.2019, було скасовано рішенням загальних зборів Кооперативу від 25.04.2019, оформленим протоколом загальних зборів СВК «Новоселицький» № 1 від 25.04.2019, доказів оскарження якого (визнання недійсним, скасування тощо) матеріали справи не містять, а ОСОБА_17 була переобрана головою Кооперативу рішенням загальних зборів, оформленим протоколом загальних зборів СВК «Новоселицький» № 05/2020 від 05.11.2020, тобто на теперішній час вже виконує свої функції не на підставі спірного рішення від 10.04.2019, що є предметом оскарження у даній справі, а тому визнання його недійсним в судовому порядку та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, вчинену 10.04.2019 за № 135610700080002541 не призведе до відновлення прав позивачів, на захист яких подано розглядуваний позов, як на момент звернення з цим позовом до суду, так і при прийнятті рішення судом першої інстанції, тобто заявлений спосіб захисту не є ефективним.
57. Верховний Суд вважає висновки суду апеляційної інстанції щодо неефективного способу захисту помилковими з огляду на таке.
58. У статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення, а також право кожної особи на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, а у статті 16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу із застосуванням відповідного способу захисту.
59. Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
60. Отже, ч. 1 ст. 14 ГПК України передбачає обов'язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
61. Позивач як особа, яка подала позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
62. Водночас суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).
63. У частині 2 ст. 16 ЦК України визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, а також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
64. Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За своїм призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).
65. Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (інтересу). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки сформульовано, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).
66. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що оскаржуване рішення загальних зборів, оформлене протоколом від 10.04.2019, було скасовано рішенням загальних зборів Кооперативу, оформленим протоколом від 25.04.2019, однак апеляційний господарський суд не взяв до уваги, що зазначене рішення загальних зборів, оформлене протоколом від 25.04.2019, було скасовано рішенням загальних зборів, оформлених протоколом від 05.11.2020.
67. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав на те, що ОСОБА_17 була переобрана головою Кооперативу рішенням загальних зборів, оформлених протоколом від 05.11.2020, тобто на теперішній час вже виконує свої функції не на підставі спірного рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 10.04.2019, що є предметом оскарження в цій справі, тому визнання його недійсним не призведе до відновлення прав позивачів.
68. Разом з тим, апеляційний господарський суд не взяв до уваги, що порушене право позивачів та захист такого права не обмежується лише питанням переобрання голови Кооперативу.
69. Відповідно до рішення загальних зборів, оформлених протоколом від 10.04.2019, скасовано рішення загальних зборів, оформлені протоколами від 10.03.2016, від 08.12.2018, які стосувалися питань, як припинення членства, так і вступу до членів, затвердження нової редакції статуту, обрання голови Кооперативу та обрання членів правління, та скасовано інші рішення загальних зборів Кооперативу та рішення правління Кооперативу, що приймались у період з 10.03.2016 по 09.04.2019.
70. Тобто, позовні вимоги позивачів спрямовані не лише на позбавлення спірного рішення загальних зборів юридичної сили, в частині обрання ОСОБА_17 головою Кооперативу, а й на захист інтересу щодо правової визначеності, відносно рішень прийнятих на загальних зборах СВК «Новоселицький» протягом 3 років, що стосуються діяльності самого Кооперативу, з огляду на це і прав позивачів.
71. Як зазначалося вище, суд першої інстанції, відмовляючи позивачам у позові, вказав на відсутність підстав для визнання рішення загальних зборів недійсними, з огляду на його законність. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначив про наявність порушень допущених під час скликання і проведення загальних зборів, нез'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи.
72. Верховний Суд зазначені висновки судів попередніх інстанцій вважає передчасними з огляду на таке.
73. За приписами ст. 15 Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.
Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.
Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.
Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.
74. Пунктом 16.2 ст. 16 статуту СВК «Новоселицький» визначено, що засідання загальних зборів скликаються правлінням кооперативу, а за його відсутності - головою кооперативу. Повідомлення про такі збори, дату та місце їхнього проведення, порядок денний повинні бути вивішені не менш як за 10 (десять) днів до дня проведення засідання в місцях найбільшого накопичення людей населеного пункту, де мешкає та працює більшість членів. Якщо окремі члени кооперативу мають інше місце проживання, їм у той же термін направляються письмові повідомлення.
75. Також, п. 16.3 ст.16 статуту визначено, що позачергові засідання загальних зборів можуть проводитись у разі необхідності будь-коли на вимогу правління кооперативу або ревізійної комісії, або будь-яких членів кооперативу (або їхніх представників), чисельністю не менше третини від загальної кількості членів кооперативу («ініціативна група»).
76. Згідно з п. 16.4 ст.16 статуту у разі, якщо правління кооперативу не виконало вимогу ініціативної групи або ревізійної комісії про скликання позачергових засідань зборів протягом 25 днів з дня висунення такої вимоги, ініціативна група або ревізійна комісія мають право скликати позачергове засідання загальних зборів за власною ініціативою згідно з положеннями п. 13.2 цього статуту.
77. Пунктом 16.6 ст.16 статуту визначено, що кожний член кооперативу має один голос. Загальні збори правомочні приймати рішення, якщо на них присутні більше половини членів кооперативу (як особисто, так і через призначених ними представників).
Рішення на загальних зборах вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало дві третини від кількості присутніх на загальних зборах членів кооперативу.
78. Як вбачається з матеріалів справи 11 свідків, допитаних судом першої інстанції, стверджували про те, що вони не були повідомлені про призначення загальних зборів СВК «Новоселицький» на 10.04.2019, не були присутні на зборах та не брали участі в голосуванні. Деякі із зазначених свідків вказували на, що дізналися про збори лише 10.04.2019.
79. Позивачі в позовах наголошують на тому, що їх не було повідомлено про дату, час та порядок денний загальних зборів.
80. Відповідно до заяв: ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , а також ОСОБА_29 , який представляв на загальних зборах членів СВК «Новоселицький»: ОСОБА_16 , ОСОБА_31 , ОСОБА_25 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , останні приймали участь у загальних зборах 10.04.2019, про проведення зборів 10.04.2019 було розміщене повідомлення в місцях найбільшого накопичення людей на території Вільшансько-Новоселицької сільської ради за 10 днів до дня проведення загальних зборів членів СВК «Новоселицький».
81. Верховний Суд констатує, що Закон України «Про кооператицію» та статут СВК «Новоселицький» не містять особливих вимог щодо форми та способу повідомлення членів Кооперативу про проведення загальних зборів, разом з тим, ураховуючи суперечливі показання членів кооперативу, в т.ч позивачів, щодо їх повідомлення, розміщення повідомлення про такі збори, дату та місце їхнього проведення, порядок денний в місцях найбільшого накопичення людей населеного пункту, де мешкає та працює більшість членів не може в повній мірі гарантувати дотримання прав членів Кооперативу бути обізнаним про такі збори, адже застосування виключно такого способу не забезпечує належне інформування членів Кооперативу.
82. Судом першої інстанції не було належним чином оцінено доводи позивачів, які заперечували свою участь у спірних загальних зборах Кооперативу.
83. Тобто відповідач не довів належними доказами участь в оскаржуваних загальних зборах як позивачів, так і ОСОБА_4 та ОСОБА_15 , які стверджували про неповідомлення їх про проведення зборів та свою відсутність на зборах.
84. Висновки суду першої інстанції про повідомлення членів Кооперативу про призначення загальних зборів та присутність зазначених вище осіб на зборах ґрунтуються на протоколі загальних зборів СВК «Новоселицький» № 10/2019 від 10.04.2019, та заявах: ОСОБА_24 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та ОСОБА_29 .
85. Водночас Верховний Суд звертає увагу, що відомості протоколу загальних зборів учасників Кооперативу від № 10/2019 від 10.04.2019 необхідно оцінювати лише в сукупності з іншими доказами, які надають можливість встановити дійсні обставини справи.
86. У частині 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст.13 цього Кодексу.
87. Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
88. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (такий висновок наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19).
89. Як зазначалося вище, судом першої інстанції взято до уваги заяви: ОСОБА_24 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та ОСОБА_29 (який є представником: ОСОБА_16 , ОСОБА_31 , ОСОБА_25 , ОСОБА_22 , ОСОБА_32 ) щодо повідомлення членів Кооперативу про призначення загальних зборів та присутності на загальних зборах позивачів та ОСОБА_4 та ОСОБА_15 .
90. У матеріалах справи наявне рішення позачергових загальних зборів СВК «Новоселицький», оформлене протоколом № 1 від 10.03.2016, яким, зокрема, на підставі ст. 9 статуту та ст. ст. 13, 15 Закону України «Про кооперацію» з моменту добровільного виходу з Кооперативу та припинення трудової участі в діяльності Кооперативу припинено членство в кооперативі наступних членів: ОСОБА_4 , ОСОБА_23 , ОСОБА_18 , ОСОБА_25 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_24 , ОСОБА_16 , ОСОБА_27 , та відповідно до ст. 9 статуту у зв'язку зі смертю - ОСОБА_26 .
91. За приписами ст.15 Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.
92. Відповідно до ст.13 Закону України «Про кооперацію» членство в кооперативі припиняється у разі, зокрема припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу.
93. Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 98 ГК України членство у виробничому кооперативі припиняється у разі, зокрема припинення трудової участі в діяльності кооперативу, виключення з кооперативу у випадках і в порядку, визначених статутом. Порядок і майнові наслідки припинення членства у виробничому кооперативі визначаються цим Кодексом та статутом кооперативу.
94. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є одержання паю разі виходу з кооперативу в порядку і строки, визначені його статутом.
95. Згідно з ч. 3 ст. 21 Закону у разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу), а земельної ділянки у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.
96. Статтею 9 статуту СВК «Новоселицький» врегульовано порядок та майнові наслідки припинення членства в кооперативі.
Так відповідно до п. 9.1 зазначеної статті членство в кооперативі припиняється в разі, зокрема добровільного виходу з кооперативу; припинення трудової участі в діяльності кооперативу; виключення з членів кооперативу у випадках: несплати пайового внеску, встановлення вироком суду того, що пайовий внесок складається з коштів, добутих злочинним шляхом.
При припиненні членства в кооперативі, члену кооперативу виплачується вартість частини майна кооперативу (у грошовій або натуральній формі), що пропорційна частці такого члена в пайовому фонді кооперативу.
Виплати провадяться не пізніше, ніж через 30 днів після затвердження фінансового звіту за рік, в якому член кооперативу вийшов з кооперативу.
97. Верховний Суд констатує, що Закону України «Про кооперацію» не передбачає автоматичного припинення членства в кооперативі, у зв'язку з припиненням трудової участі в діяльності кооперативу.
98. Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 906/908/21.
99. Верховний Суд у постанові від 28.09.2022 у справі № 918/638/21 не погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що з припиненням трудової діяльності автоматично втрачається членство в кооперативі, а ухвалення загальними зборами рішення про припинення членства у зв'язку із припиненням трудової участі у ньому має суто процедурний (технічний) характер.
100. У постанові від 04.12.2018 у справі № 916/1550/16 Верховний Суд зазначив, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про кооперацію» основним принципом кооперації є безпосередня участь члена кооперативної організації у її діяльності. Отже, в силу приписів ст. 98 ГК України, ст. ст. 12, 13 Закону України «Про кооперацію» обов'язковою умовою членства у виробничому кооперативі є трудова участь у його діяльності та у разі припинення трудової участі у діяльності виробничого кооперативу припиняються і членство у кооперативі та, відповідно, і корпоративні права звільненої особи.
Виплата паю та інших платежів членам кооперативу є правовим наслідком припинення статусу членства в кооперативі, а тому існування відповідних обставин безумовно свідчить про припинення членства в кооперативі.
101. З огляду на зазначене вище, Верховний Суд констатує, що рішення загальних зборів членів кооперативу про припинення членства в кооперативі або рішення загальних зборів про затвердження рішення правління або голови правління про припинення членства є наслідком припинення члена кооперативу трудової участі в діяльності кооперативу. Правовим наслідком такого рішення загальних зборів кооперативу є виплата паю та інших платежів.
102. Суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції не взяли до уваги рішення позачергових загальних зборів СВК «Новоселицький», оформлене протоколом № 1 від 10.03.2016, про припинення членства, з огляду на відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
103. За приписами ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
104. Відповідно до положень ч.ч. 1 - 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
105. Суд першої інстанції зазначає про те, що особи, членство яких було припинено, не були присутні на відповідних загальних зборах, що дає підстави для сумнівів в їх обізнаності з таким рішенням загальних зборів.
106. Разом з тим, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що призначаючи загальні збори на 10.04.2019 в порядок денний включено питання про скасування рішень загальних зборів членів кооперативу та рішень правління кооперативу, зокрема і рішення позачергових загальних зборів СВК «Новоселицький», оформлене протоколом № 1 від 10.03.2016.
107. Суд першої інстанції вказуючи на спірність питання щодо припинення членства осіб, наведених у рішенні загальних зборів кооперативу від 10.03.2016 достеменно не встановив обставини припинення/наявності членства таких осіб.
108. Крім того, в матеріалах справи міститься рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 3 від 08.12.2018, про прийняття ОСОБА_4 асоційованим членом Кооперативу та на підставі ст. 9 статуту та ст. ст. 13, 15 Закону України «Про кооперацію» з моменту добровільного виходу з Кооперативу та припинення трудової участі в діяльності Кооперативу припинено членство в кооперативі наступних членів: ОСОБА_19 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 .
109. Відповідно до п. 8.7 статуту Кооператив веде книгу реєстрації членів СВК «Новоселицький», яка містить наступну інформацію: прізвище, ім'я та по батькові члена кооперативу; дату вступу та припинення членства в кооперативі; розмір та дату надходження внесків у кооператив.
110. Висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивачів, ґрунтуються на твердженнях третіх осіб на стороні відповідача, членство яких достеменно не встановлено судами попередніх інстанцій.
111. З огляду на вищезазначене та зважаючи на те, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка та враховуючи, що для правильного вирішення спору у цій справі необхідно встановити обставини щодо дійсної кількості членів СВК «Новоселицький» станом на 10.04.2019 - дату проведення загальних зборів членів кооперативу та щодо кількості присутніх членів кооперативу на зазначених загальних зборах, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
112. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
113. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
114. Частиною 4 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
115. З огляду на те, що ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не встановили обставин, що є визначальними і ключовими у цій справі у вирішенні даного спору, враховуючи доводи касаційних скарг, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені ст. 300 ГПК України, які обмежують повноваження суду касаційної інстанції в частині здійснення додаткової оцінки доказів та встановлення обставин у справі, судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
116. Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене в цій постанові, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і на підставі повного та всебічного дослідження доказів та аргументів сторін за правилами ст. 86 ГПК України, враховуючи принципи господарського судочинства в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.
Розподіл судових витрат
117. Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України питання про розподіл судових витрат суд розглядає лише, якщо вирішено спір по суті і ухвалено остаточне рішення у справі.
118. За наслідками касаційного перегляду рішення та постанови судів попередніх інстанцій стягнення судового збору у цій справі, з огляду на ст. 129 ГПК України, не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційні скарги ОСОБА_6 та Cільськогосподарського виробничого кооперативу «Новоселицький» задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2021 у справі № 911/3656/20 скасувати.
3. Справу № 911/3656/20 передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. А. Кролевець
Судді О. М. Баранець
Н. М. Губенко