04.05.23
22-ц/812/466/23
Справа № 484/1112/23
Провадження № 22-ц/812/466/23
03 травня 2023 року Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Темнікової В.І.,
суддів - Крамаренко Т.В., Тищук Н.О.,
із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 квітня 2023 року про зупинення провадження, постановлену під головуванням судді Літвіненко Т.Я. в приміщенні того ж суду, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, що зареєстрований 28 грудня 2011 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис №554.
В обґрунтування позову зазначає, що від шлюбу неповнолітніх дітей не мають, спільне життя з відповідачкою не склалося, оскільки почуття вже давно зникли, останнім часом виникали постійні сварки. Позивач постійно знаходиться в поганому емоційному стані, пригнічений.
Шлюбні відносини між ними припинені в вересні 2022р., спільне господарство не ведеться. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу між ними не можливе.
Оскільки в добровільному порядку, через органи РАГС, розірвати шлюб відповідачка відмовляється, просив суд розірвати шлюб.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 квітня 2023 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу зупинено строком на три місяця до 03 липня 2023 року на 08.30 год. для примирення подружжя.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, позивач через свого представника звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на недотримання судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати ухвалу суду від 03 квітня 2023 року про зупинення провадження, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі зазначає, що сімейним законодавством передбачено право суду зупинити розгляд справи про розлучення та надати час на примирення. Підставою для такої відстрочки є клопотання одного з подружжя, яке може бути виражене в усній чи письмовій формі під час судового засідання. Той із подружжя, хто просить про надання часу на примирення, повинен пояснити, який термін йому потрібен і для чого йому це потрібно. Це дозволить суду переконатись, що таке клопотання не служить для затягування судового процесу та зловживання процесуальними правами.
Вважає, що будь-яких вагомих аргументів тим більше доказів, в заяві про надання часу для примирення для збереження сім'ї відповідачка суду не надала. Вважає, що заява спрямована на затягування судового процесу та зловживання процесуальними правами.
В заяві про розлучення позивач зазначив, що від шлюбу неповнолітніх дітей подружжя не мають, спільне життя з відповідачкою не склалося, оскільки почуття вже давно зникли, між нами останній час виникають постійні сварки, він постійно знаходиться в поганому емоційному стані, пригнічений, шлюбні відносини між ними припинені в вересні 2022р., спільне господарство не ведеться. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу між ним та відповідачкою не можливе, так як такий шлюб суперечить моральним засадам суспільства.
Так, 05 березня 2023 року, 07 березня 2023 року та 01 квітня 2023 року, за надуманими заявами відповідачки у відношенні позивача складено протоколи про адміністративне правопорушення, передбачені частиною 1 статті 173-2 КУпАП. Подана апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції від 30 квітня 2023 року по справі №484/1395
01 квітня 2023 року зареєстрована заява позивача про замах на його життя дружиною ОСОБА_2 з використанням сокири. 08 березня 2023 року зареєстровано заяву позивача про викрадення особистих речей відповідачкою.
Крім цього, відносно ОСОБА_2 зареєстроване кримінальне провадження за ч. 1 ст. 162 КК України про переслідування чоловіка за місцем його роботи.
Вважає, що рішення суду про надання строку для примирення повинно бути мотивованим та повинно містити відомості про те, на основі чого суд зробив висновки про можливість збереження сім'ї. При цьому, суд не вправі вимагати у подружжя вчинення тих чи інших дій щодо примирення.
На жаль ухвала суду від 03 квітня 2023 року не мотивована та не містить відомості про те, на основі чого суд зробив висновки про можливість збереження сім'ї. На думку апелянта судом не повно з'ясовано обставини справи.
Позивач, категорично проти примирення, він наполягав та наполягає на розлученні без надання строку на примирення через тривале окреме проживання подружжя, вчинення відносно позивача неправомірних дій з боку відповідачки, а саме обмови у вчиненні адміністративних правопорушень, переслідування, постійні безпідставні сварки, замах на життя та здоров'я, що суперечить моральним засадам суспільства.
Також вказує, що в судове засідання позивач не викликався, а його представник не мав повноважень подавати заяву про розгляд справи без участі позивача.
Суд, першої інстанції, встановивши, що сторони разом не проживають, сімейні стосунки не підтримують, шлюб існує формально, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, який планує створити нову сім'ю, дійшов до не обґрунтованого висновку про зупинення розгляду справи, оскільки подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та моральним засадам суспільства.
Від відповідачки ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона не погоджується з доводами апеляційної скарги, оскільки відповідно до вимог ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Вважає, що суд обґрунтовано надавши подружжю строк для примирення, виконав покладений на нього обов'язок вжиття заходів для збереження сім'ї, застосувавши ефективний засіб, відклавши розгляд справи на три місяці.
Суд покликаний активно сприяти сім'ї, захисту прав і законних інтересів подружжя. Ч. 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Проте, апелянт не вказує, як наданий строк для примирення суперечить його інтересам та не надає доказів, що зберегти сім'ю неможливо. Зазначає, що вони більше десяти років прожили у щасливому шлюбі, на даний час в сім'ї виникли непорозуміння, які, на думку відповідачки, з'явилися у зв'язку із постійними стресами через військові дії в Україні та втручанням третіх осіб у їх відносини.
Вважає, що об'єктивних причин для розпаду їх сім'ї немає, підстави, які позивач вказує в позові є надуманими, нічим не підтвердженими, а його звернення з позовом до суду є поспішним.
Також зазначає, що вони зможуть відновити їх сімейні стосунки, про що неодноразово промовляв позивач: «Розділимо майно, а потім почнемо з чистого аркуша». У вересні 2022 року позивач вже звертався до суду із позовом про розірвання шлюбу, а надалі залишив його без розгляду.
Крім того вказує, що позивач проживає з нею за однією адресою, що підтверджується зазначенням адреси у позовній заяві і апеляційній скарзі, а тому посилання апелянта, що сторони тривалий час проживають окремо не відповідає дійсності.
Також вказує, що не погоджується з посиланнями представника відповідача адвоката Вако М.Ю., що з її боку має місце обмова ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень. Так, постановою ГІервомайського міськрайонного суду від 30.03.2023 року ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-1 КУпАП і підданий адміністративному стягненню. Постанова суду не скасована.
Представник позивача безпідставно посилається на факти в апеляційній скарзі, а саме замах на життя позивача, проникнення на чужу територію, що нібито мало місце з її сторони. Дані твердження є вимислом позивача та його представника, так як відсутнє судове рішення про її винуватість. На думку відповідачки, ці протоколи були долучені до апеляційної скарги з метою скасування ухвали суду від 03.04.2023 року за будь-яку ціну. Вказуючи в апеляційній скарзі, що відповідач зловживає процесуальними правами, апелянт не обґрунтовує які дії з її сторони свідчать про це.
Клопотання про надання строку для примирення з метою зберегти сім'ю не може бути розцінено як зловживання процесуальними правами, оскільки вона як учасник процесу наділена правом захищати свої права і законні інтереси будь-яким законним способом, який вважає найбільш ефективним у конкретному процесі та не зобов'язана піклуватися про комфортність процесу для протилежної сторони.
Вважає, що подальше спільне життя з позивачем можливе, що він необдумано поспішно підійшов до питання розірвання шлюбу, тому вона і просила суд надати строк для примирення, що ніяк не може розцінюватися як зловживання процесуальними правами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що 23 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, який було укладено сторонами 28 грудня 2011 року.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 березня 2023 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою та призначене судове засідання на 03 квітня 2023р.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, а також у відсутність позивача.
31 березня 2023 року ОСОБА_2 надала письмові пояснення, в яких просила надати строк для примирення шість місяців, вказуючи, що їх сім'ю можна зберегти, а також розглянути справу у її відсутність.
Проаналізувавши зазначені обставини, а також положення ст.111 СК України, ч.7 ст. 240, п.4 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд дійшов до висновку про необхідність зупинення провадження у справі на три місяці для примирення подружжя.
Висновки суду стосовно необхідності зупинення провадження у справі відповідають обставинам справи та законодавству, яке регулює питання про зупинення провадження у справі.
Так, стаття 211 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи по суті суд сприяє примиренню сторін. Згідно статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечитиме моральним засадам суспільства.
Частина 7 статті 240 ЦПК України вказує на можливість суду зупинити розгляд справи у справі про розірвання шлюбу і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців, а згідно з пунктом 4 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонами у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Тобто, у відповідності до пункту 4 частині 1 статті 251 ЦПК України надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення є обов'язковою підставою зупинення провадження у справі. Пунктом 3 ч.1 ст.253 ЦПК України визначено, що провадження у справі зупиняється у випадках, передбачених п.4 ч.1 ст. 251 ЦПК України, - до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
Конкретний строк для примирення визначає суд першої інстанції в межах максимального строку, передбаченого ч.7 ст. 240 ЦПК України.
Отже, відповідно до положення частини 7 статті 240 ЦПК України, у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців, але у випадку призначення подружжю строку для примирення, суд відповідно до положень статті 251 ЦПК України зобов'язаний зупинити провадження у справі до закінчення визначеного ним строку для примирення подружжя.
Не зупинення провадження у справі про розірвання шлюбу у зв'язку з наданням сторонам строку для примирення, є порушенням норм процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи, суд, проаналізувавши обставини у справі, дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів щодо примирення подружжя відповідно до вимог ст. 111 СК України та визначив конкретний строк для примирення тривалістю 3 місяці, тобто в межах, передбачених законом, задовольнивши прохання відповідачки, яка просила надати строк для примирення тривалістю у 6 місяців, частково.
За таких обставин суд правомірно дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі на три місяців до 03 липня 2023 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що при вирішенні питання про зупинення провадження у справі, суд не врахував обставини, які на думку апелянта, суперечать положенням ст. 111 СК України, та дійшов помилкового висновку про можливість збереження сім'ї, що надання строку для примирення з урахуванням конкретних обставин, викладених в апеляційній скарзі, суперечить моральним засадам суспільства, не заслуговують на увагу, як на підставу для скасування ухвали суду про зупинення провадження по справі, так як ухвала про зупинення провадження у справі згідно положень ст. 353 ЦПК України підлягає оскарженню тільки в межах перевірки дотримання судом правил зупинення провадження, а не з будь - яких інших підстав.
Ухвала про надання подружжю строку для примирення згідно положень ст. 353 ЦПК України не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, тому не згода позивача з ухвалою в цій частині, може бути включена в апеляційну скаргу на рішення суду, якщо він буде з ним не згодний.
За таких обставин колегія суддів не вважає можливим робити аналіз доводам апеляційної скарги про те, чи правомірно судом першої інстанції надано подружжю строк для примирення та визначено його конкретний строк, оскільки вирішення даних питань виходить за межі визначення правомірності зупинення судом провадження у справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що представник позивача не мав права подавати до суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача, не заслуговують на увагу, так як представник позивача ОСОБА_3 діяв у справі на підставі ордеру серії ВЕ № 1082153 від 23 лютого 2023р., в якому зазначено, що договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються.
Інші аргументи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не впливають на обов'язок суду зупинити провадження у справі на визначений судом строк для примирення подружжя.
Отже, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про безпідставність зупинення провадження у справі до закінчення строку для примирення, оскільки у даному випадку такий висновок суду першої інстанції відповідає нормам процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 367,374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
Повний текст постанови складено 04 травня 2023 року.