Справа № 127/18476/14-ц
Провадження № 22-ц/801/905/2023
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В.
Доповідач:Стадник І. М.
Іменем України
02 травня 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,
суддів: Сопруна В.В., Міхасішина І.В.,
з участю секретаря судового засідання Обертун Н.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2
апеляційну скаргу представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» адвоката Філіпчук Наталії Михайлівни
на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21 листопада 2022 року, постановлену під головуванням судді Антонюка В.В.,
у справі №127/18476/14-ц
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (заявник)
про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання,-
встановив:
Короткий зміст вимог заяви
У листопаді 2022 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось в суд із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, мотивуючи її тим, що на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07.05.2015 у справі № 127/18476/14-ц був виданий виконавчий лист, який перебував на виконанні у Центральному ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області.
Постановою від 21.01.2016 було відкрито виконавче провадження № 49880425 з примусового виконання виконавчого листа № 127/18476/14-ц.
На заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 08.09.2022 року, Першим ВДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 06.10.2022 року № 19663/15.26-25/34 надано відповідь про те, що 29.06.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та виконавчий документ направлено стягувачу ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Станом на 16.10.2022 року повторно на виконання до відділу ДВС виконавчий лист №127/18476/14-д, виданий 20.10.2015 Вінницьким міським судом Вінницької області, не надходив.
Звернення ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до Центрального ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області щодо направлення на адресу стягувача постанови про повернення виконавчого документа разом з оригіналом виконавчого листа залишались без відповіді.
Таким чином, виконавчий лист № 127/18476/14-ц, виданий 20.10.2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не отримувало і було позбавлено права повторно пред'явити його до виконання.
На даний час виконавчий документ у жодному відділі ДВС не перебуває, заборгованість перед стягувачем не сплачена, відповідно рішення суду не виконано, а тому вважає його втраченим.
З урахуванням цих обставин просив видати дублікат виконавчого листа у цивільній справі №127/18476/14-ц та поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, виданого на боржника ОСОБА_1 .
Рішення суду першої інстанції
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 листопада 2022 року у задоволенні заяви відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
28 березня 2023 року представник заявника адвокат Філіпчук Н.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду від 21.11.2022, та прийняти нове рішення про задоволення заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції позбавив стягувача можливості стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вважає доведеним той факт, що виконавчий лист з виконання рішення суду є втраченим і встановити його місцезнаходження не можливо.
На думку скаржника, судом не прийнято до уваги, що стверджуючи про направлення ТОВ «ОТП Факторинг Україна» постанови про повернення виконавчого документа та оригіналу виконавчого листа, Перший ВДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) не надав докази отримання банком цього поштового відправлення, хоча відповідно до закону воно мало бути направлене рекомендованим листом з повідомлення про вручення.
Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Сидорчук Н.М. просила залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що по справі відсутні підстави для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання.
Провадження у справі в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Вінницького апеляційного суду 03 квітня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду.
Представник заявника адвокат Філіпчук Н.М. в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала на умовах викладених в ній, просила задовольнити скаргу.
Інші учасники справи, повідомлені в установленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи, до суду не з'явилися, що відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Встановлені судом першої інстанції обставини
Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07.05.2015 з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» стягнуто заборгованість за кредитним договором № ML-B02/051/2008 від 23.05.2008, яка становить 97 458,06 доларів США, що станом на 17.04.2015 згідно курсу НБУ еквівалентно 2 090 066,06 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 571,61 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що представник позивача - ОСОБА_2 на підставі поданої заяви отримала 20.10.2015 виконавчий лист по справі № 127/18476/14-ц.
Постановою від 21.01.2016 державним виконавцем Центрального відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції Кащуком Д.Л. відкрито виконавче провадження № 49880425.
Перший відділ ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) у своєму повідомленні від 17.11.2022 № 126325/17.26-28/2 вказав, що 29.06.2016 державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст 47 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Зазначена постанова разом з виконавчим документом направлена стягувачу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (вих. №39856). Водночас, станом на 17.11.2022 зазначений виконавчий лист повторно до відділу ДВС на виконання не надходив.
Позиція апеляційного суду
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд прийшов до висновку про відсутність доказів на підтвердження втрати виконавчого листа та поважності причин пропуску строку пред'явлення до виконання виконавчого листа.
Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
На час видачі виконавчого листа у даній справі (жовтень 2015 року) діяв Закон України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», у статті 22 якого було передбачено, що виконавчий документ може бути пред'явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), згідно з пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII).
Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.
У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.
Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) сформульовано правовий висновок щодо можливості відмови у видачі дубліката виконавчого листа з огляду на відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання: приписи підпункту 19.4 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIІІ «Перехідні положення ЦПК України не суперечать приписам частини шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», частини першої статті 433 ЦПК України, частини першої статті 329 ГПК України. Зазначені приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред'явлення цього документа до виконання.
Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання заяву стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа може бути задоволено у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені статтею 120 ЦПК України.
Згідно зі статтею 127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду 10 серпня 2022 року у справі № 1522/12531/12 (провадження № 61-18649св21).
Яв встановлено судом, що на виконання рішення Вінницького міського суду вінницької області від 07 травня 2015 року стягувачу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 20 жовтня 2015 року видано оригінал виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_1 , строк пред'явлення якого до виконання 1 рік.
Постановою від 21 січня 2016 року державним виконавцем Центрального відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції Кащуком Д.Л. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №127/18476/14-ц, виданого 20 жовтня 2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості на загальну суму 2 091 637,67 грн.
Також установлено, що з 21 січня 2016 року про хід примусового виконання виконавчого документа стягувач поцікавився 09.02.2017 року, направивши заяву про направлення на його адресу оригіналу виконавчого листа та постанову про повернення виконавчого документу від 29.06.2016 року (а.с. 138).
До заяви було додано копію довідки з реєстру виконавчих проваджень, а в самій заяві чітко вказано дату винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу, а тому ще в лютому 2017 року стягувач достовірно знав про те, що державним виконавцем було прийняте відповідне рішення.
Незважаючи на це, стягувачем не було вжито жодних заходів з отримання відповіді від ДВС, виконавчого листа і постанови про його повернення, повторного звернення з виконавчим листом впродовж встановленого законом строку.
Повторну заяву аналогічного змісту стягувачем подано ДВС 06.02.2020 року, тобто вже після закінчення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання (а.с. 139). Проте і ця заява залишилася без відповіді.
У вересні 2022 року, тобто більше ніж через 6 з половиною років з дня відкриття державною виконавчою службою виконавчого провадження за виконавчим листом виданим Вінницьким міським судом 20 жовтня 2015 року, стягувач виявив зацікавленість щодо стягнення на свою користь заборгованості на суму 2 091 637,67 грн.
У відповідь на цю заяву Перший відділ ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) вказав, що 29.06.2016 державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, яка разом з виконавчим документом направлена стягувачу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (вих. №39856). Водночас повідомив, що станом на 17.11.2022 виконавчий лист повторно до відділу ДВС на виконання не надходив.
Апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на те, що ДВС нібито не доведено надсилання відповідної постанови з оригіналом виконавчого листа рекомендованим листом з повідомленням про вручення, так як вищевказана виконавче провадження було знищене в 2020 року в зв'язку з закінченням строків зберігання.
З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в поновленні строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та недоведеність останнім поважності причин пропуску строку для пред'явлення його до виконання.
Оскільки строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не містять підстав для скасування постановленої у справі ухвали.
Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, Суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» адвоката Філіпчук Наталії Михайлівни залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21 листопада 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 03.05.2023
Головуючий І.М. Стадник
Судді І.В. Міхасішин
В.В. Сопрун