3 травня 2023 року м. Чернівці
справа № 726/2050/22
провадження №22-ц/822/372/23
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Перепелюк І. Б.
суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н.
секретар Скрипка С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Садгірського районного суду м.Чернівців від 14 березня 2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
встановив:
Описова частина
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
Посилалася на те, що рішенням Садгірського районного суду м.Чернівців від 26.05.2021 року стягнуто з її колишнього чоловіка ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання їхньої малолітньої дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 08.04.2021 року до досягнення нею повноліття.
Відповідача було призвано до лав Збройних сил України у військовій частині № НОМЕР_1 АДРЕСА_1 .
Враховуючи те, що зі вступом на службу в Збройні сили України відповідач фактично має постійне місце роботи та стабільну заробітну плату, вважає, що є відповідні підстави для зміни способу присудження аліментів з твердої грошової суми на частку від доходу відповідача.
При цьому враховуючи те, що відповідач є повністю здоровим, не має інших неповнолітніх дітей та відповідно інших аліментних зобов'язань, має стабільну заробітну плату від держави, вважає, що справедливим є визначення розміру стягнення аліментів в розмірі 1/2 частки від доходу відповідача.
Окрім того, під час дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова грошова винагорода у розмірі від 30 000 гривень до 100 000 гривень, яка передбачена постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168.
Тому вона вважає, що відповідач в повній мірі здатен забезпечити свою дитину належним грошовим утриманням.
Просила змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Садгірського районного суду м.Чернівців від 26 травня 2021 року на 1/2 частку від доходу ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Садгірського районного суду м.Чернівців від 14 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задоволено частково.
Змінено спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Садгірського районного суду м.Чернівців від 26.05.2021 року по справі №726/538/21 на 1/4 частку від доходу ОСОБА_2 .
Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
Виконавчий лист, виданий Садгірським районним судом м.Чернівців від 26.05.2021 року за №726/538/21 - відкликано.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Апелянт ОСОБА_1 просить скасувати рішення Садгірського районного суду Чернівецької області від 14 березня 2023 року в частині розміру стягнення аліментів та ухвалити нове, задовольнивши її позовні вимоги в повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
ОСОБА_1 зазначає, що не погоджується з рішенням в частині визначення розміру частки аліментів від доходу відповідача.
Посилається на те, що зі вступом на службу в Збройні сили України, відповідач є повністю здоровим, немає інших неповнолітніх дітей та відповідно інших аліментних зобов'язань, має стабільну роботу та стабільну плату від держави, вважає справедливим визначення аліментів в розмірі 1/2 частки від доходу відповідача.
Судом не враховано, що апелянт є непрацездатною, здійснює постійний догляд за дитиною, а тому не має можливості заробляти на даний час. Аліменти фактично є єдиним джерелом її доходу, завдяки чому вона має змогу утримувати дитину.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Рішенням Садгірського районного суду м.Чернівців від 26.05.2021 року по справі №726/538/21 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 08.04.2021 року до досягнення нею повноліття.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимоги апеляційної скарги.
Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При визначенні розміру аліментів, суд першої інстанції врахував факт проживання дитини з матір'ю; її вік, матеріальний стан позивачки, вартість життя та необхідність здійснення витрат для забезпечення соціально-побутових потреб розвитку, навчання, здоров'я дитини, матеріальне становище та задовільний стан здоров'я платника аліментів, який є фізично здоровим, працездатним, відсутність у нього інших утриманців, та дійшов висновку, що слід стягувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки - ОСОБА_3 в розмірі 1/4 від частини його заробітку (доходу), але неменше 50% прожиткового мінімуму щомісячно до повноліття дитини, що відповідатиме вимогам закону та не порушуватиме прав як позивача так і відповідача, та сприятиме забезпеченню кращих інтересів дитини.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька або в твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
В частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Як вбачається з рішення Садгірського районного суду м.Чернівців від 26.05.2021 року по справі №726/538/21 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 08.04.2021 року до досягнення нею повноліття.
З позовних вимог вбачається, що позивач просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, зокрема з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) батька дитини.
Тобто, позивач фактично вказує на необхідність збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення.
При цьому поставивши перед судом питання про зміну способу стягнення раніше присуджених аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітної плати (доходу) платника, позивачу належить доводити передусім зміну матеріального та сімейного стану платника аліментів, а саме наявність у платника відповідного доходу як підставу для задоволення вимоги, для визначення розміру аліментів як частки відповідного доходу. Так само, зважаючи на пред'явлення позову з метою збільшення розміру стягуваних аліментів, належить доводити й інші обставини, які мають значення в такому спорі та передбачені, зокрема, частиною 1 статті 182 СК України.
Зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов'язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.
При вирішенні питання про збільшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у відповідному розмірі.
Враховуючи, що відповідач позовні вимоги визнав часткового та погодився сплачувати аліменти в розмірі 1/4 від його доходу, а також враховуючи зміни матеріального стану відповідача, суд першої інстанції зробив правильний висновок про зміну аліментів та визначення їх в розмірі 1/4 доходів відповідача.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що сторони не позбавлені права в майбутньому на звернення до суду з позовом про зміну розміру стягуваних аліментів у зв'язку зі зміною матеріального стану однієї зі сторін, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Законом України від 03 липня 2018 №2475-VIII частину першу .nsf/link1/an_658/ed_2019_05_15/pravo1/T161404.html?pravo=1#658" title="Про виконавче провадження; нормативно-правовий акт № 1404-VIII від 02.06.2016">статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру передбаченого Сімейним кодексом України.
Спростовуючи доводи апелянта, колегія суддів зазначає, що законодавством передбачено механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі, не нижче мінімально гарантованого, передбаченого СК України, при наявності постановленого раніше судового рішення про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.
Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18).
Доводи апелянта, що судом не враховано, що позивач є непрацездатною, здійснює постійний догляд за дитиною, а тому не має можливості заробляти на даний час і аліменти фактично є єдиним джерелом її доходу, завдяки чому вона має змогу утримувати дитину, судова колегія відхиляє, оскільки ці посилання без підтвердження обставин, передбачених статтею 192 СК України, не є підставою для збільшення розміру аліментів.
Відповідно до положень ст. 141, ст.180 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо утримання дитини та зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження того, що вона вимушена здійснювати постійний догляд за дитиною та немає можливості заробляти на даний час і аліменти фактично є єдиним джерелом її доходу, завдяки чому вона має змогу утримувати дитину.
Доказів на підтвердження того, що дитина ІНФОРМАЦІЯ_1 позбавлена можливості відвідувати дитячу дошкільну установу (садок), а апелянт влаштуватися на роботу, матеріали справи не містять.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до суб'єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновком суду першої інстанції стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, та не можуть бути підставами для скасування судового рішення.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Садгірського районного суду м.Чернівців від 14 березня 2023 року залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Садгірського районного суду м.Чернівців від 14 березня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий І.Б. Перепелюк
Судді: Н.К. Височанська
І.Н. Лисак