Справа № 352/1506/21
Провадження № 22-з/4808/36/23
Головуючий у 1 інстанції Хоминець М.М.
Суддя-доповідач Мальцева
25 квітня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Мальцевої Є.Є.,
суддів Девляшевського В.А., Луганської В.М.,
секретар Працун В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Івано-Франківського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2022 року,
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2022 року в частині відмови у задоволенні вимог про визнання права спільної сумісної власності та про поділ садового будинку, відмови у стягненні витрат на оплату висновку щодо визначення ринкової вартості автомобіля скасовано, задоволено такі вимоги. Це ж рішення змінено в частині розміру часток майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Визнано спільною сумісно власністю подружжя садовий будинок, що складається з житлового будинку А, загальною площею 24,3 кв м, колодязя 1 в АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 у порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 частину садового будинку, що складається з житлового будинку А, загальною площею 24,3 кв м, колодязя 1 в АДРЕСА_1 ; на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,0525 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 2625881101:01:001:0179.
Визнано за ОСОБА_2 у порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 частину садового будинку, що складається з житлового будинку А, загальною площею 24,3 кв м, колодязя 1 в АДРЕСА_1 ; на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,0525 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 2625881101:01:001:0179.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», 2003 року випуску, у розмірі 91 028 (дев'яносто одна тисяча двадцять вісім ) грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат по оплаті висновку щодо визначення ринкової вартості автомобіля в розмірі 1762 (тисячу сімсот шістдесят дві ) грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 28375 (двадцять вісім тисяч триста сімдесят п'ять) грн..
04 квітня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Івано-Франківського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року, в якій вона просить виправити описку в резолютивній частині постанови щодо розміру площі житлового будинку А загальною площею 179,0 кв.м., житловою площею 84,9 кв.м., сараю Б загальною площею 29,7 кв.м., колодязя №, воріт 1 загальною площею 7,5 кв.м., огорожі 2 загальною площею 43,7 кв.м., що знаходяться на земельній ділянці загальною площею 0,0525 га для господарських будівель і споруд з кадастровим номером 2625881101:01:001:0179 по АДРЕСА_2 .
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року заяву призначено до розгляду з повідомленням учасників справи.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Виходячи з положень ст.ст. 269, 270, 372 ЦПК України, обізнаність учасників справи про її розгляд, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, заявницю ОСОБА_1 , її представника - адвоката Белей О.Б., дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні клопотання про виправлення описки слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що «судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності».
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 , крім іншого, просила визнати спільною сумісною власністю подружжя садовий будинок, що складається з житлового будинку А загальною площею 24,3 кв.м, колодязя 1, та домоволодіння, яке складається з житлового будинку А загальною площею 179,0 кв.м житловою площею 84,9 кв.м, сараю Б загальною площею 29,7 кв.м, колодязя №, воріт 1 загальною площею 7,5 кв.м, огорожі 2 загальною площею 43,7 кв.м, які знаходяться на земельній ділянці площею 0,0525 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 2625881101:01:001:0179 за адресою: АДРЕСА_1 ;
З мотивувальної частини постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року, зокрема, вбачається, що колегія суддів прийшла до висновку, що підлягають повному задоволенню вимоги ОСОБА_1 про поділ спірного домоволодіння між подружжям в рівних частках. Так, колегією суддів вирішено про можливість визнання за позивачем у порядку поділу спільного майна подружжя в тому числі право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 ; і за відповідачем визнано у порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що сторони під час шлюбу за спільні кошти побудували домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку А загальною площею 179,0 кв.м житловою площею 84,9 кв.м, сараю Б загальною площею 29,7 кв.м, колодязя N, воріт N 1 загальною площею 7,5 кв.м, огорожі N 2 загальною площею 43,7 кв.м, що підтверджується технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок (т.1 а.с.39-42 )
Отже, суд апеляційної інстанції вирішив спір про право на об'єкт нерухомості - домоволодіння АДРЕСА_1 , однак не вказав технічну характеристику даного об'єкту нерухомості, не зазначив, що вказане домоволодіння складається з житлового будинку А загальною площею 179,0 кв.м житловою площею 84,9 кв.м, сараю Б загальною площею 29,7 кв.м, колодязя №, воріт 1 загальною площею 7,5 кв.м, огорожі 2 загальною площею 43,7 кв.м, які знаходяться на земельній ділянці площею 0,0525 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 2625881101:01:001:0179 за адресою: АДРЕСА_1 .
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вказані у заяві відомості, які позивач просить внести в резолютивну частину постанови не є опискою в сенсі ст. 269 ЦПК України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати.
Таким чином, вказане у заяві ОСОБА_1 питання може вирішуватись шляхом ухвалення додаткової постанови.
Керуючись ст. 269, 270 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Івано-Франківського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів.
Повний текст ухвали складений 03.05.2023 року.
Судді: Є.Є. Мальцева
В.А. Девляшевський
В.М. Луганська