Номер провадження: 11-кп/813/1346/23
Справа № 503/355/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
про залишення апеляційної скарги без руху
03.05.2023 року суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12022161180000222 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Кодимського районного суду Одеської області від 28 лютого 2023 року щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Вказаним вироком ОСОБА_4 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, яку належить залишити без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст. 396 КПК України.
Відповідно до положень п.4 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі, крім іншого, зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Зазначаючи про порушення судом певних норм, скаржник має належно обґрунтувати такі свої доводи й вказати які саме норми закону порушено та в чому саме полягають такі порушення. Прохання, висловлене до суду апеляційної інстанції, має узгоджуватись із мотивами, з яких апелянт оскаржує судове рішення.
Посилаючись в апеляційній скарзі на незаконність судового рішення, апелянт має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни вироку, і які, на його думку, допущені судом при його винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
У відповідності до положень ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є:
1) неповнота судового розгляду(ст. 410 КПК )
2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження(ст. 411 КПК)
3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону(ст. 412 КПК)
4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК).
Стаття 413 КПК України визначає, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є:
1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню;
2) застосування закону, який не підлягає застосуванню;
3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту;
4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Стаття 414 КПК передбачає, що невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке би мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Оскарження вироку суду першої інстанції здійснюється шляхом подання апеляційної скарги, зміст якої має відповідати вимогам ст. 396 КПК України .
Зі змісту скарги видно, що захисник не погоджується із вироком суду в частині призначеного ОСОБА_4 покарання та просить змінити вирок суду призначивши покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Разом із тим, апелянт не вказав, які саме обставини та докази свідчать про неправильне застосування судом закону про кримінальну відповідальність при призначенні покарання, які обставини не були враховані судом, які б можна було визнати підставами для зміни вироку суду першої інстанції з огляду на положення ст. 413, 414 КПК та приписи статей 50, 65 КК у їх взаємозв'язку.
Апелянт не зазначає, які саме порушення допустив суд першої інстанції, не наводить доводів яким чином ці порушення вплинули на законність та обґрунтованість вироку в частині призначеного покарання , і чому їх слід відносити до підстав для зміни вироку в в цій частині.
З огляду на те, що апеляційний суд переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги, відсутність в апеляційній скарзі належного обґрунтування, перешкоджає вирішенню питання про відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 цього кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
Враховуючи викладене, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху та встановити строк 5 днів з дня отримання копії ухвали для усунення вищезазначених недоліків апеляційної скарги.
Звертаю увагу апелянта, що недоліки апеляційної скарги, які пов'язані з її змістом можуть бути усунуті шляхом подання нової апеляційної скарги з наданням її копії в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження.
Одночасно вважаю за необхідне роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений 5-ти денний строк, апеляційна скарга буде повернута апелянту у відповідності до п.1 ч.3 ст. 399 КПК України.
Керуючись ст. ст. 396, 399 КПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Кодимського районного суду Одеської області від 28 лютого 2023 року залишити без руху та встановити 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення вищезазначених недоліків апеляційної скарги.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду ОСОБА_2