1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 25 квітня 2023 року, в режимі відеоконференцзв'язку апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2023 року, відносно,
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз 28.11.2022 р. Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі строком на 1 рік, із застосуванням ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання строком на 1 рік,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,-
за участі: прокурора захисників підозрюваного ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Бориспільського РУП ГУ НП у Київській області ОСОБА_9 погоджене прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просили ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову.
Захисник ОСОБА_6 просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, а саме домашнього арешту у нічний час доби з 22:00 по 06:00 год. наступної доби.
Захисник ОСОБА_5 просив застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 та покласти обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 85 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, в порядку ст. 206 КПК України визнати затримання ОСОБА_7 незаконним.
Вважають оскаржувану ухвалу незаконною, через істотні порушення вимог КПК України, підозру необгрунтованною, а ризики передбачені ст. 177 КПК України недоведеними.
Захисник ОСОБА_6 у своїй апеляційній скарзі зазначив, що підозра не підтверджена жодними фактичними матеріалами справи, окрім експертизи.
Також зазначає, що матеріали провадження сфальсифіковані, а запобіжний захід застосовано необґрунтовано.
Захисник ОСОБА_5 у своїй апеляційній скарзі зазначив, що клопотання не відповідає вимогам ст. 184 КПК України, оскільки у ньому не міститься посилання на матеріали, що підтверджують обставини існування ризиків та обґрунтування неможливості запобігання зазначених ризиків, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Також зазначає, що повідомлення про підозру вручено ОСОБА_7 без участі захисника, а виклад обставин зазначених у повідомленні про підозру не вбачається відомостей, які б свідчили про мету збуту наркотичних засобів.
Захисник вважає, що слідчим та прокурором не доведено наявність ризиків, а також не доведено неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів.
Зокрема, прокурором не доведено наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а зазначене в клопотанні про те, що судами раніше розглянуто кримінальні провадження щодо ОСОБА_7 з постановленням кінцевого судового рішення, свідчать, що він не ухиляється від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, відсутні будь-які відомості, які б свідчили про намагання ОСОБА_7 виїхати за межі України, враховуючи, що в умовах воєнного стану виїзд чоловіків віком від 18 до 60 років заборонено, що у свою чергу нівелює такий ризик.
Зауважує, що жодним іншим чином ОСОБА_7 не може перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки під час проведення обшуку (огляду), затриманні тощо, він жодного спротиву не чинив.
Звертає увагу, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання в Україні ( АДРЕСА_1 ), перебуває у цивільному шлюбі, проживає з дружиною та своїми батьками, має міцні соціальні зв'язки, характеризується позитивно.
Також зауважує, що протокол затримання ОСОБА_7 складено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, а затримання є незаконним.
Зокрема, 03 квітня 2023 року о 21:33 год. за адресою: АДРЕСА_1 (тобто за адресою проживання) затримано ОСОБА_7 в порядку ст.208 КПК України, про що складено відповідний протокол.
Однак, в протоколі про затримання номер кримінального провадження та правова кваліфікація зазначені не вірно, а сам протокол складено без участі захисника, що є істотним порушенням.
Звертає увагу і на проведений обшук, який оформлено, як протокол огляду та проведено без ухвали слідчого судді.
На думку захисників до підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, особистого зобов'язання, або визначити розмір застави, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Слідчим відділом Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 03 квітня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023116100000290, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
03 квітня 2023 року відомості за фактом незаконного придбання та зберігання психотропної речовини сектором дізнання Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12023116100000290 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
04 квітня 2023 року, після отримання висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів у кримінальному провадженні №12023116100000290, сектором дізнання Бориспільського РУП ГУНП в Київській області кримінальний проступок перекваліфіковано з ч. 1 ст. 309 КК України на злочин передбачений ч. 3 ст. 309 КК України.
04 квітня 2023 року, прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області кримінальне провадження №12023116100000290 передано за підслідністю до слідчого відділу Бориспільського РУП ГУНП в Київській області.
04 квітня 2023 року, слідчим слідчого відділу Бориспільського РУП ГУНП в Київській області у кримінальному провадженні №12023116100000290 змінено кримінально-правову кваліфікацію з ч. 1 ст. 309 КК України на ч. 3 ст. 307 КК України.
04 квітня 2023 року, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
05 квітня 2023 року слідчий СВ Бориспільського РУП ГУ НП у Київській області ОСОБА_9 за погодженням із прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2023 року клопотання задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного ОСОБА_7 , заслухано думку прокурора та захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Окрім того, перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з інкрмінованим кримінальним правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає можливість вважати, що підозра ОСОБА_7 є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Слідчим суддею враховано, що підозрюваний ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, не одружений, дітей та непрацездатних осіб які перебувають на його утриманні не має, офіційно не працевлаштований, веде аморальний спосіб життя, до вказаного часу не отримав паспорт громадянина України, у підозрюваного відсутнє місце реєстрації на території України, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, а відтак наявні всі підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_7 під острахом отримання максимального покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження які визначені у ст. 2 КПК України.
Доводи захисника ОСОБА_6 , що матеріали провадження сфальсифіковані, то вказане підлягає перевірці під час розгляду кримінального провадження по суті.
Наведені захисником порушення, щодо вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 без участі захисника, а також те, що протокол затримання складено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, а затримання є незаконним не дають підстав для скасування ухвали слідчого судді.
Глава 22 КПК України не містить будь-яких застережень про необхідність залучення захисника при здійсненні повідомлення особі про підозру, відтак відсутність захисника при врученні особі повідомлення про підозру не дає підстав для скасування ухвали, оскільки розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_7 проведено за участю захисника з Центру безоплатної вторинної правової допомоги.
Посилання захисника ОСОБА_5 , що клопотання не відповідає вимогам, передбачених ст. 184 КПК України є необґрунтованими.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він в повному обсязі довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_7 на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Крім того, слідчим суддею враховуючи положення п.5 ч. 4. ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки злочин у якому підозрюється ОСОБА_7 є особливо тяжкий злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2023 року відносно ОСОБА_7 , - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12
Єдиний унікальний № 359/3134/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Провадженя № 11сс/824/2636/2023 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України