Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/6041/2023
м. Київ Справа № 760/15514/22
13 квітня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Левенця Б.Б.
при секретарі - Осадченко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника боржника ОСОБА_1 адвоката Новохатько Вікторії Володимирівни на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 02 грудня 2022 року, постановлену під головуванням судді Зуєвич Л.Л., у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костенко Людмили Іванівни та головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко Світлани Миколаївни, стягувач: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арагон»,-
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до зі скаргою на бездіяльність начальника Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костенко Людмили Іванівни та головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко Світлани Миколаївни, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»).
Скаргу мотивовано тим, що заочним рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 04 липня 2011 року ( справа № 2-291/11) задоволено позов ПАТ «Банк «Фінанси та кредит». Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 003 894,01 грн. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» судовий збір у розмірі 1700,00 грн та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 04 липня 2011 року змінено в частині визначення порядку стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто з ОСОБА_2 солідарно з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором №03-08-Ип/41 від 20 серпня 2008 року в сумі 1 003 894,01 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором №03-08-Ип/41 від 20 серпня 2008 року в сумі 1 003 894,01 грн.
В решті рішення суду залишено без змін.
На підставі вказаного рішення суду було видано виконавчий лист, де боржником є ОСОБА_1 , стягувачем ПАТ «Банк «Фінанси та кредит».
Зазначав, що 09 липня 2019 року ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» подало до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Солом'янське ВДВС) заяву від 27 травня 2019 року № 083-3-2582/19 щодо примусового виконання рішення суду у справі № 2-291/11, в той час, майже за півроку до цього, а саме- 03 квітня 2019 року ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» відступило право вимоги за кредитним договором № 03-08-Ип/41 та договором поруки № 03-08-П2/41 від 20 серпня 2008 року іншій особі ТОВ «Арагон» і відповідно втратило права стягувача за виконавчим листом № 2- 291/11, виданим 19 березня 2014 року, на виконання рішення суду у цивільній справі № 2- 291/11.
На підставі заяви ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» від 27 травня 2019 року № 083-3-2582/19 Головним державним виконавцем Солом'янського відділу державі виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Цапенко Світланою Миколаївною 10 липня 2019 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1. Того ж дня, 10 липня 2019 року, винесено постанову про арешт майна ОСОБА_1 та постанову про стягнення виконавчого збору та 24 лютого 2021 року - постанову про арешт коштів боржника.
Вважав, що ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на момент подання заяви до Солом'янського ВДВС не було кредитором боржника, а отже не мало права бути стягувачем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, а новий кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Арагон» заяву про примусове виконання рішення не подавало.
Дізнавшись про зазначені факти та, зібравши необхідні документи, він 25 січня 2022 року надіслав до Солом'янського ВДВС клопотання на ім'я начальника Солом'янського ВДВС, у якому просив провести перевірку щодо дотримання вимог закону при винесенні постанов Головним державним виконавцем в межах виконавчого провадження №59510973 та своєю постановою скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №59510973 від 10липня 2019 року та всі подальші постанови, винесені в межах зазначеного виконавчого провадження.
14 жовтня 2022 року Солом'янський ВДВС на електронну пошту адвоката, який діє в інтересах ОСОБА_1 , надіслав відповідь на адвокатський запит, у якій повідомив, що підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №59510973 від 10 липня 2019 року та інших постанов в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 станом на 06 жовтня 2022 року відсутні. Також до відповіді на адвокатський запит Солом'янським ВДВС додано результат розгляду клопотання ОСОБА_1 від 18 лютого 2022 року.
Із відповідей Солом'янського ВДВС слідує, що зазначені посадові особи не вчинили жодних дій щоб усунути порушення прав боржника, що, на думку ОСОБА_1 , вказує на їх бездіяльність.
Крім того, йому стало відомо, що з 23 грудня 2019 року кредитором ОСОБА_1 є інша особа - ТОВ «Ваканда» (код ЄДРПОУ 43065527), яка зареєструвала на себе предмет іпотеки.
Вказував, що жоден з чергових кредиторів як ТОВ «Фінансова компанія «Арагон», так і ТОВ «Ваканда» не подавали документів до матеріалів виконавчого провадження №59510973, не просили замінити стягувача, та не мали наміру, з огляду на те, що кредитор ТОВ «Ваканда» задовольнив свої вимоги шляхом отримання у власність предмета іпотеки, яким забезпечувалося виконання кредитного зобов'язання.
Отже, за вимогами скарги ОСОБА_1 , головним державним виконавцем Солом'янського ВДВС здійснюється примусове виконання рішення суду за заявою неповноважної особи всупереч вимогам пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» та волі кредитора, що є абсолютно незаконним та порушує права ОСОБА_1 .
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд: визнати неправомірною бездіяльність начальника Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костенко Людмили Іванівни щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 10 липня 2019 року та всіх інших постанов, винесених у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1; визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко Світлани Миколаївнищодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 10 липня 2019 року та всіх інших постанов, винесених у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1; скасувати постанову головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко Світлани Миколаївнипро відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 10 липня 2019 року та всі подальші постанови, винесені в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, зокрема про арешт майна боржника від 10 липня 2019 року, про арешт коштів боржника від 24 лютого 2021 року та інші.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 02 грудня 2022 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костенко Людмили Іванівни та головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко Світлани Миколаївни, стягувач: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Новохатько Вікторія Володимирівна подала апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного розгляду справи просить ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 02 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костенко Людмили Іванівни та головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко Світлани Миколаївни, стягувач: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит».
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим у зв'язку з неповним встановленням судом обставин, що мають значення для справи та не врахуванням судом доказів, які мають значення для ухвалення справедливого та законного рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , не дослідив належним чином надані ОСОБА_1 докази, з яких вбачається, що 03 квітня 2019 року ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» передало своє право вимоги до ОСОБА_1 іншій юридичній особі та відповідно втратило статус кредитора ОСОБА_1 , а вже після цього, не будучи кредитором ОСОБА_1 , 09 липня 2019 року подало заяву до Солом'янського ВДВС щодо примусового виконання рішення суду у справі № 2-291/11.
Цим доказам суд першої інстанції не надав правової оцінки і не встановив, який саме правовий статус щодо ОСОБА_1 був у ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в момент подання заяви до Солом'янського ВДВС щодо примусового виконання рішення суду у справі № 2-291/11 та не встановив ту обставину, чи має право колишній (попередній) кредитор боржника подавати заяву до Державної виконавчої служби щодо примусового виконання рішення суду щодо такого боржника, і якщо так - то на підставі якої норми права.
Отже, на переконання апелянта, без встановлення зазначених обставин справи та надання їм оцінки оскаржувана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню.
Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції помилково встановлював обставини щодо заміни первісного стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Арагон» на підставі ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року, які не мають жодного значення для правильного вирішення справи за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Солом'янського ВДВС, предметом якоє є незаконність існування самого виконавчого провадження №59510973.
До того ж, на сьогоднішній день кредитором ОСОБА_1 є ТОВ «Ваканда» (код ЄДРПОУ 43065527). Зазначена особа зареєструвала на себе предмет іпотеки, а тому лише ТОВ «Ваканда» має право подавати до суду заяву про заміну сторони виконавчого провадження.
Той факт, що з 23грудня 2019 року ТОВ «ФК «Арагон» не є кредитором ОСОБА_1 були відомі суду першої інстанції, однак вони також не вказані в оскаржуваній ухвалі як встановлені обставини.
Зазначена плутанина із предметом скарги, на думку скаржника, спричинила встановлення судом тих обставин справи, які не стосуються скарги та відповідно постановлення незаконної ухвали.
Просила врахувати, що ОСОБА_1 не заперечує той факт, що судові рішення мають виконуватися і що його новий кредитор має право вимоги до нього та той факт, що його новий кредитор має право подавати заяву про примусове виконання рішення, однак ці всі права стосуються лише нового (останнього) кредитора, а не будь-якого проміжного.
Так, відповідно до чинного законодавства, з 03 квітня 2019 року до 23 грудня 2019 року таке право мало ТОВ «ФК «Арагон», а з 23грудня 2019 року ТОВ «Ваканда» має право реалізувати своє право на примусове виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 грудня 2013 року у справі № 2- 291/11 шляхом подання до суду заяви про заміну стягувача у виконавчому листі № 2-291/11. У вказані періоди жодна інша особа не мала права подавати ані заяву про примусове виконання рішення суду, ані заяву про заміну стягувача у виконавчому листі № 2-291/11, ані будь-яку іншу заяву щодо виконання рішення суду у справі № 2-291/11.
У зв'язку з наведеним, вважає, що мають бути усунені усі юридичні наслідки, які спричинила заява про примусове виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 грудня 2013 року у справі № 2- 291/11 подана іншою особою - ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», аніж наведені - ТОВ «ФК «Арагон», ТОВ «Ваканда», і зазначене можливо реалізувати лише скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження №59510973, відкритого за заявою «Банк «Фінанси та кредит», та всіх подальших постанов, винесених в межах цього виконавчого провадження.
У відзиві на апеляційну скаргу представник заінтересованої особи ТОВ «Фінансова компанія «Арагон» - Капшук Андрій Володимирович просить залишити апеляційну скаргу Новохатн ього Є.І . без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на те, що суд першої інстанції розглянув скаргу боржника у відповідності до норм процесуального права та вірно встановив обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Зазначає, що процесуальні права та обов'язки у виконавчому провадженні переходять від первісного стягувача до його правонаступника лише з моменту постановления ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження.
Таким чином, до моменту заміни сторони виконавчого провадження судом ТОВ «Фінансова компанія «Арагон» не набуло прав і обов'язків стягувача згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Відповідні права належали попередньому стягувачу - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».
У виконавчому провадженні за виконавчим листом № 2-291/11 первісного стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було замінено на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Арагон» ухвалою суду лише 24 листопада 2022 року, а тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», усі дії, вчинені ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до цієї дати у виконавчому провадженні, в тому числі подання заяви про відкриття виконавчого провадження, є обов'язковими для ТОВ «Фінансова компанія «Арагон»» тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Крім того, відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Проте, в даному випадку боржник не довів, що діями або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення порушено його права і свободи і відновлення таких прав можливо шляхом скасування всіх постанов, винесених в межах виконавчого провадження.
Вважає, що фактично вимоги боржника, викладені у скарзі, про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 10 липня 2019 року та усіх подальших постанов, винесених в межах виконавчого провадження, спрямовані на уникнення погашення ним заборгованості, стягнутої рішенням суду, а не на відновлення порушених прав чи свобод.
У визначений ухвалою апеляційного суду строк, суб'єкт оскарження: начальник Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костенко Людмила Іванівна та головний державний виконавець Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко Світлана Миколаївна не скористались процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Новохатько Вікторія Володимирівна підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Представник Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко Світлана Миколаївна та представник заінтересованої особи ТОВ «Фінансова компанія «Арагон» - Капшук Андрій Володимирович заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити без змін судове рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається та учасниками справи не заперечується, що заочним рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 04 липня 2011 року ( справа № 2-291/11) задоволено позов ПАТ «Банк «Фінанси та кредит». Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 003 894,01 грн. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» судовий збір у розмірі 1700,00 грн та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи (а.с. 19-20).
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 04 липня 2011 року змінено в частині визначення порядку стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 21-23).
Стягнуто з ОСОБА_2 солідарно з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором №03-08-Ип/41 від 20 серпня 2008 року в сумі 1 003 894,01 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором №03-08-Ип/41 від 20 серпня 2008 року в сумі 1 003 894,01 грн.
В решті рішення суду залишено без змін.
19 березня 2014 року Солом'янським районним судом міста Києва, на виконання судового рішення у цивільній справі № 2-291/11, було видано виконавчий лист № 2-291/11, де стягувачем є ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», боржником ОСОБА_1 (а.с. 24).
Матеріалами справи підтверджується, що 03 квітня 2019 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Арагон»(новий кредитор) відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронних торгів № UF-EA-2019-02-05-000005-b від 11 березня 2019 року, укладено договір про відступлення права вимоги № 14 (а.с. 9-10).
У порядку та на умовах, визначених договором, ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває право вимоги банку до позичальника та поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи право вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обовязки боржників, за кредитними договорами та договорами поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.
За цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, вказаних у додатку №1 до цього Договору та сплати штрафних санкцій у розмірах, передбачених основними договорами. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку №1 до цього договору. Права кредитора за основним договором переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права нарахування процентів за користування боржниками кредитними коштами та права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надані банку відповідно до умов основного договору.
Реєстром договорів, права вимоги за якими відступаються, а також актом приймання та передачі від 03 квітня 2019 року до договору № 14 підтверджується прийняття новим кредитором договорів та документів, права вимоги за якими відступаються, а саме в оригіналах: кредитного договору №03-08-Ип/41 від 20 серпня 2008 року, з усіма додатками, укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та позичальником ОСОБА_2 ; нотаріально посвідчений іпотечний договір від 20 серпня 2008 року, з усіма додатками, укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та іпотекодавцем ОСОБА_2 ; договір поруки №03-08-П1/41 від 20 серпня 2008 року, з усіма додатками, укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», боржником ОСОБА_2 та поручителем ОСОБА_3 ; договір поруки №03-08-П2/41 від 20 серпня 2008 року, з усіма додатками, укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», боржником ОСОБА_2 та поручителем ОСОБА_1 (а.с. 11, 12).
Відомостей про передачу первісним кредитором виконавчих листів, виданих Солом'янським районним судом міста Києва, на виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року у цивільній справі № 2-291/11, реєстр та акт приймання та передачі від 03 квітня 2019 року до договору № 14 не містить.
09 липня 2019 року до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення відповідно до виконавчого листа Солом'янського районного суду міста Києва від 19 березня 2014 року № 2-291/11 про стягнення з ОСОБА_2 солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором №03-08-Ип/41 від 20 серпня 2008 року в сумі 1 003 894,01 грн (а.с. 63-64).
10 липня 2019 року головним державним виконавцем Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 за виконавчим листом № 2-291/11, виданим Солом'янським районним судом міста Києва від 19 березня 2014 рокуна виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року, де боржником зазначено ОСОБА_1 , стягувачем ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» (а.с. 25).
В межах вказаного виконавчого провадження № НОМЕР_1 постановою головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. від 10 липня 2019 року накладено арешт на майно боржника, постановою від 10 липня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 100 389,40 грн, постановою від 24 лютого 2021 року - накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, постановою від 09 березня 2021 року про визначення для боржника ОСОБА_1 розміру додаткових витрат виконавчого провадження на загальну суму 300,00 грн (а.с.26, 27, 68, 82).
25 січня 2022 року боржник за виконавчим провадженням ОСОБА_1 звернувся до начальника Солом'янського ВДВС з письмовим клопотанням, в якому просив здійснити перевірку винесених державним виконавцем рішень в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, а саме: постанови про відкриття виконавчого провадження від 10 липня 2019 року, постанови про арешт майна боржника від 10 липня 2019 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 10 липня 2019 року, постанови про передачу виконавчого документа/провадження від 11 січня 2020 року, постанови про прийняття до виконання виконавчого провадження від 11 січня 2020 року, постанови про арешт коштів боржника від 24 лютого 2021 року, постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 24 лютого 2021 року, постанови про відновлення виконавчого провадження від 03 березня 2021 року, постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 09 березня 2021 року, постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 11 березня 2021 року, обгрунтовуючи вимоги клопотання тим, що головним державним виконавцем Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. 10 липня 2019 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 за заявою неповноважної особи - ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» всупереч пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки з 03 квітня 2019 року кредитором боржника ОСОБА_1 стало ТОВ «Фінансова компанія «Арагон» (новий кредитор). Посилаючись на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 суперечить вимогам закону, тому підлягає скасуванню разом зі всіма іншими постановами винесеними в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 (а.с. 28-29, 30).
Листом № 27346 від 18 лютого 2022 року головний державний виконавець Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. повідомила ОСОБА_1 про те, що підставии для задоволення клопотання від 25 січня 2022 року відсутні (а.с. 33).
У відповідь на запит адвоката Новохатько Вікторії Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , від 19 вересня 2022 року щодо надання інформації про проведену перевірку за клопотанням боржника ОСОБА_1 від 25 січня 2022 року, Солом'янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) проінформував заявника, зокрема про те, що державний виконавець, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», 10 липня 2019 року за заявою ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі виконавчого листа № 2-291/11 від 19 березня 2014 року, виданого на виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованості за кредитним договором №03-08-Ип/41 від 20 серпня 2008 року в сумі 1 003 894,01 грн та підстав для скасування постанови від 10 липня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 та інших постанов в межах виконавчого провадження відсутні. Також зазначено, що 08 серпня 2022 року до Відділу надійшла заява ТОВ «Фінансова компанія «Арагон», скерована до Солом'янського районного суду міста Києва, про заміну сторони виконавчого провадження (а.с. 89-90, 91-93, 94-95).
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року (справа №2-291/11, провадження 6/760/499/22) заяву ТОВ «Фінансова компанія «Арагон» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2-291/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, заінтересована особа: Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задоволено.
Замінено стягувача у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 19 грудня 2013 у справі № 2-291/11, а саме: первісного стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Арагон».
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костенко Людмили Іванівни та головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко Світлани Миколаївни, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду. Заміна сторони стягувача у виконавчому провадженні відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця, а тому державний виконавець Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) мав всі законні підстави для відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 2-291/11 від 19 березня 2014 року, виданого на виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року, за заявою первісного кредитора (стягувача за виконавчим документом) ПАТ «Банк «Фінанси та кредит».
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідають вимогам матеріального та процесуального права, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом № 1404-VIII (тут і далі в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
При виконанні судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Отже, предметом судового захисту за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавців під час виконання судового рішення є порушене право заявника, що підлягає доказуванню і встановленню при ухваленні судового рішення.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року, яким змінено заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 04 липня 2011 року в частині визначення порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з ОСОБА_2 солідарно з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором №03-08-Ип/41 від 20 серпня 2008 року в сумі 1 003 894,01 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором №03-08-Ип/41 від 20 серпня 2008 року в сумі 1 003 894,01 грн набрало законної сили та є обов?язковим до виконання.
19 березня 2014 року Солом'янським районним судом міста Києва на виконання судового рішення у цивільній справі № 2-291/11 видано виконавчий лист № 2-291/11, де стягувачем є ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», боржником ОСОБА_1 , який пред'явлено стягувачем ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до виконавчої служби з метою примусового виконання судового рішення (а.с. 24).
Із відмітки у виконавчому листі, вчиненої державним виконавцем про виконання рішення, вбачається, що 29 червня 2017 року виконавчий лист № 2-291/11 повернуто стягувачу ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 Закону № 1404-VIII.
03 квітня 2019 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Арагон» (новий кредитор) відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронних торгів № UF-EA-2019-02-05-000005-b від 11 березня 2019 року, укладено договір про відступлення права вимоги № 14 (а.с. 9-10).
Відомостей про передачу первісним кредитором виконавчих листів, виданих Солом'янським районним судом міста Києва, на виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року у цивільній справі № 2-291/11, реєстр та акт приймання та передачі від 03 квітня 2019 року до договору № 14 не містить.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як визначено частиною першою, другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Правовий аналіз вищевказаних положень закону вказує на те, що стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення. Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду.При цьому, кредитор може уступити своє право вимоги правонаступнику, який не є стороною відкритого виконавчого провадження, на підставі правочину, який не залежить від факту відкритого виконавчого провадження. Разом з тим до моменту прийняття судового рішення про заміну первинного кредитора його правонаступником на стадії виконавчого провадження процесуальне правонаступництво не відбувається.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Матеріалами справи підтверджується, що стягувач за виконавчим листом № 2-291/11 від 19 березня 2014 року ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» скористався своїм правом на повторне пред'явлення виконавчого листа до виконання, оригінал якого, разом із заявою про примусове виконання рішення, надіслано до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Випадків, визначених частиною четвертою статті 4 Закону № 1404-VIII, за наявності яких виконавчий документ повертається стягувачу, органом державної виконавчої служби частиною четвертою статті 4 Закону № 1404-VIII не встановлено.
Таким чином, відкриваючи 10 липня 2019 року виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-291/11, виданого Солом'янським районним судом міста Києва від 19 березня 2014 рокуна виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року, де боржником зазначено ОСОБА_1 , стягувачем ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», та вчиняючи інші виконавчі дії, з прийняттям рішень (постанов), під час здійснення виконавчого провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання рішення суду, головний державний виконавець Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. діяв в межах повноважень, наданих Законом № 1404-VIII.
Також у межах та у спосіб, передбачений діючим законодавством, керівником Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчасно та вичерпно були надані відповіді на звернення заявника (боржника за виконавчим провадженням) ОСОБА_1 та його представника Новохатько Вікторії Володимирівни від 25 січня 2022 року, від 19 вересня 2022 року щодо здійснення перевірки винесених державним виконавцем рішень в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
На підставі наданих сторонами доказів та у відповідності із встановленими фактичними обставинами справи колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в діях начальника Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костенко Людмили Іванівни та головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко Світлани Миколаївни відсутня бездіяльність, а оскаржувані рішення прийняті державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження № НОМЕР_1 відповідно до Закону № 1404-VIII, у межах повноважень суб'єкта оскарження, прав заявника (боржника за виконавчим провадженням) ОСОБА_1 при цьому порушено не було.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на момент подання заяви до Солом'янського ВДВС не було кредитором боржника, а отже не мало права бути стягувачем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 є безпідставними, виходячи з того, що на момент відкриття виконавчого провадження заміна сторони у виконавчому проваджені не відбулася, тому статусу стягувача за рішенням суду ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в установленому порядку не позбавлялося.
Колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованими підстави та мотиви ухвали суду першої інстанції для відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костенко Людмили Іванівни та головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко Світлани Миколаївни і відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що оскаржувана ухвала постановлена без належної оцінки наданих заявником доводів та їх належного обґрунтування.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Новохатько Вікторії Володимирівни без задоволення, а судового рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 02 грудня 2022 року - без змін.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а судове рішення без змін, тому розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника боржника ОСОБА_1 адвоката Новохатько Вікторії Володимирівни залишити без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 02 грудня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 02 травня 2023року.
Головуючий: Судді