Справа № 524/11397/21
Провадження №2/524/1286/23
03.05.2023 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого - судді Предоляк О.С.
при секретарі судового засідання Лапік К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці питання про винесення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького ліцею №10 «Лінгвіст» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кременчуцького ліцею №10 «Лінгвіст» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, у якому просила: визнати незаконними та скасувати накази про відсторонення від роботи; зобов'язати відповідача негайно допустити її до виконання оплачуваної роботи; стягнути з відповідача на її користь середній розмір невиплаченої заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи; стягнути з відповідача на її користь всі судові витрати, в тому числі витрати на правничу допомогу.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2022 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 01 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 квітня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2022 року скасовано.
В частині позовних вимог ОСОБА_1 до Кременчуцького ліцею №10 «Лінгвіст» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання незаконними та скасування наказів про відсторонення від роботи ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Визнано незаконним та скасовано наказ Кременчуцького ліцею № 10 «Лінгвіст» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області за
№ 200 о/д від 16 листопада 2021 року «Про відсторонення від роботи працівників, обов'язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я від 04 жовтня 2021 року № 2153» в частині відсторонення від роботи бухгалтера ОСОБА_1 ..
Визнано незаконним та скасовано наказ Кременчуцького ліцею № 10 «Лінгвіст» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області за
№ 201 о/д від 16 листопада 2021 року «Про внесення доповнень до наказу № 200 о/д від 16 листопада 2021 року «Про відсторонення від роботи працівників, обов'язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я від 04 жовтня 2021 року № 2153» в частині відсторонення від роботи бухгалтера (платних послуг) за сумісництвом ОСОБА_1 .
Провадження у справі в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до Кременчуцького ліцею №10 «Лінгвіст» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про зобов'язання допустити до роботи закрито.
Справу № 524/11397/21 в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до Кременчуцького ліцею №10 «Лінгвіст» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про стягнення середнього розміру невиплаченої заробітної плати за час відсторонення передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 26.04.2023 року позов ОСОБА_1 до Кременчуцького ліцею №10 «Лінгвіст» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено.
Стягнуто з Кременчуцького ліцею №10 «Лінгвіст» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 16.11.2021 по 01.03.2022 року за основною посадою бухгалтера у розмірі 34694,58 грн. із урахуванням податків та обов'язкових платежів.
Стягнуто з Кременчуцького ліцею №10 «Лінгвіст» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 16.11.2021 по 01.03.2022 року за сумісництвом бухгалтера платних послуг у розмірі 6456,37 грн. із урахуванням податків та обов'язкових платежів.
Разом з тим, при винесенні рішення судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до пункту 3 частини 1статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Пунктом 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.
Верховний Суд в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18)) дійшов висновку, що розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат
Судом встановлено, що 02.12.2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Кременчуцького ліцею №10 «Лінгвіст» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Так, у позові (том 1 а.с. 2-7) зазначено, що в зв'язку з розглядом справи позивач очікує понести судові витрати пов'язані з наданням правничої допомоги та повідомлено про попередній розрахунок судових витрат у суді першої інстанції в розмірі 7000 грн. У апеляційній скарзі заявлено попередній розрахунок витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. (том 1 а.с. 139-150). За подання касаційної скарги зазначений попередній розрахунок витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн. (том 2 а.с. 2-20). За участь в суді першої інстанції під час нового судового розгляду та складання процесуальних документів повідомлено про попередній розрахунок витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Представником відповідачаКременчуцького ліцею №10 «Лінгвіст» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області - адвокатом Цвик М.В. подана заява про зменшення розміру судових витрат. Вважає, що зазначена позивачем сума судових витрат на професійну правничу допомогу в розумінні ст. 137 ЦПК України не є співмірною, надані документи не свідчать про доцільність та неминучість витрат на професійну правничу допомогу, апеляційна та касаційна скарга відтворює доводи, викладені в позовній заяві та їх виготовлення не вимагало значного обсягу робіт. Крім того, просить врахувати, що загальний розмір витрат на правничу допомогу, у розмірі 24500 грн., складає більше половини суми середнього заробітку позивача, яка підлягає стягненню.
За змістом ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатської діяльністю, ордер на надання правничої (правової) допомоги (том 1 а.с. 46-47), договір про надання правової допомоги від 17.11.2021 року, акти виконаних робіт: від 14.04.2022 року на суму 6500 грн., (том 1 а.с. 130-133) від 22.06.2022 року на суму 7000 грн. (том 1 а.с. 213), від 19.10.2022 року на суму 6000 грн., (том 2 а.с. 78), від 25.04.2023 року на суму 5000 грн., з описом наданих послуг та вартості кожної з них окремо, а також кількість годин, витрачену на кожну з цих послуг, копію квитанції № 4 від 01.11.2022 року на суму 6500 грн., квитанцію № 0.0.2925268644.1 від 29.03.2023 року на суму 7000 грн.
Щодо доводів представника відповідача, що загальний розмір витрат на правничу допомогу, у розмірі 24500 грн., складає більше половини суми середнього заробітку позивача, яка підлягає стягненню, суд зазначає, що враховуючи категорію справи та заявлені позовні вимоги немайнового характеру, неможливо встановити співмірність судових витрат на правничу допомогу до ціни позову
З огляду на те, що відповідач не обґрунтував необхідність зменшення розміру відшкодування судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, а позивач навела детальне обґрунтування та подала належні докази на підтвердження розміру понесених витрат на таку допомогу, суд дійшов висновку, що розмір судових витрат (витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій) у сумі 24500 грн. є співмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи, а також значенням справи для учасників.
На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, суд вважає за можливе стягнути з Кременчуцького ліцею №10 «Лінгвіст» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24500 грн.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 258-260, 270 ЦПК України, суд,-
Стягнути з Кременчуцького ліцею №10 «Лінгвіст» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 24500 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Пзивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Кременчуцький ліцей №10 «Лінгвіст» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, адреса місцезнаходження: 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Лейтенанта Покладова, буд. 8, код ЄДРПОУ 24827833.
Суддя О.С. Предоляк