Дата документу Справа № 337/3946/22
Єдиний унікальний №337/3946/22 Головуючий в 1 інст. Гнатик Г.Є.
Провадження №33/807/366/23 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
17 квітня 2023 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Левицької Ю.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Левицької Ю.В. на постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 20 березня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працює охоронником роти охорони об'єктів та публічної безпеки Дніпровського районного відділу Управління поліції охорони в Запорізькій області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Згідно з постановою суду, щодо ОСОБА_1 складено протокол за те, що 05 листопада 2022 року, о 07 годині 25 хвилин, рухаючись по пр.Інженера Преображенського, 29 у м.Запоріжжі, керував автомобілем «Ніссан Альмера», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння ( різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння очей), від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзізахисник-адвокат Левицька Ю.В. просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що відмовляючись від проходження медичного огляду, ОСОБА_1 не усвідомлював, те, що відмова від проходження медичного огляду тлумачиться, як визнання своєї вини.
Під час складання протоколу ОСОБА_1 не було ознайомлено з його правами та обов'язками, працівник поліції не повідомив про наслідки відмови від проходження медичного огляду.
Сторона захисту вважає, що ОСОБА_1 безпідставно зупинили, жодного порушення він не вчиняв.
Причиною відмови водія від проходження медичного огляду, дійсно було те що ОСОБА_1 поспішав на роботу, на яку тільки працевлаштувався. Оскільки час зупинки був 7-25 години, а робочий день починається о 8 годині. Після того, як прибувши до свого робочого місця, ОСОБА_1 відпросився з роботи та поїхав до лікарні. Згідно висновку від 05 листопада 2022 року лікар засвідчив, що ОСОБА_1 не перебуває в стані алкогольного сп'янінні.
Відеозйомка, яка велася під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, велася не в повному обсязі, не спочатку та без кінцевих подій.
Крім того, захисник звертає увагу на той факт, що після складення протоколу щодо ОСОБА_1 , поліцейський наполягав на тому, щоб ОСОБА_1 сів за кермо та проїхався, а він його знімав на телефон. Про це свідчить відеозапис, який наданий поліцейськими до матеріалів справи. Тобто, була повна фальсифікація щодо збирання доказів по адміністративному матеріалу.
Відеозйомка велася поліцейським з особистого телефону та запис перезаписаний на CD диск, не в тому форматі, як записується на бодікамеру.
Відеозапис, який міститься в матералах справа на диску СВ не містить позначень дати, часу і місця, як того вимагає Інструкція.
Таким чином, зроблені працівниками поліції відеозаписи з мобільних телефонів не можуть бути належними доказами по справі про притягнення до адміністративної відповідальності особи - за ч.1 ст.130 КУпАП.
Протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить відомостей щодо проведення відеозйомки та технічного засобу, за допомогою якого проводилася відеофіксація.
ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, останній надалі здійснював на ньому рух, що підтверджується тим, що він на своїй машині поїхав до лікарні проходити медичний огляд на стан сп'яніння.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Левицької Ю.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Суд дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена відомостями, що містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №106793 від 05 листопада 2022 року, згідно з яким, ОСОБА_1 05 листопада 2022 року, о 07 годині 25 хвилин, рухаючись по пр.Інженера Преображенського, 29 у м.Запоріжжі, керував автомобілем «Ніссан Альмера», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння ( різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння очей), від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України;
- у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння очей. Огляд ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 0782 не проводився у зв'язку із відмовою;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05 листопада 2022 року;
- у письмових поясненнях водія ОСОБА_1 відповідно до яких, 04 листопада 2022 року з 16:00 до 22:00 останній випив приблизно 2 літра пива. 05 листопада 2022 року о 07:25 в м.Запоріжжі по вул.Інженера Преображенського, буд.29 він керував автомобілем «Ніссан Альмера», державний номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції. Йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу або в медичному закладі, від чого він відмовився, оскільки поспішав по особистих справах. До працівників поліції претензій не має. З місцем та часом розгляду адміністративного протоколу ОСОБА_1 ознайомлений.
- у довідці з бази даних підсистем «Адмінпрактика» про те, що гр. ОСОБА_1 повторності за ст.130 КУпАП немає. Посвідчення водія НОМЕР_2 ;
- відеозаписом події.
Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті інспектора СРРПП ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Бідняка І., згідно з яким, 05 листопада 2022 року під час несення служби на патрульному автомобілі, спільно з інспектором СРПП ВП №6 Запорізького ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Гуриненко В.О. у м.Запоріжжі на просп.І.Преображенського біля буд.29 на підставі ЗУ «Про національну поліцію», було подано сигнал про зупинку водієві автомобіля «Ніссан Альмера», державний номерний знак НОМЕР_1 . В подальшому було встановлено, що водієм виявився гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає в АДРЕСА_1 . При перевірці вищезазначеного водія було встановлено, що він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушена мова, тремтіння рук. Даному водієві було роз'яснено, причина його зупинки та суть скоєння ним адміністративного правопорушення, після чого ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на встановлення ступеня алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки за допомогою приладу газоаналізатору Драгер 0782 або прослідувати до медичного закладу. Від чого ОСОБА_1 категорично відмовився на відеозапис. Після збирання адміністративного матеріалу щодо водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №106793 за ч.1 ст.130 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи відбудеться у Хортицькому районного суді м.Запоріжжя, за місцем скоєння правопорушення.
Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є допустимими.
У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та додатково пояснив, що 05 листопада 2022 року він керував автомобілем «Ніссан Альмера» та рухався по пр.Інженера Преображенського у м.Запоріжжі, де побачив на протилежній стороні дороги працівників поліції, які зупинили керований ним автомобіль. На вимогу працівників поліції від пред'явив документи, а потім йому повідомили про підозру, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, не повідомивши про ознаки сп'яніння. Йому працівниками поліції не було запропоновано пройти огляд на виявлення стану сп'яніння ні на місці зупинки, ні у медичному закладі. Він зрозумів, що протокол стосовно нього буде складено за те, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння під час керування автомобілем. Відеозйомка подій проводилася спочатку на боді камеру, а потім на телефон. В цей же день, 05 листопада 2022 року, пізніше, він звернувся до медичного закладу та отримав висновок про те, що він не перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Його захисник-адвокат Левицька Ю.В. у судовому засіданні суду першої інстанції просила закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки причиною відмови водія від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння було те, що ОСОБА_1 поспішав на роботу. Крім того, у складеному стосовно водія протоколі не вказано відомостей про проведення відеозйомки, а проведення відеозйомки на мобільний телефон, не передбачено, на запит адвоката, з УПП не надало копії наказу щодо патрулювання інспектором Будняк І.Є. саме місця, де було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_2 - пр.Інженера Преображенського, 29 у м.Запоріжжіта у протоколі не було зазначено, що ОСОБА_1 був відсторонений від керування автомобілем. Крім того, ОСОБА_1 звертався до медичного закладу з приводу проходження огляду на виявлення перебування у стані алкогольного сп'яніння 05 листопада 2022 року та отримав висновок, що він не перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Просила закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
При апеляційному розгляді ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Левицька Ю.В. навели доводи, які є аналогічними тим, що містяться в апеляційній скарзі.
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника-адвоката Левицької Ю.В., та заявлені стороною захисту в т.ч. ОСОБА_1 при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не усвідомлював того, що відмова від проходження медичного огляду тлумачиться, як визнання своєї вини, не впливають на законність постанови та не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.
Так, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Посилання сторони захисту про те, що під час складання протоколу ОСОБА_1 не було ознайомлено з його правами та обов'язками, працівник поліції не повідомив про наслідки відмови від проходження медичного огляду, спростовується наявними в справі доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №106793 від 05 листопада 2022 року убачається, що ОСОБА_1 під час складання протоколу роз'яснювались його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи відбудеться 22 листопада 2022 року з 09:00 год. до 16:00 год. у Хортицькому районному судді м.Запоріжжя, що підтверджується підписом останнього.
Більш того, відеозаписом події також зафіксовано, що працівниками поліції були роз'яснені ОСОБА_1 його права та обов'язки під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а тому доводи сторони захисту про протилежне суперечить фактичним обставинам справи.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , оскільки жодного порушення останній не вчиняв, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Відповідно до положень п.п.1,3 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Підстави для зупинки транспортного засобу визначені у статті 35 Закону України «Про національну поліцію».
В матеріалах справи немає відомостей щодо причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Разом з цим, згідно з наявним в справі відеозаписом, ОСОБА_1 не оспорював на місці зупинки транспортного засобу законності такої зупинки, зауваження з цього приводу під час оформлення адміністративного матеріалу, в т.ч. протоколу про адміністративне правопорушення, він не подавав. Під час апеляційного провадження сторона захисту не заявляла клопотань про перевірку вказаного питання, в т.ч. про виклик працівників поліції, які оформляли адміністративний матеріал, тощо.
Окрім того, згідно з вищевказаним рапортом працівника поліції, про причини зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 . Було повідомлено.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність в матеріалах справи вищевказаної інформації, на думку апеляційного суду, само по собі не свідчить про незаконність дій працівників поліції, тим більше не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення.
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, є безпідставним та спростовується відеозаписом події, на якому зафіксовано, що працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 про те, що його відсторонено від керування транспортним засобом та далі продовжувати рух останньому заборонено.
Даних про те, що після оформлення адміністративного матеріалу ОСОБА_1 дозволено керувати автомобілем, в матеріалах справи немає.
Стосовно доводів сторони захисту про те, що відеозйомка велася не в повному обсязі, не спочатку та без кінцевих подій, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Право поліцейського на фото та відео фіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію»(ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999.
З самого відеозапису є очевидним, що цей запис здійснювався працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал.
Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , що зафіксовані вищевказаним відеозаписом, мали місце та відносяться саме до цієї справи.
Більш того, вказаний відеозапис не є єдиним доказом у справі, цей запис узгоджується з іншими доказами, на які послався суд в своїй постанові.
Те, що відеозапис події не містить відомостей щодо дати, часу та місця здійснення такої відео фіксації, само по собі не тягне за собою визнання цього запису недопустимим доказом.
Відомостей про те, що відео фіксація здійснювалась за допомогою недозволеного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає.
Порушень з боку поліцейських, які б тягли за собою визнання доказів недопустимими, не вбачається.
Доводи сторони захисту про те, що відеозйомка велась працівником поліції з особистого телефону, були належним чином перевірені судом першої інстанції та на ці доводи надана обґрунтована та вмотивована відповідь в оскаржуваній постанові.
Так, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що нормами КУпАП не заборонено використання любого приладу, який має функцію фотозйомки чи відеозапису. Разом з тим, використання працівниками поліції власної техніки для фіксування правопорушення не заборонено Законом України "Про Національну поліцію" та нормами КУпАП, а тому дані доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису подій, які містяться на CD диску, відповідно до вимог ст.251КУпАП є доказом у справі.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції.
Доказів на спростування висновків суду стороною захисту не надано.
Версія події сторони захисту про те, що після складення протоколу щодо ОСОБА_1 поліцейський наполягав на тому, щоб останній сів за кермо та проїхався, а працівник поліції знімав його на телефон, нічим не підтверджується.
Будь-яких клопотань щодо виклику працівників поліції або витребування будь-якої інформації на підтвердження доводів апеляційної скарги стороною захисту не було заявлено.
В свою чергу, суд не вправі за власною ініціативою збирати докази.
Те, що вищевказаний відеозапис перезаписаний на CD диск, не в тому форматі, як записується на бодікамеру, не вказує на безпідставність складання протоколу щодо ОСОБА_1 .
Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Не погоджується суд апеляційної інстанції з посиланням сторони захисту щодо фальсифікації збирання доказів в справі про адміністративне правопорушення, з огляду на те, що вказані доводи також нічим не підтверджується.
Посилання сторони захисту про те, що протокол щодо ОСОБА_1 не містить відомостей щодо технічного засобу, за допомогою якого проводилася відео фіксація, не спростовує висновків суду першої інстанції та не може бути єдиною підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення.
Так, протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, передбачені законом, та суттєвих недоліків не має. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу, а тому доводи сторони захисту про протилежне суперечить фактичним обставинам справи.
У зазначеному протоколі міститься підпис самого ОСОБА_1 без жодних зауважень.
Даних про те, що останній оспорював відомості, зазначені у протоколі, в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає.
З будь-якими скаргами на дії працівників поліції у встановленому законом порядку ОСОБА_1 не звертався.
При дослідженні матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.
З приводу доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_1 після складання протоколу про адміністративне правопорушення самостійно пройшов огляд в медичному закладі та за результатами цього огляду стану сп'яніння у нього не виявлено, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Те, що ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан сп'яніння та такого стану у нього не виявлено (згідно з висновком лікаря від 05 листопада 2022 року, який складений у цей день о 11:05 год.), не спростовує висновків суду першої інстанції та не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення.
Так, відповідно до вимог ч.4 ст.266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Вищевказаний огляд ОСОБА_1 пройшов самостійно, без додержання встановленого законом порядку.
В свою чергу, згідно з положеннями вищевказаної статті, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Більш того, стосовно ОСОБА_1 складено протокол не за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, а за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що, як вже зазначено вище, є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп'яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу захисника-адвоката Левицької Ю.В. залишити без задоволення.
Постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 20 березня 2023року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева