Дата документу Справа № 317/3294/22
Єдиний унікальний №317/3294/22 Головуючий в 1 інст. Громова І.Б.
Провадження №33/807/223/23 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
26 квітня 2023 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Кісільова О.М., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Кісільова О.М. на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 05 січня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Згідно з постановою суду, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №106496 від 17 грудня 2022 року, 17 грудня 2022 року о 12:08 год. на 2 км а/м Зеленопілля-Високогірне, Запорізького району, ОСОБА_1 керував автомобілем Ісузу Міді, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість ходи та мови, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився.Даними діями ОСОБА_1 , порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Кісільов О.М. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження щодо ОСОБА_2 .
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що постанова суду є необґрунтованою оскільки суд першої інстанції не дотримався вимог закону.
ОСОБА_1 провину у скоєному правопорушенні не визнає.
Сторона захисту вказує, що йому не було роз'яснено суті ст.130 КУпАП.
Суд першої інстанції не звернув уваги, що стосовно ОСОБА_1 не було проведено первинний тест і не були залучені свідки.
Матеріали справи не містять відповідних доказів того, що ОСОБА_1 порушив ПДР і йому було конкретно роз'яснено причини зупинки.
Крім цього, суд не звернув увагу на те, що працівниками поліції був порушено порядок огляду на стан наркотичного сп'яніння, який не відповідає вимогам ст.266 КУпАП, Інструкції та Порядку, а відтак саму процедуру проведення огляду слід було визнати незаконною.
Крім цього, працівниками поліції було порушено вимоги ст.265-2 КУпАП. Транспортний засіб не вилучався і водій ОСОБА_1 далі продовжив рух. Цей факт дає підстави вважати, що ОСОБА_1 не перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Кісільова О.М., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Зі змісту ст.283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався не в повній мірі, оскільки не з'ясував повно і всебічно всіх обставин справи та не перевірив належним чином наявні в справі докази.
Так, щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №106496 від 17 грудня 2022 року згідно з яким, 17 грудня 2022 року о 12:08 год. на 2 км а/м Зеленопілля-Високогірне, Запорізького району, ОСОБА_1 керував автомобілем Ісузу Міді, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість ходи та мови, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився. Даними діями ОСОБА_1 , порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
До вказаного протоколу додано: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапортт.в.о. поліцейського СРПП ВП №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції Меренди І.; відомості адмінпрактики; довідку щодо відсутності повторності правопорушення за ст.130 КУпАП та відомості про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 01 квітня 1983 року; відеозапис події.
При розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_1 провину у скоєному правопорушенні не визнав та наголошував на тому, що йому не було роз'яснено суть статті 130 КУпАП. Крім того, зауважив, що йому не було проведено «первинний тест» та що під час оформлення протоколу працівниками поліції не було залучено двох свідків.
Такої позиції притримувався ОСОБА_1 і при апеляційному розгляді. Додатково ОСОБА_1 зазначив, що дійсно він відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння, оскільки ніяких ознак такого сп'яніння в нього не було, окрім того, він поспішав, так як допомагав людям, які постраждали від ворожого обстрілу.
Захисник-адвокат Кісільов О.М. в ході апеляційного розгляду справи навів доводи, які є аналогічними тим, що містяться в апеляційній скарзі.
За клопотанням сторони захисту в ході апеляційного розгляду справи було заслухано інспектора СРПП відділення поліції №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Арського І.М., який пояснив, що під час несення служби зупинили водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом. Останній був зупинений на підставі п.5 ст.35 Закону України «Про національну поліцію». В ході спілкування з ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, які зазначені в матеріалах справи. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на що водій відмовився. Наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 були роз'яснені. ОСОБА_1 було попереджено про відсторонення від керування транспортного засобу та про складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП. Від пояснень ОСОБА_1 відмовився в т.ч. від отримання копії протоколу. Ознаки сп'яніння встановлювались візуально під відеозапис. Свідки не запрошувались так як вівся відеозапис.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника-адвоката Кісільова О.М., суд апеляційної інстанції, звертає увагу на таке.
В матеріалах, доданих до протоколу, відсутні достатні дані, які б об'єктивно підтверджували, що у ОСОБА_1 поліцейськими дійсно були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, що, в свою чергу, давало б підстави для направлення останнього на огляд у встановленому законом порядку.
Не зафіксовано цим відеозаписом і те, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , які саме ознаки сп'яніння у останнього виявлені, з наявного відеозапису таких ознак встановити неможливо.
На відеозаписі зафіксовано, що працівник поліції, сидячи у службовому автомобілі, повідомляє ОСОБА_1 про те, що у нього виявлені ознаки наркотичного сп'яніння та пропонує йому пройти огляд в медичному закладі.
Разом з цим, з цього відеозапису убачається, що ОСОБА_1 висловлював незадоволення діями працівників поліції, заперечував наявність в нього будь-яких ознак сп'яніння та стверджував, що наркотичні речовини він ніколи не вживав та не вживає.
На запитання суду інспектор поліції Арський І.М. повідомив, що попередньо проводився візуальний огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння.
Проте, викладене не підтверджується матеріалами справи.
Сам ОСОБА_1 такі обставини категорично заперечує.
Акт огляду водія на стан сп'яніння в матеріалах справи відсутній.
Процедура оформлення адміністративного матеріалу на відеозаписі не зафіксована.
З урахуванням викладеного, матеріалами справи не підтверджується те, що у працівників поліції дійсно були законні підстави для пропонування ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння.
Причини зупинки транспортного засобу Ісузу Міді, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 також не зазначені в жодному документі, які містяться в матеріалах справи.
Доводи інспектора поліції Арського І.М. про те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений через те, що встановлювались свідки ДТП, яке трапилось напередодні, нічим не підтверджені.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є слушними, оскільки нічим не спростовані.
З огляду на викладене, протокол та інші докази, що містяться в матеріалах справи, не можуть слугувати достатніми доказами для доведення винуватості ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні.
В свою чергу, суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі - презумпції невинуватості. При цьому усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Тягар доведення в діях особи складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган.
На думку апеляційного суду, зібрані в справі докази не відповідають критерію «поза розумним сумнівом».
Суд першої інстанції повно і всебічно не з'ясував всіх обставин справи та не перевірив їх доказами, у зв'язку з чим висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вищевказаному правопорушенні є передчасними.
З урахуванням викладеного, оскаржувана постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому підлягає безумовному скасуванню з закриттям провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу захисника-адвоката Кісільова О.М. задовольнити.
Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 05 січня 2023 року стосовно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу та події правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева