Єдиний унікальний №331/592/22 Головуючий в 1 інст. Клименко Л.В.
Провадження №33/807/213/23 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
24 березня 2023 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Журавльової Ю.С., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 18 липня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ІПН: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп. (без позбавлення права керування транспортними засобами),
стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Згідно з постановою суду, 23 січня 2022 року, о 22 годині 20 хвилині, водій ОСОБА_1 , поблизу будинку №66 по пр.Соборному в м.Запоріжжі, керував транспортним засобом Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці ока, які не реагують на світло, сповільненість рухливості мови й ходи, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі охорони здоров'я відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонений, автомобіль залишено на місці зупинки без порушень ПДР, не створюючи перешкоди для інших учасників дорожнього руху, про повторність попереджений.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, скасувати постанову суду та закрити провадження у справі щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що з оскаржуваною постановою суду першої інстанції не згодний у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а також через порушення норм процесуального права.
Так, суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, що містяться в матеріалах справи, внаслідок чого прийшов до помилкового висновку про його винуватість у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку він відмовився.
У той же час, з наявного у справі відеозапису убачається, що на пропозицію поліцейського пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння, він не відмовлявся.
Крім того, з відеозапису не убачається наявність ознак наркотичного сп'яніння на які, посилався у протоколі поліційський.
Крім того, судом не було встановлено підстав зупинки транспортного засобу, яким він керував.
Заявлене ОСОБА_1 клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 у розгляді справи участі не брав, згідно з матеріалами справи, копія постанови, яка направлялась ОСОБА_1 повернулась на адресу суду без вручення. доводи ОСОБА_1 про те, що про наявність вказаної постанови він дізнався лише 02 січня 2023 року із Єдиного реєстру судових рішень України, ніким не спростовані. Вже 06 січня 2023 року ним подано апеляційну скаргу, тобто зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не убачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.
В судове засідання призначене на 24 березня 2023 року особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомив, клопотання про відкладення апеляційного розгляду від останнього до суду не надходило.
Захисник - адвокат Журавльова Ю.Р. зазначила, що ОСОБА_1 проходить військову службу в ЗСУ, він обізнаний про день, час і місце розгляду справи. Захисник просила розглянути справу без участі ОСОБА_1 та запевнила, що вказане питання нею узгоджено з самим ОСОБА_1 .
З урахування викладених обставин, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Заслухавши захисника - адвоката Журавльову Ю.Р., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Суд дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №063366 від 23 січня 2022 року, з якого убачається, 23 січня 2022 року, о 22 годині 20 хвилині, водій ОСОБА_1 , поблизу будинку №66 по пр.Соборному в м.Запоріжжі, керував транспортним засобом Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці ока, які не реагують на світло, сповільненість рухливості мови й ходи, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі охорони здоров'я відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонений, автомобіль залишено на місці зупинки без порушень ПДР, не створюючи перешкоди для інших учасників дорожнього руху, про повторність попереджений;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 січня 2022 року;
- у довідці з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» про те, що гр. ОСОБА_1 повторності за ст.130 КУпАП немає. Посвідчення водія згідно бази НАІС ГСЦ МВС не отримував;
- відеозаписом події.
Вказані докази узгоджуються з відомостями з рапорту інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 4 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Целіновського О., в якому зазначено, що 23 січня 2022 року при несенні служби в складі екіпажу 302 сумісно зі старшим сержантом ОСОБА_2 , о 22:20 годині по проспекту Соборний, 66, за порушення ПДР було зупинено транспортний засіб Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 . У водія ОСОБА_1 під час спілкування виявлено явні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, сповільненість рухливості мови й ходи, тремтіння пальців рук. Водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд у лікаря-нарколога в медичному закладі у встановленому законом порядку на що останній відповів відмовою. Дана подія фіксувалась на камеру №473282. На гр. ОСОБА_1 було складено протокол серії ААБ №063366 за ч.1 ст.130 КУпАП та винесено постанову №5255482 серії ЕАО за ч.2 ст.126 КУпАП. Від отримання копій та ознайомлення з матеріалами справи останній відмовився. Посвідчення водія не вилучалось. ТД не видавався. Від керування транспортним засобом відсторонено шляхом паркування транспортного засобу без порушення ПДР. Про повторність попереджено. Також зазначають, що водій ОСОБА_1 під час спілкування постійно намагався ухилитись від прямих відповідей на запитання працівників поліції та ігнорував або намагався змінити тему діалогу.
Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
Як зазначено вище, у судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав.
При апеляційному розгляді захисник-адвокат Журавльова Ю.Р. навела доводи, які є аналогічними тим, що викладені в апеляційній скарзі.
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , та заявлені стороною захисту при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та про порушення судом норм процесуального права, є безпідставними, суперечать матеріалам справи і змісту оскаржуваної постанови.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , апеляційний суд звертає увагу на таке.
Відповідно до положень п.п.1,3 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Підстави для зупинки транспортного засобу визначені у статті 35 Закону України «Про національну поліцію».
Як убачається з рапорту інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 4 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Целіновського О., зупинка транспортного засобу Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 відбулася за порушення ПДР.
Посилання апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння останній не відмовлявся, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищевказаними доказами в т.ч. відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, під час перегляду відеозапису встановлено, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння. У зв'язку з такими обставинами, працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, проте, останній ухилявся від відповіді на вказану вимогу поліцейського.
У зв'язку з цим, вказана поведінка ОСОБА_1 обґрунтовано розцінена працівниками поліції як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога.
При цьому ОСОБА_1 був повідомлений працівниками поліції про наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, відображено в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 січня 2022 року, яке долучено до протоколу.
Так, в направленні зазначено, що працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, сповільненість рухливості мови й ходи, тремтіння пальців рук. Огляд за допомогою спеціальних технічних приладів не проводився через виявлені ознаки наркотичного сп'яніння. В результатах огляду зазначено, що огляд не проводився у зв'язку із відмовою водія.
Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а доводи апелянта про відсутність в нього таких ознак на час зупинки транспортного засобу, спростовуються матеріалами справи.
В свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735(в подальшому Інструкція), за змістом яких, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність в неї ознак наркотичного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Лише при наявності усіх зазначених обставин поліцейський може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, вчинене у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Суд ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.
В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Порушень з боку поліцейських, які б тягли за собою визнання доказів недопустимими, не убачається.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
При дослідженні матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог законну при розгляді вказаної справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 18 липня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 18 липня 2022 року стосовно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 331/592/22