Справа № 671/597/23
25 квітня 2023 року
2-адр/671/1/23
25 квітня 2023 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді - Андрущенка О.Ю.,
за участі секретаря судового засідання - Ковбасюк Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача адвоката Щербатюка Олега Дмитровича про винесення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення,
встановив:
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 06.04.2023 року № 671/597/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 086429 від 11.02.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі закрито.
11.04.2023 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу та просив стягнути з відповідача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
12.04.2023 року представник відповідача подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги з огляду на те, що заявлена сума таких витрат є не співмірною з витратами на правову допомогу та не підтверджена належними та допустимими доказами.
25.04.2023 року представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності та заявив клопотання про повернення клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги без розгляду заявнику. На обґрунтування вказав, що представник відповідача не підтвердив свої повноваження на представництво ГУНП в Хмельницькій області у даній справі.
В судове засідання позивач не з'явився, представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримав.
Представник відповідача на розгляд справи не з'явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов наступних висновків.
Вирішуючи питання про наявність підстав для повернення заявнику клопотання представника відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги суд виходить з наступного.
ВС в складі колегії суддів КАС в постанові від 10.02.2022 року № 560/11791/21 зазначив, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.
У постанові від 30 червня 2021 року у справі №380/830/21 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначав, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.
Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.
З доданої до клопотання представником відповідача довіреності слідує, що вона сформована в системі «Електронний суд» 11.11.2021 року, а отже, є належним підтвердженням повноважень представляти інтереси ГУНП в Хмельницькій області у даній справі та не потребує додаткових доказів.
Таким чином, клопотання представника позивача про повернення клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
З приводу стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
Частинами другою-п'ятою ст. 252 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Що стосується витрат позивача на професійну правничу допомогу, то суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 цього ж Кодексу).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 826/841/17, від 24.10.2019 у справі № 820/4280/17, від 12.12.2019 у справі № 2040/6747/18, у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі N 520/6161/19.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підтвердження понесених позивачем витрат його представником надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 09.03.2023 року та акт прийняття-передачі наданих послуг від 10.04.2023 року з описом виконаних адвокатом робіт.
З наданого договору про надання правової (правничої) допомоги від 09.03.2023 року слідує, що адвокат Щербатюк О.Д. зобов'язується представляти інтереси позивача - ОСОБА_1 у справі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 086429 від 11.02.2023 року. Сторони договору погодили фіксований гонорар адвоката в розмірі 3000 грн..
Згідно акту прийняття-передачі наданих послуг від 10.04.2023 року адвокатом надані а позивачем прийняті наступні послуги: попередня консультація клієнта, вивчення документів, узгодження правової позиції, підготовка та подання позовної заяви від 13.03.2023 року про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАВ № 086429 від 11.02.2023 року, ознайомлення з матеріалами справи, підготовка та подання заяв/клопотань по справі № 671/597/23.
Слід зазначити, що акт прийняття-передачі наданих послуг містить типові назви юридичних послуг, а також, відсутній час, який адвокат витратив на надання тієї чи іншої послуги, що є обов'язковим відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України.
Відсутність витраченого часу адвокатом позбавляє суд можливості дослідити обґрунтованість заявленої суми витрат на оплату правничої допомоги.
Необхідно врахувати, що судові справи даної категорії є не складними, представник відповідача не подав відзив на позов, що б вимагало від адвоката здійснення додаткової роботи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року по справі № 826/841/17, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, проаналізувавши вказані обставини, в контексті складності справи (спір не є складним, розглядається у спрощеному провадженні та є типовим), обсягу та якості виконаних адвокатом робіт, орієнтовного витраченого часу, суд вважає, що сума витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. не є співмірною та не відповідає принципу справедливості, у зв'язку з чим заявлені витрати є обґрунтованими частково.
Враховуючи викладене у сукупності, суд вважає достатньо обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу у розмірі 1500 грн. відповідачем.
За ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 132, 133, 134, 139, 252 КАС України, суд,-
ухвалив:
Заяву представника позивача адвоката Щербатюка Олега Дмитровича про винесення додаткового рішення в адміністративній справі № 671/597/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення - задовольнити частково.
В адміністративній справі № 671/597/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення - ухвалити додаткове судове рішення.
Стягнути з Головного управління національної поліції в Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок.
У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Копію додаткового рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя