Справа № 455/810/23
Провадження № 1-кс/455/172/2023
02 травня 2023 року м. Старий Самбір
Слідчий суддя Старосамбірського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , з участю: прокурора Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Великий Березний Закарпатської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , який проживає в тимчасових самовільно збудованих спорудах на території поблизу АДРЕСА_2 , раніше судимого 29 грудня 2021 року Старосамбірським районним судом Львівської області за частиною 3 статті 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, на підставі статті 75 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України,
02.05.2023 старший слідчий СВ відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 12023141320000212 від 26.04.2023, звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням, покликаючись на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Зазначає, що 01.05.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України.
Стверджує, що під час досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_4 було здобуто відомості про наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, останній ніде не працює, відсутні міцні соціальні зв'язки, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, чинити тиск на свідків кримінального правопорушення з метою зміни наданих органу досудового розслідування показань, перебуваючи на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки будучи засудженим до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, на підставі статті 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців, вчинив нове кримінальне правопорушення під час іспитового строку, може переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки не має місця постійного проживання.
Вважає, що з урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, є необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не в силі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З огляду на наведене, просить винести ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 терміном на 60 (шістдесят) діб із визначенням застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор підтримала дане клопотання та просила таке задовольнити, з підстав, викладених у клопотанні.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, посилаючись на незгоду з оголошеною ОСОБА_4 підозрою. Крім того, вказав, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, не знаходять свого підтвердження. В обґрунтування заперечень, адвокат також покликається на те, що свідки по кримінальному провадженню допитані, матеріали зібрані, ОСОБА_4 щиро кається, позитивно характеризується та має постійне місце проживання у Закарпатській області, добровільно з'являється до органу досудового розслідування та суду, не має умислу на вчинення нового кримінального правопорушення. Враховуючи, що тримання під вартою є суворим запобіжним заходом, просить в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити та застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів кримінального провадження, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, прихожу до наступних висновків.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177КПК України.
Згідно вимог статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, шо тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, що узгоджується з вимогами частини 5 статті 9 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинувачених від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Разом із цим, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від слідчого судді більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, із витягу із кримінального провадження № 12023141320000212, в рамках якого було подано клопотання, відомо, що 26.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, орган досудового розслідування по даному кримінальному провадженні - ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області, слідчі, які здійснюють досудове розслідування, - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , прокурори, які здійснюють процесуальне керівництво, - ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .
Як вбачається із матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням по даному кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимим 29 грудня 2021 року Старосамбірським районним судом Львівської області за частиною 3 статті 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, на підставі статті 75 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців, на шлях виправлення не став, та, повторно, в період іспитового строку вчинив нове умисне кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_4 , 24 квітня 2023 року, приблизно о 21:20 год., в умовах воєнного стану, який оголошено указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ. Крім цього, згідно з Законом України № 2500-IX від 15 серпня 2022 року частково змінено статтю № 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим законом України від 16.11.2022 № 2738-ІХ), та Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, свідомо ігноруючи вимоги воєнного стану в Україні, перебуваючи в приміщенні магазину «Рукавичка» Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод», що знаходиться за адресою: м. Старий Самбір вул. Лева Галицького 42/6, Самбірського району Львівської області, за попередньою змовою групою осіб із неповнолітнім ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи спільний умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, зі стелажу вказаного магазину, вчинили крадіжку товарно-матеріальних цінностей, а саме: двох пристроїв «Pover Bank» марки «Denver» моделі «PBS-10007» в корпусі чорного кольору з кабелями до них, вартістю 478,46 грн. кожен, чим була спричинена матеріальна шкода магазину «Рукавичка» ТзОВ ТВК «Львівхолод» на загальну суму 956 гривень 92 копійки.
01.05.2023 органом досудового розслідування ОСОБА_4 було повідомлено про підозру в даному кримінальному провадженні, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України.
Матеріали поданого клопотання свідчать про те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, протоколами оглядів місця події від 26.04.2023, протоколом огляду місця події від 27.04.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 26.04.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 26.04.2023, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 01.05.2023, протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_4 від 01.05.2023 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України.
Слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінюючи їх в сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує відповідній особі, даними про особу підозрюваного, окрім того, оцінюючи ризики, якими прокурор та слідчий обґрунтовують клопотання, зауважує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які буду перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.
При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу, або в майбутньому.
Отже, ризики, які дають достатньо підстави, слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, беручи до уваги наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, також беручи до уваги фактичні обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у видіпозбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а також беручи до уваги особу підозрюваного, який будучи засудженим до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, на підставі статті 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців, вчинив нове кримінальне правопорушення під час іспитового строку, те, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв'язків, також відсутність постійного місця роботи та джерела доходу у останнього, слідчий суддя дійшов до висновку про доведення слідчим та прокурором обставин, які свідчать про існування ризиків можливості підозрюваного переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тому вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді та попередить вчинення ним дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, то відповідно до пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до нього може бути застосований.
Також, в судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_4 під вартою.
Будь-яких даних про відсутність чи зменшення вищевказаних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Слідчий суддя вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, зокрема й цілодобовий домашній арешт, не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного та є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, передбаченим статтею 177 КПК України.
Покликання сторони захисту на позитивну характеристику підозрюваного ОСОБА_4 та наявність постійного місця проживання у Закарпатській області, не є безумовними підставами для застосування іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Слідчий суддя не відхиляє доводів захисника на користь підозрюваного, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.
Згідно вимог частини 3 статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя відповідно до вимог частини 3 статті 183 КПК України визначає підозрюваному заставу у межах, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України, у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 107360 гривень.
При цьому, у разі внесення застави у розмірі визначеному в ухвалі, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України.
За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 176-178, 183, 186, 193, 194, 196-197, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто з 02 травня 2023 року до 30 червня 2023 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 107360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень 00 копійок.
У разі внесення застави у розмірі, визначеному в ухвалі, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду, а також покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання.
Роз'яснити, що згідно з положеннями частини 7 і частини 8 статті 182 КПК України, підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Строк дії даної ухвали встановити до 30 червня 2023 року включно.
Копію ухвали направити для відома начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Копію даної ухвали негайно після її оголошення вручити ОСОБА_4 .
Виконання даної ухвали доручити ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 .
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1