Справа № 323/863/21
провадження № 2/336/1950/2023
про залишення позову без руху
02 травня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Боєв Є.С., розглянувши позовну заяву адвоката Малюки Валерії Сергіївни, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , до Оріхівської районної державної адміністрації про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,
Вказана цивільна справа перебувала в провадженні Оріхівського районного суду Запорізької області.
У зв'язку з неможливістю здійснення правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Голови Верховного Суду від 10 травня 2022 року № 29/0/9-22 територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області змінено та визначено Шевченківському районному суду м. Запоріжжя.
20.04.2023 року справа надійшла до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя та на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана в провадження судді Боєва Є.С.
Вивчивши матеріали справи, суддя вбачає підстави для залишення позовоної заяви без руху, як таку, що відповідає вимогам статтей 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до пп. 2 та 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Підпункт (а) п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначає, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
За аналізом наведених правових норм та рекомендацій постанови Пленуму ВСУ суддя вказує на те, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб'єкта оціночної діяльності.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звертається з позовом про визнання права власності на земельну частку(пай) в порядку спадкування за законом, яка є майновою, однак позов не містить ціни позову щодо зазначеної майнової вимоги (з посиланням на докази на підтвердження зазначених обставин висновок про вартість майна станом на 2021 рік тощо).
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви майнового характеру - у розмірі 1% від ціни позову, але не менше ніж розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908 грн. як за вимогу немайнового характеру.
Разом з тим, оскільки позивачем не визначено ціну позову за вимогу майнового характеру в частині вартості земельної ділянки то суд позбавлений можливості встановити відповідність сплаченої квитанцією на загальну суму 908 грн., встановленій ставці судового збору за заявленою позивачем вимогою майнового характеру.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповдіно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин позовна заява не може бути прийнята до провадження і позивачу необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків, а саме направити на адресу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя уточнену позовну заяву з зазначенням ціни позову, що буде відповідати дійсній вартості земельної ділянки, а також сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 1% від ціни позову, але не менше ніж розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та надати до суду докази його сплати.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного та керуючись стст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву адвоката Малюки Валерії Сергіївни, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , до Оріхівської районної державної адміністративної про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом залишити без руху, надавши позивачу (представнику позивача) строк у десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.С. Боєв