Справа №333/3612/22
Провадження №3/333/96/23
Іменем України
28 квітня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працює, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
07.08.2022 року, о 18 год. 53 хв., ОСОБА_1 у м. Запоріжжя по вул. Чумаченко, буд.37 керував транспортним засобом «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводився у медичному закладі лікарем-наркологом (висновок №5038 від 07.08.2022 року).
24.08.2023 року справа відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП з УПП в Запорізькій області надійшла до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
У судові засідання, призначені на 23.09.2022 року, 25.10.2022 року, 07.12.2022 року, 24.01.2023 року, 07.03.2023 року та 28.04.2023 року ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином повідомлявся у встановленому законом порядку.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суддя направляв ОСОБА_1 повістки на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення ( АДРЕСА_1 ). Судові повістки на судові засідання, призначенні на 24.01.2023 року та 07.03.2023 року повернулися із зазначенням про їх отримання.
Крім того, судом направлялися смс-повідомлення на номер мобільного телефону, зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №248923 від 07.08.2022 року, які були отримані адресатом.
Також, відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про складення відносно нього вказаного протоколу та попереджений про розгляд справи у Комунарському районному суді м. Запоріжжя.
Отже, ОСОБА_1 достеменно знав про наявність стосовно нього в суді справи про адміністративне правопорушення. З боку останнього суду не надано жодних належних та допустимих доказів (висновку спеціаліста, довідки медичної установи тощо), які б спростовували факт наявності у ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння.
Оцінюючи вказані обставини, поведінку ОСОБА_1 , суддя дійшов до висновку, що останній зловживає своїми правами, а його неявка у судові засідання без поважних причин свідчить про затягування розгляду справи і впливає на розумні строки розгляду справи, тому було прийнято рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Під час прийняття вказаного рішення суддя також враховував положення ч.2 ст.268 КУпАП, відповідно до яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не є обов'язковою.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дослідивши матеріали вказаної справи, суддя дійшов до такого.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, керування транспортними засобами особою у стані алкогольного сп'яніння.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Зважаючи на характер та суворість адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд вважає, що провадження відносно ОСОБА_1 у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є кримінальним. Відповідно, воно підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні статті 4 Протоколу № 7 вказаної Конвенції.
Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (далі Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі Інструкція №1395); ЗУ «Про Національну поліцію».
Згідно п.2.9а Правил Дорожнього руху України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Пунктами 6 та 7 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Згідно п.п. 6,10 Розділу II «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Відповідно до вказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно положень ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні порушення, передбаченого п.2.9а ПДР України, на думку судді, підтверджується наступними, дослідженими у судовому засіданні доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №248923 від 07.08.2022 року, згідно даних якого встановлено час, дату та місце скоєння адміністративного правопорушення;
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 запаху алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук було запропоновано пройти огляд останнього на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Alkotest Drager 6820». ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння;
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.08.2022 року, згідно яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу на стан сп'яніння, тому направляється до НКП «ЩКЗ НПД» ЗОР;
- даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 №5038, складеного 07.08.2022 року о 19 год. 50 хв. лікарем КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради ОСОБА_2 , згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння;
- відеозаписом, наданим до протоколу про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано процедуру проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
Згідно п.9 розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 у медичному закладі відбувся 07.08.2022 року о 19 год. 50 хв., а зупинили останнього працівники поліції о 18 год. 53 хв., тобто ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу у межах часу, передбаченого Інструкцією № 1452/735.
Дослідження змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №248923 від 07.08.2022 року свідчить, що він складений відповідно до вимог законодавства. Порушень з боку патрульних поліцейських по оформленню адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 , суддя не вбачає.
При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86)
В даному випадку суддя дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази: дані протоколу про адміністративне правопорушення, висновку лікаря-нарколога, відеозаписи не суперечать, а навпаки доповнюють один одного і є переконливими, підтверджуючи:
- порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху України, а саме: водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння;
- наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: керування транспортними засобами особою у стані алкогольного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність фактів притягнення його за адміністративні правопорушення у сфері безпеки руху.
Вважаю, що обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_3 , відсутні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполучення Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
При накладенні адміністративного стягнення суддя також враховує положення п.28 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, згідно яких позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове КУпАП не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Відповідно до довідки УПП в Запорізькій області ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував. Тому, на думку судді, до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП України, без позбавлення права керувати транспортними засобами, а саме: штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір»суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) без позбавленням права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 коп. (Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк (не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод