Справа № 333/2673/23
Провадження № 1-кп/333/550/23
Іменем України
26 квітня 2023 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Бердянськ, Запорізької області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -
25.03.2023 року, у денний час доби, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за придбання, виготовлення та зберігання психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи з прямим умислом та протиправно, у порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №589 від 03.06.2009 року, маючи прямий умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, знаходячись у лісосмузі, розташованої неподалік вул. Олімпійській у м. Запоріжжі, діючи умисно, з метою задоволення особистих потреб, незаконно придбав шляхом привласнення знайдений згорток з ізолюючої стрічки червоного кольору з кристалічною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої складає 0,4515 грам (в перерахунку на основу), який у подальшому зберігав при собі.
Після цього, у той же день, о 17 год. 45 хв. ОСОБА_5 неподалік від будинку №4 по вул. Олімпійській у м. Запоріжжі був зупинений працівниками поліції, які у період з 20 год. 18 хв. по 20 год. 22 хв. вилучили у нього вказаний згорток з ізолюючої стрічки червоного кольору з особливо небезпечною психотропною речовиною. Згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 року PVP віднесений до психотропних речовин, обіг якої заборонено (Таблиця І, Список №2), яку ОСОБА_5 незаконно зберігав при собі для особистого вживання без мети збуту.
Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_5 як скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Під час судового розгляду ОСОБА_5 визнав свою вину повністю у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, і пояснив, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується із обставинами, зазначеними в обвинувальному акті, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними, належними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбаченими КК України за вказане кримінальне правопорушення і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок.
Додатково пояснив, що 25.03.2023 року, через Інтернет для себе придбав за 350 грн. психотропну речовину «сіль», яку знайшов того ж дня біля у лісосмузі, розташованій поблизу вул. Олімпійської у м. Запоріжжі. Вказана речовина була замотана в ізолюючу стрічку червоного кольору. Через декілька хвилин, після того, як він поклав психотропну речовину у карман штанів, до нього підійшли працівники поліції, які під час поверхневої перевірки, виявили вказану речовину. У подальшому, приїхала слідча-оперативна група, яка і вилучила цю речовину. У скоєному щиро розкаюється, готовий понести відповідальність за скоєне. На цей час наркотичні засоби та психотропні речовини не вживає. Стосовно покарання зазначив, що він щомісячно має лише дохід у вигляді соціальної допомоги як внутрішньо переміщена особа - 2000 грн. та ще 2000 грн. на підробітках, тому навіть мінімальний штраф, передбачений ч.1 ст.309 КК України, сплатити не зможе. Погоджується на покарання з іспитовим терміном.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, приймаючи до уваги, що прокурор і обвинувачений не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд учасникам кримінального провадження роз'яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, так як прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази по даному кримінальному провадженню.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд дослідив матеріали: судової хімічної експертизи; що характеризують особу ОСОБА_5 та стосуються речових доказів.
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття, що підтверджується його поведінкою під час досудового розслідування та судового розгляду. Обставини, обтяжуючі покарання ОСОБА_5 , відсутні.
Частина 2 статті 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації. При цьому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України є кримінальним проступком, його суспільну небезпечність, вік та здоров'я обвинуваченого (на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває), характеризуючі особистість обвинуваченого обставини - має постійне місце проживання та реєстрації, не одружений, на утриманні відсутні жодні особи, працює, хоча неофіційно, раніше не судимий.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Враховуючи особистість обвинуваченого, конкретні обставини кримінального провадження, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, відсутність можливості сплатити штраф, суд вважає, що ОСОБА_5 необхідно призначити покарання у виді обмеження волі з мінімальним строком.
З урахуванням вимог ст.75 КК України, суд дійшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та звільнення його від покарання з випробуванням.
На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні складають 755 грн. 12 коп. за залучення експерта на проведення судової хімічної експертизи.
Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Враховуючи, що процесуальні витраті, зазначені в обвинувальному акті документально підтверджені матеріалами кримінального провадження (довідкою про витрати на проведення експертизи № СЕ-19/108-23/4276-НЗПРАП від 29.03.2023 року), тому суд вирішує про стягнення з обвинуваченого зазначених витрат на користь держави.
Судом встановлено, що постановами старшого дізнавача СД відділу поліції №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 від 25.03.2023 року та 31.03.2023 року CD-R диск із відеозаписом огляду місця події, а також психотропна речовина, упакована у спецпакет №5623986, вилучена у ОСОБА_5 , відповідно, були визнані речовим доказом.
Згідно п.п. 3,7 ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, при цьому: документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання; майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом передається відповідним установам або знищується.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.99 КПК України до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).
Отже, враховуючи, що на CD-R диску міститься інформація, що стосується скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тому він є документом, який необхідно зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вилучена у обвинуваченого психотропна речовина підлягає знищенню.
Запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувався.
Керуючись ст. ст. 349 ч.3, 366-368, 370-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Згідно вимог ст.76 КК України, у зв'язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази:
- психотропну речовину - PVP (упакована у спецпакет №5623986), що знаходиться в камері зберігання речових доказів Відділу поліції №4 Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області - знищити;
- CD-R диск, що зберігається у матеріалах кримінального провадження - залишити у кримінальному провадженні (судове провадження).
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 755 (сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 12 коп. за залучення експерта на проведення судової хімічної експертизи.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1