20 квітня 2023 рокуСправа № 921/44/22
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю. розглянувши заяву без номера від 24.03.2023 (вх.№2597 від 24.03.2023) представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №921/44/22
за позовом: Фізичної особи-підприємця суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачів: 1. Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 2. Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), 46016, м. Тернопіль, вул. Київська, 3А, 3. Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), 46016, м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, буд. 14
про стягнення боргу за надані послуги в сумі 93 900 грн 00 коп.
За участі представників:
Позивача: адвокат Кавійчик Віта Петрівна, ордер на надання правничої (правової) допомоги, серія ВО №1034224 від 17.03.2022 (договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються (присутня при видаленні суду до нарадчої кімнати);
Відповідача-1: Мулик Світлана Сергіївна, витяг з ЄДР; посвідчення НОМЕР_1 від 13.07.2021 представник Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (присутня при видаленні суду до нарадчої кімнати);
Відповідача-2: не з'явився ;
Відповідача-3: не з'явився.
1. Суть справи.
У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/44/22 за позовом : ОСОБА_1 до відповідачів: 1. Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 2. Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), 46016, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Київська, 3А, 3. Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), 46016, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, буд. 14, 4. Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), 46021, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8 про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 93 900 грн 00 коп.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 08.08.2022 у справі №921/44/22 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача-1 Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь Фізичної особи-підприємця суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_1 - 93 900 (дев'яносто три тисячі дев'ятсот) грн 00 коп. заборгованості за надані послуги.
У позові до відповідачів : відповідача-2 Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та відповідача-3 Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про стягнення боргу за надані послуги, відмовлено.
При цьому, питання щодо судових витрат у складі судового збору та витрат позивача на професійну правничу допомогу, вирішено не було.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 апеляційну скаргу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) за №10.2-02/1307-22 від 20.09.2022 (вх. № 01-05/2363/22 від 26.09.2022) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.08.2022 у справі №921/44/22 - залишено без змін.
24.03.2023 представником позивача - Фізичної особи-підприємця суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_1 подано заяву без номера від 24.03.2023 (вх.№2597 від 24.03.2023) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №921/44/22, з підстав зазначених у заяві.
Враховуючи зазначене, суд призначив судове засідання для розгляду заяви без номера від 24.03.2023 (вх.№2597 від 24.03.2023) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, поданої представником позивача на 04.04.2023, у якому оголошувалась перерва до 13.04.2023, та судове засідання відкладалось, востаннє на 20.04.2023.
У призначене судове засідання 20.04.2023 з'явилися представники позивача та відповідача-1.
Відповідачі-2,3 участі уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили.
20.04.2023 суд видалився до тривалої нарадчої кімнати та після повернення з нарадчої кімнати 20.04.2023 ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину додаткового рішення.
2. Аргументи сторін.
2.1. Правова позиція заявника (позивача у справі).
У поданій суду заяві без номера від 24.03.2023 (вх.№2597 від 24.03.2023) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №921/44/22, зазначено таке.
Позивач, вважає, що є підстави для ухвалення додаткового рішення , оскільки при винесенні рішення не вирішено питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, про які було заявлено до закінчення судових дебатів у справі.
Крім того, позивач просить суд розглянути подану заяву із урахуванням клопотання (вх№4903 від 01.08.2023), яким долучено до матеріалів справи довідку від 29.07.2022.
У відповідності до поданої заяви, позивач просить ухвалити додаткове рішення у справі №921/44/22 про стягнення витрат на правову допомогу адвоката в сумі 20 000,00 грн та 2 715,00 грн витрат понесених позивачем у справі на подання позовної заяви.
В підтвердження наданих послуг правової допомоги позивачем надано суду копії : Договору про надання правової допомоги б/н від 21.07.2020; Додатку №1 до договору про надання правової допомоги б/н від 21.07.2020 ; Акту надання послуг №1 від 25.05.2022 ; описів вкладення у цінний лист в кількості 4-х шт..; квитанцій поштового відправлення в кількості 6-ти шт., а також докази на підтвердження придбання паперу та заправки картриджів, необхідних для підготовки та виготовлення позовних матеріалів.
2.2. Правова позиція відповідачів-1,2,3 у справі.
Присутня у судовому засіданні 20.04.2023 представниця відповідача-1 проти задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового заперечує, з підстав зазначених у Запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх№2898 від 04.04.2023) та просить у заявленій позивачем заяві відмовити.
Відповідачі -2,3 явку уповноважених представників у судове засідання 20.04.2023 не забезпечили.
3. Фактичні обставини встановлені судом у розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення. Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи. Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд, ухвалюючи додаткове рішення.
3.1. Щодо судового збору, сплаченого позивачем за звернення із позовною заявою, то суд зазначає таке.
Згідно з частин 1, 2 статті 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Згідно із нормами ГПК України розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 129 ГПК України.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Приписами ст. 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно приписів пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається із матеріалів справи, Фізичною особою-підприємцем суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 було сплачено 2270 грн 00 коп. судового збору за подання позовної заяви, виходячи із предмету позовних вимог - стягнення заборгованості у сумі 93 900 грн 00 коп., що підтверджується квитанцією №60 від 29.12.2021.
При цьому, враховуючи часткове задоволення позову у справі №921/44/22, а також те, що при розгляді позовних вимог у справі №921/44/22 судом встановлено, той факт, що саме Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області(попередник) у спірних правовідносинах було Платником за надані послуги Позивачем, а правонаступником його є Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), суд присудив до стягнення з відповідача-1 Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в користь Фізичної особи-підприємця суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_1 борг за надані послуги в сумі 93 900 грн 00 коп.
З огляду на зазначене, керуючись критеріями, визначеними у статті 129 Кодексу, надавши оцінку поданим доказам, суд вважає за необхідне скористатись своїм правом, визначеним частиною 9 статті 129 ГПК України та покласти 2270 грн 00 коп. судового збору на відповідача-1 - Південно - Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ), так як, саме ним замовлялись та не були оплачені послуги надані позивачем, що в подальшому стало підставою для звернення останнього до суду за захистом своїх порушених прав.
Таким чином судовий збір у розмірі 2270 грн 00 коп. підлягає стягненню з відповідача-1 Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь Фізичної особи-підприємця суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_1
3.2. Розгляд заяви позивача щодо судових витрат на правову допомогу.
Суд, розглянувши та надавши оцінку заяві позивача щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи у справі №921/44/22 задовольняє її з огляду на таке.
Відповідно до статті 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Із змісту статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 3 статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Позивачем, у відповідності до частин 1,3 статті 124 ГПК України, у позовній заяві зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести у наведеній справі в розмірі 20 000, 00 грн та 5 000,00 грн витрат на підготовку додатків до позовної заяви.
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У відповідності до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно вимог статті 221 ГПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Приписами статті 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.
Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:
1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");
2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.
На обґрунтування поданої заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовною заявою ФОП суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_1 до відповідачів: 1. Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), 2. Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), 3. Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про стягнення боргу за надані послуги в сумі 93 900 грн 00 коп., заявником подано суду копії : Договору про надання правової допомоги б/н від 21.07.2020; Додатку №1 до договору про надання правової допомоги б/н від 21.07.2020 ; Акту надання послуг №1 від 25.05.2022 ; описів вкладення у цінний лист в кількості 4-х шт.; квитанцій поштового відправлення в кількості 6-ти шт., а також докази на підтвердження придбання паперу та заправки картриджів, необхідних для підготовки та виготовлення позовних матеріалів.
Як встановлено судом, 21.07.2020 між ФОП Суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 та адвокатом Кавійчик Вітою Петрівною укладено Договір про надання правової допомоги б/н. За цим Договором Адвокат бере на себе зобов'язання здійснювати представництво та надавати інші види правової допомоги Клієнту, а Клієнт зобов'язується їх оплатити.
За правову допомогу, передбачену в п.п.1.1., 1.2. Договору - Клієнт сплачує Адвокату винагороду в розмірі визначеному Додатком №1 до цього договору (п.3.1. Договору).
Згідно п. 1.3. розділу 1 Договору про надання правової допомоги від 21.07.2020 сторони, серед іншого, домовились, що Клієнт надає право (уповноважує) Адвоката при здійсненні своїх повноважень на представництво та захист Клієнта, користуватися усіма правами, передбаченими чинним законодавством, сплачувати судовий збір, обов'язкові збори та інші необхідні платежі; вчиняти всі інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень.
Додатком №1 до Договору про надання правової допомоги б/н від 21.07.2020 сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання Адвокатом правничої допомоги вказаної в Договорі про надання правової допомоги від 21.07.2020 в сумі 20 000,00 грн. Тобто, Сторони домовились про фіксовану вартість наданих послуг правової допомоги (гонорару) до Договору про надання правової допомоги від 21.07.2020, а саме 20 000,00 грн.
Відповідно до Акту надання послуг №1 від 25.05.2022 адвокатом Кавійчик Вітою Петрівною, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 03.04.2017 серії ТР №000169, виданого Радою адвокатів Тернопільської області, надано Фізичній особі підприємцю суб'єкту оціночної діяльності ОСОБА_1 послуги в повному обсязі з дотриманням умов Договору про надання правової допомоги.
Адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі. Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 28 грудня 2020 року у справі 640/18402/19.
Так, ВС дійшов висновку, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 КАС, Суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена "для визначення розміру витрат", в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
У постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі 922/1163/18 викладені такі правові висновки.
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Положення статей 126, 129 ГПК України, кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європа державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81)7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатом діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Дослідивши матеріали справи, подану представником позивача заяву без номера від 24.03.2023 (вх.№2597 від 24.03.2023) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення 20 000 грн 00 коп. витрат на правову допомогу у справі, мотиви та обґрунтування, викладені в ній, суд дійшов висновку про задоволення заяви в цій частині, із врахуванням такого.
Відповідно до частини 2 статті 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Велика Палата Верховного Суду в пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлено таку правову позицію": "Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату “гонорару успіху”, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність."
При цьому, дослідивши наданий представником позивача Акт надання послуг№1, суд приходить до висновку, що адвокатом підтверджено виконання робіт по наданню послуг та доведено їх реальність та дійсність понесення у межах розгляду даної справи.
Згідно із рішенням ВС/КСЦ у справі №641/7612/16-ц від 01.12.2021, беручи на себе обов'язок здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексних дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта, відтак, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає нарівні з іншими витратами.
З огляду на часткове задоволення позову у справі №921/44/22, та враховуючи, що при розгляді позовних вимог у справі №921/44/22 судом встановлено той факт, що як зазначалось вище, саме Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області(попередник) у спірних правовідносинах було Платником за надані послуги Позивачем, правонаступником якого є Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), суд керуючись критеріями, визначеними у статті 129 Кодексу, надавши оцінку поданим доказам, прийшов до висновку, що витрати на правову допомогу пропорційно до задоволених вимог у справі №921/44/22 повинен нести відповідач-1 - Південно - Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ), так як, саме ним замовлялись та не були оплачені послуги позивача по проведенню оцінки майна, що стало підставою для звернення останнього до суду за захистом своїх порушених прав.
А тому, витрати на правову допомогу в розмірі 20 00,00 грн надані адвокатом Кавійчик В.П. у відповідності до ч.4 ст. 129 ГПК України, суд вважає реально наданими, обґрунтованими та такими, що були необхідними при розгляді справи №921/44/22, а тому покладає їх на Південно - Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції та присуджує до стягнення з Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Фізичної особи-підприємця суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_1 .
Стосовно вимог заявника щодо стягнення 2715,00 грн витрат на підготовку та подання позовної заяви, суд зазначає таке.
Позивачем окрім 20 000,00 грн правової допомоги заявив до стягнення 2 715,00 грн витрат на підготовку та подання позовної заяви.
В обґрунтування заявленої суми зазначив, що вказана сума складається з:
1. Кількість аркушів :
- згідно опису вкладення у цінний лист ВЗ-1 №4600117023313 у відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Мінюсту (м. Івано-Франківськ) від 30.12.2021 р. загальна кількість аркушів - 1496 шт.
- згідно опису вкладення у цінний лист ВЗ-1 №4600117023305 у Південно-Західне міжрегіональне управління Мінюсту (м. Івано-Франківськ) від 30.12.2021 р. загальна кількість аркушів - 1496 шт.;
- згідно опису вкладення у цінний лист ВЗ-1 №4600117023283 у відділ державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Мінюсту (м. Івано-Франківськ) від 30.12.2021р. загальна кількість аркушів - 1496 шт.;
- згідно опису вкладення у цінний лист ВЗ-1 №4600117023275 у Тернопільський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Мінюсту (м. Івано-Франківськ) від 30.12.2021р. загальна кількість аркушів - 1496 шт.;
- згідно опису вкладення у цінний лист ВЗ Тернопіль-1 №4600117023364 до Господарського суду Тернопільської області від 3 О .12.2021 р. загальна кількість аркушів - 1503 шт.;
Разом: 7487 аркушів, округлено 7500 аркушів Оплачено за 7500 аркушів на суму:
625грн, (чек №1511-0087) + 1250грн (чек №2411-0093) = 1875 грн.
2. Оплата за пересилання поштою
- у відділ примусового виконання рішень - 55грн (чек до накладної №4600117023313) ;
- у Південно-Західне міжрегіональне управління Мінюсту (м. Івано-Франківськ) - 60 грн (чек до накладної №4600117023305) ;
- у відділ державної виконавчої служби у місті Тернополі - 55грн (чек до накладної №4600117023283);
- у ДВС у Тернопільському районі - 55грн (чек до накладної №4600117023275) ;
- до Господарського суду Тернопільської області - 55грн (чек до накладної №4600117023364) ;
- вартість 2-х паперових коробок - 24 грн (чек ЗН КС00009602) ;
- вартість 2-х паперових коробок - 24 грн (чек ЗН КС00009743) ;
- вартість 1-ї паперової коробки -12 грн (чек №107).
Разом : 340 грн.
3. Заправка лазерних картриджів (із урахуванням виправлення, викладеного у клопотанні від 01.08.2022 (вх№4903 від 01.08.2022) та долученої довідки ФОП ОСОБА_2 від 29.07.2022.
- 100 грн /одна заправка х 5 заправок (чеки №0000013584, №0000013412, №0000013324, №0000013480, №0000013382) = 500 грн.
На підставі зазначеного, суд вважає, що у відповідності до вимог статті 74 ГПК, позивачем, згідно долучених до матеріалів справи доказів, було доведено необхідність понесених його адвокатом витрат з надання послуг по підготовці та поданню позовної заяви, а також підтверджено, що сукупно сума таких витрат складає 2 715,00 грн.
Із урахуванням зазначеного, суд задовольняє вимоги щодо стягнення 2 715,00 грн в повному обсязі.
4. Висновок суду.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України", зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Враховуючи вищезазначене у сукупності, надавши оцінку заяві без номера від 24.03.2023 (вх.№2597 від 24.03.2023) поданій представником позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №921/44/22, керуючись вимогами статті 129 ГПК України, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача-1 Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь Фізичної особи-підприємця суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_1 - 20 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката Кавійчик Віти Петрівни та 2 715 грн 00 коп. витрат з надання послуг по підготовці та поданню позовної заяви, а також 2 270 грн 00 коп. судового збору.
Керуючись статтями 129, 232, 234, 235, 244, з 253 по 259 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Ухвалити у справі №921/44/22 додаткове рішення.
2. Заяву без номера від 24.03.2023 (вх.№2597 від 24.03.2023) представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №921/44/22, задовольнити.
3. Покласти на відповідача-1 Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) - 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката Кавійчик Віти Петрівни, 2 715 грн 00 коп. витрат з надання послуг по підготовці та поданню позовної заяви.
4. Стягнути з відповідача-1 Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь Фізичної особи-підприємця суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_1 - 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката Кавійчик Віти Петрівни, 2 715 грн 00 коп. витрат з надання послуг по підготовці та поданню позовної заяви.
5. Покласти на відповідача-1 Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) судовий збір в розмірі 2 270 грн 00 коп.
6. Стягнути з відповідача-1 Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь Фізичної особи-підприємця суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_1 - 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.
7. Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.
Позивач : Фізична особа-підприємець суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (ідент. номер НОМЕР_2 );
Відповідач-1 : Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, (код ЄДРПОУ 43316386);
Відповідач-2: Тернопільський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), 46016, м. Тернопіль, вул. Київська, 3А, (код ЄДРПОУ 34905338);
Відповідач-3: Відділ державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), 46016, м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, буд. 14, (код ЄДРПОУ 40330167).
Додаткове рішення набирає законної сили з моменту його підписання суддею (суддями) та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статті з 253 по 259 ГПК України.
Враховуючи, що додаткове рішення прийнято і виготовлялось у воєнний час при систематичних тривалих повітряних тривогах, відсутності електроенергії у суді, інших несприятливих обставин воєнного часу, повне додатке рішення виготовлено у більш тривалий час та повністю складено - 01.05.2023.
Повний текст додаткового рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручено наручно особисто уповноваженим представникам.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя В.Л. Гевко