вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення позовної заяви
02.05.2023м. ДніпроСправа № 904/2122/23
Суддя Мельниченко І.Ф. , розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс", м. Дніпро
до відповідача-1: Дніпровської міської ради, м. Дніпро
відповідача-2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, м. Дніпро
про визнання права на звільнення від орендної плати та зобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить:
- визнати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" право на звільнення від орендної плати (право на несплату орендної плати), нарахованої за період з 14.12.2021 по 17.04.2023 в сумі 1 422 126,62 грн. без ПДВ, згідно з Договором оренди земельної ділянки від 23.10.2020, укладеним між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс", посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В та зареєстрований в реєстрі за номером 597;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021, 2022 та 2023 роки на зменшення податкових зобов'язань за період з 14.12.2021 по 17.04.2023 в сумі 1 442 126,62 грн. без ПДВ, згідно з Договором оренди земельної ділянки від 23.10.2020, укладеним між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс", посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В та зареєстрований в реєстрі за номером 597.
Судові витрати позивач просить покласти на першого відповідача - Дніпровську міську раду.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про повернення позовної заяви та доданих до неї документів з огляду на таке.
Згідно із статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Тобто, подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
З аналізу вищенаведених норм законодавства слідує, що за загальним правилом сторонами у господарському судочинстві є особи, які мають статус суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;
3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;
9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;
11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;
12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;
13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;
14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;
15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання;
16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;
17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;
18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями;
19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій;
20) справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, включеної до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання, виконання організацією водокористувачів договорів, додаткових угод та іншої документації, яка відповідно до умов договору є його невід'ємною частиною, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами щодо умов забору, доставки води та її відведення.
Отже, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 4 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Таким чином, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Так, у позовній заяві позивачем визначено другим відповідачем - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, до якого подано позов щодо зобов'язання прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021, 2022 та 2023 роки на зменшення податкових зобов'язань за період з 14.12.2021 по 17.04.2023 в сумі 1 442 126,62 грн. без ПДВ, згідно з Договором оренди земельної ділянки від 23.10.2020, укладеним між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс", посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В та зареєстрований в реєстрі за номером 597.
В даному випадку вимога про зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вчинити певні дії є похідною від вимоги до Дніпровської міської ради про визнання права на звільнення від орендної плати.
У той же час, господарський суд звертає увагу позивача на те, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є центральним органом виконавчої влади, а вимога про зобов'язання його вчинити певні дії стосується безпосередньо здійснення останнім своїх владних повноважень, а тому даний спір в частині вказаної вимоги не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
У пункті 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Крім того, як вже було зазначено вище, в Господарському процесуальному кодексі України наявна пряма вказівка про те, що справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій не відносяться до юрисдикції господарських судів.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з положень статті 20 Господарського процесуального кодексу України та статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, спір відносно суб'єкта владних повноважень, повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
До того ж, статтею 21 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Аналогічні положення встановлені в пункті 4 статті 173 ГПК України.
Суд роз'яснює позивачу, що спір в частині вимог про зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вчинити певні дії відноситься до юрисдикції адміністративних судів, в той час як вимоги щодо визнання права на звільнення від орендної плати відноситься до юрисдикції господарських судів.
Відповідно до частини другої пункту 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
З огляду на викладене та зважаючи на те, що позивачем в порушення зазначених вище вимог ГПК України у позовній заяві об'єднані вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства, остання підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись статтями 173, п. 2 ч. 5 ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" позовну заяву без розгляду.
Додатки:
- позовна заява б/н від 17.04.2023 з додатками на 71 арк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 02.05.2023.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.Ф. Мельниченко