Справа № 947/4293/23
Провадження № 1-кс/947/4882/23
27.04.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022160690000021 від 22.09.2022 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Братське, Братського району, Миколаївської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, заступника командира батальйону по роботі з особовим складом військової частини НОМЕР_1 НГУ, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей - 2014 року народження та 2012 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-
1. Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання з боку сторони обвинувачення.
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022160690000021 від 22.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Південного регіону.
Як вбчаєаться з клопотання сторонни обвинувачення про застсоування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 2 від 03 вересня 2018 року капітана ОСОБА_5 призначеного наказом командувача Національної гвардії України від 10 серпня 2018 року за № 122 о/с зараховано в списки особового складу частини заступником командира батальйону по роботі з особовим складом (ВОС НОМЕР_2 ) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Так, функціональними обов'язками ОСОБА_5 , як заступника командира батальйону по роботі з особовим складом військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, передбачено, що заступник командира військової частини по роботі з особовим складом є прямим начальником усього особового складу військової частини і у мирний та воєнний час відповідає за безпосередню організацію і проведення роботи з особовим складом; військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; морально-психологічне забезпечення бойової готовності, бойової підготовки, виконання бойових завдань, правопорядку, повсякденної діяльності особового складу військової частини; гуманітарну підготовку та інформаційну роботу, організацію дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей, працівників військової частини, їх соціальний захист.
Також, на заступника командира батальйону по роботі з особовим складом військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_5 , покладено наступні функціональні обов'язки, зокрема:
-знати потреби і запити особового складу, вживати заходів для вирішення скарг і задоволення заяв, підтримувати зв?язок із сім?ями військовослужбовців, піклуватися про їх здоров?я, харчування, поліпшення матеріально-побутового становища особового складу;
-знати вимоги статутів, наказів, порадників та інструкцій, щодо організації керівництва штабом частини, додержуватися їх у службовій діяльності; знати, штатну чисельність і фактичну наявність сил і засобів військової частини,
-готувати та оформлювати накази, розпорядження та забезпечувати їх своєчасне доведення до особового складу військової частини;
-показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень;
-знати й аналізувати справжній стан військової дисципліни в підрозділах частини та об?єктивно доповідати про це командирові військової частини вживати заходів для запобігання кримінальним та іншим правопорушенням, своєчасно виявляти й усувати їх причини;
-негайно доповідати командирові військової частини про кримінальні чи корупційні правопорушення та надзвичайні події;
-особисто очолювати проведення службових розслідувань та з?ясовувати причини загибелі особового складу або скоєння резонансних правопорушень та надзвичайних подій;
-здійснювати соціальне супроводження військовослужбовців та членів їх сімей у разі загибелі або поранення під час виконання службових обов?язків;
-використовувати систему морального та матеріального стимулювання для підвищення зацікавленості військовослужбовців у якісному виконанні завдань за призначенням;
-вирішувати соціальні проблеми військовослужбовців та службовців у межах своїх посадових обов?язків;
-вести роботу зі зміцнення виськової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним, адміністративним тa іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти їх причини скоєння з метою недопущення правопорушень у подальшому, аналізувати стан військової дисципліни і об?єктивно доповідати про це командирові військової частини;
-додержуватися вимог Закону України «Про запобігання корупції» та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.
Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами нормативно-правових актів та функціональних обов'язків, ОСОБА_5 , всупереч обов'язку їх неухильного дотримання, будучи працівником правоохоронного органу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив злочинне діяння, яке дискредитує його, як працівника правоохоронного органу, що набуло негативного суспільного резонансу на території Одеської області, за наступних обставин.
Установлено, що ОСОБА_7 в період часу з 04.04.2013 по 07.03.2022 перебувала у офіційному шлюбі з громадянином України ОСОБА_8 , який впродовж 2020-2022 років проходив військову службу у складі НОМЕР_3 окремого батальйону Національної гвардії України (з місцем дислокації в АДРЕСА_1 ) військова частина НОМЕР_1 на посаді техніка роти оперативного призначення у військовому званні штаб-сержант.
Так, 13.12.2021 ОСОБА_8 відряджено з м. Ізмаїл Одеської області до зони проведення операції об'єднаних сил на територію Донецької області та з 24.02.2022, після початку російського вторгнення в Україну, останній продовжував нести службу у даному регіоні, приймаючи безпосередню участь в бойових діях з російськими військами.
У подальшому, 13.03.2022 приблизно о 20:00 год. до приватного будинку де фактично мешкає ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , прибули військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , серед яких був ОСОБА_5 , який представився останній, як один з командирів військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та повідомив ОСОБА_7 , що її чоловік ОСОБА_8 07.03.2022 загинув під час виконання службово-бойового завдання у АДРЕСА_3 .
Надалі, протягом березня 2022 року, більш точну дату та час під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 разом з військовослужбовцями із НОМЕР_3 окремого батальйону Національної гвардії України (з місцем дислокації в АДРЕСА_1 ) військова частина НОМЕР_1 приходили до ОСОБА_7 за адресою її фактичного мешкання та надавали їй необхідну інформацію щодо механізму отримання заробітної плати її чоловіка ОСОБА_8 до моменту поки він офіційно не буде визнаним загиблим в бою. Також, ОСОБА_5 під час вищевказаних зустрічей у березні 2022 року повідомив ОСОБА_7 , що вона та її діти можуть отримати одноразову грошову допомогу передбачену Постановою № 168 від 28.02.2022 Кабінет Міністрів України у розмірі 15 млн. грн. у зв'язку з чим ОСОБА_5 надав ОСОБА_7 перелік документів необхідних для отримання вказаної грошової допомоги і повідомив останній, що з вказаного списку остання повинна передати йому лише копії власних документів, а інші ОСОБА_5 підготує особисто сам.
Також, у серпні 2022 року, більш точну дату та час під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення перебуваючи, за адресою мешкання ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_2 , повідомив останній, що за прискорення виплати та сприяння в усуненні перешкод (затягування чи відмови) для одержання одноразової грошової допомоги частину грошей ОСОБА_7 необхідно буде передати йому, як заступнику командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, відповідального за здійснення соціального супроводження членів сімей загиблих військовослужбовців, грошові кошти у розмірі від 5% до 10% від одержаною нею суми одноразової грошової допомоги, при цьому точна суму грошових коштів буде вказана ОСОБА_5 в подальшому.
Почувши вказані вимоги ОСОБА_5 , перебуваючи у стресовому
і скрутному матеріальному становищі у зв'язку з втратою чоловіка, з думками про майбутнє життя з доньками без чоловіка та страхом залишитись без
будь-якої грошової допомоги, ОСОБА_7 вирішила погодитись на них і почала діяти відповідно до вказівок ОСОБА_5 .
Так, 04.10.2022, близько 19 год. 40 хв., ОСОБА_5 перебуваючи за адресою мешкання ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_2 , повідомив останній, що документи, які необхідні для отримання грошової допомоги, підготовлені на 90%, однак, ще необхідні акти службового розслідування форм «Н1» та «Н5», які, з його слів, перебувають у м. Києві.
Крім цього, під час вищевказаної бесіди ОСОБА_5 наголосив на тому, що ОСОБА_7 та її донька ОСОБА_9 , в якості одноразової грошової допомоги, отримає 10 млн. грн., а донька ОСОБА_8 - ОСОБА_10 отримає в свою чергу 5 млн. грн.
При цьому, ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, повторно висловив вимогу ОСОБА_7 , що за прискорення виплати та сприяння в усуненні перешкод (затягування чи відмови) для одержання одноразової грошової допомоги частину грошей потрібно передати йому з отриманої грошової компенсації розміром 10 млн. грн. за загибель чоловіка, ОСОБА_7 повинна буде передати ОСОБА_5 грошові кошти, однак конкретної суми не оголосив, але зазначив, що сума не буде перевищувати 10 % від одержаної ОСОБА_7 одноразової грошової допомоги. Також ОСОБА_5 зазначив, що механізм передачі неправомірної вигоди та конкретну суму він повідомить у подальшому додатково.
В подальшому 28.01.2023, більш точний час під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 прибув на адресу мешкання ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_2 та діючи умисно, з корисливих мотивів, висловив останній вимогу, про обов'язок ОСОБА_7 передати йому неправомірну вигоду у розмірі 3 000 (три тисячі) доларів США, або в гривневому еквіваленті за вчиненням ним дій, пов'язаних із здійсненням соціального супроводження
ОСОБА_7 та одержання нею одноразової грошової допомоги за втрату чоловіка під час виконання ним бойового завдання.
Так, 02.02.2023 приблизно о 11:10 год. ОСОБА_5 за попередньо домовленістю з ОСОБА_7 , прибувна адресу мешкання останньої, а саме: АДРЕСА_2 , де під час розмови ОСОБА_7 повідомила, що наразі у неї при собі є грошові кошти у сумі 150 000 грн.
На що, ОСОБА_5 , переслідуючи корисливий мотив, продовжуючи вчиняти вимагання неправомірної вигоди, висунув ОСОБА_7 вимогу про передачу йому наявних у ОСОБА_7 грошових коштів у розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень, які наказав останній помістити у паперові конверти коричневого кольору, заздалегідь підготовлених ним.
В подальшому, перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав на свою вимогу від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 150 000 грн за вчиненням ним дій, пов'язаних із здійсненням соціального супроводження ОСОБА_7 та одержання нею одноразової грошової допомоги за втрату чоловіка під час виконання ним бойового завдання.
За вищевикладених обставин, 02.02.2023 року ОСОБА_5 було затримано органом досудового розсліудвання в порядку ст. 208 КПК України.
03.02.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.04.2023 року із визначенням розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, що становить 1 073 600 гривень.
15.03.2023 року колегією слідчих суддів Одеського апеляційного суду ухвалу слідчого судді Київського районого суду м. Одеси від 03.02.2023 року - залишено без змін.
31.03.2023 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 до 03.05.2023 року.
27.04.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси строк досудового розслідування кримінального провадження № 42022160690000021 від 22.09.2022 було продовжено до 5 (п'яти місяців), а саме до 03.07.2023 року.
У зв'язку з тим, що строк тримання під вартою ОСОБА_5 закінчується 03.05.2023 року, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, оскільки до повного, об'єктивного та всебічного розслідування вказаного кримінального провадження необхідно виконати наступні слідчі дії: розсекретити у визначений законодавством порядок матеріали отриманих за наслідками проведення негласних (слідчих) розшукових дій (матеріальних носіїв інформації) та ухвали слідчого судді; розсекретити визначений законодавством порядок документи (клопотання та ухвали суду), які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій; допитати підозрюваного ОСОБА_5 після його ознайомлення з результатами негласних слідчих (розшукових) дій; встановити та допитати свідків у кримінальному провадженні; виконати інші слідчі дії з метою всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, виявлення тих обставин, які викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, пом'якшують чи обтяжують покарання; своєчасно виконати вимоги ст. ст. 290-291 КПК України, а саме відкрити матеріали досудового розслідування, скласти обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, та після їх вручення скерувати до суду.
У зв'язку з чим, стороною обвинувачення подано вказане клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2. Позиції учасників судового засідання.
Прокурор клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, зазначивши, що викладені у клопотанні сторони обвинувачення ризики на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики, викладені у клопотанні є недоведеними та безпідставними, розмір застави є непомірним для підзахисного. Крім того, захисник зауважив, що ОСОБА_5 має міцні соціальні звязки, а саме: одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, а також підзахисний не мав та не має жодного наміру ухилятися від органів досудового розслідування. З огляду на вищевикладене, адвокат ОСОБА_4 просив обрати відносно підзахисного більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вратою.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні вказаного клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
4. Висновки слідчого судді.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
03.02.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні підтверджується в сукупності наступними матеріалами кримінального провадження: протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 22.09.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 10.11.2022; протоколом огляду інформації від 04.10.2022 із скріншотами з телефону; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 07.12.2022; протоколом огляду інформації від 24.10.2022 із скріншотами з телефону; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 18.01.2023; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю за особою ОСОБА_5 від 05.10.2022; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю за особою ОСОБА_5 від 01.11.2022; протоколом про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж ОСОБА_7 від 02.11.2022; протоколом про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж ОСОБА_5 від 02.11.2022; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю за особою ОСОБА_5 від 21.11.2022; протоколом про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж ОСОБА_5 від 26.11.2022; протоколом про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж ОСОБА_11 від 26.11.2022; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю за особою ОСОБА_5 від 14.12.2022; протоколом за результати аудіоконтролю за особою ОСОБА_5 від 14.12.2022; протоколом про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж ОСОБА_5 від 19.12.2022; протоколом про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж ОСОБА_7 від 19.12.2022; протоколом про результати аудіоконтролю за особою ОСОБА_7 від 05.12.2022; протокол огляду та вручення грошових коштів від 02.02.2023; протоколом огляду місця події від 02.02.2023; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_5 від 02.02.2023; протоколом освідування особи ОСОБА_5 від 02.02.2023; іншими зібраними матеріалами під час досудового розслідування кримінального провадження у своїй сукупності.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 , при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
Крім того, слідчий суддя зауважує, що на теперішній час досудове розслідування не завершено та обставини здійснення підозрюваним інкримінованих йому кримінально-протиправних дій та доведеність його винуватості повинні перевірятися у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в подальшому під час досудового розслідування.
4.2. Обставини, які свідчать про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.
На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси відносно ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Держаній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 01.04.2023 року, включно, в межах строку досудового розслідування, з визначенням застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 400 (чотирьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 073 600 (один мільйон сімдесят три тисячі шістсот) гривень.
Так, вирішуючи питання продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, та з огляду на тяжкість покарання, яке передбачено зокрема за вчинення такого злочину, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, що свідчить продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя також враховує, що, незважаючи на те, що 31.03.2023 року було продовжено строк дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення ОСОБА_5 від від посади заступника командира батальйону по роботі з особовим складом військової частини НОМЕР_1 НГУ, у разі обрання відносно останнього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою зобов'яже останнього перебувати на військовій службі. Вищевикладене не виключає можливості того, що використовуючи набутий авторитет та зв'язки із службовими особами військової частини НОМЕР_1 НГУ, ОСОБА_5 може вчинити дії, спрямовані на знищення, приховання або спотворення важливих у кримінальному провадженні документів. А відтак, слідчий суддя дійшов до переконання, що ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати.
Крім того, на теперішній час підозра, пред'явлена ОСОБА_5 , в тому числі, ґрунтується на показаннях свідків. При цьому, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_5 до суду, з великою вірогідністю можливо припускати допит таких осіб безпосередньо в судовому засіданні судом, позаяк суд не може обґрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими на стадії досудового розслідування стороною обвинувачення (за винятком випадків, передбачених ст. ст. 225, 615 КПК України).
Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно продовження існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику, а саме у вигляді можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків в рамках кримінального провадження.
Що стосується посилань сторони обвинувачення на існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість відповідних доводів сторони обвинувачення, оскільки прокурором не було зазначено та документально підтверджено існування нових обставин, яким би не надавалася правова оцінка слідчим суддею при першочерговому вирішенні питання застосування та в подальшому продовження міри запобіжного заходу відносно підозрюваної особи.
Викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, та наявність правових підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
4.3. Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як вбачається з клопотання у межах кримінального провадження проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій спрямованих на отримання та перевірку здобутих доказів, водночас закінчити досудове розслідування до 03.05.2023 року, не видається можливим, у зв'язку з необхідністю проведення ряду слідчих та інших процесуальних дій, перелік, яких міститься в клопотанні.
Крім того, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27.04.2023 року строк досудового розслідування означенного кримінального провадження продовжено до пяти місяців, а саме до 03.07.2023 року.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу.
4.4. Неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
Таким чином, твердження захисника щодо можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо лише шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
4.5. Вирішення питання щодо розміру застави.
В частині визначеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.02.2023 року розміру застави, слідчий суддя зазначає, що вказаний розмір застави під час обрання запобіжного заходу визначався з урахуванням майнового стану підозрюваного, розміру ймовірно завданої шкоди кримінальним правопорушенням, яке інкримінується ОСОБА_5 та обґрунтованість підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя приходить до переконання, що обраний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, у випадку її внесення, а тому такий розмір застави зміні не підлягає.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 197, 199, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022160690000021 від 22.09.2022 року відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 24.06.2023 року, включно, з утриманням в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор".
Визначений розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 400 (чотирьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 073 600 (один мільйон сімдесят три тисячі шістсот) гривень - залишити без змін.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного строком до 24.06.2023 року процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, які визначені ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.02.2023 року, а саме:
1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. утримуватися від спілкування з іншими зі свідками у даному кримінальному провадженні;
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1