Номер провадження: 22-ц/813/5775/23
Справа № 521/12240/18
Головуючий у першій інстанції Плавич І.В.
Доповідач Погорєлова С. О.
про залишення апеляційної скарги без руху
28.04.2023 року м. Одеса
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду Погорєлова С.О., розглянувши питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та виселення, -
встановила:
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2022 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, 18.04.2023 року ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Одночасно звернувся із клопотанням, у якому просить відстрочити або розстрочити сплату судового збору.
На підтвердження матеріального стану ОСОБА_2 , до суду апеляційної інстанції не надано жодного належного та допустимого доказу.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Як встановлено в ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року по справі № 0940/2276/18, провадження № 11-336апп20, зробила висновок, що з аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19, провадження № 61-11548св20, зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
За приписами ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Тобто, основним у вирішенні питання про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору є встановлення майнового стану сторони, яка заявила відповідне клопотання. Дані обставини встановлюються судом на підставі доказів (наприклад, індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5), що видається органами Пенсійного фонду України, та/або відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків, що видається органами Державної податкової служби України, довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
У клопотанні про відстрочку або розстрочку сплати судового збору заявник посилається на свій скрутний матеріальний стан, однак доказів на підтвердження даного факту суду не надав.
Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно змісту статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У зв'язку з чим, апеляційний суд приходить до висновку, що апелянт не надав до суду належних та достатніх доказів про суми свого доходу, тому апеляційний суд позбавлений можливості вирішити питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, а тому не може задовольнити відповідне клопотання апелянта.
Слід зазначити, що відмова у зменшенні розміру судового збору або звільненні від його сплати не порушує положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий суд, оскільки не перешкоджає апелянту у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об'єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови відстрочення сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Згідно Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року із змінами, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні апеляційної скарги на рішення суду апелянту належить сплатити судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позову, а саме: 1057,20 гривень (704,80*150 % ).
Отже, судовий збір повинен бути перерахований за такими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК Од.обл./Малиновськ. Р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA428999980313161206080015757
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Одеський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)
Слід зазначити, що заявник не позбавлений можливості повторно звернутись до суду із клопотанням про розстрочення, відстрочення чи звільнення від сплати судового збору, надавши суду належні докази його незадовільного майнового стану та неспроможності сплатити судовий збір.
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 19 серпня 2020 року по справі №522/21763/17-ц (провадження № 61-4312св20), встановлений законом процесуальний строк може бути поновлений лише за відповідною заявою учасника справ, а не з ініціативи суду. Цим самим реалізується принцип диспозитивної цивільного судочинства.
Матеріалами справи встановлено, що рішення Малиновським районним судом м. Одеси було винесено 01 листопада 2022 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 подав 18 квітня 2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В апеляційний скарзі апелянт звертає увагу суду на те, що повний текст оскаржуваного рішення апелянтом було отримано 27 березня 2023 року.
Проте, зазначені апелянтом обставини, а саме те, що повний текст оскаржуваного рішення був отриманий 27 березня 2023 року може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, однак у поданій апеляційній скарзі апелянтом не ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
При цьому, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання про поновлення строку на апеляційне оскарження за власною ініціативою, без відповідного клопотання апелянта.
У зв'язку з чим, апелянту необхідно у строк десять днів з дня отримання цієї ухвали суду звернутися до Одеського апеляційного суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2022 року.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 356 ЦПК України, апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Встановлено, що апеляційну скаргу від імені ОСОБА_2 підписано ОСОБА_1 , на підтвердження повноважень якого в матеріалах справи міститься копія довіреності від 01 жовтня 2022 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 356 ЦПК України, апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Відповідно до розділу ХV Перехідних положень Конституції України представництво (ст. 131-2 Конституції України), виключно адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року, у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 15 ЦПК України у редакції 2017 року із змінами).
Сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ст. 58 ч. ч. 1, 3 ЦПК України у редакції 2017 року із змінами).
Матеріали справи не містять належних доказів того, що ОСОБА_1 , який підписав від імені ОСОБА_2 апеляційну скаргу, є адвокатом, також не зазначено це у доданій довіреності від 01.10.2022 року.
Відповідно до п. 2 ст. 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у ст. 61 цього Кодексу.
Дана справа не визначена судом, як малозначна, а тому згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, а саме апеляційна скарга залишається без руху, з наданням скаржнику строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 354, 357 ЦПК України, суд, -
ухвалила:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 про відстрочення або розстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2022 року - залишити без руху.
Надати апелянту, у відповідності до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити апелянту, що у разі невиконання ухвали у передбачений законом строк вимог закону, зокрема у разі не звернення до суду із обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено. .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду С.О. Погорєлова