Номер провадження: 22-ц/813/2558/23
Справа № 760/13141/16-ц
Головуючий у першій інстанції Васильків О. В.
Доповідач Сегеда С. М.
20.04.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Громіка Р.Д.,
Дришлюка А.І.,
за участю:
секретаря Хухрова С.В.,
представника апелянта ОСОБА_1 - адвоката Главацького Ю.А.,
представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Пришляк Т.О.,
розглянувшиу відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Главацького Юрія Анатолійовича на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 01.10.2021 року про видачу дублікату виконавчого листа, постановлену під головуванням судді Васильків О.В., у цивільній справі № 760/13141/16-ц за позвоом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив:
16.07.2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа №760/13141/16-ц на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 01.11.2018 року, яке набрало законної сили, у справі №760/13141/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у розмірі 16800,00 доларів США, що в еквіваленті на день ухвалення рішення складало 472 396,38 грн. та судового збору в розмірі 4168,88 грн.
Заява була обґрунтована тим, що 13.10.2020 року по пр-ту Миру, 2, у м. Києві після проїзду в громадському транспорті разом з іншими документами було втрачено оригінал виконавчого листа у справі №760/13141/16-ц.
Посилаючись на вказані обставини, заявник просив про задоволення заяви.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01.10.2021 року, з урахуванням ухвали Київського районного суду м. Одеси від 20.10.2021 року про виправлення описки, заяву ОСОБА_2 було задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 01.11.2018 року у цивільній справі №760/13141/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у розмірі 16 800,00 доларів США, що в еквіваленті на день ухвалення рішення складало 472 396,38 грн. та судового збору у розмірі 4168,88 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Главацький Ю.А. ставить питання про скасування ухвали Київського районного суду м. Одеси від 01.10.2021 року, ухвалення нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, представник ОСОБА_3 , у скарзі зазначає, що ОСОБА_1 належним чином не повідомлений про день та час слухання справи, у зв'язку з чим порушено його право на справедливий суд.
Що стосується заяви представникаОСОБА_2 - адвоката Пришляк Т.В. про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції.
На підставі викладеного, колегія суддів відхиляє заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Пришляк Т.В. про відкладення розгляду справи.
У зв'язку зі звільненням головуючого у справі судді ОСОБА_4 у відставку з посади судді, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 126/0/15-23 від 21 лютого 2023 року, з урахуванням службової записки у даній справі про заміну судді-доповідача, на підставі п. 3.9 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2018 року (із змінами та доповненнями), протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2023 року, головуючий у справі суддя Гірняк Л.А. замінена на суддю Сегеду С.М., суддів Комлевої О.С., Цюри Т.В. (а.с. 94).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.04.2023 року визначено новий склад суду: Громік Р.Д. і Дришлюка А.І.. головуючий той же - суддя Сегеда С.М. (т.2, а.с. 111-112).
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду від 01.11.2018 року набрало законної сили та строк на пред'явлення його до виконання не сплинув (т.2,а.с. 42-43).
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01.11.2018 року у цивільній справі № 760/13141/16-ц з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 було стягнуто заборгованість за договором позики у розмірі 16 800,00 доларів США, що в еквівалентні на день ухвалення рішення складало 472 396,38 грн., а також судовий збір у розмірі 4 168,88 грн. (т.1, а.с. 197-201).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.07.2019 року апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 визнана неподаною та повернута скаржнику (т.1,а.с. 228-229).
04.02.2019 року представником позивача отримані копія рішення суду від 01.11.2018 року та виконавчі листи (т.1, а.с. 206).
16.07.2021 року ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси про видачу дублікату виконавчого листа, посилаючись на те, що 13.10.2020 року у м. Києві, по пр-ту Миру, 2, після проїзду в громадському транспорті, ним було втрачено оригінал виконавчого листа (т.2, а.с. 24).
На підтвердження своїх доводів ОСОБА_2 надав суду талон - повідомлення № 70008 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) Дніпровського УП про кримінальне правопорушення у зв'язку з втратою особистих документів (т.2, а.с. 28).
Пунктом 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
За правилами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 01.11.2018 року набрало чинності 05.07.2019 року.
Таким чином, враховуючи, що позивач втратив з поважних причин оригінал виконавчого листа та звернувся до суду в межах строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність задоволення заяви.
Посилання заявника в його апеляційній скарзі на те, що він не був належним чином повідомлений про день та час слухання справи, не приймаються до уваги, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Справа розглянута судом 01.10.2021 року.
В матеріалах справи міститься поштове відправлення на ім'я відповідача ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем його проживання, що підтверджується довідкою відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 82-зворот).
Однак, поштова кореспонденція, яка відправлена на вказану адресу, повернулася до суду з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою (т.2, а.с. 39), що у відповідності до ч.1 ст. 131 ЦПК України вважається належним сповіщеннями відповідача ОСОБА_1 .
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти заяви та доводів апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Главацького Юрія Анатолійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 01.10.2021 року про видачу дублікату виконавчого листа залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27.04.2023 року.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
Р.Д. Громік
А.І. Дришлюк