ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.04.2023Справа № 910/969/22 (757/961/22-ц)
За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Україна"(01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 9/2, оф. 62, ідентифікаційний номер 39173811)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Корал Тревел Маркет"
про розірвання договору та стягнення 517 733,45грн
в межах справи №910/969/22
За заявою Фізичної особи-підприємця Роскіна Олега Романовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Україна" (01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 9/2, оф. 62, ідентифікаційний номер 39173811)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
Представники сторін: не викликались.
У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/969/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Україна".
11.01.2022 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 про розірвання договору на туристичне обслуговування та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Україна" заборгованості у розмірі 517 733,45грн .
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.01.2022 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження у вищевказаній цивільній справі та призначено підготовче засідання у справі на 28.03.2022 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.03.2022 року відкладено підготовче засідання на 30.08.2022 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва 30.08.2022 року відкладено розгляд справи на 24.11.2022 року
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.11.2022 цивільну справу № 757/961/22-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел України", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал Тревел Маркет", про розірвання договору на туристичне обслуговування - передати на розгляд до Господарського суду м. Києва для розгляду судом, в провадженні якого перебуває справа № 910/969/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Україна".
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.02.2023 матеріали справи № 910/969/22 (757/961/22-ц) передано на розгляд судді Мандичеву Д.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 16.02.2023 направлена, зокрема, позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місця проживання позивача, зазначену в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .
Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв'язку без вручення позивачу.
Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місця проживання позивача згідно з указаними ним відомостями в позовній заяві.
Разом із цим судом прийнято до уваги, що 06.03.2023 позивач звертався до суду з клопотанням щодо розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, що свідчить про обізнаність позивача із даним судовим провадженням.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 16.02.2023 вручена відповідачу в особі ліквідатора Перепелиці В.В. 28.02.2023, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105493912972 з відміткою про вручення відповідної ухвали суду.
Також, ухвала про відкриття провадження у справі від 16.02.2023 вручена третій особі 27.02.2023, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105493912980 з відміткою про вручення відповідної ухвали суду.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
28.02.2020 між ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ "Музенідіс Тревел Україна", який діє від імені та в інтересах Туристичних компаній MOUZENIDIS TRAVEL S.A, MOUZENIDIS TRAVEL СYPRUS LTD, MOUZENIDIS TRAVEL TBILISI LTG, MOUZENIDIS HUNGARY TRAVEL AGENCY Kft, (туроператор), від імені та за дорученням якого на підставі агентського договору на реалізацію туристичного продукту від 13.04.2018 № АДТА/18-KIV.00508, діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Корал Тревел Маркет", укладено договір на туристичне обслуговування № CFU30070АІ.
Згідно з пунктом 2.5 договору не пізніше дня, наступного за днем укладення договору, замовник зобов'язаний сплатити не менш, ніж 100 % від загальної вартості турпродукту, яка складає 193 665,00 грн., якщо інше не зазначено в рахунку на оплату, та не пізніше ніж за 21 календарний день до початку подорожі повністю оплатити загальну вартість турпродукту, якщо сторони не уклали окремий додаток до договору про інше, або інше не зазначено в рахунку на оплату.
Відповідно до п. 5.1 договору туроператор зобов'язаний забронювати та надати замовнику турпродукт (пакет туристичних та пов'язаних послуг), замовлених замовником в повному обсязі, кількості, якості та у визначені цим Договором терміни, про які сторони попередньо домовилися, за умови сплати повної вартості турпродукту замовником у строки, встановлені даним Договором та додатками до нього, видати замовнику документи, якщо вони не були отримані від турагента, необхідні для отримання туристичних послуг та підтвердження статуту замовника та осіб, які з ним подорожують.
Згідно з п. 5.3 договору туроператор зобов'язаний у випадку виникнення обставин, що роблять неможливими надання замовнику послуг з вини Туроператору (за винятком випадків форс-мажорних обставин та відмов консульських установ у видачі віз замовнику та/або особам, які з ним подорожують) у разі невжиття заходів для заміни замовлених послуг на альтернативні, повернути кошти, оплачені замовником, за винятком фактично понесених туроператором, турагентом витрат.
Відповідно до додатку № 1 до договору позивачу підтверджено заявку № CFU30070АІ туру до Греції, початок туру: 30.07.2020, закінчення туру: 09.08.2020; загальна вартість турпродукту: 193 665,00 грн., туристи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Також, 28.02.2020 між ОСОБА_1 , як довірителем, та ОСОБА_5 , як повіреним, укладено договір доручення, за умовами якого повірений зобов'язується внести на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал Тревел Маркет" від імені та за рахунок довірителя грошові кошти за послуги згідно рахунку № 000409 від 28.02.2020.
Відповідно до пункту 4.1 договору доручення з метою виконання зобов'язань за цим договором довіритель надав, а повірений прийняв 58 000 грн. На зазначені кошти право власності до повіреного не переходить.
До вказаного договору доручення 28.02.2020 підписано акт прийому-передачі грошових коштів, за яким для виконання доручення довіритель передав, а повірений прийняв грошові кошти в сумі 58 000 грн.
Крім того, згідно з платіжним дорученням від 26.05.2020 № 31274998-2 позивач сплатив на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал Тревел Маркет" грошові кошти в сумі 42 700,00 грн. «за послуги по організації туру, рахунок-фактура 000409 від 28.02.2020, Ананченко Леся».
Надалі, 07.07.2020 між ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ "Музенідіс Тревел Україна", який діє від імені та в інтересах Туристичних компаній MOUZENIDIS TRAVEL A.Е. (туроператор), від імені та за дорученням якого на підставі агентського договору на реалізацію туристичного продукту від 13.04.2018 № АДТА/18-KIV.00508, діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Корал Тревел Маркет", укладено додаткову угоду № 1 до договору на туристичне обслуговування № CFU30070АІ.
За умовами пункту 1 додаткової угоди від 07.07.2020 № 1 сторони домовилися визнати таким, що втратив чинність додаток № 1 від 28.02.2020, у зв'язку з односторонньою відмовою замовника від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі.
У пункті 3 додаткової угоди від 07.07.2020 № 1 сторони дійшли згоди укласти додаток № 1 до договору в новій редакції, яким за попереднім узгодженням з туроператором погодити нові параметри туристичного продукту, зокрема, змінити дати початку подорожі, але в будь-якому разі не пізніше 31.12.2021.
09.07.2021 позивач звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал Тревел Маркет" з заявами, в яких просила надати альтернативний варіант відміненого з вини туроператора туру або повернути сплачені грошові кошти в сумі 100 700,00 грн.
У листі-відповіді від 22.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Корал Тревел Маркет" зазначило, що 29.06.2021 туроператор на сайті https://www.mouzenidis.com/uk-ua/news/2021-06-29/greece_july вказав про тимчасове, в період до 31.07.2021, припинення прийому і обслуговування нових клієнтів на території Греції, якщо про інше не повідомлено окремо по бронюванню. Разом із цим, на заяву від 09.07.2021 про повернення сплачених позивачем грошових коштів відповідь від ТОВ "Музенідіс Тревел Україна" не надходила.
До вказаного листа-відповіді Товариством з обмеженою відповідальністю "Корал Тревел Маркет" додано копію заяви про повернення грошових коштів від 09.07.2021 та платіжних доручень від 02.03.2020 № 15405 на суму 58 000,00 грн., від 26.05.2020 № 31274998-2 на суму 42 700,00 грн. щодо перерахування на користь ТОВ "Музенідіс Тревел Україна" грошових коштів за рахунком № CFU30070АІ.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У частині першій статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Згідно із ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.
У відповідності до ст. 305 Господарського кодексу України відносини, що виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання. У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними у цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення.
Відповідно до ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про туризм" туристичні оператори юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.
Відповідно до частин першої-третьої статті 20 Закону України "Про туризм" за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.
За правилом ч. 11 ст. 20 Закону України «Про туризм» туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування.
Як передбачено ч. 12 ст. 20 Закону України "Про туризм" туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов'язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь.
У статті 25 Закону України "Про туризм" встановлено, що туристи мають право на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.
Статтею 33 Закону України "Про туризм" передбачено, що суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до частин першої, другої статті 32 Закону України "Про туризм" за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.
Тобто, згідно із наведеною нормою закону саме туроператор несе відповідальність перед туристом за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 569/16256/19 (провадження № 61-9034св20), від 30 серпня 2021 року у справі № 559/1604/18 (провадження № 61-782св20).
Як встановлено судом, відповідач, діючи в особі туроператора, порушив умови договору на туристичне обслуговування від 28.02.2020 № CFU30070АІ (із додатковою угодою від 07.07.2020 № 1), не надав передбачені договором туристичні послуги та не повернув позивачу повну суму сплачених за послуги грошових коштів, у зв'язку з чим суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача сплачених позивачем коштів у розмірі 100 700,00 грн.
Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, коли це відбулося з вини туриста (частина восьма статті 20 Закону України "Про туризм").
Відповідно до ч. 9 ст. 20 Закону України "Про туризм" туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста.
Згідно з ч. 10 ст. 20 Закону України "Про туризм" турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов'язаних із відмовою.
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків.
Частиною 1 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Беручи до уваги, що не надання відповідачем передбачених послуг за договором на туристичне обслуговування від 28.02.2020 № CFU30070АІ позбавило позивача на отримання відповідної послуги - туристичного туру, задля якого такий договір укладався, суд дійшов висновку задовольнити позовну вимогу про розірвання укладеного між сторонами договору.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 413 877,00 грн. за 137 днів прострочення з 24.07.2021 по 07.12.2021, нараховану на підставі частини 5 статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів".
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України «Про туризм» туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 32 Закону України «Про туризм» за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.
Відповідно до ч. 5 ст. 10 ЗУ "Про захист прав споживачів" у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
Верховний Суд у постанові від 30.08.2021 у справі №559/1604/18 дійшов висновку, що до правовідносин про надання туристичних послуг слід застосовувати розмір пені, передбачений в частині п'ятій статті 10 Закону України Про захист прав споживачів.
У пункті 2.9 договору від 28.02.2020 № CFU30070АІ сторони погодили, що повернення коштів, внесених замовником як оплати турпродукту за договором, здійснюється турагентом в узгоджені сторонами строки, але не пізніше 10 робочих днів з дати отримання турагентом заяви замовника на повернення коштів.
За арифметичним перерахунком нарахована пеня за період з 24.07.2021 по 07.12.2021 на встановлену суму заборгованості складає 413 877,00 грн., у зв'язку з чим відповідна позовна вимога підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши арифметичний перерахунок заявлених позивачем до стягнення за період з липня 2021 року по жовтень 2021 року інфляційних втрат у розмірі 2 022,54 грн. та за період з 24.07.2021 по 07.12.2021 трьох процентів річних у сумі 1 133,91 грн., суд дійшов висновку про задоволення відповідних позовних вимог у повному обсязі.
Одночасно судом прийнято до уваги, що позивач у позовній заяві просила здійснити нарахування трьох процентів річних до моменту виконання рішення.
Відповідно до частини 10 статті 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Разом із цим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Україна" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно з частиною 2 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.
Відповідно до частини 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Судом установлено, що заборгованість боржника (відповідача) перед позивачем за договором на туристичне обслуговування від 28.02.2020 № CFU30070АІ у сумі 100 700,00 грн. виникла до відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Україна", тобто така заборгованість має характер конкурсної.
Утім, на заборгованість, яка має характер конкурсної, не можуть бути нараховані інфляційні та три відсотки річних згідно частини другої статті 625 ЦК України у період, коли боржник перебував у процедурах банкрутства, оскільки на такі нарахування поширюється мораторій, який зупиняє виконання боржником зобов'язань, що виникли до дня порушення у справі про банкрутство, тобто зупиняє прострочення зобов'язання зі сплати такого боргу, а за приписами частини другої статті 625 ЦК України відповідні нарахування можуть мати місце лише в разі прострочення виконання цього зобов'язання.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 916/4932/15, від 16.06.2021 у справі № 910/17380/19.
За вказаних обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в нарахуванні трьох процентів річних до моменту виконання рішення, з огляду на поширення мораторію на задоволення вимог усіх кредиторів та зупинення прострочення боржника (відповідача) з виплати такого боргу протягом всього періоду дії мораторію.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
При цьому, відповідно до частини 2 статті 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Щодо заявлених позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2 800,00 грн., то суд наразі відповідний розподіл даних судових витрат за відсутності передбачених частиною 2 статті 126, частиною 8 статті 129 ГПК України доказів не здійснює.
У той же час, за положеннями частини 8 статті 129 ГПК України, такі докази подаються протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження).
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Розірвати Договір на туристичне обслуговування від 28.02.2020 № CFU30070АІ, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Україна".
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Україна" (01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 9/2, оф. 62, ідентифікаційний номер 39173811) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 100 700 (сто тисяч сімсот) грн. 00 коп. заборгованості, 413 877 (чотириста тринадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 00 коп. пені, 2 022 (дві тисячі двадцять дві) грн. 54 коп. інфляційних втрат, 1 133 (одну тисячу сто тридцять три) грн. 91 коп. трьох процентів річних.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Україна" (01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 9/2, оф. 62, ідентифікаційний номер 39173811) у дохід Державного бюджету України 6 169 (шість тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 73 коп. судового збору.
5. В іншій частині позову відмовити.
6. Видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28.04.2023.
Суддя Д.В. Мандичев