іменем України
Справа № 210/840/23
Провадження № 1-кс/210/1008/23
"01" травня 2023 р.
Слідчий суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене з керівником Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №12023041710000183 від 10.02.2023 відносно:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривому Розі, громадянина України, має середню освіту, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, який мешкає: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 186 КК України
сторони та учасники кримінального провадження, які беруть участь у розгляді клопотання: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_6 , слідчий ОСОБА_3 , підозрюваний ОСОБА_5 , захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7
Слідчому судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання, в якому слідчий, за погодженням із прокурором, просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного 06 березня 2023 року відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 186 КК України.
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав клопотання, з мотивів викладених у ньому, просив його задовольнити, враховуючи що кримінальні правопорушення, які інкримінуються підозрюваному належать до категорії особливо тяжких. Наразі відкрито матеріали кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, строк досудового розслідування не відраховується, однак строк дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу спливає 04 травня 2023 року, та враховуючи обсяг матеріалів, які надані стороні захисту та підозрюваному для ознайомлення, до закінчення строку дії ухвали не можливо виконати процесуальні дії, визначені ст. 290, 291 КПк України.
Слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання, просив суд змінити запобіжний захід на більш м"який, зокрема у вигляді домашнього арешту. Крім того, захисник покликався на те, що з моменту відкриття матеріалів досудового розслідування, досудове розслідування завершене, отже й відсутні підстави у слідчого судді продовжувати строк дії запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку захисника.
Виклад обставин та правова кваліфікація
СВ відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023041710000183 від 10.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 186 КК України.
В даному кримінальному провадженні 06.03.2023року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень з правовою кваліфікацією, передбаченою:
-ч. 4 ст. 187 КК України за ознаками нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого в умовах воєнного стану, поєднаного з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
-ч. 2 ст. 121 КК України за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого;
-ч. 4 ст. 186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, в умовах воєнного стану, повідомлено про підозру.
Підставою пред"явлення підозри ОСОБА_5 за вказаними вище кваліфікаціями злочинів слугувало те, що орган досудового розслідування встановив його причетність до вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень за наступних фактичних обставин:
"У період 07 лютого 2023 року, у вечірній час, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в невстановленому слідством місці побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і у нього раптово виник умисел на незаконне заволодіння майном ОСОБА_8 шляхом вчинення розбійного нападу на нього, поєднаного з спричиненням тяжких тілесних ушкоджень.
З цією метою, приблизно о 19:30 години, 07 лютого 2023 року, ОСОБА_5 , переслідуючи ОСОБА_8 , прослідував за ним на територію ринку «Центральний», розташованого по вул. Соборності, 29К в Металургійному районі м. Кривого Рогу, нелюдної на той час ділянки місцевості біля гаражів навпроти кафе «Іва». Там, приблизно о 19:35 годині, 07 лютого 2023 року, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, напав на ОСОБА_8 , збив його з ніг та, застосовуючи до нього насильство небезпечне для життя та здоров'я, умисно зі значною силою завдав лежачому ОСОБА_8 не менше п'яти ударів взутими ногами в ділянки голови, тулубу та верхніх кінцівок, не переслідуючи при цьому за мету спричинити потерпілому смерть, від яких останній втратив свідомість.
Одразу ж після цього, ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, скориставшись несвідомим станом потерпілого ОСОБА_8 , стягнув з останнього належну йому чоловічу сумку-бананку зі шкірозамінника чорного кольору, вартістю 450 гривень, в якій знаходилися належний ОСОБА_9 мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 8, 4/64» імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , вартістю 3000 гривень, паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_8 , виданий Дзержинським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області від 12.06.2000, військовий квиток на ім'я ОСОБА_8 серії НОМЕР_4 , виданий ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.04.1993, та банківські картки банків «Укрсіббанк» та «Монобанк».
Досягнувши своєї корисної мети, ОСОБА_5 з місця злочину зник, заволодівши майном ОСОБА_8 на загальну суму 3450 гривень, яким розпорядився на власний розсуд.
В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: два синці обох навколо очних ділянок; два синці на верхній та нижній губах праворуч; шість саден на задній поверхні лівого ліктьового суглобу з переходом на верхню третину передпліччя; синець на тильній поверхні лівої кисті в проекції третьої та четвертої п'ясних кісток; крововиливи в м'які покривні тканини голови в лобній області праворуч та ліворуч; крововиливи під твердою мозковою оболонкою обох півкуль головного мозку переважно на базальній поверхні; крововиливи під м'якими мозковими оболонками обох півкуль мозку та мозочка на базальній та конвекситальній поверхнях; крововиливи у шлуночки головного мозку; крововиливи у м'які тканини грудної клітки ліворуч 1-5 ребра від білягрудинної до середньо-ключичної лінії; повний косо-поперечний перелом 2 ребра ліворуч по середньо-ключичній лінії; повний поперечний перелом тіла грудини на рівні 3,4 міжребер'їв.
Виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження відносяться до комплексу сполученої травми та оцінюються у сукупності, за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з його смертю. Смерть ОСОБА_8 настала від сполученої травми голови, тулубу та кінцівок, яка супроводжувалася переломами кісток грудної клітки та ускладнилася набряком головного мозку, в період часу приблизно з 22:15 годині 07 лютого 2023 року по 10:00 години 08.02.2023 року, за місцем проживання потерпілого - в квартирі АДРЕСА_2 .
Крім того, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Президентом України підписано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні, на підставі чого з 05:30 години 24 лютого 2022 року у Україні запроваджено воєнний стан, у період якого 01 березня 2023 року, у ранковий час, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в невстановленому слідством місці побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і у нього раптово виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, що належить потерпілому ОСОБА_10 та почав його переслідувати, підбираючи момент та місце для вдалого викрадення майна останнього.
Так, 01 березня 2023 року, приблизно о 11:10 годин, повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, наздогнав на сходовому майданчику між 1 та 2 поверхами 2-го під'їзду будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_10 , штовхнув останнього у спину, та, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, наніс потерпілому три удари руками стиснутими в кулак в ділянку голови, завдавши ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді трьох саден обличчя, синця обличчя, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень,як такі, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів.
Продовжуючи реалізувати свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_5 стягнув з потерпілого ОСОБА_10 належну йому чоловічу сумку зі шкірозамінника чорного кольору, вартість якої не встановлено, в якій знаходилися належний ОСОБА_10 мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi S2» в корпусі чорного кольору, імеі1: НОМЕР_5 , імеі2: НОМЕР_6 , вартістю 2600 гривень, банківська картка банку «Конкорд», та інші речі, які для потерпілого майнової цінності не становлять, та відкрито ними заволодів.
Досягнувши своєї корисної мети, ОСОБА_5 з місця злочину зник, розпорядившись майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 2600 гривень."
Ухвалою слідчої судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 від 06.03.2023року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 06 березня 2023 року з 16 год.30 хвилин до 04 травня 2023 року до 16год.30 хвилин включно без можливості внесення застави.
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 від 01.05.2023 року встановлено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12023041710000183 від 10.02.2023 захиснику підозрюваного ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_7 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4585 від 29.11.2019) та підозрюваному ОСОБА_5 впродовж місяця з дня отримання ухвали за наступним графіком: 02.05.2023 року, 03.05.2023 року, 04.05.2023 року, 09.05.2023 року, 10.05.2023 року, 11.05.2023 року, 16.05.2023 року, 17.05.2023 року, 18.05.2023 року, 23.05.2023 року, 24.05.2023 року, 25.05.2023 року, після спливу якого сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12023041710000183 від 10.02.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 186 КК України.
Обґрунтування клопотання.
По даному кримінальному провадженню виконано ряд слідчих (розшукових) дій, спрямованих на отримання та перевірку отриманих доказів у ньому. Під час досудового розслідування зібрано наступні докази, які в свої сукупності обґрунтовують підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 186 КК України. Під час досудового розслідування зібрані під час розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акту.
У кримінальному провадженні оголошено про завершення досудового розслідування та відкрито матеріали для ознайомлення потерпілою та стороною захисту відповідно до ст. ст. 283, 290 КПК України. Проте, підозрюваний та сторона захисту заявили, що їм необхідний тривалий строк для ознайомлення, у зв'язку з чим слідчим подано клопотання до суду про встановлення місячного строку (відповідно до графіку) для ознайомлення з матеріалами стороною захисту. У зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою.
Підставою продовження дії запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність встановлених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Мотиви слідчого судді при вирішенні клопотання
У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (частина 4 статті 199 КПК). Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що:
(1) обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою,
(2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою (частини 3, 5 статті 199 КПК).
Розглядаючи клопотання сторони обвинувачення щодо продовження застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя перевіряє чи продовжують існувати ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, їх обґрунтованість та чи є інші більш м'які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя враховує наступне.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст.121, ч.4 ст.186 КК України. Разом із цим, санкція частини 4 статті 187 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 8 до 15 років з конфіскацією майна. Санкція частини 2 статті 121 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років. Крім того, санкція частини 4 статті 186 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років.
На момент розгляду клопотання про продовження дії застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стороною захисту не спростовано відсутність огбгрунтованої підозри, а стороною обвинувачення надано додаткові докази, які обгрунтовують причетність ОСОБА_5 до інкримінованих йому особливо тяжких злочинів з додатковою правовою кваліфікацією - в умовах воєнного стану.
Щодо обґрунтованості підозри на момент вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зазначає:
Обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в пункті 84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», пункт 4 статті 5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).
На даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, а так само і правильність правової кваліфікації. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для продовження дії застосованого щодо неї запобіжного заходу.
Слідчим суддею встановлено, що після обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 органом досудового розслідування проведено ряд слідчих дій, які не спростовують причетність підозрюваного до інкримінованого злочину, а навпаки свідчать про те, що останній обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 4 ст. 187 КК України, за ознаками нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого в умовах воєнного стану, поєднаного з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; ч. 2 ст. 121 КК України, за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчиненого групою осіб, що спричинило смерть потерпілого; ч. 4 ст. 186 КК України, за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений в умовах воєнного стану.
Щодо заявлених ризиків кримінального провадження слідчий суддя виходить з наступного
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Сторона обвинувачення у клопотанні посилалась на наявність існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя погоджується з доводами, наведеними у клопотанні про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик втечі оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності. Вказаний ризик суд оцінює з огляду на обставини кримінального провадження та обставини, що стосуються безпосередньо підозрюваного .
ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, максимальна межа покарання, яке може бути застосована до ОСОБА_5 за санкцією частини 4 статті 187 КК України - до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. .
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Даний ризик також підтверджується тим, що підозрюваний не має міцних соціальних зв"язків, раніше неодноразово судимий, відбував покарання у виді позбавлення волі, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким, тому враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, його ставлення до вчиненого, свідчить про можливе виникнення у підозрюваного бажання переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тобто наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Також достатньо обґрунтованим є ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності. Зазначений ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , приймаючи участь у слідчих діях та ознайомившись з матеріалами провадження, фактично володіє інформацією щодо зібраних доказів, здобутих в ході досудового розслідування, перебуваючи на свободі, усвідомлюючи тяжкість покарання, матиме змогу незаконно впливати на потерпілих, здійснювати тиск на свідків, які викривають його як особу, що вчинила злочин.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_5 , слідчий суддя зазначає, що підозрюваному інкримінується вчинення тяжких та особливо тяжкого злочину в умовах воєнного часу, ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, стосовно нього на розгляді в суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженню №12017040710002722 від 01.12.2017 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, він ніде не працює, що свідчить про можливе вчинення ним повторних корисливих злочинів.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховує, що вони свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, за яким пред'явлено підозру; інкриміноване діяння КК України відноситься до особливого тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі від 8 до 15 років з конфіскацією майна; належним чином дані, що стан його здоров'я несумісний з триманням під вартою відсутні; даних про те, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки на території України, які б могли в повній мірі нівелювати встановлені ризики, не надані.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий у клопотанні, та які погодив прокурор, а саме у визначені пунктах 1, 3 та 5 частини 1 цієї статті, продовжують існувати. Отже, на даному етапі кримінального провадження продовження строку дії запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою:
Слідчим суддею встановлено, що під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023041710000183 від 10.02.2023 виникла необхідність у продовженні строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на один місяць у зв'язку з тим, що підозрюваний заявив, що йому необхідний тривалий строк для ознайомлення, у зв'язку з чим слідчим подано до суду клопотання про встановлення місячного строку (відповідно до графіку) для ознайомлення з матеріалами стороною захисту.
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області встановлено граничний строк ознайомлення з матеріалами кримінального провапдження - 25 травня 2023 року.
В той же час, після ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, сторона обвинувачення має скласти обвинувальний акт та скерувати його до суду, що об"єктивно є неможливим у строк до 04 травня 2023 року.
Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ч. 1 ст. 28 КПК України).
Конституційний Суд України в рішенні у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого від 30.01.2003 вказав, що поняття «розумний строк досудового слідства» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Обов'язковість урахування цілого ряду конкретних обставин справи при визначенні розумності строку зумовила також необхідність вироблення Європейським судом переліку взаємопов'язаних критеріїв. Згідно з практикою Європейського суду розумність тривалості провадження повинна визначатись з урахуванням відповідних обставин справи та з огляду на такі критерії, як, зокрема, складність справи, поведінка заявника, а також органів влади, пов'язаних зі справою (рішення у справах «Пелісьє і Сассі проти Франції» та «Філіс проти Греції»).
Крім того, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано й у підпункті «а» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною. З даного приводу Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 25.07.2000 у справі «Маттоціа проти Італії» зазначив, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.». При цьому, Європейський суд з прав людини також вказав «…межі гарантій, передбачених підпунктом «а» пункту 3 статті 6 Конвенції, мають оцінюватись, зокрема, у світлі більш загального права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції. У кримінальних справах надання повної та докладної інформації щодо висунутих особі обвинувачень, які в подальшому можуть бути сприйняті судом як юридична кваліфікація діяння, є неодмінною передумовою забезпечення справедливості провадження.» (рішення: від 9 березня 2011 року у справі «Жупнік проти України», від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції»).
Слідчому судді достатньо відомостей про обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчий суддя приймає до увагу специфіку кримінального правопорушення, методика розслідування якого вимагає послідовності і проведення значної кількості процесуальних дій. Доводи органу досудового розслідування та прокурора щодо існування низки обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали мають під собою об'єктивні підстави. Зокрема, у підозрюваного та захисника є потреба в ознайомленні з матеріалами кримінального провадження.
Наданими слідчому судді матеріалами об'єктивно підтверджено посилання сторони обвинувачення на неможливість на даний час скласти та скерувати обвинувальний акт до суду, оскільки досудове розслідування завершено, однак сторона захисту та підозрюваний мають право на ознайомлення з матеріалами, що відкриті для реалізції права на захист, що неможливо здійснити до 04 травня 2023 року - кінцевого строку дії запобіжного заходу.
Слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про неможливівсть продовження строку тримання під вартою, оскільки завершилось досудове розслідування, а прокурором не винесено постанови про продовження строку досудового розслідування, виходячи з наступного.
Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Таким чином, захисник помилково отожнює терміни "завершення досудового розслідування", з яким КПК пов"язує надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ст. 290 КПК) і "закінчення досудового розслідування", яке пов"язано саме з скеруванням обвинувального акту до суду, а не відкриття матеріалів досудового розслідування.
В даному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру 06 березня 2023 року, отже кінцевий строк досудового розслідування спливає 05 травня 2023 року.
27 квітня 2023 року винесено повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів для ознайомлення в порядку частини 1 статті 290 КПК України.
Згідно з частиною 5 статті 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Залишок строку досудового розслідування, за вирахуванням 27 квітня 2023 року, на момент відкриття матеріалів, становить 8 (вісім) днів
Слідчий суддя також враховує, що строк досудового розслідування на даному етапі не може бути продовжено за постановою прокурора, оскільки всі слідчі дії проведені, ухвалено процесуальне рішення про завершення досудового розслідування.
Оскільки строк досудового розслідування не сплинув, провести підготовче судове засідання до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу не є можливим, саме на слідчого суддю в силу частини 6 статті 199 КПК України покладено функцію контролю за дією запобіжного заходу.
Щодо альтернативного запобіжного заходу та зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт
Оцінюючи можливість застосування щодо підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів (такими є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава, домашній арешт), які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий суддя бере до уваги наведені вище характеристики кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , та вагомість встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що на даному етапі кримінального провадження саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного і зможе запобігти цим ризикам.
Захисник підозрюваного не навів переконливих доводів стосовно того, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 і сприятиме запобіганню ризикам переховування від суду та вчинення інших правопорушень.
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного ОСОБА_5 у зв'язку із відсутності письмових зобов'язань осіб, які заслуговують на довіру суду.
Особисте зобов'язання не може бути застосоване у зв'язку із тим, що перебування підозрюваного на волі не сприятиме виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із такого. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 183 КК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів із застосуванням насильства, що призвело до смерті потерпілого, слідчий суддя не вбачає підстав для обрання застави.
Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиком кримінального провадження та потребами досудового розслідування дає слідчому судді можливість продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно з частиною 3 статті 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Наразі строк досудового розслідування не спливає, хоча його залишок становить 8 (вісім) днів, досудове розслідування завершено, відкрито матеріали, однак підготовче судове засідання не може бути проведено до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, а саме до 04.05.2023р.
Відповідно до частини 6 статті 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 на строк, що не перевищує два мівсяці.
Щодо дотримання строків звернення до суду з даним клопотанням
Частиною 1 статті 199 КПК України визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з вимогами статті 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчим суддею встановлено, що клопотання подано з дотримання вимог, визначених у статті 199 КПК України
Підстав для відмови в задоволенні клопотання, з урахуванням частин 3 та 5 статті 199 КПК України слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене з керівником Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №12023041710000183 від 10.02.2023 відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань №3", застосованого 06 березня 2023 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на один місяць, тобто до 01 червня 2023 включно.
Початок строку дії запобіжного заходу відраховувати з моменту затримання в порядку статті 208 КПК України - з 06 березня 2023 року.
На підставі пункту 1 частини 4 статті 183 КПК України розмір застави не визначати.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 01 травня 2023 року та проголошено 01 травня 2023 року о 16 од.15 хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (адреса: м. Кривий Ріг, пр-т Миру, 24)
Слідчий суддя: ОСОБА_1