Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26
01.05.2023 2/394/152/23
394/332/23
про залишення заяви без руху
Суддя Новоархангельського районного суду Кіровоградської області Краснопольська Л.П., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів,-
Позивач звернувся до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області із позовом до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що зазначена заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно вимогст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу,в межах заявлених нею вимогі на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 175 ЦПК України визначено вимоги, яким має відповідати позовна заява. у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про зменшення платежів ціна позову визначається сумою, на яку зменшуються платежі, але не більше ніж за один рік.
Позовні вимоги мають майновий характер, проте позивачем заявлені вимоги про зменшення періодичних платежів (аліментів), однак не визначено ціну позову, не розраховано суму, на яку зменшуються аліменти за період не більше одного року.
Крім того, відповідно до п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Заявляючи вимоги про зменшення розміру аліментів, позивачем не зазначено та не надано доказів, що підтверджують обставини для зменшення розміру аліментів, зокрема погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв'язку з народженням дитини від іншого шлюбу, не надає доказів на підтвердження цих фактів (відомостей Державної фіскальної служби України із Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів, свідоцтво про шлюб, довідку МСЕК на підтвердження втрати працездатності тощо). Окрім того, позивачем на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги до відповідача, до позову не додано доказів наявності судового наказу чи рішення суду, згідно якого з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 .
Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» при здійсненні правосуддя у цивільних справах суд першої інстанції, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений та упродовж розумного, але не більш встановленого законом строку розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п. 15, 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та ст. 180 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина. При вирішенні спору про стягнення аліментів на неповнолітню дитину судам необхідно враховувати, що укладення нею шлюбу не припиняє передбаченого законом обов'язку утримувати її до досягнення повноліття. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи. Батьки мають право з дозволу органу опіки та піклування укласти між собою договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо), який підлягає нотаріальному посвідченню й державній реєстрації (ст. 190 СК). Укладення такого договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо від дитини, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на неї, викликаних особливими обставинами (ст. 185 СК).
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Натомість до позовного матеріалу позивач долучив тільки докази зміни сімейного стану: документи на підтвердження факту укладення нового шлюбу, народження дитини у новоствореній сім'ї, довідки з місця спільного проживання справи. Докази ж зміни матеріального стану позивачем не надано. Згідно висновку Верховного Суду у справі № 565/468/16-ц зміна сімейного стану позивача, а саме народження дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Відповідно до ч. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року, суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Тобто, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Вказані в ухвалі недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до розгляду.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин та враховуючи приписи ст. 12 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху для виправлення недоліків, а саме подання уточненої позовної заяви із наведеним обґрунтованим розрахунком сум, що стягуються чи оспорюються, тобто розрахунком суми, на яку зменшуються аліменти, але не більше, ніж за один рік, зазначення ціни позову та додатково надати суду документальні докази, що підтверджують обставини його матеріального стану, з їх копією відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення згідно зі ст. 263 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185, 316-318 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів - залишити без руху.
Запропонувати позивачці виправити вказані недоліки, надавши 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити, що в разі невиконання зазначених вимог у вказаний строк заява буде вважатися неподаною, і буде повернута.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: