Справа № 136/1464/19
Провадження №11-кп/801/463/2023
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
26 квітня 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем: ОСОБА_5 ,
за участі: прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 29 березня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_9 та продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 ,
До Вінницького районного суду Вінницької області надійшло на розгляд кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_10 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст. 115 КК України.
Ухвалою цього суду від 29 березня 2023 року задоволено клопотання прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_9 та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 строком до 2 місяців - до 28 травня 2023 року включно.
Мотивуючи прийняте рішення, суд врахував тяжкість злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_7 , та тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, його особу та те, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу, продовжують існувати.
Вважаючи ухвалу суду першої інстанції незаконною, обвинувачений ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту, а також надати йому можливість висловити свою громадянську позицію, вступивши до лав ЗСУ.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що клопотання прокурора було подано в порушення норм КПК України, оскільки не було йому вручене, прокурор не навів жодних доводів необхідності продовження тримання під вартою.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти її задоволення, дослідивши ухвалу суду першої інстанції та клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
При розгляді клопотань про продовження строку дії застосованого запобіжного заходу суд додержується правил, передбачених розділом II КПК України.
У відповідності до вимог ст.177 цього Кодексу метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Згідно вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, це унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення.
Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні. Таким чином, при вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою у суді першої інстанції на стадії судового розгляду та при перевірці відповідного рішення судом апеляційної інстанції вирішальним є вирішення питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, судом першої інстанції встановлено, що ризики, передбачені п.п.1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зникли та виправдовують продовження обраного відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому враховано тяжкість кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_7 , що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, відповідальність за який передбачена у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічного позбавлення волі, особу ОСОБА_7 , який раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, не має стійких соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований.
Відомостей, які б свідчили про неможливість перебувати обвинуваченого під вартою, у тому числі за станом здоров'я, немає.
У зв'язку з вищевикладеним, підстав для застосування щодо обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, немає.
Рішення суду про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ, що узгоджується з вимогами ч.5 ст. 9 КПК України.
Доводи обвинуваченого про те, він бажає висловити свою громадянську позицію, вступивши до лав ЗСУ, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до ст. 616 КПК України скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період щодо особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 КК України, не допускається.
Фактів, які б свідчили про порушення норм КПК України, зокрема, щодо невручення обвинуваченому ОСОБА_7 клопотання прокурора, апеляційним судом не встановлено.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422-1 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 29 березня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_9 та продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4