Справа № 420/3488/23
25 квітня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді - Завальнюка І.В.,
при секретарі - Четвертак О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресфарм» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогресфарм» звернулося до суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 5897/15-32-07-07-23 від 14.09.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.03.2023 між ТОВ «Прогресфарм» та нерезидентом «Deni&Hemi FZ-LLC» укладено контракт на поставку лікувальних препаратов, виробів медичного призначення, дієтичних добавок, товарів продовольчого та непродовольчого призначення. На виконання контракту позивач 16.04.2021здійснив перерахунок на користь продавця 155 636,47 доларів США, 22.04.2021 - 54 676,35 доларів США, 29.04.2021 - 25000 доларів США. У липні-серпні 2022 р. податковим управління проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом, в ході якої встановлено порушення ч. ч. 1, 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п. 21 розділу ІІ Положення від 02.01.2019 № 5. Зокрема, до перевірки не надано документи, які підтверджують виконання зобов'язань контрагентом - постачальником. На підставі зазначеного акту перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 5897/15-32-07-07-23 від 14.09.2022, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 2 212 227,93 грн. Позивач не погоджується із висновками за актом перевірки, зважаючи на їх необґрунтованість та неправомірність. Так, Донецькою ТПП 30.08.2022 видано ТОВ «Прогресфарм» сертифікат № 1400-22-0712 про форс-мажорні обставини, яким засвідчено, що військова агресія РФ проти України стала підставою для введення воєнного стану та закриття морських портів. Зазначене унеможливлює виконання Товариством дотримання граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів по контракту з нерезидентом у термін, зокрема до 16.04.2022, 22.04.2022, 29.04.2022 за ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та п. 21 Положення № 5 від 02.01.2019.
Ухвалою судді від 20.03.2023 Товариству з обмеженою відповідальністю «Прогресфарм» поновлено строк на звернення до суду із позовними вимогами щодо оскарження податкового повідомлення-рішення № 5897/15-32-07-07-23 від 14.09.2022; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
05.04.2023 до суду від ГУ ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлені порушення пунктів 1, 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, із змінами і доповненнями, в результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, на загальну суму 235 312,82 дол. США за контрактом від 19.03.2021 № 190321, укладеним з «Deni&Hemi FZ-LLC» (ОАЄ); 2. прострочена дебіторська заборгованість по розрахунках за контрактом від 19.03.2021 №190321 з «Deni&Hemi FZ-LLC» (ОАЄ) на суму 235 312,82 дол. США (екв. 4351471,19 грн). Висновки за актом є правомірними та обґрунтованими, у зв'язку із чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасуванню не підлягає.
18.04.2023 до суду від ТОВ «Прогресфарм» надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої відзив дублює акт перевірки. Водночас жодним чином не спростовує наведені в обґрунтування позову доводи. Зокрема: 1) відповідачем порушено порядок обрахунку граничних строків отримання товару за імпортними операціями, що призвело до неправильного та надмірного нарахування штрафних санкцій; 2) відповідачем не конкретизовано під час перевірки переліку документів, які б платнику податків належало надати. Також відповідачем взагалі не враховано доводів позивача щодо форс-мажорних обставин.
Ухвалою суду від 18.04.2023 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник ТОВ «Прогресфарм» позовні вимоги із викладених у позові підставі підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.
Представник Головного управління ДПС в Одеській області до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином; його неявка не перешкоджає судовому розгляду.
Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на підставі направлення від 19.07.2022 № 4055/15-32-07-08-16, виданого Головним управлінням ДПС в Одеській області, ОСОБА_1 , головним державним інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області, відповідно до пп. 19.1.4 п.191.1 ст.191, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, пп. б) пп. 69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та отриманої податкової інформації НБУ, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, надісланої ДПС України листом від 09.06.2022 № 4849/7/99-00-07-07-02-07, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 18.07.2022 №1833-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресфарм» з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом від 19.03.2021 № 190321 (дата здійснення операції - 16.04.2021, 22.04.2021, 30.04.2021) за період з 19.03.2021 по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки, відповідно до затвердженого плану (переліку питань), за результатами якої складено акт від 10.08.2022 № 5044/15-32-07-07.
В ході перевірки встановлено, що резидентом було укладено імпортний контракт з нерезидентом - компанією «Deni&Hemi FZ-LLC» (нерезидент) від 19.03.2021 № 190321 про купівлю продукції, на виконання умов якого скаржником було здійснено передоплату на загальну суму 235 312,82 дол. США, що засвідчено платіжними дорученнями від 16.04.2021 № 3 на суму 155636,47 дол. США, від 22.04.2021 № 4 на суму 54 676,35 дол. США, від 30.04.2021 № 5 на суму 25 000,00 дол. США.
Відповідно до п. 3 ст. 13 Закону № 2473, з урахуванням п. 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі НБУ) від 02.01.2019 № 5, із змінами і доповненнями, граничний строк надходження товару становив 15.04.22, 21.04.22 та 29.04.2022 відповідно.
В акті перевірки зазначено, що у перевіряємому періоді з 19.03.2021 по 03.08.2022 товар від нерезидента не надійшов.
Також в акті перевірки зазначено, що під час перевірки резидентом було надано Договір цесії від 14.04.2021 № DH/R/05-01 між компанією «Deni&Hemi FZ-LLC» (Цедент), ООО «КЕЙСЕР» (Республіка Молдова, ПМР) (Боржник) та ТОВ «ПРОГРЕСФАРМ» (Цесіонарій).
Відповідно до контракту від 01.07.2016 № ВРР/К/15 ООО «КЕЙСЕР» (Республіка Молдова, ПМР) (Боржник) винен «Deni&Hemi FZ-LLC» (АОС) (Цедент) 363480,20 євро. Цедент та Цесіонарій домовились, що Цедент поступиться своїми правами вимогами боргу на користь Цесіонарія.
Водночас, до контракту від 01.07.2016 № ВРР/К/15 було надано Угоду про переуступку боргу від 15.04.2021 на суму 200 000,00 євро та від 20.04.2021 на суму 60 000,00 євро, відповідно до якої ООО «КЕЙСЕР» (Республіка Молдова, ПМР) (Сторона 1), «Deni&Hemi FZ-LLC» (AOE) (Сторона 2), ТОВ «Прогресфарм» (Сторона 3).
Відповідно до зазначених вище Угод про переуступку боргу Сторона 1 за контрактом від 01.07.2016 № ВРР/К/15 перераховує Стороні 3 кошти у розмірі 260 000,00 євро
Разом з тим, в акті перевірки зазначено, що на рахунок ТОВ «ПРОГРЕСФАРМ» надійшли кошти від ООО «КЕЙСЕР» (Республіка Молдова, ПМР) на загальну суму 260 000,00 євро, однак з призначеннями платежів: від 15.04.2021 на суму 200 000,00 євро - контракт від 22.07.2020 № 22/07 та від 22.04.2021 на суму 60 000,00 євро - контракт від 01.07.2016 № ВРР/К/15, угода про переуступку боргу від 20.04.2021 № 1.
Водночас, документів які б підтверджували виконання нерезидентом «Deni&Hemi FZ-LLC» (AOЕ), здійснення розрахунків по контракту 19.03.2021 № 190321 надано не було.
Таким чином, станом на 03.08.2022 (кінець перевіряємого періоду) y TOB «Прогресфарм» обліковується прострочена дебіторська заборгованість у сумі 235 312,82 дол. США.
Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогресфарм»:
- пунктів 1, 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-УІІІ «Про валюту і валютні операції» з урахуванням пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, із змінами і доповненнями, в результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, на загальну суму 235 312,82 дол. США за контрактом від 19.03.2021 № 190321, укладеним з «Deni&Hemi FZ-LLC» (ОАЕ).
- прострочена дебіторська заборгованість по розрахунках за контрактом від 19.03.2021 №190321 з «Deni&Hemi FZ-LLC» (ОАЕ) на суму 235 312,82 дол. США (екв. 4351471,19 грн.).
Згідно з додатком 3 «Розрахунок пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях», за платежем 16.04.2022 пропущено 110 днів (сума у валюті 155636,47) (сума у грн 4553129,37) - пеня 1 502 532,69 грн; за платежем 22.04.2022 пропущено 104 дні (сума у валюті 54676,35) (сума у грн 1599551,15) - пеня 499059,96 грн; за платежем 30.04.2022 пропущено 96 днів (сума у валюті 25000) (сума у грн 292549) - пеня 210635,28 грн, а всього загальна сума пені 2 212 227,93 грн.
На підставі вищезазначеного акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 5897/15-32-07-07-23 від 14.09.2022, яким до ТОВ «Прогресфарм» застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 2 212 227,93 грн.
Не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Прогресфарм» оскаржило останнє в адміністративному порядку до ДПС України, проте рішенням від 21.11.2022 № 14909/6/99-00-06-01-02-06 скарга залишена без задоволення, що зумовило позивача звернутися до суду із даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
З огляду на матеріали справи, 19.03.2021 між ТОВ «Прогресфарм» (Україна, Покупець) та «Deni&Hemi FZ-LLC» (ОАЕ, Постачальник) укладено контракт на поставку лікувальних препаратов, виробів медичного призначення, дієтичних добавок, товарів продовольчого та непродовольчого призначення.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 контракту, продавець зобов'язується поставити товар покупцю на умовах CFR Одеса (Інкотермс 2010).
Згідно з п. 3.3 контракту, товар поставляється партіями.
Відповідно до п. 5.2 контракту, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 22.03.2021, у випадку застосування повної або часткової передплати на окрему партію товару, строк поставки такої партії не повинен перевищувати 365 днів від дати передплати.
На виконання контракту ТОВ «Прогресфарм» 16.04.2021 здійснило на користь «Deni&Hemi FZ-LLC» платіж в сумі 155 636,47 доларів США, 22.04.2021 - 54 676,35 доларів США, 29.04.2021 - 25000 доларів США.
Зі змісту акту перевірки від 10.08.2022 № 5044/15-32-07-07 вбачається, що до перевірки не надано документи, які підтверджують виконання зобов'язань постачальником щодо здійснення розрахунків за контрактом за здійсненими позивачем авансовими платежами:
16.04.2021 (155636,47 дол. США) - граничний термін отримання товару 21.04.2022;
22.04.2022 (54676,35 дол. США) - граничний термін отримання товару 21.04.2022;
30.04.2021 (25000 дол. США) - граничний термін отримання товару 29.04.2022.
Однак суд не погоджується із висновками податкової перевірки та винесеним на підставі акту перевірки податковим повідомленням-рішенням, яким до позивача застосовано пеню за порушення граничних строків розрахунків в іноземній валюті, з огляду на наступне.
З огляду на матеріали справи, станом на 25.02.2022 вхід / вихід до портів Скадовськ, Херсон, Миколаїв, Ольвія, Одеса, Чорноморськ, Південний, Б-Дністровськ, Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ - закрито, до портів Маріуполь, Бердянськ - відкрито. Вантажні операції призупинено (відомості з офіційної сторін ДП «АМПУ»).
У зв'язку із цим керівником Товариства задля попередження контрагента «Deni&Hemi FZ-LLC» 25.02.2022 засобами електронного зв'язку направлено електронного листа щодо викладених вище обставин та запропоновано розглянути можливість зміни умов контракту в частині направлення товару іншим транспортом та / або інший порт.
Однак в подальшому позивачем отримано від контрагента засобами електронного зв'язку коносамент ZIMUDNL6050142, відповідно до якого товар було відправлено морським транспортом у контейнері ZCSU7655334.
Листом від 01.04.2022 компанії перевізника Atlantas Worldwide PYT LTD позивача повідомлено про те, що вищевказаний контейнер пере направлено до іншої країни, так як порти в Україні не приймали вантажі через військовий стан.
Згідно з листом-відповіддю ДП «АМПУ» від 23.08.2022 № 1875/1-01-01/Вих, вхід / вихід до українських портів, зокрема, до порту Одеса, закрито ПРИПами 83-91/22, 96-97/22, ВМСУ у зв'язку з мінною небезпекою, 92/22 - Держгідрографія, 98-99/22 загроза піратства з боку суден ЧФ рф в Чорному та Азовському морях.
Таким чином, неотримання товару позивачем за контрактом відбулося через закриття порту Одеса внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну. Інакше б товар був отриманий в належні строки, на умовах, що визначені контрактом та із дотриманням національного законодавства.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із п. 6, 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7, (далі - Інструкція), банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за, зокрема:
- операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;
- імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.
Банк перевіряє операції, не зазначені в підпунктах 1 - 3 пункту 6 розділу II цієї Інструкції, під час настання події (переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, отримання реєстру МД за відповідною операцією) і надалі банк не здійснює за ними валютний нагляд щодо дотримання резидентом граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів згідно з вимогами цієї Інструкції.
Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов'язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
Відповідно до вимог п. 9 розділу ІІІ зазначеної Інструкції банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);
2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;
3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 Імпорт, IM-41 Реімпорт, ІМ-51 Переробка на митній території, IM-72 Безмитна торгівля, IM-75 Відмова на користь держави, IM-76 Знищення або руйнування (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);
4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред'явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);
5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;
6) у разі заміни кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів.
Вимоги підпункту 1 пункту 9 розділу III цієї Інструкції не застосовуються до операцій з експорту, імпорту товарів у разі дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі Закон № 2473-VIII).
Особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями, зокрема, з імпорту товарів регламентується відповідно до статті 13 Закону № 2473-VIII.
Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (ч. 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII).
Згідно з вимоги ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII).
Згідно з п. 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 (Постанову доповнено новим пунктом 14-2 згідно з Постановою Національного банку № 68 від 04.04.2022 (90 календарних днів); із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 113 від 07.06.2022 (120 календарних днів), № 142 від 07.07.2022 (180 календарних днів)) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті (ч. 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII).
Частиною 6 статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Відповідно до вимог статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97-ВР від 02.12.1997 торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Суд звертає увагу, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Як вбачається із вищенаведеного, обмежувальні/забороняючі заходи, рішення органів державної влади Китайської Народної Республіки, викликані необхідністю протидії COVID-19, військова агресія Російської Федерації проти України, введення воєнного стану підпадають під визначення форс-мажорних обставин.
Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та з метою позбавлення обов'язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України було розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Отже, ТПП України підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
В матеріалах справи наявна копія сертифікату Донецької торгово-промислової палати від 30.08.2022 № 1400-22-0712 про форс-мажорні обставини по контракту від 19.03.2021 № 190321, укладеному ТОВ «Прогресфарм» із «Deni&Nemi FZ-LLC».
Однак податковим органом під розгляду скарги на спірне податкове повідомлення-рішення зазначений сертифікат враховано не було з підстав відсутності підтвердження форс-мажорних обставин іншими доказами.
Відповідно до ст. 112 Податкового кодексу України:
112.1. Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
112.2. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
112.7. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Як встановлено судом, ТОВ «Прогресфарм» звернулося до Донецької торгово-промислової палати з метою отримання сертифіката про настання форс-мажорних обставин щодо обов'язку (зобов'язання) дотримання граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів по зовнішньоекономічному контракту № 190321 від 19.03.2021, укладеному ТОВ «Прогресафрм» із ТОВ «Deni&Nemi FZ-LLC».
За результатами розгляду звернення Товариства, Донецька торгово-промислова палати на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТИП України від 18.12.2014 р. №44(5), видала сертифікат № 1400-22-0712 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), період дії яких з 24.02.2022 по 30.08.2022.
Пункт 112.8 статті 112 Податкового кодексу України визначає обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Такими обставинами, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст. 112 Податкового кодексу України, зокрема є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
Таким чином, наявність підтверджених ТПП України форс-мажорних обставин, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст. 112 Податкового кодексу України та п. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», звільняють Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогресфарм» від відповідальності за порушення вимог п. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII та нарахування позивачу пені за ч. 5 ст. 13 зазначеного Закону.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про недотримання позивачем вимог валютного законодавства і не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 5897/15-32-07-07-23 від 14.09.2022, яким до позивача застосовано пеню у розмірі 2 212 227,93 грн, у зв'язку із чим останнє підлягає скасуванню.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресфарм» (65025, м. Одеса, вул. Нєдєліна, 91-91А; ЄДРПОУ 43618970) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 5897/15-32-07-07-23 від 14.09.2022.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресфарм» судовий збір в розмірі 26840 грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень).
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27 квітня 2023 року.
Суддя І.В. Завальнюк