Дата документу 25.04.2023Справа № 554/15502/22
Провадження № 2/554/12/2023
25 квітня 2023 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Грай К.В.
за участю позивача - ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів, у якому прохала стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з моменту пред'явлення позову до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку. Також прохала стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 грн.
Заявлені вимоги позивач обґрунтувала тим, що з 27.09.2003 року по 03.03.2009 року вона з відповідачем перебували у шлюбі, який було розірвано 03.03.2009 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 від вказаного шлюбу народилася донька ОСОБА_3 . З моменту народження донька проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні. Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 10.06.2019 року у справі № 554/3173/19 з ОСОБА_2 стягнуті аліменти у розмірі частини всіх видів доходів. ІНФОРМАЦІЯ_3 дитині виповнилося 18 років, але вона продовжує навчатися та є студенткою ІІ курсу Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, дата закінчення навчання 30.06.2025 року. Враховуючи, що донька навчається та потребує матеріальної допомоги, а відповідач знаходиться у працездатному віці, має можливість утримувати матеріально свою доньку, є підстави для стягнення аліментів, тому звернулася до суду з позовом.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 27 грудня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 (а.с. 24).
Від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позов, в якому вказав, що не визнає позовні вимоги, оскільки на відміну від аліментних зобов'язань щодо неповнолітніх дітей, для покладення на батьків обов'язку утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання, має обов'язково мати місце наявність умов у вигляді матеріальної можливості надання такої допомоги з боку батьків. На даний час він не має можливості сплачувати аліменти, так як після втрати роботи, не має постійного стабільного доходу. Крім цього, він несе щомісячні витрати на оплату житлово-комунальних послуг за місцем проживання, придбання продуктів харчування, сезонного одягу, засобів гігієни. Також не має у власності нерухомого чи рухомого майна, цінностей та банківських вкладів. На даний час він перебуває у шлюбі та має двох малолітніх дітей, на утримання яких рішенням Київського районного суду м.Полтави від 19 вересня 2019 року з нього стягнуті аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно. Позивач же має у власності нерухоме майно та транспортні засоби, хоча відомостей про це не надала, як і не надала відомостей, що має статус ФОП. Дочка є студенткою державної форми фінансування психолого-педагогічного факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, також має свою незареєстровану справу та займається наданням послуг професійного фотографа. ОСОБА_3 має свою сторінку в соціальній мережі Інстаграм, із світлин якої видно її роботу та придбану дорогу апаратуру, що є доказом гарного доходу із своєї діяльності. По аліментах, які стягнути з нього за рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 10.06.2019 року у справі № 554/3173/19 на утримання дочки ОСОБА_3 до досягнення нею повноліття, він має заборгованість, що пов'язано із його скрутним фінансовим становищем. Прохав у позові відмовити.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 до суду надійшли пояснення, в яких зазначила, що проживає разом із матір'ю, батька останній раз бачила, коли їй було чотири роки. Протягом всього життя він не цікавився її життям, не проявляв до неї уваги, не допомагав матеріально. Після народження у її мами молодшої доньки, вона не працювала та подала на батька на аліменти. Щоб не допомагати їй, ОСОБА_2 звертався до суду з позовом про оспорювання батьківства, але експертиза підтвердила батьківство на 99, 9 %. На даний час вона досягла повноліття та навчається на денній формі у Полтавському національному педагогічному університеті. Єдиним її доходом є стипендія, але цих коштів не вистачає навіть на харчування, тому вона потребує матеріальної допомоги. Доводи ОСОБА_2 про те, що вона заробляє гроші фотографією не відповідають дійсності, оскільки це є її захопленням. Вона потребує коштів на харчування. Одяг, проїзд ліки, поповнення телефону, а також на інші потреби, пов'язані із навчанням. Вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Від позивачки ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначає, що відповідач офіційно не працевлаштовується на роботу з метою несплати аліментів. Оформлення майна ОСОБА_2 здійснює на свою дружину. Також їй відомо, що відповідач протягом тривалого часу здійснює підприємницьку діяльність без оформлення відповідної реєстрації (проводить ремонти в квартирах на замовлення). Необхідно звернути увагу, що аліменти на двох інших дітей відповідача були стягнуті за рішенням суду після того, як вона стягнула аліменти на доньку до повноліття з метою не сплачувати аліменти на утримання старшої дочки ОСОБА_3 . Відповідач ухилявся від сплати аліментів до повноліття дитини, тому його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Також порушено кримінальне провадження за ч.1 ст. 164 КК України. Вказує, що відсутність офіційного працевлаштування не є доказом відсутності доходів чи погіршення матеріального стану та неможливості утримувати свою ж дитину. Вважає, що за станом здоров'я відповідач не визнаний непрацездатним, а ураження меніску, на яке він посилається в долучених доказах, не звільняє його від обов'язку утримувати дитину, яка навчається.Вона є не є ФОП, після народження другої дитини жодної підприємницької діяльності не здійснює. ОСОБА_4 проживає разом з нею, перебуває на її утриманні, фотографія є хобі доньки, доказів отримання нею доходів від цієї діяльності не надано.
У запереченнях на відповідь на відзив ОСОБА_2 вказує, що він має проблеми зі здоров'ям тривалий час, через що не міг повноцінно працювати фізично і вимушений був звільнитися з основної роботи. Маючи двох дітей і проблеми зі здоров'ям, доглядати за дітьми залишився він, а дружина працює. Підприємницькою діяльністю він також не займається, так як не має такої можливості через здоров'я і через догляд за дітьми. Виникнення заборгованості зі сплати аліментів свідчить про неспроможність матеріально забезпечувати старшу доньку. Що стосується хобі ОСОБА_4 , то із сторінки в Інстаграмі видно, що вона саме надає професійні послуги фотографа, хизується дорогими покупками фотоапарату та фото об'єктиву. Враховуючи поганий матеріальний стан ОСОБА_1 , дані покупки зроблені саме ОСОБА_4 , що свідчить про можливість себе забезпечувати фінансово.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав наведених у відзиві та запереченнях.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 до суду надійшла заява, у якій останній просила розглядати справу без її участі, позов підтримала (а.с.107).
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 27.09.2003 року по 03.03.2009 року, від якого мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим Відділом РАЦС Машівського районного управління юстиції Полтавської області від 28 вересня 2004 року, а/з 29 (а.с.11).
Згідно довідки виданої Полтавським національним педагогічним університетом імені В.Г. Короленка від 03.11.2022 року № 94 ОСОБА_3 є студентом другого курсу , спеціальність 014.13 Середня освіта (Музичне мистецтво), форма навчання денна, державної форми фінансування психолого-педагогічного факультету. Дата закінчення навчання 30 червня 2025 року (а.с.12).
Відповідно до ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, ОСОБА_2 зобов'язаний утримувати повнолітню доньку, яка навчається за денною формою навчання, через що потребує матеріальної допомоги на період навчання, котру мати в достатньому розмірі надати не може.
Відповідно до ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.
Згідно положень частини 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
У відповідності до вимог ст.191 ч.1 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч.2 ст.199 СК України, право на утримання припиняється лише у разі припинення навчання.
Оскільки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , навчається у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка, термін навчання до 30 червня 2025 року, тобто до досягнення 23 річного віку, а тому не має можливості працювати та потребує матеріальної допомоги, та враховуючи, що її батько ОСОБА_2 зобов'язаний утримувати доньку до досягнення нею двадцяти трьох років за умови, що остання продовжує навчання, та може надавати матеріальну допомогу, оскільки є працездатним, суд приходить до висновку про стягнення аліментів з відповідача.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, що повнолітня донька сторін ОСОБА_3 отримує стипендію, про що свідчить Довідка про доходи від 07.04.2023 року (а.с.84), разом з тим, розмір стипендії не дозволяє забезпечити фінансові потреби дитини у повному обсязі (потреба в харчуванні, одязі, придбанні ліків, забезпеченні навчального процесу).
Також суд враховує, що відповідач, крім старшої доньки, має двох малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що свідчать свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 (а.с.60-61).
Однак наявність у відповідача інших дітей не звільняє його від обов'язку сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дитини.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову та стягнення із ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23 грудня 2022 року і до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2025 року .
При цьому, суд враховує, що ОСОБА_2 є працездатним, медичних висновків про втрату своєї працездатності за станом здоров'я не надав, причинно-наслідкового зв'язку між встановленим йому діагнозом «Ураження меніска в зв'язку із старим розривом або ушкодженням» (а.с.65-66) та неможливістю працювати та отримувати доходи у судовому засіданні не встановлено.
Таким чином, доводи відповідача щодо відсутності можливості працювати за станом здоров'я та забезпечувати матеріально повнолітню доньку судом спростовуються, як і спростовуються твердження щодо неможливості працювати через догляд за дітьми, враховуючи відвідування ними навчальних закладів протягом дня, що підтвердив у судовому засіданні.
Також суд не вбачає підстав для звільнення від обов'язку утримувати доньку наявність того факту, що відповідач має заборгованість зі сплати аліментів.
Крім того, судом спростовуються твердження ОСОБА_2 , що ОСОБА_6 отримує доходи від своєї діяльності щодо фотографування, оскільки останні є лише припущеннями не доведеними належними доказами.
Позивач від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду звільнена на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», відтак, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України судовий збір в сумі 496 грн.20 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави пропорційно задоволеним позовним вимогам. В іншій частині судовий збір у розмірі 496 грн.20 коп. віднести на рахунок держави.
Вирішуючи питання щодо стягнення із відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Зі змісту ч.ч.1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Представником відповідача виконані вимоги ч.8 ст. 141 ЦПК України та подано докази сплати судових витрат на правову допомогу, а саме попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи на суму 4 000 грн. (а.с.18), Договір № 03/11 про надання правової допомоги від 03 листопада 2022 року, укладений між АО «Партнери» та ОСОБА_1 (а.с.15-16), квитанцію № 03/11 від 03.11.2022 на суму по 4 000 грн. (а.с.17).
Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 вказаної статті передбачається, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи складність даної справи, обсяг виконаних адвокатом послуг на час розгляду справи у суді першої інстанції,значення справи для сторін, часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне задовольнити частково заяву про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Згідно ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 430 ЦПК України ст.ст. 7, 180, 182, 184, 191, 199, 200 Сімейного Кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23 грудня 2022 року і до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2025 року .
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 496 грн.20 коп.
Решту суми судового збору у розмірі 496 грн.20 коп. віднести на рахунок держави.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2000 грн.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .
Повний текст рішення складено 28 квітня 2023 року.
Суддя Л.І.Савченко